ДБН В.2.3 - 4 - 2000. Споруди транспорту АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту

АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ

ДБН В.2.3 - 4 - 2000

Видання офіційне

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України

Київ 2000

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНІУкраїнською державною корпорацією по

будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг "Укравтодор" Мінтрансу України, Управлінням промзабудови, інженерної інфраструктури та захисту територій України

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

від 07.04.2000р. за № 66

Ці норми не можуть бути повністю або частково відтворені, тиражовані і розповсюджені як офіційне видання без дозволу Держбуду України

ДерждорНДІ

УДК 625.7/8

РОЗРОБЛЕНІ

ПРИ УЧАСТІ

Державним дорожнім науково-дослідним інститутом ім. М.П.Шульгіна "ДерждорНДІ" корпорації "Укравтодор" Мінтрансу України (кандидати технічних наук: Вирожемський В.К., Володько В.П., Гончаренко Ф.П., Головко С.К., Джигіт С.Г., Духовний І.3., Забишний О.С., Малеванський Г.В., Мартиненко Л.С., Міщенко М.Л., Сасько М.Ф., Федоренко Л.І., Чоборовська І.С.; інженери: Крижанівський О.Є., Кіщинський С.В., Колінченко М.Н., Литвиненко А.С., Чижевський В.П.); Українським транспортним університетом Міносвіти України (доктори технічних наук: Білятинський О.А., Заворицький В.Й., Мозговий В.В., Павлюк Д.О., Радовський Б.С., Скорченко В.Ф., кандидати технічних наук: Аленіч М.Д, Гамеляк І.П., ДзюбаО.П., КизимаС.С., Руденко Ю.Д., Старовойда В.П., Стефанович О.Є., Чвак B.C.); Харківським державним автомобільно-дорожнім технічним університетом Міносвіти України (доктори технічних наук: Гаврилов Є.В., Золотарьов В.О.; кандидати технічних наук: Жданюк В.К., Прусенко Є.Д., Титарь B.C., Шаповалов А.Л., Школяренко І.О.); Підприємством "Укрдортехнологія" (інженери: Жучко Г.П., Мельничук Г.С., Хрипушина Т.В.); Український науково-гігієнічний центр Міністерства охорони здоров'я України (к.м.н. Пригода Ю.Г).

Безсмертний М.Г., Гладченко І.Ф., Грищенко В.М., Колчев Г.В., Кравченко Є.І., Круцик М.Д., Лозниця В.В., Ніколаєв В.М., Панік О.В., Приятель A.M., Панасюк І.О., Слизький Ю.Р., Урусов Г.О., Шаповалов В.В., Шаповалов Є.В.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Споруди транспорту Автомобільні дороги

ДБН В.2.3-4-2000

Вводяться на заміну

СНіП 2.05.02-85, СНіП 3.06.03-85

Чинні від 2000-07-01

Дані Норми поширюються на проектування та будівництво нових і реконструкцію існуючих автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільні дороги).

Норми не поширюються на тимчасові автомобільні дороги з терміном служби менше 5 років, внутрішньомайданчикові дороги, дороги лісозаготівельних підприємств, кар'єрів, внутрішньогосподарські та сільськогосподарські автомобільні дороги, вулиці та дороги населених пунктів.

Перелік нормативних документів, на які є посилання в даних Нормах, наведені у додатку А.

Перелік термінів та визначень наведено у додатку Б.

ЧАСТИНА І. ПРОЕКТУВАННЯ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Класифікація автомобільних доріг

1.1 Залежно від народногосподарського та адміністративного значення автомобільні дороги поділяються* на: дороги державного та місцевого значення; державні -на магістральні та регіональні; місцеві - на територіальні та районні.

1.2 Технічна класифікація автомобільних доріг наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1- Технічна класифікація автомобільних доріг

У авт/добу

Категорія

Розрахункова інтенсивність руху

дороги

транспортних одиниць

приведена до легкового автомобіля

Іа

понад 10000

понад 14000

Іб

понад 10000

понад 14000

II

від 3000 до 10000

від 5000 до 14000

III

від 1500 до 3000

від 2500 до 5000

IV

від 150 до 1500

від 300 до 2500

V

до 150

до 300

Примітка 1. Розрахункова інтенсивність руху в транспортних одиницях приймається, коли кількість легкових автомобілів становить менше 30% загального транспортного потоку.

Примітка 2. При однакових вимогах для доріг 1а і 1б категорій вони в тексті будуть віднесені до І категорії

1.3 Категорію автомобільної дороги можна також призначати за найбільшою перспективною годинною інтенсивністю руху, прив. од/год:

І категорія - понад 3000;

* Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6.04.1998 р. № 455.

ДБН В.2.3-4-2000 c.2

II категорія - від 1600 до 3000;

III категорія - від 800 до 1600.

1.4 Коефіцієнти приведення інтенсивності руху різних транспортних засобів до легкового автомобіля потрібно приймати за таблицею 1.2.

Таблиця 1.2 - Коефіцієнти приведення транспортних засобів до легкового автомобіля

Тип транспортного засобу

Коефіцієнт приведення

Мотоцикл без коляски та мопед

Мотоцикл з коляскою

Легковий автомобіль

Вантажний автомобіль вантажопідйомністю, т:

до 2

від 2 до 6

від б до 8

від 8 до 14

понад 14

Автопоїзд вантажопідйомністю, т:

до 12

від 12 до 20

від 20 до 30

понад 30

Колісний трактор з причепами вантажопідйомністю, т:

до 10

понад 10

Автобус

Автобус зчеплений (здвоєний)

0,5

0,75

1,0

1,5

2,0

2,5

3,0

3,5

3,5

4,0

5,0

6,0

2,5

3,5

3,0

5,0

Примітка 1. При проміжних значеннях вантажопідйомності транспортних засобів коефіцієнт приведення визначають інтерполяцією.

Примітка 2. Коефіцієнт приведення для спеціального автомобіля приймають як для базового автомобіля відповідної вантажопідйомності.

Коефіцієнт приведення для вантажного автомобіля і автопоїзда при проектуванні доріг в пересіченій і гірській місцевостях слід збільшувати в 1,2 рази.

1.5 Інтенсивність руху визначають сумарно в обох напрямках за даними економічних вишукувань. За розрахункову слід приймати середньорічну добову інтенсивність на останній рік перспективного періоду. Якщо середньомісячна добова інтенсивність руху найбільш напруженого місяця більше, ніж у 2 рази перевищує середню річну добову інтенсивність руху, останню для визначення категорії дороги слід збільшувати у 1,5 раза.

У випадках, коли за розрахунком інтенсивності руху (1.2 і 1.3) визначені неоднакові категорії дороги, в проектній документації потрібно приймати більш високу категорію.

1.6 За розрахунковий період для визначення категорії дороги призначають 20 років з часу завершення розробки проекту.

1.7 Розташування автомобільної дороги на місцевості повинно грунтуватися на рішеннях відповідної містобудівної документації - Генеральної схеми планування те-риторії України, схем планування території Автономної республіки Крим, областей, районів, їх окремих частин, які мають регіональне значення, генеральних планів насе-

ДБН В.2.3-4-2000 c.3

лених пунктів, схем планування територій сільських рад, детальних планів територій земельно-господарського устрою, тощо. транспортних розділів цих проектів, а також окремих галузевих схем розвитку транспорту.

1.8 Вибір кращих рішень щодо розташування автомобільної дороги провадиться на основі порівняння їх варіантів за показниками: вартість будівництва; витрати на ремонт та обслуговування дороги; збитки, пов'язані з негативним впливом дороги на навколишнє середовище при її будівництві та експлуатації; собівартість перевезень та безпека руху.

Трасування автомобільних доріг необхідно проводити з урахуванням сільськогосподарських і промислових об'єктів, водоймищ, родовищ корисних копалин, інженерних комунікацій, меліоративних каналів, зон радіаційного забруднення та відчуження земель.

Якщо при реконструкції дороги на окремих ділянках існуюче земляне полотно залишилося за межами нового і не буде використовуватись у майбутньому, то воно повинне бути розібране, а звільнені при цьому землі підлягають рекультивації з наступною передачею їх відповідним землекористувачам або власникам землі в порядку, визначеному земельним законодавством.

1.9 При проектуванні нових та реконструкції існуючих автомобільних доріг державного значення їх траси прокладають, як правило, в обхід існуючих населених пунктів. Відстань від крайки проїзної частини цих доріг до межі земельних ділянок функціональних зон населених пунктів та окремих існуючих об'єктів слід призначати згідно з санітарними вимогами до розмірів санітарно-захисних зон, що наведені у "Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів", при цьому необхідно враховувати рішення генеральних планів населених пунктів щодо їх перспективного територіального розвитку.

Якщо за складними природними умовами та техніко-економічними розрахунками підтверджено доцільність прокладання дороги І-ІІІ категорії через населений пункт, її слід проектувати як магістральну вулицю населеного пункту відповідної категорії з додержанням вимог ДБН 360, ДСТУ 3587 та передбачати застосування відповідних санітарно-захисних заходів.

1.10 При проектуванні доріг в складних інженерно-геологічних умовах, коли період стабілізації земляного полотна перевищує встановлений термін будівництва, а також при незначному (до 5 % розрахункових автомобілів) щорічному зростанні інтенсивності руху допускається проектувати стадійне влаштування смуг руху та дорожнього одягу з забезпеченням водовідводу та безпеки руху на кожній стадії.

1.11 З метою зниження одночасних витрат на будівництво дороги типи дорожніх розв'язок, конструкції дорожніх одягів, елементи обстановки, інженерного облаштування, склад будівель, споруд дорожньої і автотранспортної служб тощо необхідно призначати з урахуванням їх стадійного влаштування в міру зростання інтенсивності руху.

1.12 В гірській і пересіченій місцевості при проектуванні доріг І категорії доцільно передбачати роздільне трасування проїзних частин зустрічних напрямків руху з урахуванням стадійного збільшення кількості смуг.

1.13 При проектуванні автомобільних доріг слід передбачити комплекс заходів з охорони навколишнього середовища.

1.14 Відведення земель для розміщення елементів автомобільних доріг, будівель та споруд дорожньої і автотранспортної служб, інженерних споруд і комунікацій, що розташовуються вздовж дороги, здійснюється відповідно до чинних законодавчих актів та нормативних документів.

ДБН В.2.3-4-2000 c.4

Земельні ділянки, що відводяться на період будівництва або реконструкції дороги під притрасові кар'єри та резерви, для розміщення тимчасових містечок будівель-ників, виробничих баз, під'їзних доріг тощо, підлягають поверненню власникам земель, землекористувачам, орендарям з приведенням земель до відповідного стану згідно погоджених умов надання цих земель.

1.15 Розроблення, склад, зміст, стадійність проектування, порядок погодження та затвердження проектно-кошторнсної документації на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг слід виконувати згідно з ДБН А.2.2-3 та іншими чинними нормативними документами.

1.16 За виняткових обставин, у випадках, коли неможливо прийняти технічно та економічно обгрунтоване рішення без відхилень від нормативних вимог, наведених у цих Нормах, дозвіл на такі відхилення, при належному обгрунтуванні, може бути наданий тільки органом, який їх затвердив.

Розрахункова швидкість руху

1.17 За розрахункову швидкість приймається найбільш можлива швидкість поодиноких автомобілів з умов безпеки руху, при нормальних погодних умовах і забезпеченні необхідного зчеплення шин автомобілів з поверхнею проїзної частини в залежності від складності ділянок дороги, згідно ДСТУ 3587.

1.18 Розрахункову швидкість для проектування елементів плану, поздовжнього та поперечного профілів слід призначати згідно з даними таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Розрахункові швидкості руху автомобілів

У км/год

Категорія

Розрахункова швидкість

дороги

основна

допустима на складних ділянках місцевості

пересіченої

гірської

Іа

150

120

100

140

110

80

ІІ

120

100

60

III

100

80

50

IV

90 (80)

60

30

V

90 (60)

40

30

Примітка 1. До складних ділянок пересіченої місцевості відноситься рельєф, часто порізаний глибокими долинами з різницею позначок дна долин і вододілів понад 50 м на відстані не більше 0,5 км, з бічними глибокими ярами і нестійкими схилами, долинами передгірських рік з бічними притоками.

Примітка 2. До складних ділянок гірської місцевості відносяться ділянки перевалів (плюс один кілометр в кожний бік) через гірські хребти і ділянки гірських ущелин із складними, сильно порізаними або нестійкими схилами, ділянки розповсюдження пластичних грунтів та осипів, долини гірських рік з бічними притоками.

Примітка 3. В дужках наведені мінімально допустимі значення розрахункових швидкостей для доріг IV і V категорій відповідно, що дозволені Законом України "Про дорожній рух".