[i]Чи можна на період офіційного карантину в школах і дитячих садках дозволити надомну роботу або встановити гнучкий режим робочого часу працівникам, які мають дітей? Чи потрібно відправити їх у відпустку?[/i]
Щодо відпустки на період карантину
Мінсоцполітики роз'яснило, що відповідно до п. 3-1 с. 25 Закону «Про відпустки» в обов'язковому порядку на період оголошення на відповідній території карантину надається відпустка без збереження зарплати.
Крім того, батьки малолітніх дітей у період оголошення карантину, окрім цієї відпустки можуть скористатися іншими правами і гарантіями, зокрема:
• оформити у медичному закладі листок непрацездатності, що оплачується у встановленому порядку, якщо дитина захворіла у період карантину;
• використати щорічну відпустку, а також додаткову соціальну відпустку, якщо вони мають на них право;
• отримати відпустку без збереження зарплати, що надається за угодою сторін тривалістю до 15 календарних днів.
Водночас Мінсоцполітики зауважує, що роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.
Щодо неповного робочого часу
Також у період карантину, окрім відпусток, працівники можуть скористатися правом працювати на умовах неповного робочого часу відповідно до ст. 56 КЗпП.
Мінсоцполітики наголошує, роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий час на прохання:
— вагітної жінки;
— жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину інваліда,
— осіб, які виховують малолітніх дітей без матері.
Для інших категорій працівників неповний робочий час встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем.
Щодо надомної праці
Трудовим законодавством не заборонено укладати як при прийнятті на роботу, так і згодом, трудові договори про роботу вдома з додержанням норм чинного законодавства. На сьогодні праця надомників регулюється:
— Положенням про умови праці надомників з урахуванням, що його норми, які суперечать законодавству України, не діють,
— колективним та трудовим договорами.
Згідно з конвенцією Міжнародної організації праці 1996 року №177 термін «надомна праця» означає роботу, яку особа виконує:
• за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
• за винагороду;
• з метою виробництва товарів або послуг згідно з вказівками роботодавця.
Трудовий договір з надомниками — це своєрідний вид трудового договору про виконання роботи вдома, особистою працею, з матеріалів та з використанням знарядь і засобів праці, виділених підприємством або придбаних за рахунок його коштів.
Організація у надомних умовах трудових процесів допускається лише для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички для виконання даних робіт. Обстеження житлово-побутових умов громадян, які мають бажання працювати вдома, провадиться представниками роботодавця за участю представників профспілкового органу, а у відповідних випадках — і представників санітарного та пожежного нагляду.
Забороняється доручати надомникам виконання таких видів робіт, котрі створюють незручності для проживання сусідів.
Оплата праці надомників провадиться за відрядними розцінками за фактично виконані роботи або вироблену продукцію, що відповідає встановленим вимогам до її якості. За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов'язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо).
Також слід зазначити, що оскільки надомники розподіляють робочий час на свій розсуд і оплата праці провадиться за фактично виконану роботу, табель обліку робочого часу на таких працівників не ведеться.
Водночас роботодавець зобов'язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань; тарифних ставок оплати праці; витрат, пов'язаних з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода, тощо).
У коментованому листі Мінсоцполітики зазначило, що укладення трудового договору про роботу вдома на час карантину належить до компетенції роботодавця. При цьому порядок і умови мають бути врегульовані в колективному чи трудовому договорі.
Щодо гнучкого режиму робочого часу
Гнучкий режим робочого часу — це така форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їх структурних підрозділів встановлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня.
Гнучкий режим робочого часу у більшості випадків передбачає підсумований облік робочого часу. В цих умовах обов'язковою вимогою є повне відпрацювання працівником встановленої законодавством кількості робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік тощо).
Встановлення гнучкого режиму робочого часу на час карантину належить до компетенції роботодавця, а порядок і умови такої роботи також мають бути врегульовані в колективному чи трудовому договорі.
Джерело
До списку новинВпередНазад