ДБН Б.2.2-3:2012. Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

СКЛАД ТА ЗМІСТ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ОПОРНОГО ПЛАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

ДБН Б.2.2-3:2012

Київ

Мінрегіон України 2012

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: РОЗРОБНИКИ:
  2. ВНЕСЕНО:
  3. ПОГОДЖЕНО:
  4. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
  5. НА ЗАМІНУ

Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (ДП "НДПІ містобудування")

В. Онищенко, канд. арх. (науковий керівник); В. Вечерський, канд. арх.; Є. Водзинський, канд. арх.; С. Груздо; Т. Жаворонкова; Т. Каштанова

Департамент містобудування, архітектури та планування територій Мінрегіону України

Міністерство культури України (лист від 07.05.2012 р. № 22-1000/37) наказ Мінрегіону України від 12.03.2012 № 106, чинні з 1 жовтня

2012 р.

ДБН Б.2.2-3-2008

Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

© Мінрегіон України, 2012

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіону України Державне підприємство "Укрархбудінформ"

ЗМІСТ

с.

  1. Сфера застосування1
  2. Терміни та визначення понять1
  3. Загальні положенняЗ
  4. Склад історико-архітектурного опорного плану населеного пункту З
  5. Зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту4

Додаток А

Форма завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту 7

Додаток Б

Склад вихідних даних, які надає замовник для розроблення історико- архітектурного опорного плану населеного пункту . 9

Додаток В

Зміст пояснювальної записки до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту10

Додаток Г

Бібліографія12

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

СКЛАД ТА ЗМІСТ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ОПОРНОГО ПЛАНУ

НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

СОСТАВ И СОДЕРЖАНИЕ ИСТОРИКО-АРХИТЕКТУРНОГО ОПОРНОГО ПЛАНА

НАСЕЛЕННОГО ПУНКТА

COMPOSITION AND MAINTENANCE OF HISTORICAL-ARCHITECTURAL SUPPORTING PLAN OF THE SETTLEMENT

місця; межі зон охорони пам’яток культурної спадщини, що є діючими на час складання історико- архітектурного опорного плану (за наявності)

  1. історичне населене місце

Місто, селище чи село, яке зберегло повністю або частково свій історичний ареал з об’єктами культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, типові для певних культур або періодів розвитку, та занесено до Списку історичних населених місць України [16]

  1. історичний ареал населеного місця

Частина населеного місця, що зберегла об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку [10]

  1. культурна спадщина населеного місця

Сукупність успадкованих населеним місцем від попередніх етапів його розвитку об’єктів культурної спадщини [10]

  1. наукове дослідження

Науково-пошукова, науково-практична діяльність, спрямована на одержання нової інформації про об’єкти культурної спадщини, історичні населені місця, традиційний характер середовища

  1. науково-проектна документація

Затверджені текстові та графічні матеріали, в яких містяться результати проведення наукових досліджень і якими визначаються наявність, розташування, характеристики об’єктів культурної спадщини, пов’язаних з ними територій, а також проектні рішення з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій

  1. нерухомий об’єкт культурної спадщини

Об’єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду [10]

  1. об’єкт культурної спадщини

Визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, містобудівного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність [10]

  1. охоронювані археологічні території

Топографічно визначені території чи водні об’єкти, в яких містяться об’єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, оголошені охоронюваними археологічними територіями рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини [10]

  1. пам’ятка культурної спадщини

Об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України [10]

  1. рядові історичні будівлі

Традиційна масова забудова історичної частини населеного місця, що фіксує історичне розпланування і є за своїм масштабом і архітектурою органічною складовою історичного середовища. Вона не має самостійної художньої цінності, але разом з пам’ятками і значними історичними будівлями складає цілісні містобудівні утворення

  1. територія пам’ятки культурної спадщини

Земельна ділянка пам’ятки в її історичних та природних межах

  1. традиційний характер середовища

Історично успадкований вигляд та об’ємно-просторова структура історичного населеного місця [10]

  1. щойно виявлені об’єкти культурної спадщини

Об’єкти, занесені до Переліку об’єктів культурної спадщини рішенням відповідного органу охорони культурної спадщини, які до вирішення питання про їх занесення до Державного Реєстру нерухомих пам’яток України підлягають охороні відповідно до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини"

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    1. Історико-архітектурний опорний план виконують для всіх населених пунктів, що занесені до Списку історичних населених місць України [14].
    2. Історико-архітектурний опорний план розробляють в установленому порядку [22].
    3. Матеріали історико-архітектурного опорного плану є підгрунтям для визначення меж історичних ареалів [15] та розроблення або коригування зон охорони пам’яток культурної спадщини [20].
    4. Історико-архітектурні опорні плани, а також межі історичних ареалів разом із зонами охорони пам’яток культурної спадщини є основою для проектних рішень у генеральних планах та детальних планах території історичних населених місць.
    5. Історико-архітектурний опорний план використовують при підготовці завдань на проектування, наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, при розробленні містобудівної та проектної документації.
    6. Проекти реконструкції забудови на території історичних ареалів населених пунктів базуються на матеріалах історико-архітектурних опорних планів та науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток культурної спадщини.
  2. СКЛАД ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ОПОРНОГО ПЛАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
    1. При розробленні історико-архітектурного опорного плану проводять наукові дослідження населеного пункту щодо його культурної спадщини, пов’язаного з нею традиційного середовища та ландшафту. Склад зазначених досліджень визначається завданням на розроблення історико- архітектурного опорного плану населеного пункту (додаток А).
    2. Історико-архітектурний опорний план населеного пункту складається з двох частин: графічної та текстової.
      1. Графічна частина складається з таких матеріалів:

а) основного креслення з відповідною назвою "Історико-архітектурний опорний план населеного пункту";

б) схем, що доповнюють і обґрунтовують основне креслення та визначення меж історичних ареалів населеного пункту;

в) фотоілюстрацій.

  1. Основне креслення виконують в одному масштабі з основним кресленням генерального плану населеного пункту [21].
    1. В залежності від кількості етапів історичного розвитку населеного пункту, його величини, кількості об’єктів культурної спадщини, природних особливостей місцевості тощо основне креслення історико-архітектурного опорного плану може доповнюватись такими схемами відповідно до завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту:

а) територіальний і планувальний розвиток населеного пункту (1:10000, 1:25000, 1:50000);

б) ландшафт населеного пункту (1:10000, 1:25000, 50000);

в) історичні райони населеного пункту (1:10000, 1:25000,1:50000);

г) архітектурно-просторова композиція історичного центру (1:2000,1:5000);

д) видове розкриття пам’яток архітектури та містобудування (1:5000, 1:10000);

е) території, прилеглі до населеного пункту (1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000).

  1. Крім названих схем, відповідно до завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту можуть виконуватися й інші креслення: панорами, найбільш важливі розгортки забудови вулиць, профілі місцевості (за наявності виразного рельєфу), перспективні зображення, а також ті, що характеризують забудову за хронологією, стилем, висотою, масштабом.
    1. У разі незначної інформаційної насиченості основного креслення доцільно суміщати з ним креслення, зазначені у 4.2.3.
      1. Графічні матеріали виконують на базі даних актуалізованої картографічної основи масштабу 1:2000 в місцевій системі координат, що має зв’язок з державною системою координат УСК-2000, виготовленій із використанням геоінформаційних технологій. Із базового масштабу деталізації об’єктного складу (1:2000) виводять інші потрібні масштаби. Цифрова картографічна основа надається на паперовому та електронному носіях у складі вихідних даних (додаток Б).

Примітка. Актуальність картографічної основи на рік розроблення історико-архітектурного опорного плану засвідчується виконавцем зйомки на паперовому носії.

  1. До складу текстової частини входить пояснювальна записка з додатками.

У додатках до пояснювальної записки подають: списки нерухомих об’єктів культурної спадщини різних видів та категорій, списки об’єктів природно-заповідного фонду, які знаходяться на території населеного пункту, списки використаних документів та матеріалів, літератури, архівних джерел, картографічні та іконографічні матеріали (історичні плани, гравюри, малюнки, фотографії), фотографії об’єктів культурної спадщини (зокрема, пам’яток культурної спадщини, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та значних історичних будівель), зроблені під час проведення натурних досліджень населеного пункту, а також фотографії втрачених об’єктів культурної спадщини, характерних для даного населеного пункту, та таких, що мали містобудівне значення.

  1. Результати проведених наукових досліджень зображають на основному кресленні, схемах, що доповнюють історико-архітектурний опорний план, та відображають у відповідних розділах пояснювальної записки.
  2. На історико-архітектурному опорному плані зображають:

а) пам’ятки національного та місцевого значення усіх типів та видів згідно з класифікацією об’єктів культурної спадщини [10];

б) щойно виявлені об’єкти культурної спадщини усіх типів та видів згідно з класифікацією об’єктів культурної спадщини [10];

в) історичну забудову (значні й рядові історичні будівлі: громадські, у тому числі - культові; житлові та господарські, промислові та фортифікаційні споруди);

г) території, які мають статус земель історико-культурного призначення;

д) місця втрачених будинків, споруд, фортифікаційних укріплень, що мали важливе історичне або містобудівне значення;

е) дисгармонійні будівлі та споруди;

ж) пам'ятки природи, природні заповідники, цінні природні ландшафти;

и)межі історичних ареалів населеного місця;

к) межі зон охорони пам’яток культурної спадщини, що є діючими на час складання історико- архітектурного опорного плану (за наявності затверджених у попередні часи зон охорони);

л) у вигляді експлікації - списки відображених на історико-архітектурному опорному плані об’єктів культурної спадщини.

  1. На схемах, що доповнюють історико-архітектурний опорний план, зображають:

а) схема "Територіальний і планувальний розвиток населеного пункту" - межі населеного пункту на кожному з етапів розвитку, найважливіші історичні шляхи, вулиці, майдани, визначні історичні будівлі, споруди та комплекси, трасування збережених та втрачених ліній фортифікаційних укріплень;

б) схема "Ландшафт населеного пункту" - основні природні осі та вузли; вододіли, тальвеги, грані схилів, гори, скелі, заплави, ріки, струмки, озера, ставки, ліси, сквери, сади, парки, луки, поля; характерні ділянки природного ландшафту; пам’ятки садово-паркового мистецтва, пам’ятки природи, природні заповідники, заказники тощо;

в) схема "Історичні райони населеного пункту" - межі історичного середмістя (за наявності оборонних валів чи мурів - вздовж цих оборонних споруд), передмістя тощо;

г) схема "Архітектурно-просторова композиція історичного центру населеного пункту" - історичні та сучасні містобудівні домінанти, архітектурні акценти, архітектурні ансамблі та комплекси, головні й підпорядковані планувально-композиційні осі та вузли, характерні типи міських просторів (замкнені, відкриті, дисгармонійні), грані схилів, водні поверхні;

д) схема "Видове розкриття пам'яток архітектури та містобудування" - зони огляду пам’яток архітектури, що є архітектурними домінантами і акцентами; оглядові точки, осі, фронти; зони формування видів; характерні відстані (якісні пороги) видового розкриття пам’яток архітектури; грані схилів, природні домінанти, водні поверхні, зелені насадження.

Обов’язковою складовою аналізу видового розкриття пам’яток архітектури є фотофіксація характерних видів на пам’ятки архітектури і містобудування, перспектив та панорам історичних районів;