Таблиця 8 – Найменша допустима відстань від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана


Глибина

котловану

Відстань від основи укосу до найближчої опори*) для ненасипного ґрунта, м

(канави), м

піщаного і гравійного

супіщаного

суглинного

глинистого

лесового сухого

1

1,5

1,25

1,0

1,0

1,0

2

3,0

2,4

2,0

1,5

2,0

3

4,0

3,6

3,25

1,75

2,5

4

5,0

4,4

4,0

3,0

3,0

5

6,0

5,3

4,75

3,5

3,5

*) Під найближчою опорою розуміється край виносної опори самохідного стрілового крана або край основи укосу баластової призми вантажопідіймального крана, що переміщується рейковими коліями.


    1. Вантажозахоплювальні пристрої
      1. Вантажозахоплювальні пристрої (стропи, захоплювачі, траверси тощо) повинні відповідати вимогам чинних НД.
      2. Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, проводиться з урахуванням кількості віток канатів і кута нахилу їх до вертикалі.

Розрахункове навантаження окремої вітки багатовіткового стропа призначають з умови рівномірного натягу кожної з віток і дотримання розрахункового кута між вітками, що дорівнює 90.

Для стропа, із кількістю віток більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох віток. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між вітками стропів можуть бути прийняті фактичні кути.

      1. Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестової звивки згідно з ГОСТ 2688, ГОСТ 3071, ГОСТ 3079, ГОСТ 7668, ГОСТ 7669.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната стосовно навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 6.

      1. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги згідно з ГОСТ 30441 (ИСО 3076) і чинних НД. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга стосовно навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 4.
      2. Конопляні, бавовняні, сизалеві канати, застосовувані для виготовлення стропів, мають відповідати вимогам ГОСТ 30055.

Застосування для виготовлення стропів канатів із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічок, допускається за технічною документацією, погодженою в установленому порядку.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля по відношенню до навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 8.

      1. Заплетення петлі в конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинно мати не менше двох повних і двох половинних пробивок і має бути оклетньоване.
      2. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв для кранів мостового типу, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація вантажозахоплювального пристрою відносно корпуса гакової підвіски.
    1. Кранова колія
      1. Улаштування рейкової кранової колії, за винятком колій залізничних кранів, повинне здійснюватися за проектною документацією.

Будова рейкової колії будівельних баштових кранів має відповідати вимогам СНиП 3.08.01.

Будова рейкової колії залізничного крана повинна відповідати ЦРБ 0004 “Правила технічної експлуатації залізниць в Україні”.

У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, остання має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.

      1. У проекті надземної рейкової кранової колії повинні міститися такі основні відомості:

а) тип рейок;

б) спосіб кріплення рейок між собою;

в) наявність підкладок між рейками, конструкція підкладок і спосіб їх установлення;

г) зазор між рейками;

д) гранично допустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину колії і на різницю рівня головок рейок;

е) конструкція тупикових упорів;

ж) улаштування заземлення рейкової колії.

      1. У проекті наземної рейкової кранової колії додатково до зазначеного в пункті 4.20.2 має вказуватися:

а) тип, переріз і довжина шпал;

б) відстань між шпалами;

в) спосіб кріплення рейок до шпал;

г) матеріал і розмір баластового шару;

д) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії;

е) гранично допустимі величини пружного просідання під колесами.

      1. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворотними кругами, а також переходи, що служать для пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, мають відповідати таким вимогам:

а) у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу повинно забезпечуватися їх плавне пересування;

б) для запобігання розчеплення двох зімкнутих рейок кранової колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного круга мають установлюватися замки, що надійно замикають зімкнуті рейки, і мають електричне блокування, яке виключає пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкнутим замком; для механізмів з ручним приводом електричне блокування може бути замінене на механічне;

в) ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і поворотних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами, що виключають схід вантажопідіймального крана або його вантажного візка з рейкової колії;

г) переведення стрілки або поворотного круга має провадитися за допомогою спеціального механізму, що керується з підлоги або з кабіни;

д) напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок і електричні апарати блокувальних пристроїв має подаватися за допомогою одного вимикача.

      1. Рейки опорних кранів і вантажних візків мають кріпитися так, щоб виключалося бічне і поздовжнє їх зміщення під час пересування та роботи крана. У випадку кріплення рейок за допомогою зварювання має бути виключена можливість їх теплової деформації.
      2. Переїзд автомашин і автонавантажувачів через колії козлових і баштових кранів допускається у виняткових випадках, коли об’їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються роботодавцем з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.
      3. Пересічення колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також портального крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення заходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів із рухомим складом, узгоджених роботодавцем з власником колії заводського транспорту або залізничної колії.
      4. Граничні величини відхилень кранової колії від проектного положення, що наведені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати величин, наведених у додатку 2. Дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критерії бракування, що наведені в додатку 3.
      5. У проекті рейкової колії має бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані.
      6. За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше без врахування наступного улаштування над ними рейкової колії, має бути виконаний розрахунок на виключення можливості пошкодження цих комунікацій та при необхідності розроблений проект їх перекриття.
      7. Готовність рейкової колії до експлуатації має бути підтверджена актом здавання-приймання колії (додаток 4), до якого додаються результати нівелювання профілів рейкової колії, а також перевірки розмірів колії.
      8. Перевірка технічного стану рейкової колії та вимірювання опору його заземлення повинні провадитися відповідно до вимог чинних НД.

ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, РЕМОНТУ, МОНТАЖУ


    1. Виготовлення
      1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини мають виготовлятися у відповідності з вимогами цих Правил і чинних НД на підприємствах, які отримали в установленому порядку дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на їх виготовлення.

Номер і дата дозволу на виготовлення, а також найменування органу Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл, зазначаються в паспорті виробу.

      1. Керівні працівники та спеціалісти, пов’язані з розробленням, виготовленням вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, а також їхнім монтажем (демонтажем), ремонтом і реконструкцією, повинні пройти перевірку знань даних Правил відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, яке затверджене наказом роботодавця і діє в межах підприємства.
      2. У разі комплектування вантажопідіймальних кранів і машин зі складових частин, виготовлених іншими підприємствами, за якість виготовлення вантажопідіймального крана чи машини в цілому, за відповідність їх чинним НД, а також за оформлення технічної документації несе відповідальність підприємство, що їх комплектує.

Паспорт вантажопідіймального крана чи машини складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств зберігаються на підприємстві, що комплектує вантажопідіймальний кран або машину.

      1. Поставлення на виробництво вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок здійснюється у відповідності з вимогами ГОСТ 15.001 і ГОСТ 15.005.
      2. Для перевірки якості серійно виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин у відповідності з вимогами ГОСТ 15.309 мають проводитися приймально-здавальні, періодичні, типові випробування. Крім того, для сертифікації виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться в установленому порядку сертифікаційні випробування.
      3. Приймальні випробування дослідного зразка (головного зразка) вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок проводяться в установленому порядку.

Програма та методика приймальних випробувань дослідного зразка (головного зразка) має бути складена з урахуванням вимог НД і передбачати випробування на відповідність його паспортним даним і включати: візуальний огляд, статичне та динамічне випробування, перевірку дії приладів та пристроїв безпеки, а також випробування кранів стрілового типу на стійкість.

      1. Приймально-здавальні випробування проводяться виробником за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником. Результати випробувань мають бути записані в паспорті виробу.
      2. Періодичні випробування вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться виробником в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією програмою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз у три роки. Періодичні випробування кранів вантажопідіймальністю 100 т і більше провадяться не рідше одного разу в п’ять років.
      3. Типові випробування проводить виробник в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією програмою і методикою випробувань.
      4. Технічні умови на виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок мають бути узгоджені з Держнаглядохоронпраці.
      5. В технічних умовах, мають бути передбачені вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням даних Правил та чинних НД, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для виготовлення матеріали.
      6. Кожен виготовлений вантажопідіймальний кран або машина мають бути укомплектовані:

– паспортом;

– настановою з експлуатації;

– інструкцією з монтажу, пуску, регулюванню та обкатці (якщо буде потрібен монтаж вантажопідіймального крана чи машини);

– документацією відповідно до технічних умов на конкретний вантажопідіймальний кран або машину.

Допускається суміщення документів відповідно до ГОСТ 2.601.

Паспорти на самохідний стріловий, баштовий крани, кран мостового типу і таль електричний складаються за формами, наведеними відповідно у додатках 5, 6, 7 і 8.

У разі виготовлення окремих, призначених для самостійного постачання, металоконструкцій, механізмів та приладів безпеки вантажопідіймальних кранів або машин вони мають бути укомплектовані паспортами, які зберігаються разом з паспортом вантажопідіймального крана чи машини.

      1. Відомості про виготовлені вантажопідіймальні крани або машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник має занести в Книгу обліку вантажопідіймальних кранів і машин, що випускаються.

Вантажопідіймальні крани і машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання повинні мати укріплену на видному місці табличку з зазначенням найменування виробника або його товарного знака, максимальної вантажопідіймальності (вантажного моменту), дати випуску, порядкового номера і інших відомостей, що встановлені НД на конкретний виріб. Табличка повинна зберігатися протягом усього терміну служби виробу.

У кранів із пересувним вантажним візком такі таблички закріплюються на металоконструкції і на візку, а в стрілових самохідних, баштових і портальних кранів, крім таблички, що закріплюється на видному місці, на кожній із секцій башт і стріл повинно бути нанесене клеймо виробника.