НПАОП 24.1-1.34-13. Про затвердження правил охорони праці на об’єктах з виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив (крім азотної продукції)


Міністерство надзвичайних ситуацій України

НАКАЗ

м. Київ

  1. №1420

Держгірпромнагляд України

Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці

“ 27 ” лютого 2013 р. за № 530

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

“ 09 ” січня 2013 р.

за № 81/22613

НПАОП 24.1-1.34-13

Про затвердження Правил охорони праці на об’єктах з виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив (крім азотної продукції)

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402,

НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив (крім азотної продукції), що додаються.
  2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:
    1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
    2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
  3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
  4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

В. Сиротін

Заступник Міністра - керівник апарату

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

14 грудня 2012 року № 1420

Держгірпромнагляд України

Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці

“ 27 ” лютого 2013 р. за № 530

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

“ 09 ” січня 2013 р.

за № 81/22613

НПАОП 24.1-1.34-13

ПРАВИЛА охорони праці на об’єктах з виробництва основної неорганічної ••• • ^ / • •• продукції та мінеральних добрив (крім азотної продукції)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
  2. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив, а саме: барій, натрій, цинк, алюміній сульфатів та сульфатів міді і заліза (далі - сульфати) і калій хлориду, сульфату та карбонату (далі - калійні добрива).
  3. Ці Правила не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва азотної та фосфорної продукції.
  4. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час виконання робіт з виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив.
  5. Ці Правила є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками під час виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив.
  6. У цих Правилах термін вживається в такому значенні:

технологічний регламент - основний технічний документ, що визначає

технологію, режим, порядок проведення операцій технологічного процесу, показники якості продукції та безпечні умови роботи.

Інші терміни, які використовуються в цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у Законах України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пестициди і агрохімікати», Основах законодавства України про охорону здоров’я, ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», затвердженому наказом Держстандарту України від 26 березня 1999 року № 164, ДСТУ ГОСТ 12.0.230:2008 «ССБП. Системи управління охороною праці. Загальні вимоги (ГОСТ 12.0.230-2007, IDT)», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 22 квітня 2008 року № 132.

  1. Скорочення, що вживаються у цих Правилах, мають такі значення:

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ЕСТД - «единая система технологической документации»;

мішок МКР - м’який контейнер разового використання;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ТУ - технічні умови.

  1. Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, капітального ремонту, повинні відповідати вимогам чинного законодавства та затвердженій проектній документації.
  2. Роботодавець повинен забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада
  3. року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня
  4. року за № 424/2864 (із змінами), та проведення обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд відповідно до Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 423/2863 (із змінами).
  5. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.
  6. Роботодавець повинен розробити і затвердити ПЛАС відповідно до статті 11 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

Не дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС.

  1. Роботодавець повинен забезпечувати стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).
  2. Обладнання об’єктів системами протипожежного захисту необхідно здійснювати згідно з вимогами ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 грудня 2010 року № 537.

Виробничі приміщення забезпечуються первинними засобами пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.

Стан протипожежних заходів у всіх будівлях і спорудах мають перевіряти працівники, відповідальні за пожежну безпеку.

  1. Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно- витяжною вентиляцією відповідно до ДСТУ Б А.3.2-12:2009 «Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні. Загальні вимоги», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23 грудня 2009 року № 678 (далі - ДСТУ Б А.3.2-12:2009), та СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование», затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28 листопада 1991 року.

У разі зміни технологічного процесу або зміни розташування виробничого обладнання вентиляційні системи необхідно переобладнати та налагодити на забезпечення параметрів, визначених Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), та ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно- гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», затвердженим постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 вересня 1988 року № 3388 (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

  1. Системи вентиляції, які зблоковані з автоматичними системами пожежогасіння та пожежної сигналізації, обладнуються дистанційними пристроями для відключення систем вентиляції.

Роботодавець повинен забезпечити перевірку належного стану та міцності стінок і елементів кріплення повітропроводів, вентиляційних пристроїв очисних споруд вентиляційних систем, розміщених у приміщеннях з агресивним середовищем, відповідно до ДСТУ Б А.3.2-12:2009.

  1. Температура повітря в основних опалюваних приміщеннях повинна відповідати нормам, встановленим ДСН 3.3.6.042-99.

Водяне або парове опалення допускається застосовувати в разі, коли речовини, які використовуються в технологічному процесі, не утворюють з водою вибухонебезпечних продуктів.

Максимальна температура поверхонь нагрівання систем опалення не повинна перевищувати 80% від температури самозаймання будь-якої речовини, що використовується в технологічному процесі.

  1. У виробничих приміщеннях, де можливе займання одягу або отримання хімічних опіків (під час викидів полум’я з печей та робіт з кислотами), повинні бути встановлені раковини, кабіни аварійних душів для самостійного проведення працівниками промивання в разі потрапляння на тіло чи в очі кислот та змочування одягу, що зайнявся.

Аварійні душові кабіни та раковини повинні бути підключені до системи централізованого водопостачання та встановлені на видних легкодоступних місцях на відстані не більшій, ніж 25 м від можливих осередків ураження.

  1. Виробничі цехи повинні мати природне (бокове, верхнє або комбіноване) і штучне (робоче, аварійне, охоронне, чергове) освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168.
  2. Системи водопостачання та каналізації повинні відповідати СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий», затвердженим постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 04 жовтня 1985 року № 189.
  3. Улаштування і утримання транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях здійснюються відповідно до ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 квітня 1980 року № 1973 (далі - ГОСТ 12.3.020-80).

На маршрутах руху автомобільного транспорту територією підприємства повинні бути розміщені дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», затвердженого наказом Держстандарту України від 03 червня 2002 року № 326.

Швидкість руху автомобільного транспорту територією підприємства не повинна перевищувати 10 км/год, а всередині цехів - 5 км/год.

  1. Небезпечні хімічні речовини, що виробляються на об’єктах з виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив (крім азотної продукції) та впливають чи за певних умов можуть негативно впливати на здоров’я людини, підлягають гігієнічній регламентації відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.
  2. Суб’єкт господарювання забезпечує розроблення паспортів безпечності на готову хімічну продукцію (хімічну речовину або суміш) згідно з ДСТУ ГОСТ 30333-2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDT)», якому надано чинності в Україні наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 жовтня 2009 року № 376.
  3. Роботодавець, діяльність якого пов’язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням та торгівлею агрохімікатами, повинен провести державну реєстрацію агрохімікатів і одержати реєстраційні посвідчення мінеральних добрив відповідно до Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1996 року № 295.
  4. Роботодавець повинен розробити і затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512, та перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці.
  5. Роботодавець повинен забезпечити постійне функціонування систем автоматизації і протиаварійного захисту для забезпечення ефективного керування виробничими процесами на основі інформації про їх стан.

Системи контролю та керування технологічних процесів, системи протиаварійного захисту, зв’язку і оповіщення про аварійні ситуації повинні забезпечувати вимірювання параметрів з визначеною точністю, підтримувати встановлені технологічні параметри, забезпечувати надійність і безпечність перебігу технологічних процесів.