Інструкція з охорони праці під час робіт з кислотами та їдкими речовинами


________________

(місце видання)

____________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ _______________________

(посада роботодавця і

_____________________________

найменування підприємства)

_________________ № _________

(число, місяць, рік)

Інструкція

з охорони праці № __________

під час робіт з кислотами

та їдкими речовинами

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", "Правил пожежної безпеки в Україні".

1.3. За даною інструкції персонал інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж) .

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та персоналу.

1.4. Власник повинен застрахувати персонал від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я персоналу з вини власника, він (персонал) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

1.5. За невиконання даної інструкції персонал несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До самостійної роботи з кислотами та їдкими речовинами допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання по правилах безпечної роботи з кислотами та їдкими речовинами, медичне обстеження і не мають медичних протипоказань; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.7. Персонал, який працює з кислотами та їдкими речовинами, повинен:

1.7.1. Знати властивості речовин, з якими працює, та їх дію на організм людини.

1.7.2. Виконувати правила внутрішнього розпорядку.

1.7.3. Не захаращувати робоче місце і не допускати на нього сторонніх осіб.

1.7.4. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.7.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

1.7.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.

1.7.7. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.

1.7.8. Виконувати роботу з тими речовинами, властивості яких знає і про які проінструктований.

1.7.9. Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.

1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на персонал:

1.8.1. Травмування гострими кромками при руйнуванні скляного обладнання і тари.

1.8.2. Небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може здійснитись крізь тіло людини.

1.8.3. Підвищена або знижена температура повітря робочої зони.

1.8.4. Підвищена або знижена рухомість повітря робочої зони.

1.8.5. Недостатня освітленість робочої зони.

1.8.6. Отримання хімічних опіків.

1.8.7. Токсична та дратуюча дія речовин на організм людини: шкіряні покрови, слизові оболонки, органи дихання.

1.9. Персонал, який працює з кислотами та їдкими речовинами, забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: халат бавовняний, ковпак бавовняний; взуття шкіряне, окуляри захисні, респіратор «Пелюсток», рукавички гумові, фартух спеціальний.

1.10. Приміщення, де виконуються роботи з кислотами та їдкими речовинами, повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.

1.11. Зберігати харчові продукти, приймати їжу, палити дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

1.12. Приміщення, де виконуються роботи з кислотами та їдкими речовинами, повинні бути забезпечені первинним засобами пожежегасіння, зокрема: вогнегасники вуглекислотні; ящик з піском і совком, покривало з вогнетривкого матеріалу. До них необхідно забезпечити вільний доступ.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перевірити та одягти спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту.

2.2. Перевірити справність приладів і обладнання.

2.3. Включити загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи.

2.4. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Всі операції, пов'язані із застосуванням або можливим утворенням і виділенням отруйних, їдких, вибухонебезпечних або речовин, що мають неприємний запах, необхідно виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій загальнообмінній вентиляції приміщення з застосуванням засобів індивідуального захисту.

3.2. Змішування або розведення хімічних речовин, що супроводжується виділенням тепла, необхідно виконувати в термостійкому або порцеляновому посуді.

3.3. При нагріванні хімічних рідин у пробірці необхідно спрямовувати її в бік від себе та від осіб, які знаходяться поруч.

3.4. Під час збовтування розчину у колбах і пробірках закривати їх тільки пробками.

3.5. Під час виконання робіт не залишати запалені пальники та інші нагрівальні прилади без нагляду.

3.6. Не зберігати речовини невідомого походження, без напису і етикеток.

3.7. Відходи кислот, лугу та інші їдкі речовини зливати тільки в спеціальну тару.

3.8. Кислоти та їдкі речовини необхідно набирати в піпетку тільки за допомогою гумової груші, неприпустимо засмоктувати кислоти та їдкі рідини в піпетку ротом, бо це може призвести до опіку та отруєння.

3.9. Концентрований луг, кислоти та інші їдкі речовини повинні зберігатись в товстостінному скляному посуді, поміщеному в металеві або дерев'яні ящики з кришками, стінки і дно яких повинні бути викладеними негорючим матеріалом.

Переносити і піднімати бутлі з кислотами та їдкими речовинами допускається тільки вдвох.

3.10. Переливання кислот та лугу з бутлів в більш дрібну тару необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.

3.11. Для приготування розчинів кислот їх необхідно наливати у воду тонким струменем при безперервному перемішуванні, а не навпаки.

3.12. Великі шматки їдкого лугу слід розколювати на дрібні шматочки в спеціально відведеному місці, заздалегідь накривши шматки, що розбиваються щільною тканиною (бельтингом) або папером.

Рекомендується замість монолітних шматків луги застосовувати лускаті.

Розчиняти твердий луг слід шляхом повільного додання його невеликими шматками до води при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу брати тільки щипцями.

3.13. Відпрацьовані концентровані кислоти та луг необхідно зливати тільки в спеціальну тару.

3.14. Горизонтальне транспортування кислот та їдких речовин повинно виконуватись за допомогою спеціальних візків. Скляні бутлі перед транспортуванням необхідно перевірити на відсутність сколів та тріщин.

3.15. Вертикальне транспортування кислот та їдких речовин повинно виконуватись тільки у вантажному ліфті.

3.16. Сумісне зберігання кислот та їдких речовин слід здійснювати тільки відповідно до правил пожежної безпеки.

3.17. Переносити склянки ємністю більше, ніж з реактивами необхідно в плетених корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.

Переносити або підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не дозволяється.

3.18. Доставлені у лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях.

3.19. Для одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді (особливо, сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.

3.20. Для розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.

3.21. Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчин кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з гумовою грушею.

3.22. Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.

3.23. Під час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати засоби індивідуального захисту: халат та гумовий фартух, гумові рукавиці, захисні окуляри тощо.

3.24. Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.

3.25. Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.

3.26. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити керівника роботи і без його вказівки роботу не відновлювати.

3.27. Правила користування витяжною шафою.

3.27.1. Витяжну шафу вмикають не пізніше, ніж за 15 хв. до початку роботи.

3.27.2. Стулки витяжної шафи під час роботи мають бути максимально закритими з невеликим зазором для тяги. Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більше, ніж половина висоти отвору.

3.27.3. Піднімають стулку на час роботи у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.

3.27.4. Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користуються, повинні бути закритими. У разі порушення цього правила знижується ефективність вентиляції.

3.27.5. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи до приміщення, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкнути обладнання.

4.2. Кислоти, їдкі речовини прибрати у відведене для них місце, дотримуючись правил їх зберігання.

4.3. Прибрати робоче місце.

4.4. Зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту, упорядкувати і покласти у відведене для них місце.

4.5. Помити обличчя, руки теплою водою з милом. При можливості прийняти душ.

4.6. Про всі недоліки, які мали місце під час роботи, доповісти керівникові робіт.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1 .До аварійних ситуацій відносяться:

5.1.1. Розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари у виробниче та зовнішнє середовище.

5.1.2. Загорання технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 3І3.

5.1.3. Відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.

5.1.4. Отримання хімічних опіків.

5.1.5. Поранення.

5.1.6. Токсична та дратуюча дія хімікатів на організм людини.

5.2. При виникненні аварійної ситуації треба негайно огородити небезпечну зону; не допускати до неї сторонніх осіб; повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.3. Якщо стався нещасний випадок, надати потерпілому першу медичну допомогу. При необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичку допомогу.

5.4.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрі перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.