ДБН А.2.2-6-2008. СКЛАД, ЗМІСТ, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ, ПОГОДЖЕННЯ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ РЕСТАВРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ НЕРУХОМОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

СКЛАД, ЗМІСТ, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ,

ПОГОДЖЕННЯ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ

НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

ДЛЯ РЕСТАВРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ

НЕРУХОМОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

ДБН А.2.2-6-2008

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10 )

Київ

Мінрегіонбуд України

2008

РОЗРОБЛЕНО:

"УкрНДІпроектреставрація" (канд. тех. наук А.Є. Антонюк,

O.О. Граужис, А.П. Крупський)

Державний науково-технологічний центр консервації та реставрації пам'яток (ДНТЦ "Конрест") (канд. хім. наук Р.Б. Гуцуляк (відповідальний виконавець), Р.В. Щавінський, Ю.М. Стріленко, М.Л. Захарчук,

С.В. Скляр)

За участю:

Мінрегіонбуду України (Т.П. Майстерчук)

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Управління реставрації та реконструкції історичної забудови Мінрегіонбуду України

Наказ Мінрегіонбуду України від 23 червня 2008 р. № 262, чинні з 1 січня 2009 р.

ПОГОДЖЕНО:

Державна служба з питань національної культурної спадщини;

Державний департамент пожежної безпеки МНС України;

Головний державний санітарний лікар України;

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Проектування

Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини

ДБН А.2.2 -6-2008

На заміну

РНиП 102-84

Чинні з 2009-01-01

Дані норми встановлюють склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації на проведення консервації, реставрації, реабілітації, ремонту та пристосування (далі - реставрація) об'єктів культурної спадщини (крім пам'яток археології і монументальних пам'яток) відповідно до Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, - "Конвенції з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини", "Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини", "Конвенції з охорони архітектурної спадщини Європи".

Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами -суб'єктами господарської діяльності у сфері об'єктів культурної спадщини, незалежно від їх форми власності.

Перелік нормативно-правових актів і нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.

Основні терміни та їх визначення наведені у додатку Б.

Перелік нормативно-правових актів та міжнародних документів, положення яких рекомендується враховувати при розробленні науково-проектної документації, наведений у додатку В.

1ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Об'єктом нормування є загальні вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, оформлення, погодження та затвердження науково-проектної документації на реставрацію об'єкта культурної спадщини, науково-технічного супроводу та авторського нагляду за реставрацією пам'ятки.

1.2 Право на розроблення науково-проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності, видану в установленому законодавством* порядку.

1.3 Науково-проектна документація має ґрунтуватися на положеннях чинного законодавства, підзаконних актів та відповідати вимогам цих норм та нормативних документів на реставрацію, а також нормативних документів на будівельні і ремонтні роботи в частині, яка не суперечить нормативним документам із збереження культурної спадщини.

1.4 Проектувальник та замовник протягом усього періоду дослідження, проектування та виконання робіт на об'єкті культурної спадщини несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за наукову обґрунтованість проектних рішень, якісне і своєчасне розроблення і комплектність науково-проектної документації, правильність і достовірність кошторисної вартості робіт.

1.5 Науково-проектна документація повинна забезпечити:

- максимальне збереження автентичності, культурної, історичної, естетичної та наукової цінності пам'ятки;

- відсутність негативного впливу на пам'ятку прийнятих проектних рішень, технологій та матеріалів;

- відсутність негативного впливу прийнятих проектних рішень та технологій на навколишнє середовище.

1.6 Науково-проектна документація повинна відповідати вимогам чинного законодавства щодо:

- охорони праці, пожежної та екологічної безпеки і промислової санітарії;

- збереження навколишнього середовища (містобудівного, ландшафтного, археологічної зони) та історичних ареалів;

- патентної чистоти технічних рішень та застосованого обладнання.

2ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ЗМІСТУ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

2.1 Зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.

2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об'єктів культурної спадщини розробляється постадійно, на основі наукових досліджень, що ведуться на всіх етапах реставрації, і включає такі розділи:

- попередні роботи;

- комплексні наукові дослідження;

- ескізний проект реставрації;

- робоча документація;

- науково-технічний супровід

- науково-реставраційний звіт.

2.3 Попередні роботи здійснюються з метою розроблення концептуальних рішень щодо реставрації об'єкта культурної спадщини і включають:

- визначення технічного стану;

- попередні дослідження;

- розроблення вихідної документацій;

- протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи (за необхідності).

2.3.1 Визначення технічного стану включає складання:

- акта технічного стану об'єкта культурної спадщини з фотофіксацією (додаток Г);

- акта визначення категорії складності (додаток Д);

- акта втрати первісного вигляду (додаток Е).

2.3.2 Попередні дослідження в залежності від стану пам'ятки включають:

- схематичні обміри та визначення об'єму пам'ятки;

- фотофіксацію перед початком реставраційних робіт;

- короткі історико-бібліографічні відомості;

- попередні науково-технологічні обстеження;

- попередні археологічні обстеження;

- попередні інженерні обстеження;

- програму (план) натурних досліджень зі схемами місць улаштування зондажів, шурфів, встановлення будівельних риштувань, розкриття конструкцій і відбору зразків матеріалів тощо;

- програму (план) та кошторисний розрахунок на виконання науково-проектних робіт;

- концептуальні рішення або програму науково-реставраційних робіт;

- кошторисні розрахунки (за необхідності).

2.3.3 Вихідна документація включає:

- лист-замовлення на розроблення науково-проектної документації;

- реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (додаток Ж);

- архітектурно-планувальне завдання (за необхідності);

- акти про стан об'єкта, зазначені в п. 2.3.1;

- інші вихідні дані, необхідні для проектування (на вимогу проектної організації).

Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (далі - реставраційне

завдання) визначає склад, зміст і мету комплексних науково-дослідних та науково-проектних робіт, принципові підходи, технічні вимоги та основні заходи щодо реставрації.

Архітектурно-планувальне завдання (згідно з нормативними актами на проектування) розробляється разом із реставраційним завданням, за необхідності розробки проектної документації на пристосування пам'ятки - у випадку реставрації пам'ятки зі зміною її функціонального призначення, розпланувально-просторових характеристик чи характеру благоустрою прилеглої території.

2.3.4 Науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи в залежності від стану пам'ятки включає:

- висновки та рекомендації щодо проведення протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт;

- проектну документацію в обсязі, необхідному для забезпечення проведення протиаварійних та невідкладних робіт (у тому числі робочу документацію або окремі робочі креслення на виконання протиаварійних робіт);

- локальні кошториси на проведення протиаварійних та невідкладних робіт.

2.3.5 Попередні роботи є передпроектною стадією і можуть бути виконані на підставі окремого контракту (договору).

2.4 Комплексні наукові дослідження проводяться для отримання матеріалів про культурну, історичну і наукову цінність пам'ятки, архітектурні параметри, інженерні та технологічні характеристики: оцінки ступеня збереженості конструкцій і матеріалів пам'ятки, результатів досліджень її температурно-вологісного режиму, гідрологічних умов, стану ґрунтів і фундаментів; вияснення впливів антропогенних та техногенних навантажень і кліматичних факторів, даних для обґрунтування рішень щодо подальшого збереження та реставрації, прийняття рішень щодо виведення споруди з незадовільного стану.

Комплексні наукові дослідження є науковим обгрунтуванням проектних рішень і обов'язковою складовою науково-проектної документації та включають:

- історико-архівні і бібліографічні дослідження;

- натурні дослідження.

2.4.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження включають: пошук (виявлення), збір, систематизацію інформації, вивчення існуючих джерел інформації, що стосуються пам'ятки, та узагальнення одержаних результатів. Результати досліджень оформляються у вигляді звіту (історичної довідки) і входять до наукового звіту про дослідження пам'ятки.

2.4.2 Натурні дослідження включають:

- обміри: схематичні, архітектурні, архітектурно-археологічні;

- архітектурні дослідження;

- архітектурно-археологічні дослідження;

- інженерні дослідження;

- науково-технологічні дослідження;

- дослідження підземних частин пам'ятки і прилеглої території.

При проведенні досліджень, пов'язаних із виконанням експериментальних робіт на окремих ділянках, зондажів, шурфів тощо, місця їх закладання погоджуються з власником або з уповноваженим ним органом.

Зміст і порядок робіт зазначених підрозділів Комплексного наукового дослідження пам'ятки визначаються ДБН В.3.2-1.

2.4.3 Результати комплексних наукових досліджень включають такі матеріали:

- виписки з архівних документів та інших джерел;

- список бібліографічних джерел та архівних справ;

- історичну довідку;

- ілюстрації (репродукції, фотографії, іконографічні матеріали, копії документів, викопіювання, фотофіксацію інскрипцій тощо);

- обмірні креслення;

- звіт про архітектурно-археологічні дослідження;

- звіт про науково-технологічні дослідження пам'ятки, її будівельних та оздоблювальних матеріалів із рекомендаціями щодо їх консервації;

- висновки про технічний стан об'єкта з рекомендаціями щодо інженерно-конструкторських рішень;

- картограми стану (технічного, вологісного тощо) об'єкта;

- звіт про підібрані аналоги та систематизацію обстежених архітектурних елементів пам'ятки;

- історико-стилістичні аналізи будівельного розвитку будівлі пам'ятки та інші дослідження;

- картограми періодизації будівництва (будівельних матеріалів);

- фотофіксацію натурних досліджень.

2.5 Ескізний проект реставрації* розробляється відповідно до реставраційного завдання, концептуальних рішень чи програми науково-реставраційних робіт, на основі результатів комплексних наукових досліджень і включає:

- пояснювальну записку (з обґрунтуванням проектних рішень та технологією реставраційних робіт);

- креслення;

- основні положення організації робіт;

- локальні, об'єктні розрахунки та зведений кошторисний розрахунок вартості робіт

2.5.1 Пояснювальна записка включає:

- загальні відомості про пам'ятку і характер її використання;

- дані про проведені натурні дослідження;

- опис існуючого вигляду та технічного стану пам'ятки з посиланнями на відповідні інженерні висновки та рекомендації;

- опис і обґрунтування концептуальних рішень щодо реставрації пам'ятки;

- обґрунтування проектних рішень (характеристики принципових архітектурних, інженерних і технологічних рішень щодо реставрації пам'ятки з їх науковим обґрунтуванням та оцінкою);

- опис архітектурного вигляду пам'ятки, на яку опрацьовується документація;

- пропозиції щодо графічної реконструкції;

- пропозиції з колірного вирішення фасадів і інтер'єрів;

- пропозиції щодо реставрації пам'яток монументального мистецтва і предметів внутрішнього оздоблення;

- пропозиції з благоустрою території;

- пропозиції з пристосування пам'ятки;

- технологію реставраційних робіт із рекомендаціями щодо використання реставраційних матеріалів;

- пропозиції щодо організації робіт та їх послідовності;

- заходи щодо пожежної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища;

- техніко-економічні показники при виконанні робіт із пристосування;

- додатки: копія затвердженого реставраційного завдання на розроблення науково-проектної документації; відомості про погодження принципових рішень і протоколу обговорення проекту реставрації з рецензіями, акт про категорію складності пам'ятки, акт втрати первісного вигляду пам'ятки тощо.