ДСТУ Б А.2.2-8:2010. Проектування розділ "енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Проектування

РОЗДІЛ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ" У СКЛАДІ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ

ДСТУ Б А.2.2-8:2010

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)

Київ

Мінрегіонбуд України

2010

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО:

Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (ДП "НДІБК"); Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія; Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"; Київський національний університет будівництва і архітектури; Національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка; Одеська державна академія будівництва і архітектури; "Данфосс ТОВ"; Донбаська національна академія будівництва і архітектури

РОЗРОБНИКИ:

ДП НДІБК (Г. Фаренюк, канд. техн. наук (науковий керівник); Є. Колесник; Є. Фаренюк);

НДІБФ, Росія (Ю. Матросов, канд. техн. наук);

НДІпроектреконструкція (Г. Агєєва, канд. техн. наук);

КНУБА (О. Сергейчук, д-р техн. наук);

ПНТУ ім. Юрія Кондратюка (В. Чернявський, канд. техн. наук);

ОДАБА (М. Арсірій; В. Вітвицька, канд. тех. наук; Т. Глікман, канд. техн. наук);

"Данфосс ТОВ" (В. Пирков, канд. техн. наук)

ДонНАБА (Н. Тимофеєв, канд. техн. наук)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20.01.2010 № 17

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

с.

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ5

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ5

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ6

4 ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ПОБУДОВИ, ВИКЛАДЕННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ"7

ДОДАТОК А

ПРИКЛАД СКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ"21

ДОДАТОК Б

БІБЛІОГРАФІЯ45

ВСТУП

Цей стандарт встановлює загальні вимоги до складу, викладення та оформлення розділу "Енергоефективність" при проектуванні житлових та громадських будинків.

Розділ є складовою проектної документації, в якому висвітлюються та узагальнюються рішення проекту з реалізації вимог щодо енергозбереження та енергетичної ефективності будинків згідно з загальними принципами ДБН В.1.2-11.

Вимоги встановлюються замовником у "Завданні на проектування" згідно з додатком Д ДБН А.2.2-3.

До розділу "Енергоефективність" додається енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.

Складання розділу здійснюється на підставі вимог чинних нормативних документів, що встановлюють вимоги до показників енергоефективності будинків.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Проектування

РОЗДІЛ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ" У СКЛАДІ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ

Проектирование

РАЗДЕЛ "ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ" В СОСТАВЕ ПРОЕКТНОЙ ДОКУМЕНТАЦИИ ОБЪЕКТОВ

Design

CHAPTER "ENERGY EFFICIENT" IN COMPOSITION THE PROJECT DOCUMENTS OF OBJECTS

Чинний від 2010-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на порядок складання розділу "Енергоефективність" при проектуванні житлових та громадських будинків.

Цей стандарт застосовують юридичні та фізичні особи – суб'єкти господарської діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють проектування нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (термомодернізації), енергетичної паспортизації будинків, при визначенні класу енергетичної ефективності будинку.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва

ДБН В.1.2-11-2008 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Економія енергії

ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель

ДБН Д.1.1-7-2000 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України

ДСТУ-Н Б А.2.2 5:2007 Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції

ДСТУ-Н Б В.2.2-ХХХ:2010* Будинкі і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об'єктів цивільного призначення

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія та геофізика) СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДБН В.2.6-31: енергетична ефективність будинку (енергоефективність), теплоізоляційна оболонка будинку, клас енергетичної ефективності, енергетичний паспорт будинку.

* На розгляді

4 ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ ПОБУДОВИ, ВИКЛАДЕННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ"

  1. Розділ "Енергоефективність" повинен входити до складу проекту житлових будинків згідно з ДБН В.2.2-15 та громадських будинків згідно з ДБН В.2.2-9. У розділі повинні бути узагальнені рішення окремих частин проекту щодо дотримання вимог з енергоефективності, вжиття заходівефективного використання енергії, виконання основної вимоги "економія енергії" згідно з ДБН В.1.2-11, визначення класу енергетичної ефективності будинку згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5.
  2. Розділ повинен містити узагальнені показники енергоефективності, що мають відповідати вимогам чинних нормативних документів.
  3. Структурними елементами розділу повинні бути:
  • пояснювальна записка з результатами розрахунків теплотехнічних показників огороджу вальних конструкцій згідно з вимогами ДБН В.2.6-31 (розрахунок опору теплопередачі, тепло стійкості, повітропроникності, вологісного режиму огороджувальних конструкцій);
  • розрахунок тепловтрат будинку на опалення згідно з ДБН В.2.6-31;
  • посилання на розділ проектної документації з проектування раціональної площі світлопрозорих конструкцій згідно з ДБН В.2.5-28. У разі значного перевищення нормативне необхідної площі світлових прорізів – обґрунтування доцільності;
  • показники енергетичної ефективності інженерних систем та обладнання будинку згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та інших чинних нормативних документів тощо;
  • енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5;
  • аналіз енергоефективності використання інсоляції.

4.4 Розділ "Енергоефективність" складають проектні організації під час розроблення проекту та прив'язування його до умов конкретного будівельного майданчика на стадії "Проект" або "Робочий проект" у залежності від категорії складності будинку згідно з ДБН А.2.2-3.

За необхідності замовник та проектна організація можуть доручити виконання робіт щодо підготовки розділу "Енергоефективність" стороннім організаціям.

  1. Визначення кошторисної вартості проектних робіт щодо складання розділу "Енергоефективність" встановлюється відповідно до ДБН Д.1.1-7.
  2. Перелік відповідальних осіб, які підписують:
  • окремий розділ пояснювальної записки та пояснювальну записку в цілому, встановлений ДБН А.2.2-3;
  • енергетичний паспорт, встановлений у ДБН В.2.6-31, ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

4.7 Вимоги до подання структурних елементів розділу Пояснювальна записка повинна містити:

  1. загальну характеристику проектного рішення будинку;
  2. стислу інформацію про весь комплекс прийнятих проектних рішень, що спрямовані на забезпечення ефективного використання енергії інженерними системами будинку:
  • оптимізація об'ємно-планувальних рішень, що одночасно забезпечують зниження тепловитрат через теплоізоляційну оболонку та теплові надходження від сонячної радіації;
  • відомості про проектні рішення зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку, а також відомості про матеріали утеплення для конструкцій із фасадною теплоізоляцією (тип, марка матеріалу утеплення, його товщина та густина);
  • відомості про застосування сонцезахисних пристроїв для запобігання надходженню надмірної сонячної радіації всередину приміщень у теплий період року;
  • впровадження заходів з енергоефективності інженерних систем будинку (опалення, вентиляція, кондиціонування, гарячого водопостачання, освітлення – для кожної системи окремо);
  • наявність будинкового та поквартирного обліку споживання енергоресурсів;
  • використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії, включаючи сонячну радіацію тощо, а також акумулювання енергії у години мінімального енергоспоживання;
  • технічне та економічне обґрунтування приєднання систем теплоспоживання будівлі до місцевої котельної або до газового теплогенератора, а також технічне та економічне обґрунтування електроопалення, якщо застосовується електроенергія від непоновлюваних джерел енергії;
  1. розрахункові кліматичні параметри та об'ємно-планувальні характеристики будинку;
  2. розрахунок теплотехнічних показників зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку;
  3. розрахунок енергетичних показників будинку;
  4. відомості про встановлений за результатами розрахунків клас енергетичної ефективності будинку;
  5. термін ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки будинку та її елементів;
  6. посилання на протоколи випробувань, що підтверджують прийняті теплотехнічні показники будівельних матеріалів і конструкцій та термін їх ефективної експлуатації, а також посилання на протоколи випробувань із визначення пожежно-технічних показників конструкцій та матеріалів згідно з ДБН В.1.1-7;
  7. висновок про відповідність проектного рішення будинку вимогам "Завдання на проектування" (у частині забезпечення енергоефективності) та вимогам ДБН В.1.2-11, ДБН В.2.6-31 щодо забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на опалення, нормативних санітарногігієнічних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій при експлуатації будинку.

4.8 В описі заходів, що впливають на додаткові енерговитрати системи опалення та на енергоефективність передачі теплоти системою опалення, слід указати деталізовані характеристики системи [1, 2], що зазначені у таблицях 1-6.

Таблиця 1 – Впливові фактори енергоефективності розподілення теплоносія водяної системи опалення

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Тип системи

Двотрубна:

- периметральна;

- променева;

- вертикальна;

Однотрубна

Регулювання температури теплоносія у системі

За погодних умов

Відсутнє (без залежності від погодних умов або з надмірною температурою)

Відповідність проекту опалюваної площі будівлі

Відповідає

Наявна надлишкова опалювана площа

Гідравлічне балансування системи

Відсутнє

Наявне

Тип управління вбудованим у котел насосом

За погодних умов (стаціонарний котел)

За погодних умов (настінний котел)

За температури приміщення (настінний котел)

Втрати на регулювання насосом

Коефіцієнт корисної дії насоса/насосів

Обслуговування насосом всього навантаження системи чи її частини

Відповідність робочої точки насоса проектним вимогам

Регулювання швидкості обертання насоса:

- відсутнє;

- із забезпеченням постійного перепаду тиску;

- із забезпеченням змінного перепаду тиску; Теплоізоляція насосів:

- наявна;

- відсутня

Регулювання періодичності зниження споживання енергії системою та/або розподілення теплоносія

Вкл./Викл.

Зниження температури теплоносія та мінімізація швидкості обертання насоса

Зниження температури теплоносія

Регулювання із застосуванням електроенергії

Клапани з моторними електроприводами Клапани з термоприводами

Соленоїдні клапани

Використання фанкойлів

Фанкойли прямої дії

Фанкойли з акумулюванням енергії та динамічною або тривалою динамічною розрядкою

Теплоізоляція трубопроводів та запірно-регулювальної арматури

Наявність

Відсутність

Таблиця 2 – Впливові фактори енергоефективності водяної системи опалення з опалювальними приладами (радіатор, конвектор тощо) у приміщеннях заввишки не більше 4 м

Впливовий фактор

Деталізація впливового фактора

Регулювання температури приміщення

Відсутнє, з центральним якісним регулюванням теплоносія

За усередненої (характерної) температури приміщень будівлі

П-регулювання (2 К)

П-регулювання (1 К)

ПІ-регулювання

ПІ-регулювання з оптимізацією (наприклад, наявність диспетчеризації, адаптованого контролю)

Температурний напір (за температури повітря 20 °С)

60 К (наприклад, 90/70)

42,5 К (наприклад, 70/55)

30 К (наприклад, 55/45)

Специфічні тепловтрати через зовнішні огородження

Опалювальний прилад установлено біля внутрішньої стіни

Опалювальний прилад установлено біля зовнішньої стіни:

- вікно без радіаційного захисту;

- вікно з радіаційним захистом (при запобіганні не менше 80 % втрат радіаційної теплоти);

- звичайна стіна

Гідравлічне налагодження

Відсутність балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) системи; система не налагоджена

Наявність ручних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) або наявність автоматичних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках) з кількістю опалювальних приладів більше восьми; система налагоджена [3]

Наявність автоматичних балансувальних клапанів на стояках (горизонтальних вітках із кількістю опалювальних приладів не більше восьми; система налагоджена [3]