Вернуться на главную ДНАОП

МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ АКТИ

НПАОП 0.00-1.03-02 (Microsoft Word Document)

НПАОП 0.00-1.03-02

Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

ДНАОП 0.00-1.03-02

ПРАВИЛА

БУДОВИ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ

Київ

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства праці та

соціальної політики України

від 20.08.2002 р. № 409

ДНАОП 0.00-1.03-02

ПРАВИЛА

БУДОВИ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ

Київ

Передмова

ЗМІСТ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства праці та

соціальної політики України

_____________ № _______

ПРАВИЛА БУДОВИ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ

1.Сфера застосування

1.1 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі - Правила) встановлюють вимоги до будови, виготовлення, встановлення, монтажу, експлуатації, ремонту та реконструкції вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок.

1.2 Дані Правила поширюються на:

а) вантажопідіймальні крани всіх типів, у тому числі крани штабелеукладальники мостові;

б) крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом;

в) однорейкові візки;

г) ручні та електричні талі;

д) кранові підйомники для підіймання людей;

е) лебідки для підіймання вантажу і (або) людей;

ж) колиски для підіймання людей;

з) вантажозахоплювальні органи (гаки, грейфери, вантажопідіймальні електромагніти, кліщові захвати тощо);

и) знімні вантажозахоплювальні пристрої;

к) тару, за винятком спеціальної тари, що застосовується в металургій­ному виробництві (ковші, мульди, виливниці тощо), у морських і річкових портах, вимоги до якої встановлюються галузевими правилами або нормами.

1.3 Дані Правила не поширюються на:

а) крани штабелеукладальники стелажні, крани маніпулятори;

б) вантажопідіймальні машини, призначені для встановлення в шахтах, на морських і річкових суднах та інших плавучих спорудах, на які поширюються спеціальні правила;

в) екскаватори, призначені для роботи із землерийним обладнанням або грейфером;

г) вантажопідіймальні крани, призначені виключно для роботи зі спеціальним навісним обладнанням (віброзанурювачами, шпунтовисмикувачами, буровим обладнанням тощо);

д) вантажопідіймальні машини спеціального призначення: підлогові завалювальні і посадочні машини, трубоукладачі, електро- та автонавантажувачі, колієукладальні і мостоукладальні машини, маніпулятори, підйомники (вишки), машини спеціалізованих перевантажувальних комплексів;

е) монтажні поліспасти та конструкції, до яких вони підвішуються (щогли, шеври, балки тощо);

ж) будівельні підйомники, на які поширюються спеціальні правила;

и) вантажопідіймальні крани, машини, вантажозахоплювальні органи, пристрої і тара спеціального та військового призначення, що знаходяться в експлуатації у Збройних Силах України.

2. Нормативні посилання

2.1 Нормативні документи та номери пунктів, у яких є посилання на ці документи у даних Правилах, наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Визначення

3.1 У даних Правилах використані терміни та визначення, наведені в ГОСТ 15467, ГОСТ 16504, ГОСТ 18322, ГОСТ 21014, ГОСТ 24258, ГОСТ 25866, ДСТУ 2325, ДСТУ 2389, ДСТУ 2462, ДСТУ 2491, ДСТУ 2733, ДСТУ 2865, ДСТУ 2879, ДСТУ 2890, ДСТУ 2924, ДСТУ 2946, ДСТУ 2986, ДСТУ 3150, ДСТУ 3278, ДСТУ 3321, ДСТУ 3455.1, ДСТУ 3455.2, ДСТУ 3455.3, ДСТУ 3455.4, ДСТУ 3491 (ГОСТ 30242), ДСТУ 3555 (ГОСТ 30188), ДСТУ 3761.2, ДСТУ 3761.3, ДНАОП 0.00-1.32-01 разом з наступними:

1. ввідний пристрій – пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої мережі;
2. візок однорейковий – електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією;
3. галерея – довга і вузька споруда з переважно горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу працівників;
4. захисна панель – електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл вантажопідіймальних кранів і машин;
5. зв’язок кінематичний, що не розмикається – механічний зв’язок між двигуном та барабаном, що створюється:

• безпосереднім з’єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном;
• за допомогою муфт, що не розмикаються;
• механізмом перемикання швидкостей (у випадку, коли довільне вмикання або розчеплення механізму неможливо, або якщо при цьому автоматично не накладається гальмо нормально замкнутого типу);

6. керування з підлоги – керування вантажопідіймальним краном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апарата чи з іншого пульта (стаціонарно закріпленого на вантажопідіймальному крані чи по радіо), під час якого вантаж і (або) вантажопідіймальний кран чи машина супроводжується машиністом;
7. керування зі стаціонарного пульта – дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта, встановленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймальний кран чи машина не супроводжується машиністом;
8. коефіцієнт запасу гальмування – відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмовому шківу від прикладених статичних навантажень:

• найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання);
• маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру робочого стану (для механізму зміни вильоту);

9. кран маніпулятор – кран стрілового типу, що встановлений на автомобільному шасі та призначений для його завантаження-розвантаження;
10. кран-перевантажувач причальний – вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі, при цьому одна з них розташована в зоні завантаження-розвантаження суден;
11. машина вантажопідіймальна – підіймальний пристрій циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу (однорейкові візки, талі, кранові підйомники, лебідки);
12. механізм замикання грейфера – привідне обладнання для замикання (розмикання) грейфера;
13. мостки – засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу працівників під час виконання ремонтних або монтажних робіт (наприклад, для проходу по стрілі);
14. обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) – обмежник, що автоматично вимикає привод механізму вантажопідіймального крана у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту);
15. опора нехитна – опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміні зусиль у несучих канатах;
16. опора хитна – опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;
17. перевантажувач мостовий – козловий кран, основною характеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а вантажозахоплювальним органом – грейфер;
18. підйомник крановий – транспортний засіб короткочасної дії, призначений для підіймання машиніста в кабіні до місця керування вантажопідіймальним краном;
19. площадка – горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення працівників під час проведення ними технічного обслуговування або ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а також для відпочинку;
20. площадка посадочна – площадка, що призначена для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура;
21. покажчик вантажного моменту – пристрій, що забезпечує візуальний контроль фактичного вантажного моменту;
22. поліспаст здвоєний – поліспаст, обидва кінці каната якого закріплені на одному або двох барабанах;
23. ревізійна швидкість – мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка служить для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;
24. реконструкція – зміна паспортних характеристик (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості робочих механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або укорочення стріли, башти, зміна приводів та системи керування), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зменшення вантажної або власної стійкості;
25. реєстратор робочих параметрів – прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію;
26. робоча зона – простір, в якому здійснюється пересування вантажопідіймального крана чи машини та їх вантажозахоплювального органу під час роботи;
27. спеціалізована організація – експертно-технічний центр Держнаглядохорнпраці або інше підприємство чи організація, які отримали в установленому порядку дозвіл Держнаглядохорнпраці на певні види діяльності;
28. спеціалізований перевантажувальний комплекс – вантажопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та транспортуючим обладнанням, з безперервним циклом роботи;
29. сходи – пристрій для доступу працівників на вантажопідіймальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтну площадку тощо;
30. сходи вертикальні – сходи з кутом нахилу до горизонталі більше 75�;
31. сходи монтажні – сходи без огорожі для працівників, що допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії;
32. сходи посадочні – сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 60�;
33. сходи похилі – сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 75�;
34. тамбур – огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста;
35. установлення – розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.

Вимоги до будови

2. Загальні вимоги
1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія, мають відповідати вимогам цих Правил та чинних нормативних документів (далі – НД).
2. Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів визначаються відповідно до додатку 1 і зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.
3. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має встановлюватися за ГОСТ 15150. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче мінус 40 �С, повинні бути розроблені у виконанні ХЛ.
4. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), виготовляються у сейсмічному виконанні відповідно до СНиП-II-7.
5. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок” і інших чинних НД.

Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.

6. Вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах.

Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження і дії монтажних (демонтажних) навантажень.

Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими з таким положенням стріли.

3. Металоконструкції
1. Розрахунок несучих металоконструкцій і їхніх елементів здійснюється за НД.
2. Висувні елементи металоконструкцій або елементи, що складаються (стріла, башта, опори тощо), мають бути надійно зафіксовані.
3. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації.

У металоконструкціях, що працюють просто неба, мають передбачатися заходи проти накопичування в них вологи.

4. Механізми
1. Механізми вантажопідіймальних кранів і машин, обладнані кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають виконуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз’єднання механізму було неможливе.
2. У вантажних лебідок із двома приводами останні повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв’язок, що виключає довільне спускання вантажу в разі виходу із ладу одного з приводів.
3. Застосування фрикційних і кулачкових муфт вмикання в вантажопідіймальних кранах і машинах, призначених для підіймання людей, розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речовин, а також у механізмах з електроприводом не дозволяється, крім механізмів:

а) пересування або повертання, що має декілька діапазонів швидкостей для переключання з однієї швидкості на іншу;

б) пересування гусеничних кранів із спільним приводом двох гусениць для роздільного керування ними.

У випадках, зазначених у підпунктах а) і б) цього пункту, гальмо повинне мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.

4. Механізми підіймання вантажу та стріли мають виконуватися так, щоб виключалась можливість вимикання приводу без накладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від працюючого двигуна.
5. У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин не повинно перевищувати 200 Н.

При більшому зусиллі виносні опори повинні мати гідравлічний, механічний або інший привід.

6. Стрілові самохідні крани, що мають підресорену ходову частину, мають бути обладнані пристроями, що виключають дію пружних підвісок і дозволяють передавати навантаження, сприймане краном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також обладнуються стабілізатором пружних підвісок, що дозволяє рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі з тим, щоб забезпечити їх рівномірне осідання. На автомобільних кранах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.
7. Механізми підіймання кувальних кранів обладнуються пристроями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконструкції крана технологічних навантажень, які виникають під час кування заготовок.
8. В з’єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути виключене довільне розгвинчування або роз’єднування.
9. Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка споряджений автоматичним гальмом нормально замкнутого типу або візок крана пересувається канатною тягою.
5. Гальма
1. Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом обладнуються гальмами нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час вмикання приводу.

Механізми підіймання або зміни вильоту з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.

2. У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним електричним приводом гальма встановлюються на кожному приводі.

На приводі підтримуючого барабана допускається встановлення педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання двигуна, в цьому випадку розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натискання на педаль (кнопку).

У разі спрацьовування електричного захисту або вимикання струму в мережі гальмо має автоматично замикатися навіть у тому випадку, коли педаль (кнопка) натиснута.

3. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту обладнуються гальмом, який має кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном.

У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів допускається встановлення муфт граничного моменту.

4. Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 4.4.5 і 4.4.6, має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий же запас гальмування застосовується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, в тому числі для механізмів підіймання та замикання грейфера.
5. У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни вильоту двох і більше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них має бути не менше 1,25.

У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одночасно і працюють на один барабан або на два барабани з кінематичним зв’язком, що не розмикається, на кожному приводі встановлюється не менше одного гальма з тим же запасом гальмування. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в механізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожного гальма має бути не менше 1,1.

6. Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни вильоту в разі встановлення двох гальм допускається приймати коефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, у другого – не менше 1,25. У цьому випадку накладання гальм має здійснюватися послідовно й автоматично.
7. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений метал і шлак, отруйні або вибухові речовини, обладнуються двома гальмами, що діють незалежно одне від одного. Механізми підіймання спеціальних металургійних кранів (колодязних, стриперних тощо), призначених для транспортування розжареного металу, також обладнуються двома гальмами.
8. У разі встановлення двох гальм має бути передбачена можливість легко зняти гальмівну дію одного з них з метою перевірки надійності гальмування іншого.
9. Вимоги пунктів 4.4.1 – 4.4.8 поширюються на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли.
10. У електричних талів як друге гальмо може бути використано вантажоупорне гальмо.

В цьому випадку коефіцієнт запасу гальмування електромагнітного гальма повинен бути не менше 1,25.

У механізмів підіймання з ручним приводом з групою класифікації М1 одне з гальм може бути замінено самогальмуючою передачею.

11. Гальма на механізмах пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків встановлюються, якщо вантажопідіймальний кран або машина призначена для роботи:

а) просто неба;

б) у приміщенні, де пересувається наземною рейковою колією;

в) у приміщенні на надземній рейковій колії та пересувається зі швидкістю більшою 0,53 м/с.

12. Гальма на механізмах повертання встановлюються на всіх вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на кранах, що працюють у приміщенні (група класифікації (режиму роботи) механізму М2 і більше згідно додатка 1).
13. У механізмах пересування та повертання вантажопідіймальних кранів, за винятком механізмів пересування стрілових самохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пересування до 20 км/год) і залізничних, а також у механізмах повертання баштових і портальних кранів, застосовуються гальма нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час включення приводу.

На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ході), механізми пересування яких обладнані нормально розімкнутим керованим гальмом, встановлюється стоянкове гальмо.

Допускається використання робочого гальма як стоянкового за умови застосування роздільних приводів керування цим гальмом.

Гальма на механізмі пересування залізничних кранів мають відповідати ЦРБ 0004 “Правила технічної експлуатації залізниць в Україні”.

На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів допускається установлення керованих гальм нормально розімкнутого типу. У цьому випадку гальмо обладнується пристроєм для фіксації його в замкнутому стані. Такий пристрій може бути встановлений на важелях або педалях керування гальмом.

14. Якщо системою керування вантажопідіймального крана передбачено гальмування електродвигуном, автоматичне замикання гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції контролера допускається виконувати із затримкою за часом не більше 1 с після закінчення гальмування електродвигуном або здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) гальма на нульовій позиції контролера педаллю, кнопкою.
15. Гальма механізмів пересування і повертання вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, мають забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх вантажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті вантажопідіймального крана чи машини згідно ГОСТ 1451 та з урахуванням допустимого ухилу.
16. У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом черв’ячна передача не може бути заміною гальма.
17. Вантаж, що замикає гальмо, має бути укріплений на важелі так, щоб виключалася можливість його падіння або довільного зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин має здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.
18. Гальма сухого тертя мають бути захищені від прямого потрапляння вологи або мастила на гальмовий шків, диск.
6. Ходові колеса
1. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути дворебордними, а у випадках передбачених пунктом 4.5.2 можуть застосовуватися колеса іншої конструкції.
2. Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися в таких випадках:

а) якщо ширина наземної колії вантажопідіймальних кранів не перевищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;

б) якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій рейці;

в) в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;

г) у підвісних візках та талях, що пересуваються однорейковою колією;

д) у вантажних візках баштових кранів.

Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дворебордними незалежно від ширини колії.

Застосування безребордних ходових коліс допускається за наявності пристроїв, що виключають сходження коліс із рейок.

У одноребордних колесах опорних вантажопідіймальних кранів і опорних вантажних візків ширина обода за вирахуванням реборди має перевищувати ширину головки рейки не менше ніж на 30 мм.

3. Ходові колеса механізмів пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків можуть виконуватися кованими, катаними, штампованими або литими.

Ходові колеса виготовляються із сталі. Допускається застосовувати ходові колеса, виготовлені з надміцного чавуну з кулястим графітом.

Ковані, штамповані та катані колеса, а також геометричні розміри литих коліс, мають відповідати вимогам ГОСТ 28648.

7. Вантажозахоплювальні органи
1. Вантажні ковані й штамповані гаки мають відповідати вимогам ГОСТ 2105. Розміри й основні параметри кованих і штампованих гаків приймаються в залежності від типу гака та приводу вантажопідіймального крана чи машини за ГОСТ 6627, ГОСТ 6628.

Застосування гаків спеціального виконання та гаків, виготовлених у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав допускається за умов наявності узгодження Держнагляд­охоронпраці.

2. Пластинчасті вантажні гаки мають відповідати вимогам ГОСТ 6619.
3. Гаки вантажопідіймальністю понад 3 т (за винятком гаків кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опорах кочення з застосуванням упорних підшипників.
4. Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів обладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне випадання знімного вантажозахоплювального пристрою.

Вантажні гаки портальних кранів, що працюють у портах, а також кранів, що транспортують розплавлений метал або рідкий шлак, можуть не обладнуватися запобіжними замками. Застосування гаків, не обладнаних запобіжним замком, в інших вантажопідіймальних кранах допускається за умови використання канатних або ланцюгових вантажозахоплювальних пристроїв, що виключають можливість випадання їх із зіва гака.

5. Запобіжні замки для однорогих гаків, що застосовуються у вантажопідіймальних кранах і машинах загального призначення, мають відповідати вимогам ГОСТ 12840.
6. Кріплення кованого та штампованого гака вантажопідіймальністю 5 т і більше, а також вилки пластинчастого гака в траверсі має виключати довільне відкручування гайки, для чого вона закріплюється стопорною планкою. Стопоріння гайки за допомогою шплінтів та стопорних болтів не дозволяється незалежно від вантажопідіймальності. Інші способи стопоріння гайки кріплення гака допускаються відповідно до НД.
7. На вантажних кованих і штампованих гаках повинні бути нанесені позначення відповідно до ГОСТ 2105, на пластинчастих гаках – ГОСТ 6619. На вантажних гаках спеціального виконання позначення наносяться згідно з їх технічною документацією.

У тих випадках, коли пластинчастий гак підвішується до траверси за допомогою вилки, вона повинна мати таке ж маркування, що і гак.

8. Вантажні гаки спеціального виконання споряджаються паспортом або іншим документом, що підтверджує його якість, із зазначенням виробника, номера гака за системою нумерації виробника, року виготовлення, вантажопідіймальності та матеріалу, із якого вони виготовлені.
9. Конструкція грейфера має виключати довільне розкриття, а конструкція канатного грейфера, крім того, – можливість виходу канатів із рівчаків блоків.

Вантажопідіймальність грейфера повинна бути підтверджена розрахунком з урахуванням коефіцієнта заповнення грейфера та максимальної густини матеріалу, що перевантажується.

Канатні грейфери для навалювальних вантажів мають відповідати вимогам ГОСТ 24599.

10. Грейфер споряджається табличкою із зазначенням найменування або товарного знака виробника, порядкового номера за системою нумерації виробника, власної маси грейфера, умовного позначення грейфера. Табличка канатного грейфера для навалювальних вантажів має відповідати вимогам ГОСТ 24599. У разі пошкодження таблички виробника остання має бути відновлена роботодавцем.

Грейфери, що виготовлені для самостійного постачання, споряджаються, крім таблички, паспортом.

11. Вимоги до інших вантажозахоплювальних органів, підвішених безпосередньо на канатах, які є частиною вантажопідіймального крана чи машини (траверс, вилок, спредерів, керованих захоплювачів для металопрокату, колод, труб тощо), мають бути викладені в технічних умовах на ці вантажопідіймальні крани і машини.
8. Канати
1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові та стропи мають бути споряджені документом виробника канатів про їх якість або документом спеціалізованої організації про їхнє випробування відповідно до ГОСТ 3241, ГОСТ 10505, ГОСТ 16853, ГОСТ 18899.

Тип канатів має вибиратися відповідно НД.

Застосування канатів, виготовлених у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

2. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймальному крані чи машині мають виключати можливість спадання їх із барабанів або блоків і перетирання внаслідок дотику з елементами конструкцій або один з одним.
3. Петля на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконана:

а) із застосуванням коуша з заплітанням вільного кінця каната або з встановленням затискачів;

б) із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із закріпленням клином;

в) шляхом заливання легкоплавким сплавом та іншим способом згідно з вимогами чинних НД.

Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната із застосуванням втулки, привареної до металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до НД).

Кінці канатів стропів заправляються запресовуванням в алюмінієвих чи сталевих втулках або заплітанням.

4. Корпуси, втулки та клини не повинні мати гострих крайок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.
5. Кількість проколів каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у таблиці 2. Останній прокол кожною сталкою повинен виконуватися половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Допускається останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

Таблиця 2 – Число проколів каната під час заплітання

Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів сталок на 10...30 мм в обидва боки в залежності від діаметра каната мають бути обмотані дротом, кінці якого заправляються способом, що виключає їх розмотування. Дозволяється використовувати замість дроту захисні оболонки іншого виду.

6. Кількість затискачів визначається під час розроблення документації, але має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затискувачем має бути не менше шести діаметрів каната.

Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната.

Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не допускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів має відповідати зазначеному в настанові з експлуатації.

7. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допускає можливість заміни каната. У випадку застосування притискних планок кількість їх визначається розрахунком, але повинна бути не менше двох.

Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не дозволяється.

8. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосередньої дії променистого тепла і бризок металу встановленням відповідних огорож.
9. Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі і тягові, проводиться у відповідності з вимогами даних Правил і чинних НД.

Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою:

Fo ≥ Zр • S,

де Fo – розривне зусилля каната в цілому (Н), що приймається за документом виробника про якість каната або документом про їх випробування, а під час розроблення – за даними стандарту;

Zp – мінімальний коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната), визначений за таблицями 3 і 4;

S – найбільший розрахунковий натяг вітки каната (Н), зазначений в паспорті вантажопідіймального крана або машини.

Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або документі про їх випробування наведене сумарне розривне зусилля дротів каната, величина Fo може бути визначена шляхом множення сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.

У разі роботи в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не дозволяється використовувати групу класифікації нижче М5. Під час розрахунку канатів, призначених для підіймання людей, Zp слід приймати як для групи класифікації М8.

Таблиця 3 – Мінімальні коефіцієнти використання канатів Zp

Таблиця 4

– Мінімальні коефіцієнти Zp використання канатів для стрілових самохідних кранів

9. Барабани та блоки
1. Мінімальні діаметри барабанів, блоків і зрівняльних блоків, що обгинаються сталевими канатами, визначаються за формулами:

D1 ≥ h1 • d; D2 ≥ h2 • d; D3 ≥ h3 • d,

де d – діаметр каната, мм;

D1, D2, D3 – діаметри відповідно барабана, блока та зрівняльного блока по середній лінії навитого каната, мм;

h1, h2, h3 – коефіцієнти вибору діаметрів відповідно барабана, блока і зрівняльного блока згідно таблиці 5.

Допускається зміна коефіцієнта hi, але не більше, ніж на два кроки по групі класифікації в більший або менший бік з відповідною компенсацією величиною Zp за таблицею 3 на те ж число кроків в менший або більший бік.

2. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб при нижчому можливому положенні вантажозахоплювального органу на барабані залишалися навитими не менше ніж півтора витки каната або ланцюга, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

Таблиця 5

– Коефіцієнти вибору діаметрів барабана (h1), блока (h2), зрівняльного блока (h3)

3. Барабани вантажопідіймальних кранів і машин під одношарову навивку каната повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки. У грейферних кранів з одношаровою навивкою каната на барабан і у спеціальних кранів, під час роботи яких можливі ривки та послаблення каната, барабани повинні мати канавку глибиною не менше 0,5 діаметра каната або споряджатися пристроєм, що забезпечує проектне укладання каната на барабані чи контроль положення на барабані (канатоукладачем).

Застосування гладкого барабана допускається в тих випадках, коли з конструктивних причин необхідна багатошарова навивка каната на барабан, а також у разі навивки на барабан ланцюга.

4. Гладкі барабани і барабани з канавками, призначені для багатошарової навивки каната, оснащаються ребордами по обидва боки барабана.

Барабани з канавками, призначені для одношарової навивки двох віток каната, ребордами можуть не споряджатися, якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У випадку навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані. Барабани електричних талів, споряджені пристроєм (канатоукладачем і ін.), що виключає схід каната з барабана, можуть виготовлятися без реборд.

Реборди барабана для каната мають підійматися над верхнім шаром навитого каната не менше ніж на два його діаметри, а для ланцюгів - не менше ніж на ширину ланки ланцюга.

5. У разі багатошарової навивки каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.
6. У випадку застосування здвоєного поліспаста встановлення зрівняльного блока або балансира є обов’язковим, якщо не передбачена інша система, що вирівнює зусилля в канатах.
7. Блоки оснащаються пристроєм, що виключає вихід каната із рівчака блока. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната.
10. Ланцюги
1. Вантажні пластинчасті ланцюги, застосовувані на вантажопідіймальних кранах і машинах, мають відповідати ГОСТ 191.

Вантажопідіймальні зварні ланцюги мають бути коротколанковими.

Калібровані ланцюги, що працюють на зірочці та некалібровані ланцюги, призначені для роботи на гладкому барабані, а також для виготовлення стропів, мають відповідати чинним НД.

Якірні ланцюги можуть застосовуватися без розпірок і з розпірками.

Застосування ланцюгів, виготовлених у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

2. Ланцюги мають бути споряджені документом виробника про їх випробування відповідно до вимог НД, за яким вони виготовлені.

У разі відсутності зазначеного документа виробника мають бути проведені спеціалізованою організацією випробування зразка ланцюга та перевірки відповідно до вимог НД.

3. Кріплення та розташування ланцюгів на вантажопідіймальному крані чи машині має виключати можливість їхнього спадання із зірочок та блоків і заклинювання між зірочкою (блоком) і елементами конструкції.
4. Коефіцієнт запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів у відношенні до руйнівного навантаження приймається за таблицею 6.
5. Зрощування ланцюгів допускається виконувати зварюванням або за допомогою спеціальних з’єднувальних ланок, рекомендованих виробником ланцюга. Після зрощування ланцюг випробується навантаженням, що в 1,25 рази перевищує його розрахункове тягове зусилля, протягом 10 хвилин. Після випробування не повинно бути залишкової деформації ланцюга.
6. Зварні калібровані та пластинчасті ланцюги під час роботи на зірочці мають перебувати одночасно в повному зачепленні не менше ніж із двома зубцями зірочки.

Таблиця 6 – Мінімальні коефіцієнти запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів

11. Електрообладнання
1. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин, його монтаж, струмопроводи, заземлення та інші захисні заходи безпеки мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”, “Правил устройства электроустановок” за сферою їх дії, інших чинних НД, а також вимогам цих Правил.
2. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин повинно мати групу умов експлуатації М3 і М4 у відповідності з вимогами ГОСТ 17516.
3. Розміщеному електроустаткуванню на вантажопідіймальному крані чи машині слід забезпечити ступінь захисту не нижчий від наведеного в таблиці 7.
4. Електропостачання вантажопідіймального крана чи машини від зовнішньої мережі має здійснюватися через ввідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.
5. Увідний пристрій вантажопідіймального крана чи машини, розташований поза кабіною або у відкритій кабіні керування, повинен замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчик “Вимкнено”, “Увімкнено”.

З метою уникнення несанкціонованого керування вантажопідіймальними кранами їх захисна панель має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на вантажопідіймальний кран. У випадку встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може дублюватися на панелі керування в кабіні. У талів і вантажопідіймальних кранів, керованих з підлоги, ключем-маркою обладнується апарат керування, а керованих зі стаціонарного пульта – дистанційний пульт (панель). Захисна панель має бути опломбована.

Таблиця 7 – Ступінь захисту і категорія розміщення електроустаткування

6. Портальні, козлові крани, а також перевантажувачі, електропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабеля, обладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування (змотування) кабелю. Дозволяється не обладнувати кабельним барабаном вантажопідіймальні крани, шлях пересування яких не перевищує 50 м.
7. Система керування електродвигунами вантажопідіймального крана чи машини має унеможливлювати:

• самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачання вантажопідіймального крана чи машини;
• пуск електродвигунів не за заданою схемою прискорення;
• пуск електродвигунів контактами пристроїв безпеки.

8. Кабіна і електроприміщення повинні мати електричне освітлення, а для вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, також опалення і, за потреби, кондиціонер. У разі вимкнення електроприводів механізмів вантажопідіймальних кранів і машин освітлення та опалення не повинні залишатися підключеними.

Живлення електричних кіл освітлення та сигнального пристрою має здійснюватися до ввідного пристрою і мати власні вимикачі.

9. Світильники (прожектори), встановлені на вантажопідіймальних кранах і машинах для освітлення робочої зони, мають вмикатися самостійними вимикачами, встановленими в кабіні і на порталі.
10. Вантажозахоплювальний орган та інші елементи вантажопідій­мальних кранів (наприклад, штирьового), що перебувають за умовами технологічного процесу під напругою, не заземлюються. У цьому випадку вони мають бути ізольовані від заземлених частин вантажопідіймального крана не менше ніж трьома ступенями ізоляції. Опір кожного ступеня ізоляції має бути не меншим 10 МОм. Ізоляція електрообладнання й електропроводки має бути розрахована на випадок прикладання до них напруги від вантажу у разі ушкодження або перекритті ступенів захисної ізоляції.

Перевірка величини опору ступенів ізоляції і перевірка ізоляції електрообладнання й електропроводки виконуються під час проведення повного технічного огляду.

11. Допускається не обладнувати ремонтним освітленням однобалкові крани.
12. Використання металоконструкцій крана у якості струмопроводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.
12. Гідропривод
1. Гідропривод вантажопідіймальних кранів і машин має відповідати вимогам цих Правил і чинних НД та виключати можливість:

а) довільного опускання вантажу в аварійних ситуаціях (зниження тиску, розрив гідропроводу, порушення герметичності з’єднань, зупинка двигуна тощо). У цьому випадку механізми мають зупинятися за будь-якого можливого положення елементів керування;

б) ушкодження елементів гідропроводу (труб, рукавів, їхніх з’єднань) від зіткнення з елементами конструкцій.

2. Гідропривод механізмів має забезпечувати пуск із вантажем на гаку з будь-якого положення й опускання вантажу з усталеною швидкістю. Припустиме значення осідання вантажу має бути вказане в технічних умовах.
3. Конструкція гідроприводу має передбачати повне і безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання робочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак.
4. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

а) заміну гідропристроїв на крані без зливання робочої рідини з гідробака;

б) безперервне фільтрування робочої рідини.

Ступінь фільтрації встановлюється з урахуванням вимог експлуатаційних документів гідропристроїв. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, споряджується переливним клапаном.

5. Кожний гідравлічний контур має бути захищений від перевищення робочого тиску запобіжним клапаном, відрегульованим на тиск, зазначений у настанові з експлуатації, та мати можливість налагодження та опломбування. Гідравлічні контури, що захищаються від однакового неприпустимого тиску, можуть мати один спільний запобіжний клапан.
6. Конструкція гідробака має передбачати контроль рівня робочої рідини. Застосування щупів не допускається. За наявності на крані декількох баків для рідини вони повинні мати різне маркування.
13. Прилади і пристрої безпеки
1. Вантажопідіймальні крани і машини з машинним приводом мають бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:

а) механізму підіймання в крайніх верхньому і нижньому положеннях вантажозахоплювального органу. Обмежник нижнього положення вантажозахоплювального органу може не встановлюватися, якщо за умовами експлуатації неможливе опускання вантажу нижче рівня, який встановлений паспортом. Обмежник верхнього положення вантажозахоплювального органу може не встановлюватися у електричних талів, обладнаних муфтою граничного моменту;

б) механізму зміни вильоту в крайніх робочих положеннях;

в) механізму пересування вантажопідіймальних кранів на рейковому ходу (за винятком залізничних), їх вантажних візків, а також однорейкових візків, якщо швидкість вантажопідіймального крана (візка) перед підходом до крайнього положення може перевищити 0,5 м/с. Механізми пересування баштового, козлового крана і мостового перевантажувача обладнуються обмежниками незалежно від швидкості пересування;

г) механізмів пересування мостових, козлових, портальних, консольних кранів, їх вантажних візків, а також однорейкових візків, які працюють на одній колії.

Зазначені пристрої встановлюються також для обмеження ходу будь-якого іншого механізму, якщо в крайніх положеннях можливі удар з появою навантажень, які перевищують розрахункові, або аварійні ситуації. До таких механізмів відносяться механізми повертання, висування телескопічних складових частин, механізми вантажозахоплювального органу, підіймання та повертання кабіни тощо.

2. Після спрацьовування обмежника робочого руху має забезпечуватися можливість руху механізму в зворотному напрямку. Подальший рух у тому ж напрямку допускається:

– для механізмів пересування мостових і консольних кранів, їх вантажних візків, однорейкових візків, а також вантажних візків козлових кранів і перевантажувачів під час підходу до посадочної площадки або тупикового упору. Швидкість руху у цьому випадку має бути не більше половини максимальної, а її абсолютне значення не більше 0,5 м/с;

– для механізмів зміни вильоту під час опускання стріли самохідного крана без вантажу в транспортне положення.

3. Обмежник висоти підіймання має забезпечувати після зупинки вантажозахоплювального органу, що підіймався без вантажу, зазор між вантажозахоплювальним органом і упором у електричних талів не менше 50 мм, а у всіх інших механізмів підіймання – не менше 200 мм.

Якщо швидкість підіймання більше 0,67 м/с перед відключенням обмежником двигуна має передбачатися попередній перехід на знижену швидкість не більшу 0,34 м/с.

4. У грейферних кранів з роздільним електричним приводом механізмів підіймання і замикання грейфера обмежник (обмежники) має (мають) вимикати одночасно двигуни обох механізмів у разі досягнення грейфером крайнього верхнього положення.
5. Обмежник механізму пересування встановлюється таким чином, щоб накладення гальма відбувалося на відстані до упору, що дорівнює не менше половини шляху гальмування механізму, а у баштових, портальних і козлових кранів та мостових перевантажувачів – не менше повного шляху гальмування.

У разі встановлення взаємних обмежників ходу механізмів пересування вантажопідіймальних кранів або кранових візків, що працюють на одній колії, має виключатися зіткнення вантажопідіймальних кранів (візків).

Шлях гальмування механізму зазначається у паспорті вантажопідіймального крана.

6. Крани стрілового типу, крім консольних, мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту), який автоматично вимикає механізми підіймання вантажу та зміни вильоту у разі підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті для даного вильоту, більше ніж на 15 % для баштових кранів (з вантажним моментом до 20 тм включно) та портальних кранів і більше ніж на 10 % – для інших кранів.

У вантажопідіймальних кранів, що мають дві або більше вантажні характеристики, обмежник вантажопідіймальності обладнується пристроєм для перемикання його на обрану характеристику.

7. Крани мостового типу обладнуються обмежниками вантажопідіймальності (для кожної вантажної лебідки), якщо можливе їхнє перевантаження за технологією виробництва. До цих вантажопідіймальних кранів (у тому числі з електричними талями) відносяться:

• магнітні – для перевантаження листового металу, прокату та інших монолітних вантажів;
• грейферні – для перевантаження скрапу, шлаку металургійного виробництва, виконання підводних робіт, розбирання безпрокладочних штабелів круглого лісу;
• для виймання бетонних виробів із форм;
• контейнерні.

Обмежниками вантажопідіймальності також обладнуються вантажопідіймальні крани із змінною вздовж моста вантажопідіймальністю, крани, вантажопідіймальність яких обмежена, згідно паспорта, а також крани, які згідно з пунктом 4.12.28 цих Правил, обладнуються реєстраторами робочих параметрів.

8. Після спрацьовування обмежника вантажопідіймальності має бути можливим опускання вантажу або увімкнення інших механізмів для зменшення вантажного моменту.
9. Вантажопідіймальні крани, вантажопідіймальність яких змінюється зі зміною вильоту, обладнуються покажчиком вантажопідіймальності, що відповідає встановленому вильоту. Шкала (табло) покажчика має бути чітко видною з робочого місця машиніста крана.

Під час градуювання покажчика вимірювання вильоту необхідно здійснювати на горизонтальному майданчику з вантажем на гаку, що відповідає даному вильоту, а позначки вильоту робити після зняття вантажу.

Установлення покажчика не вимагається, якщо вантажопідіймальний кран обладнаний обмежником вантажопідіймальності з індикацією вантажопідіймальності для встановленого вильоту.

10. Стрілові самохідні крани мають бути обладнані пристроєм захисту від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу повітряних ліній електропередачі. Як пристрій такого захисту, а також у разі роботи в обмеженому просторі, дозволяється застосовувати обмежники робочих рухів і координатний захист.
11. В кабіні стрілових самохідних кранів мають бути встановлені покажчики кута нахилу крана (креноміри, сигналізатори). Якщо керування виносними опорами крана здійснюється не з кабіни, на неповоротній рамі встановлюється додатковий покажчик кута нахилу крана.
12. Вантажопідіймальні крани, крім тих, що керуються з підлоги, а також однорейкові візки мають бути обладнані звуковим сигнальним пристроєм, який виразно чутний у робочій зоні і за тональністю відрізняється від автомобільного. У разі наявності декількох постів керування включення сигналу повинно бути можливе з будь-якого з них.
13. Баштові крани з висотою до верху оголовка більше 15 м, козлові крани прогоном більше 16 м, портальні крани, мостові перевантажувачі, а також кабельні крани обладнуються анемометром (або сигналізатором тиску вітру для кранів мостового типу), який автоматично вмикає звуковий сигнал у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану, зазначеної в паспорті крана.
14. Козлові крани та мостові перевантажувачі мають бути розраховані на максимально можливе зусилля перекосу, що виникає під час пересування, або обладнані обмежником перекосу автоматичної дії.
15. У вантажопідіймальних кранів і машин з електроприводом (крім талів з додатковим вантажоупорним гальмом, а також вантажопідіймальних кранів і однорейкових візків з такими талями) має бути передбачений захист від падіння вантажу і стріли у разі обриву будь-якої із трьох фаз мережі живлення.

У разі спрацьовування захисту електродвигуни механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту мають вимикатися і накладатися гальма цих механізмів.

16. Крани мостового типу і пересувні консольні обладнуються пристроєм для автоматичного зняття напруги з електродвигунів механізмів і струмопроводів до них під час виходу на галерею крана або площадки з механізмами. У вантажопідіймальних кранів, що працюють у приміщенні, тролеї напругою не більше 42 В у такому випадку можуть не вимикатися.

У вантажопідіймальних кранів, вхід на які передбачений через галерею мосту, таким блокуванням обладнуються двері входу на галерею.

17. Двері для входу до кабіни керування з посадочної площадки мають бути обладнані електричним блокуванням, що не дозволяє почати пересування, якщо двері відчинені.

Якщо кабіна має тамбур, таким блокуванням споряджаються його двері.

18. У магнітних кранів електрична схема має бути виконана так, щоб у разі зняття напруги з крана контактами приладів та пристроїв безпеки напруга з вантажного електромагніту не знімалася.
19. У баштових кранів з неповоротною баштою, портальних і інших кранів з кабіною керування на поворотній частині повинен передбачатися пристрій (пристрої), що автоматично вимикає механізм повертання у разі відчинення люка або дверей для безпечного переходу працівників з неповоротної частини на поворотну і в зворотному напрямку. У вантажопідіймальних кранів з частотою обертання більше 0,5 об/хв. люк або двері для переходу працівників з неповоротної частини на поворотну мають бути обладнані замком і кнопкою звукового сигнального пристрою.
20. Контакти приладів і пристроїв безпеки (кінцевих вимикачів, аварійного вимикача, блокування люка, дверей кабіни тощо) повинні працювати на розрив електричного кола.
21. Вантажопідіймальні крани, крім залізничних, що пересуваються рейковими коліями просто неба, обладнуються протиугінними пристроями з ручним або машинним приводом.

Мостові крани, що працюють просто неба, протиугінними пристроями можуть не обладнуватися, якщо під дією на кран вітру неробочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті крана, запас гальмування механізмів пересування становить не менше 1,2.

Для вантажопідіймальних кранів, що працюють у портах, коли застосування протиугінних рейкових захоплювачів неможливе через конструктивні особливості кранової колії, роботодавцем мають бути вжиті інші заходи з попередження угону вантажопідіймальних кранів вітром.

22. Протиугінні пристрої мають забезпечувати закріплення вантажопідіймального крана на всьому шляху його пересування.
23. Протиугінні пристрої з машинним приводом обладнуються засобами для приведення їх у дію вручну.
24. Вантажопідіймальні крани з машинним приводом, що пересуваються рейковою колією, та їхні візки, а також талі і однорейкові візки для пом’якшення можливого удару в упори або одне об одне мають бути обладнані пружними буферними пристроями.
25. Опорні й підвісні крани та їхні візки, що пересуваються рейковою колією, а також талі обладнуються опорними деталями на випадок поломки коліс та осей ходових пристроїв.

Опорні деталі встановлюються також на ходових візках причіпних кабін.

Опорні деталі мають встановлюватися на відстані не більше 20 мм від рейок і бути розрахованими на найбільше можливе навантаження.

26. У стрілових кранів зі змінним вильотом із гнучким підвішуванням стріли мають бути встановлені упори або інші пристрої, які запобігають закиданню стріли.

У баштових кранів такі пристрої повинні встановлюватися, якщо на мінімальному вильоті кут між горизонталлю та стрілою перевищує 70°.

27. На кінцях рейкової колії вантажопідіймального крана, його вантажного візка, таля та однорейкового візка для запобігання їхнього сходу мають бути встановлені упори, розраховані на найбільше можливе навантаження.
28. Крани мостового типу вантажопідіймальністю більше 10 т і групи класифікації (режиму роботи) А6 і вище відповідно до додатку 1, а також крани стрілового типу (крім консольних) мають бути обладнані реєстраторами робочих параметрів для реєстрації і зберігання інформації про:

а) напрацювання вантажопідіймального крана та кранових механізмів протягом усього терміну служби крана;

б) величину навантаження та інші робочі параметри вантажопідіймального крана та кранових механізмів протягом усього терміну служби крана;

в) параметри вантажопідіймального крана, у відповідності з НД на реєстратор для конкретного типу кранів, за останні дві години роботи крана.

29. Блок настроювання обмежника вантажопідіймальності, а також реєстратора робочих параметрів мають бути опломбовані. Місця опломбування приладів безпеки зазначаються в експлуатаційній документації.
14. Апарати керування
1. Апарати керування мають бути виконані та встановлені так, щоб керування було зручним і не заважало спостереженню за вантажозахоплювальним органом і вантажем, а спрямування рухів органів керування (рукояток, важелів, джойстиків, маховиків) повинно, по змозі, відповідати напрямку рухів механізмів. Розташування і характеристики органів керування мають відповідати вимогам НД.

Умовне позначення напрямків рухів механізмів має зберігатися протягом всього терміну експлуатації.

2. Окремі положення органів керування мають фіксуватися. Зусилля фіксації в нульовому положенні (або положенні “Вимкнено”) повинне перевищувати зусилля в інших положеннях. У випадку безступеневого регулювання забезпечується фіксація тільки в нульовому положенні.
3. Кнопки для реверсивного пуску механізмів повинні мати блокування, яке виключає одночасне увімкнення реверсивних кіл.
4. Кнопки або рукоятки апаратів для керування з підлоги повинні мати пристрій для самоповернення їх в нульове положення. Робота механізмів має бути можлива тільки за безперервного натискання на кнопку або утримання рукоятки в робочому положенні.
5. Підвішування апаратів для керування з підлоги здійснюється на сталевому тросику такої довжини, яка дозволяла б працівнику, який керує краном або талем, знаходитися на безпечній відстані від вантажу, що переміщується. Апарат розташовується на висоті від 1 до 1,5 м від підлоги.

Швидкість пересування кранів та талів, що керуються з підлоги, не повинна перевищувати 0,83 м/с, а вантажних візків – 0,53 м/с.

6. Увімкнення лінійного контактора має бути можливим тільки у випадку, коли всі контролери знаходяться в нульовому положенні.

Контакти нульового блокування панелі керування механізму з індивідуальним нульовим захистом у коло контактора захисної панелі (ввідного пристрою) можуть не включатися. У цьому випадку в кабіні керування встановлюється світлова індикація увімкнення і вимкнення цієї панелі керування.

7. За наявності декількох постів керування передбачається блокування, що унеможливлює одночасне керування з різних постів.
8. Баштові крани для безпечного монтажу і (або) випробувань обладнуються виносним пультом керування.
15. Кабіни керування
1. Кабіна керування (далі – кабіна) або пост керування мають бути розташовані в такому місці, щоб машиніст міг спостерігати за зачіплюванням вантажу, а також за вантажозахоплювальним органом і вантажем протягом повного робочого циклу.

Виняток може бути допущений для баштових, самохідних стрілових із баштово-стріловим обладнанням, кабельних, спеціальних і портальних кранів.

2. Кабіна має бути розташована так, щоб виключалася можливість удару вантажу об кабіну. Розташовувати механізми крана безпосередньо над кабіною не допускається.
3. Кабіна двобалкового мостового крана і пересувного консольного має встановлюватися під балкою або галереєю моста (консолі) та сполучатися з ними сходами.

У кранів мостового типу допускається підвішувати кабіну до рами вантажного візка і використовувати причіпні кабіни. У цьому випадку вихід з кабіни на галерею моста здійснюється через настил візка або зовнішніми огородженими сходами.

4. Кабіна кранів мостового типу підвішується з боку, протилежного тому, на якому розташовані головні тролеї.

Коли тролеї недоступні для випадкового дотику до них із кабіни, посадочної площадки або сходів, кабіна може бути розташована з боку тролеїв.

5. Внутрішні розміри кабіни повинні бути не менше: висота – 2 м, ширина – 0,9 м, довжина – 1,3 м, а об’єм – не менше 3 м3. У кабінах з невертикальною передньою частиною в перерізі, що проходить через центр сидіння машиніста (визначальну точку крісла), допускається зменшення висоти до 1,6 м. Розміри кабін стрілових самохідних, баштових кранів і кранів для гарячих цехів приймаються у відповідності з вимогами чинних НД.

У кабіні вантажопідіймального крана має бути забезпечений вільний доступ до розташованого в ній обладнання.

Висота відкритої кабіни мостових однобалкових кранів, кранів стрілового типу, а також однорейкових візків, коли передбачена робота тільки сидячи, може бути зменшена до 1,5 м.

6. Кабіна вантажопідіймальних кранів, призначених для роботи просто неба, обладнується суцільною огорожею з усіх боків і суцільним верхнім перекриттям, що захищають машиніста від впливу несприятливих метеорологічних чинників.

Світлові отвори кабіни влаштовуються зі скла, що не б’ється (безосколкового).

У мостових двобалкових і пересувних консольних кранів та однорейкових візків, що встановлені у приміщенні, допускається обладнання суцільної огорожі відкритої кабіни на висоту не менше 1 м від підлоги.

У мостових однобалкових кранів огородження кабіни, призначеної для роботи сидячи, влаштовується на висоту 0,7 м.

У разі огородження кабіни на висоту до 1 м склом, що не б’ється, необхідно додаткове огородження металевими гратами.

У кабіни відкритого типу вантажопідіймальних кранів, що працюють всередині приміщення, верхнє перекриття може не влаштовуватися.

7. Коли відстань між задньою стінкою кабіни та предметами, відносно яких вона переміщується, становить менше 400 мм, відкриті кабіни мостових і пересувних консольних кранів повинні мати суцільну огорожу із задньої та бічних сторін на висоту не менше 1800 мм. У цьому випадку огородження задньої сторони кабіни влаштовується на всю ширину, а бічних сторін – не менше ніж на 400 мм з боків, що прилягають до задньої стінки.
8. Засклення кабіни влаштовується так, щоб забезпечувалась можливість очищення скла як зсередини, так і ззовні, або передбачається пристрій для їх очищення.

Нижнє скло, на яке може стати машиніст, захищається гратами, здатними витримати його масу.

У кабінах вантажопідіймальних кранів, що працюють просто неба, слід встановлювати сонцезахисні щитки.

9. Двері для входу до кабіни виконуються розстібними або розсувними і обладнуються із внутрішньої сторони засувом. У вантажопідіймальних кранів, що працюють поза приміщенням, двері повинні крім того замикатися ззовні.

Розстібні двері мають відчинятися всередину кабіни. У стрілових самохідних кранів, а також якщо перед входом до кабіни є тамбур або площадка з відповідним огородженням, двері кабіни можуть відчинятися назовні.

Обладнання входу до кабіни через люк в підлозі не дозволяється.

10. Підлога в кабіні вантажопідіймального крана з електричним приводом та однорейкового візка повинна мати настил з неметалевих матеріалів, що виключають ковзання, і бути покрита гумовим діелектричним килимком. Допускається гумові килимки розміром не менше 500х700 мм класти тільки в місцях обслуговування електрообладнання.
11. Кабіни обладнуються стаціонарним сидінням для машиніста, влаштованим і розміщеним так, щоб забезпечувалась можливість сидячи керувати вантажопідіймальним краном чи машиною і вести спостереження за вантажем. Має бути передбачена можливість регулювання положення сидіння по висоті та в горизонтальній площині.

Допускається сидіння машиніста з пультом керування або кабіну в цілому влаштовувати поворотними.

12. У кабіні мають бути забезпечені належні температурний режим, повітрообмін, а також інші санітарні вимоги відповідно до чинних НД.

Опалювальний прилад в кабіні встановлюється виробником вантажопідіймального крана.

16. Противага та баласт
1. Складові частини противаги і баласту мають бути закріплені або укладені в кожух для запобігання їх падінню та для виключення можливості зміни встановленої маси. У разі застосування для противаги або баласту дрібного штучного вантажу він вміщується в металевий ящик, влаштований так, що виключається можливість попадання в нього атмосферних опадів і втрати вантажу. Застосовувати для противаги або баласту пісок, гравій і щебінь не дозволяється.

На кранах стрілового типу як баласт і противага мають передбачатися інвентарні марковані вантажі, виготовлення й укладання яких здійснюється за кресленнями розробника крана.

2. Пересувні противаги мають переміщуватися автоматично зі зміною вильоту або мати видимий машиністу покажчик положення противаги в залежності від вильоту.
17. Огорожі
1. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими металевими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення. Огородженню підлягають:

а) зубчасті, ланцюгові та черв’ячні передачі;

б) з’єднувальні муфти з болтами та шпонками, що виступають, а також усі муфти, що розташовані в місцях проходу;

в) барабани, розташовані поблизу робочого місця машиніста або в проходах (огорожа барабанів не повинна утрудняти спостереження за навиванням каната);

г) вали механізму пересування кранів мостового типу з частотою обертання 0,83 об/с і більше (вали, що знаходяться в місці розташування люка для виходу на галерею, мають захищатися незалежно від частоти обертання).

Огородженню підлягають також усі вали, якщо вони розташовані в місцях, призначених для проходу обслуговуючого персоналу.

2. Ходові колеса опорних кранів, що пересуваються рейковою колією (за винятком залізничних), та їх опорних вантажних візків мають бути споряджені щитками, що унеможливлюють потрапляння під колеса сторонніх предметів. Зазор між щитком і рейкою не повинен перевищувати 10 мм.
3. Неізольовані струмовідні частини електрообладнання (в тому числі вимикачів, що подають живлення на тролеї або кабель), розташовані в місцях, що не виключають можливість дотику до них, мають бути огороджені.

Електрообладнання, встановлене в приміщеннях, що замикаються, або в місцях, де у разі входу (або підходу) працівників автоматично знімається напруга, може не огороджуватися.

4. Головні тролеї та їх струмознімачі мають бути недоступні для випадкового до них дотику з моста вантажопідіймального крана, сходів, посадочних та інших площадок, де можуть перебувати люди, що забезпечується відповідним їх розташуванням або огородженням.
5. Тролеї крана, що не вимикаються контактом блокування люка (тролеї вантажного електромагніту, тролеї напругою більше 42 В у вантажопідіймального крана з пересувною кабіною), мають бути огороджені або розташовані між фермами (балками) моста (консолі) крана на відстані, недоступній для обслуговуючого персоналу. Огородження тролеїв виконується по всій довжині та з торців.
6. У місцях можливого зіткнення вантажних канатів з головними тролеями чи тролеями крана, якому вони належать, або вантажопідіймального крана, розташованого ярусом нижче, мають бути встановлені відповідні захисні пристрої.
18. Галереї, площадки та сходи
1. На вантажопідіймальних кранах для безпечного доступу до механізмів, електрообладнання, приладів і пристроїв безпеки та металоконструкцій, що вимагають технічного обслуговування, мають бути передбачені галереї, площадки, сходи.

На однобалкових мостових кранах вантажопідіймальністю до 10 т включно, а також на двобалкових підвісних кранах влаштування галерей, площадок та сходів не обов’язкове, якщо в місцях їх установлення передбачені ремонтні площадки або інші засоби для обслуговування.

У разі відсутності площадок і сходів для обслуговування блоків і приладів безпеки на стрілі має бути передбачена можливість її опускання.

2. Будова і розташування галерей, площадок, проходів та сходів на кранах, і в місцях установлення кранів має виконуватися за документацією на виготовлення й установлення крана з урахуванням вимог цих Правил.
3. Для доступу на вантажопідіймальний кран із землі та в кабіну передбачаються зручні входи. У кранів мостового типу і пересувних консольних також обладнуються безпечний вхід на опорний вантажний візок і безпечний доступ до підвісного вантажного візка.
4. У кранів мостового типу та пересувних консольних за наявності галереї, що призначена для обслуговування електрообладнання та механізмів, ширина вільного проходу галереєю має бути:

а) у кранів з трансмісійним приводом не менше 500 мм;

б) у кранів з безтрансмісійним або ручним приводом не менше 400 мм.

У тих же кранів на галереї, що призначена для розташування тролеїв, ширина проходу між поруччям і пристроями, що підтримують тролеї, а також струмознімачами має бути не менше 400 мм.

5. У прогонах будівель, де встановлюються опорні мостові крани з групою класифікації (режиму роботи) А6 і вище згідно додатку 1, а також для всіх вантажопідіймальних кранів на естакадах мають бути обладнані галереї для проходу вздовж кранових колій по обидва боки прогону.

Галереї для проходу вздовж кранової колії споряджаються поруччям з боку прогону та з протилежного боку, якщо немає стіни. Галереї на відкритій естакаді можуть бути опоряджені поруччям тільки з зовнішнього боку (протилежного прогону).

Ширина проходу (в просвіті) галереєю має бути не менше 500 мм, а висота - не менше 1800 мм.

У місцях розташування колон забезпечується прохід збоку або в тілі колони завширшки не менше 400 мм і заввишки не менше 1800 мм. Залишати біля колон неогороджену ділянку галереї не дозволяється.

У разі обладнання проходу всередині колони за 1000 мм до підходу до неї ширина проходу вздовж галереї повинна бути поступово зменшена до ширини проходу в колоні.

Кожна галерея повинна мати виходи на сходи не рідше, ніж через 200 м.

6. У випадку коли відстань від підлоги ремонтної площадки до нижніх частин крана менше 1800 мм двері для входу на ремонтну площадку мають бути обладнані засувом і автоматичним електричним блокуванням, що знімає напругу з головних тролеїв ремонтної ділянки.

Допускається застосування як стаціонарних, так і пересувних ремонтних площадок.

7. Керовані з кабіни мостові крани (крім однобалкових з електроталями) обладнуються площадками для обслуговування головних тролеїв і струмоприймачів, коли вони розташовані нижче настилу галереї крана. Люк для входу з настилу моста на цю площадку споряджається кришкою з замком.

Площадка для обслуговування головних тролеїв повинна мати висоту не менше 1800 мм, ширину не менше 600 мм, довжину не менше 800 мм і бути огороджена поруччям. За необхідності ця площадка може виконуватися знімною або підйомною.

8. Розміри люка для виходу на галереї і площадки слід приймати не менше 500х500 мм; люк обладнується кришкою, яка легко і зручно відчиняється.

Кут між кришкою люка у відчиненому положенні та настилом має бути не більше 75�.

9. Для входу до кабіни мостового, пересувного консольного крана, а також однорейкового візка влаштовується посадочна площадка зі стаціонарними сходами. Відстань від підлоги посадочної площадки до нижніх частин перекриття або частин конструкцій, що виступають, має бути не менше 1800 мм. Підлога посадочної площадки розташовується на одному рівні з підлогою кабіни або її тамбура. Відстань між посадочною площадкою і порогом дверей кабіни (тамбура) після зупинки крана має бути не менше 60 мм і не більше 150 мм.

Якщо неможливо витримати відстань по висоті (1800 мм), допускається влаштування посадочної площадки нижче рівня підлоги кабіни, але не більш ніж на 250 мм.

У разі розташування посадочної площадки в торці будівлі та неможливості додержання зазначених відстаней по висоті або між порогом і посадочною площадкою допускається наїзд кабіни на посадочну площадку, але не більше ніж на 400 мм за повністю стиснутих буферах. У цьому випадку відстань між посадочною площадкою та нижньою частиною кабіни (по вертикалі) має бути в межах 100 – 150 мм, між кабіною і огорожею посадочної площадки – не менше 400 мм, а з боку входу до кабіни – не менше 700 мм.

10. Вхід до кабіни мостового крана через міст допускається лише в тих випадках, коли безпосередня посадка до кабіни неможлива з конструктивних або виробничих причин. У цьому випадку вхід на кран влаштовується в спеціально відведеному для цього місці через двері в поруччях моста, які обладнані електричним блокуванням відповідно до пункту 4.12.17 та звуковою сигналізацією.

У магнітних кранів вхід до кабіни через міст не допускається, крім випадків, коли тролеї, які живлять вантажний електромагніт, огороджені або розташовані в недоступному для дотику місці та не вимикаються електричним блокуванням дверей входу на кран.

11. Настил галерей, площадок та проходів виконується з металу або інших міцних матеріалів, що задовольняють протипожежним нормам. Настил влаштовується по всій довжині та ширині галереї або площадки.

Металевий настил виконується так, щоб виключалася можливість ковзання (сталеві просічно-витяжні, рифлені, перфоровані листи тощо). У випадку застосування настилів з отворами один із розмірів отвору не повинен перевищувати 20 мм.

12. Галереї, площадки, проходи та сходи, влаштовані в місцях розташування тролеїв або неізольованих проводів, які перебувають під напругою, незалежно від наявності блокування входу, огороджуються з метою виключення випадкового дотику до тролеїв або неізольованих проводів.
13. Площадки та галереї, розташовані на кранах, кінцеві балки кранів, а також площадки та галереї, призначені для доступу на вантажопідіймальні крани, машини і кранові колії, мають бути огороджені поруччям заввишки 1000 мм і проміжною пов’яззю на висоті 500 мм із суцільним зашиттям понизу на висоту 100 мм.

Поруччя та суцільне зашиття понизу мають бути також встановлені з торцевих боків опорного візка кранів мостового типу або пересувних консольних, а за відсутності галереї уздовж моста (консолі) крана – і з поздовжніх боків візка.

На візку мостового або пересувного консольного крана, на кінцевій балці таких кранів висота поруччя може бути зменшена до 800 мм, якщо габарити будівлі не дозволяють встановити поруччя заввишки 1000 мм.

Стояки посадочної площадки, до яких закріплюються поруччя або конструкції кріплення посадочної площадки, розташовані на висоті більше 1000 мм від її настилу, повинні бути віддалені від кабіни на відстань не менше 400 мм.

14. На портальних кранах має бути влаштований безпечний вхід зі сходів порталу на площадку, розташовану навколо оголовка порталу за будь-якого положення поворотної частини крана.

Висота від настилу цієї площадки до нижніх елементів поворотної частини, що виступають, має бути не менше 1800 мм. Вхід з порталу на поворотну частину крана має бути можливим за будь-якого положення поворотної частини.

15. Похилі сходи для доступу з підлоги на посадочні площадки і стаціонарні галереї, а також на площадки та галереї кранів мостового і кабельного типу, баштових і портальних мають бути завширшки не менше 600 мм. Ширина інших сходів, розташованих на самому крані, за винятком сходів заввишки не більше 1500 мм, має бути не менше 500 мм.

Сходи висотою менше 1500 мм, розташовані на крані, а також сходи для входу з кабіни на галерею крана мостового типу або пересувного консольного можуть виконуватися завширшки не менше 350 мм.

16. Відстань між східцями має бути не більше: 300 мм – для вертикальних сходів, 250 мм – для похилих і посадочних сходів і 200 мм для похилих і посадочних сходів баштових кранів.

Крок східців має витримуватися по всій висоті сходів. Відстань від східців вертикальних сходів до конструкцій має бути не менше 150 мм.

17. Сходи для доступу з підлоги на посадочні, ремонтні площадки та галереї для проходу вздовж кранових колій розташовуються так, щоб виключалася можливість затискання людей, які на них знаходяться, вантажопідіймальним краном, що рухається, або його кабіною.

Ці сходи виконуються як посадочні, а саме з кутом нахилу до горизонту не більше 60�.

18. Похилі сходи споряджаються з двох боків поруччям заввишки не менше 1000 мм відносно східців і повинні мати плоскі металеві східці завширшки не менше 150 мм, які виключають можливість ковзання.
19. Вертикальні сходи обладнуються, починаючи з висоти 2,5 м від основи сходів, огорожею у вигляді дуг. Дуги розташовуються на відстані не більше 800 мм одна від одної і з’єднуються між собою не менше ніж трьома поздовжніми штабами. Відстань від сходів до дуги має бути не менше 700 мм і не більше 800 мм, а радіус дуги 350 – 400 мм.

Огорожа у вигляді дуг не потрібна, якщо сходи проходять всередині гратчастої колони перерізом не більше 900х900 мм або трубчастої башти діаметром не більше 1000 мм.

Влаштування вертикальних сходів над люками не допускається.

Якщо висота сходів більше 10 м мають влаштовуватися площадки через кожні 6 – 8 м. У разі розташування сходів усередині трубчастої башти такі площадки можуть не влаштовуватися.

20. Сходи для входу на площадки обслуговування стрілових самохідних кранів мають бути стаціонарними, складаними (висувними) із висотою поруччя при вході на площадку не менше 150 мм.

Східці повинні бути шириною не менше 320 мм із кроком від 250 до 400 мм. Висота до першого східця від поверхні підлоги або площадки повинна бути не більше 400 мм.

21. Монтажні та евакуаційні сходи вантажопідіймальних кранів повинні виконуватися згідно з технічними умовами або документом, що їх замінює (далі - технічні умови).
19. Установлення
1. Установлення вантажопідіймальних кранів і машин в будівлях, на естакадах, відкритих майданчиках, у портах та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією.
2. Крани, талі та однорейкові візки установлюються таким чином, щоб під час підіймання вантажу виключалася необхідність попереднього його підтягування за похилого положення вантажних канатів і була б можливість переміщення вантажу, піднятого не менше, ніж на 500 мм вище обладнання, штабелів вантажів, бортів рухомого складу тощо, які зустрічаються на шляху переміщення.

У разі керування краном або пересувним талем з підлоги, має бути передбачений вільний прохід для працівника, який ним керує.

Установлення вантажопідіймальних кранів і машин, у яких вантажозахоплювальним органом є вантажний електромагніт, над виробничими або іншими приміщеннями не дозволяється.

3. Установлення кранів, однорейкових візків і пересувних талів над виробничими приміщеннями для підіймання й опускання вантажів через люк у перекритті допускається лише при розташуванні одного приміщення безпосередньо над іншим.

Люк у перекритті споряджається постійною огорожею заввишки не менше 1000 мм із суцільним зашиттям внизу на висоту 100 мм з обов’язковою світловою сигналізацією (напис, що світиться), що попереджає як про знаходження вантажу над люком, так і про опускання вантажу, а також написами, які забороняють перебування людей під вантажем, що переміщується.

Установлення над виробничими приміщеннями стаціонарних талів або лебідок для підіймання вантажів через люк у перекритті не дозволяється.

4. Для вантажопідіймальних кранів і машин, що пересуваються надземними рейковими коліями, мають дотримуватися такі умови:

а) відстань від верхньої точки крана до стелі будівлі, нижнього поясу кроквяних ферм або прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки іншого вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 100 мм;

б) відстань від настилу площадок і галереї опорного крана, за винятком настилу кінцевих балок та вантажних візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі, до нижнього поясу кроквяних ферм і прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 1800 мм;

в) відстань від частин торців вантажопідіймального крана, що виступають, до колон і стін будівлі, поруччя прохідних галерей має бути не менше 60 мм. Ця відстань установлюється при симетричному розташуванні коліс вантажопідіймального крана відносно рейок;

г) відстань від нижньої точки вантажопідіймального крана (не враховуючи вантажозахоплювального органу) до підлоги цеху або площадок, на яких під час її роботи можуть перебувати люди (за винятком площадок, призначених для її ремонту), має бути не менше 2 м. Відстань між нижньою точкою кабіни крана або однорейкового візка та підлогою цеху має бути не менше 2 м, а якщо цю відстань неможливо витримати – у межах від 500 до 1000 мм;

д) відстань від нижніх частин вантажопідіймального крана чи машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органу), до розташованого в зоні їх дії обладнання має бути не менше 400 мм;

е) відстань від частин, що виступають, кабіни керування і площадки для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин будівлі, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень та інших предметів, відносно яких кабіна переміщується, має бути не менше 400 мм.

5. Відстань по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними рейковими коліями, і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами, що розташовані на висоті до 2 м від рівня землі або робочих площадок, має бути не менше 700 мм, а на висоті більше 2 м – не менше 400 мм.

Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до площадок, на яких можуть перебувати люди, має бути не менше 2 м.

6. Установлення вантажопідіймальних кранів, однорейкових візків і талів з автоматичним або напівавтоматичним керуванням, під час якого вони не супроводжуються машиністом, має виключати можливість зачіпання вантажем елементів будівлі, обладнання, штабелів вантажів тощо. На шляху пересування такої машини повинно бути виключене перебування людей; над проїжджою частиною та над проходами для людей повинні бути встановлені запобіжні перекриття (сітки тощо), які здатні витримати вантаж, що падає.
7. Установлення вантажопідіймальних кранів для виконання будівельно-монтажних робіт має проводитися у відповідності з проектом виконання робіт.
8. Установлення вантажопідіймальних кранів, що переміщуються рейковими коліями в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, має бути узгоджене з власником лінії. Дозвіл на таке установлення для виконання будівельно-монтажних робіт має зберігатися разом із проектом виконання робіт, в інших випадках – у паспорті вантажопідіймального крана.
9. Установлення стрілових самохідних кранів має провадитися на спланованій і підготовленій площадці, ухил якої не перевищує зазначеного в їх паспорті. Установлювати крани на свіжонасипаному неущільненому ґрунті не дозволяється. У проекті виконання робіт мають бути враховані категорія і характер ґрунту площадки, а для свіжонасипаного ґрунту зазначені ступінь і (або) технологія його ущільнення.
10. Біля краю укосу котловану або канави вантажопідіймальні крани встановлюються з дотриманням відстаней, зазначених у таблиці 8. За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина котловану більше 5 м укіс має бути укріплений. Спосіб укріплення укосу, а також умови установлення кранів на ґрунті, не зазначеному в таблиці 8, повинні бути визначені в проектній документації.

Таблиця 8 – Найменша допустима відстань від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана

20. Вантажозахоплювальні пристрої
1. Вантажозахоплювальні пристрої (стропи, захоплювачі, траверси тощо) повинні відповідати вимогам чинних НД.
2. Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, проводиться з урахуванням кількості віток канатів і кута нахилу їх до вертикалі.

Розрахункове навантаження окремої вітки багатовіткового стропа призначають з умови рівномірного натягу кожної з віток і дотримання розрахункового кута між вітками, що дорівнює 90�.

Для стропа, із кількістю віток більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох віток. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між вітками стропів можуть бути прийняті фактичні кути.

3. Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестової звивки згідно з ГОСТ 2688, ГОСТ 3071, ГОСТ 3079, ГОСТ 7668, ГОСТ 7669.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната стосовно навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 6.

4. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги згідно з ГОСТ 30441 (ИСО 3076) і чинних НД. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга стосовно навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 4.
5. Конопляні, бавовняні, сизалеві канати, застосовувані для виготовлення стропів, мають відповідати вимогам ГОСТ 30055.

Застосування для виготовлення стропів канатів із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічок, допускається за технічною документацією, погодженою в установленому порядку.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля по відношенню до навантаження окремої вітки стропа має бути не меншим 8.

6. Заплетення петлі в конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинно мати не менше двох повних і двох половинних пробивок і має бути оклетньоване.
7. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв для кранів мостового типу, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація вантажозахоплювального пристрою відносно корпуса гакової підвіски.
21. Кранова колія
1. Улаштування рейкової кранової колії, за винятком колій залізничних кранів, повинне здійснюватися за проектною документацією.

Будова рейкової колії будівельних баштових кранів має відповідати вимогам СНиП 3.08.01.

Будова рейкової колії залізничного крана повинна відповідати ЦРБ 0004 “Правила технічної експлуатації залізниць в Україні”.

У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, остання має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.

2. У проекті надземної рейкової кранової колії повинні міститися такі основні відомості:

а) тип рейок;

б) спосіб кріплення рейок між собою;

в) наявність підкладок між рейками, конструкція підкладок і спосіб їх установлення;

г) зазор між рейками;

д) гранично допустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину колії і на різницю рівня головок рейок;

е) конструкція тупикових упорів;

ж) улаштування заземлення рейкової колії.

3. У проекті наземної рейкової кранової колії додатково до зазначеного в пункті 4.20.2 має вказуватися:

а) тип, переріз і довжина шпал;

б) відстань між шпалами;

в) спосіб кріплення рейок до шпал;

г) матеріал і розмір баластового шару;

д) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії;

е) гранично допустимі величини пружного просідання під колесами.

4. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворотними кругами, а також переходи, що служать для пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, мають відповідати таким вимогам:

а) у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу повинно забезпечуватися їх плавне пересування;

б) для запобігання розчеплення двох зімкнутих рейок кранової колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного круга мають установлюватися замки, що надійно замикають зімкнуті рейки, і мають електричне блокування, яке виключає пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкнутим замком; для механізмів з ручним приводом електричне блокування може бути замінене на механічне;

в) ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і поворотних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами, що виключають схід вантажопідіймального крана або його вантажного візка з рейкової колії;

г) переведення стрілки або поворотного круга має провадитися за допомогою спеціального механізму, що керується з підлоги або з кабіни;

д) напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок і електричні апарати блокувальних пристроїв має подаватися за допомогою одного вимикача.

5. Рейки опорних кранів і вантажних візків мають кріпитися так, щоб виключалося бічне і поздовжнє їх зміщення під час пересування та роботи крана. У випадку кріплення рейок за допомогою зварювання має бути виключена можливість їх теплової деформації.
6. Переїзд автомашин і автонавантажувачів через колії козлових і баштових кранів допускається у виняткових випадках, коли об’їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються роботодавцем з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.
7. Пересічення колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також портального крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення заходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів із рухомим складом, узгоджених роботодавцем з власником колії заводського транспорту або залізничної колії.
8. Граничні величини відхилень кранової колії від проектного положення, що наведені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати величин, наведених у додатку 2. Дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критерії бракування, що наведені в додатку 3.
9. У проекті рейкової колії має бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані.
10. За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше без врахування наступного улаштування над ними рейкової колії, має бути виконаний розрахунок на виключення можливості пошкодження цих комунікацій та при необхідності розроблений проект їх перекриття.
11. Готовність рейкової колії до експлуатації має бути підтверджена актом здавання-приймання колії (додаток 4), до якого додаються результати нівелювання профілів рейкової колії, а також перевірки розмірів колії.
12. Перевірка технічного стану рейкової колії та вимірювання опору його заземлення повинні провадитися відповідно до вимог чинних НД.

ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, РЕМОНТУ, МОНТАЖУ

22. Виготовлення
1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини мають виготовлятися у відповідності з вимогами цих Правил і чинних НД на підприємствах, які отримали в установленому порядку дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на їх виготовлення.

Номер і дата дозволу на виготовлення, а також найменування органу Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл, зазначаються в паспорті виробу.

2. Керівні працівники та спеціалісти, пов’язані з розробленням, виготовленням вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, а також їхнім монтажем (демонтажем), ремонтом і реконструкцією, повинні пройти перевірку знань даних Правил відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, яке затверджене наказом роботодавця і діє в межах підприємства.
3. У разі комплектування вантажопідіймальних кранів і машин зі складових частин, виготовлених іншими підприємствами, за якість виготовлення вантажопідіймального крана чи машини в цілому, за відповідність їх чинним НД, а також за оформлення технічної документації несе відповідальність підприємство, що їх комплектує.

Паспорт вантажопідіймального крана чи машини складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств зберігаються на підприємстві, що комплектує вантажопідіймальний кран або машину.

4. Поставлення на виробництво вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок здійснюється у відповідності з вимогами ГОСТ 15.001 і ГОСТ 15.005.
5. Для перевірки якості серійно виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин у відповідності з вимогами ГОСТ 15.309 мають проводитися приймально-здавальні, періодичні, типові випробування. Крім того, для сертифікації виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться в установленому порядку сертифікаційні випробування.
6. Приймальні випробування дослідного зразка (головного зразка) вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок проводяться в установленому порядку.

Програма та методика приймальних випробувань дослідного зразка (головного зразка) має бути складена з урахуванням вимог НД і передбачати випробування на відповідність його паспортним даним і включати: візуальний огляд, статичне та динамічне випробування, перевірку дії приладів та пристроїв безпеки, а також випробування кранів стрілового типу на стійкість.

7. Приймально-здавальні випробування проводяться виробником за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником. Результати випробувань мають бути записані в паспорті виробу.
8. Періодичні випробування вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться виробником в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією програмою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз у три роки. Періодичні випробування кранів вантажопідіймальністю 100 т і більше провадяться не рідше одного разу в п’ять років.
9. Типові випробування проводить виробник в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією програмою і методикою випробувань.
10. Технічні умови на виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок мають бути узгоджені з Держнаглядохоронпраці.
11. В технічних умовах, мають бути передбачені вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням даних Правил та чинних НД, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для виготовлення матеріали.
12. Кожен виготовлений вантажопідіймальний кран або машина мають бути укомплектовані:

– паспортом;

– настановою з експлуатації;

– інструкцією з монтажу, пуску, регулюванню та обкатці (якщо буде потрібен монтаж вантажопідіймального крана чи машини);

– документацією відповідно до технічних умов на конкретний вантажопідіймальний кран або машину.

Допускається суміщення документів відповідно до ГОСТ 2.601.

Паспорти на самохідний стріловий, баштовий крани, кран мостового типу і таль електричний складаються за формами, наведеними відповідно у додатках 5, 6, 7 і 8.

У разі виготовлення окремих, призначених для самостійного постачання, металоконструкцій, механізмів та приладів безпеки вантажопідіймальних кранів або машин вони мають бути укомплектовані паспортами, які зберігаються разом з паспортом вантажопідіймального крана чи машини.

13. Відомості про виготовлені вантажопідіймальні крани або машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник має занести в Книгу обліку вантажопідіймальних кранів і машин, що випускаються.

Вантажопідіймальні крани і машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання повинні мати укріплену на видному місці табличку з зазначенням найменування виробника або його товарного знака, максимальної вантажопідіймальності (вантажного моменту), дати випуску, порядкового номера і інших відомостей, що встановлені НД на конкретний виріб. Табличка повинна зберігатися протягом усього терміну служби виробу.

У кранів із пересувним вантажним візком такі таблички закріплюються на металоконструкції і на візку, а в стрілових самохідних, баштових і портальних кранів, крім таблички, що закріплюється на видному місці, на кожній із секцій башт і стріл повинно бути нанесене клеймо виробника.

14. Настанова з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини повинна бути розроблена спеціалізованою організацією або виробником відповідно до вимог чинних НД і даних Правил.

У настанові повинні бути зазначені:

– періодичність технічного обслуговування та ремонту;

– можливі пошкодження металоконструкцій та способи їх усунення;

– періодичність та способи перевірки приладів безпеки;

– способи регулювання гальм;

– перелік деталей, що швидко спрацьовуються, і допуски на їх спрацювання;

– порядок проведення технічного огляду;

– умови застосування грейфера та магніту для грейферних і магнітних кранів;

– вимоги до будови та експлуатації рейкової кранової наземної (або надземної) колії;

– вказівки щодо приведення вантажопідіймального крана чи машини в безпечне положення у неробочому стані;

– вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;

– критерії граничного стану вантажопідіймального крана чи машини для відправки її до капітального ремонту;

– строк служби;

– група класифікації (режиму роботи);

– інші вимоги щодо обслуговування та експлуатації вантажопідіймального крана чи машини з урахуванням специфіки її конструкції.

15. Виробник має враховувати виявлені в процесі експлуатації недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, і вживати заходи щодо їх усунення. В тих випадках, коли виявлені недоліки можуть вплинути на безпечність користування вантажопідіймальними кранами або машинами, їх складовими частинами, приладами безпеки, вантажозахоплювальними органами і пристроями, тарою та колисками виробник має повідомити всі організації, що експлуатують їх, про необхідність та методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію та необхідні матеріали, деталі і вузли, які підлягають заміні.
16. Роботодавець, який під час монтажу або експлуатації вантажопідіймального крана чи машини виявив недоліки в їх конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам даних Правил, надсилає виробнику рекламацію (претензію), а її копію – органу Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл на виготовлення вантажопідіймальних кранів або машин.
17. Виробник, отримавши претензію, має усунути виявлені недоліки, а також допущені під час виготовлення відступи від даних Правил, якщо на ці відступи відсутній дозвіл Держнаглядохоронпраці.

Виробник має вести облік рекламацій (претензій) і інших повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, що надійшли, із зазначенням їх пред’явника, заводського номера вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, короткого змісту рекламації (претензії) та вжитих заходів.

18. Знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара виготовляються у відповідності з чинними НД і технологічними картами.

У разі застосування зварювання в документації на виготовлення мають бути вимоги до його виконання та контролю якості.

19. Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, траверси, захоплювачі тощо) і колиски для підіймання людей після виготовлення підлягають приймально-здавальним випробуванням виробником, а після ремонту (крім стропів) – підприємством, на якому вони ремонтувалися, за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником або ремонтним підприємством. Стропи ремонту не підлягають.

Знімні вантажозахоплювальні пристрої оглядаються та випробуються протягом 10 хвилин навантаженням, що на 25 % перевищує їх вантажопідіймальність, а колиски для підіймання людей - навантаженням, що на 100 % перевищує їх вантажопідіймальність.

Тара для дрібноштучних, сипких та інших вантажів після виготовлення оглядається. Випробування тари вантажем не є обов’язковим.

20. Відомості про виготовлені знімні вантажозахоплювальні пристрої і тару повинні заноситися до Журналу обліку виготовлених вантажозахоплювальних пристроїв. У журналі зазначаються найменування пристрою або тари, вантажопідіймальність, позначення НД, технологічної карти, номери документів про якість матеріалів, що були застосовані під час виготовлення, результати контролю якості зварювання, результати випробувань вантажозахоплювальних пристроїв або огляду тари.
21. Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати клеймо або міцно прикріплену бирку із зазначенням номера, вантажопідіймальності та дати випробування. Знімні вантажозахоплювальні пристрої, виготовлені для сторонніх організацій, крім клейма (бирки), повинні бути укомплектовані паспортом.

Форма паспорта стропа наведена у додатку 9.

22. На тарі повинні бути указані її призначення, номер, власна маса та вантажопідіймальність.
23. Реконструкція, ремонт
1. Даний підрозділ установлює вимоги до реконструкції і таких видів ремонту:

а) ремонту несучих металоконструкцій із застосуванням зварювання, а також ремонту, пов’язаного з відновленням чи зміною конструкції стиків металоконструкцій;

б) ремонту, викликаного наявністю пошкоджень будь-якого походження, не передбачених настановою з експлуатації (транспортних, що виникли під час аварії тощо).

Вимоги даного підрозділу не поширюються на ремонти, які передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів і відображені в настанові з експлуатації.

2. Реконструкцію і ремонт кранів і їх складових частин можуть виконувати спеціалізовані організації або підприємства.
3. Реконструкція або ремонт виконуються за технічною документацією, розробленою спеціалізованою організацією. До складу документації мають входити технічні умови.
4. Технічні умови на реконструкцію і ремонт розроблюються у відповідністю з вимогами ГОСТ 2.602 і узгоджуються з Держнаглядохорон­праці.

Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини та вантажопідіймальний кран або машина в цілому після реконструкції чи ремонту, в тому числі, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог даних Правил та чинних НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для ремонту і виготовлення матеріали.

5. Підприємство, яке проводило ремонт або реконструкцію крана, відображає в його паспорті характер виконаних робіт, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість.

Якщо ці дані неможливо відобразити в паспорті крана, оформлюється новий паспорт, форма якого повинна відповідати вимогам даних Правил. У цьому випадку до нового паспорта прикладається, як додаток, попередній паспорт.

Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а їх копії - в паспорті крана.

6. Після ремонту вантажопідіймальні крани і машини піддаються повному технічному огляду з урахуванням вимог пунктів 10.3.4 і 10.3.6.
7. Після реконструкції вантажопідіймального крана чи машини проводяться приймальні випробування в обсязі повного технічного огляду. Крім того, додатково мають перевірятися складові частини вантажопідіймального крана чи машини, піддані реконструкції, а для кранів стрілового типу проводяться випробування на стійкість

За результатами випробувань складається акт, який затверджується в порядку, встановленому технічними умовами на реконструкцію. Результати випробувань відображаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, якщо був складений новий паспорт. У випадку внесення змін до старого паспорта, до документації, зазначеної у пункті 10.1.6, додається акт приймання.

8. Реконструкція машин спеціального призначення (екскаваторів, трубоукладачів тощо) з метою переведення їх у вантажопідіймальні крани може провадитися за умов приведення цих машин у відповідність з вимогами даних Правил.
24. Монтаж
1. Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження вантажопідіймальних кранів і машин можуть виконувати спеціалізовані організації.
2. Монтаж (демонтаж)має виконуватися відповідно до документації на встановлення та проекту виконання робіт на монтаж (демонтаж), а також згідно з експлуатаційною документацією.
3. Монтаж (демонтаж) серійних вантажопідіймальних кранів, у тому числі кранів, що самомонтуються, може виконуватися за типовими проектами виконання робіт.
25. Матеріали
1. Матеріали для виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту вантажопідіймальних кранів і машин, металоконструкцій, їх елементів мають відповідати чинним НД.
2. Якість матеріалу, застосовуваного під час виготовлення, реконструкції, ремонту, монтажу вантажопідіймальних кранів і машин, має бути підтверджена документом виробника цих матеріалів про їх якість і вхідним контролем.

За відсутністю документа про якість матеріалу допускається його застосовувати після випробування відповідно до чинних НД.

Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температури навколишнього середовища для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи машини, ступеня завантаженості елементів та агресивності навколишнього середовища. Дані про застосований матеріал і нижні граничні значення температури для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи машини зазначаються в їх паспорті.

3. Матеріали, що не зазначені в чинних НД і не застосовувалися раніше для виготовлення, реконструкції, ремонту і монтажу вантажопідіймальних кранів і машин, можуть бути застосовані за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.
4. Чавунне литво за якістю не нижче марки СЧ15 ГОСТ 1412 може застосовуватися для виготовлення:

а) зубчастих, черв’ячних і ходових коліс вантажопідіймальних кранів і машин із ручним приводом;

б) черв’ячних коліс вантажопідіймальних кранів і машин із машинним приводом, призначених для групи класифікації механізмів не вище М5 за колової швидкості колеса не більш 1,5 м/с;

в) черв’ячних коліс з ободом із бронзи, незалежно від типу приводу і режиму роботи вантажопідіймального крана чи машини;

г) барабанів, корпусів редукторів і блоків, за винятком блоків для кранів стрілового типу;

д) колодок гальм, кронштейнів барабанів і корпусів підшипників.

Для гальмівних шківів механізму пересування і повертання вантажопідіймальних кранів допускається застосування литва з чавуну за якістю не нижче марки СЧ20 за ГОСТ 1412.

Для виготовлення противаг і несилових деталей марки виливків не регламентуються.

26. Зварювання
1. До зварювання та прихоплювання несучих елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів і машин, приварювання кабін, площадок, поручнів та сходів на вантажопідіймальному крані допускаються зварники, атестовані відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.16-96 “Правила атестації зварників” і ДСТУ 2944.
2. Зварювальні матеріали, застосовувані для зварювання, мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з’єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в’язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених властивостей основного металу конструкції, встановленого для даної марки сталі стандартами або технічними умовами.

У разі застосування в одному з’єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

3. Для виготовлення елементів металоконструкцій із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо допускається застосування всіх способів різання, які забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання проводиться за технологією, що виключає можливість утворення тріщин або погіршення якості металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.
4. Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з’єднань у межах розмірів і допусків, установлених робочими кресленнями і технологічними процесами.
5. Зварювання має проводитися в приміщеннях, які виключають вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань.

Зварювання просто неба допускається за спеціальною технологією за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру.

6. Зварювання виконується за технологічними документами, розробленими виробником або спеціалізованою організацією.
7. Можливість та порядок зварювання при температурі повітря нижче 0 °С встановлюються НД.
8. Допускається виготовлення зварних виробів із застосуванням у тому самому зварному вузлі різних методів зварювання, про що повинно бути зроблене застереження в технічних умовах.
9. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.
10. Зварні з’єднання повинні мати клеймо або інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Метод маркування, що застосовується для зварних з’єднань, не повинен погіршувати якості виробів, які маркуються. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його збереження впродовж експлуатації вантажопідіймального крана чи машини. Метод і місце маркування зазначаються на робочих кресленнях.
11. Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несучих елементів металоконструкцій встановлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію, ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.
27. Контроль якості зварних з’єднань
1. Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим, радіографічним тощо) і механічними випробуваннями.

Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно з ДНАОП 0.00-1.27-97 “Правила атестації фахівців з неруйнівного контролю”.

2. Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з’єднання.

Результати контролю зварних з’єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).

3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі зварні з’єднання з метою виявлення в них таких можливих зовнішніх дефектів:

а) кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;

б) лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;

в) відступів розмірів і порушення форми швів від зазначених в НД (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);

г) тріщин;

д) напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.

Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва має бути очищена від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.

Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводиться по обидва боки на всій довжині з’єднання. У разі неможливості огляду внутрішньої поверхні зварного з’єднання огляд і вимірювання здійснюється тільки із зовнішнього боку.

4. Контроль зварних з’єднань радіографічним і ультразвуковим методами проводиться відповідно до чинних НД.

Контроль стикових з’єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів, зокрема:

а) обов’язковому контролю підлягають початок і закінчення стикових з’єднань поясів і стінок коробчастих металоконструкцій балок, колон, стріл, ріжків;

б) сумарна довжина з’єднання, що контролюється, на кожному стику розтягнутого пояса коробчастої або гратчастої металоконструкції має бути не менша 50 % довжини стику;

в) сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику стиснутого пояса або стиснутих ділянок стінок має бути не менша 25 % довжини стику або стиснутої ділянки стінки;

г) сумарна довжина контрольованого з’єднання на кожному стику конструкцій стріл, ріжків і рейкових коробок портальних кранів має бути не менша 75 % довжини стику;

д) сумарна довжина контрольованого з’єднання у всіх інших випадках стикових з’єднань має бути не менша 25 % довжини стику.

В інших зварних з’єднаннях сумарна довжина контрольованих ультразвуковим методом ділянок має складати не менше 25 % довжини шва.

Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки зварного з’єднання мають бути промарковані так, щоб їх можна було легко виявити на знімках.

5. Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на виготовлення, реконструкцію або ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.
6. У зварних з’єднаннях не допускаються такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД:

а) тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, в зоні термічного впливу та в основному металі, в тому числі й мікротріщини, що виявляються при мікродослідженні;

б) непровари та несплавлення;

в) пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;

г) підрізи, напливи та натікання;

д) незаварені кратери;

е) свищі;

ж) незаварені пропалювання;

и) пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);

к) зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.

7. У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з’єднаннях, контролю підлягає все з’єднання, яке контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються.
8. Механічні випробування провадяться з метою перевірки відповідності механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках, зварених в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті ж основні і присадні матеріали, ті ж зварювальні режими, методи зварювання і те ж положення шва).
9. На спеціалізованих підприємствах з виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту вантажопідіймальних кранів і машин механічні випробування мають проводитися періодично відповідно до вимог технологічних документів.
10. Перевірка механічних властивостей зварного з’єднання на контрольних зразках провадиться залежно від виду зварного з’єднання виробів шляхом випробування на розтягання та на вигин зразків, з’єднаних стиковим швом.

Результати механічних випробувань вважаються задовільними, якщо:

а) тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для даної марки сталі;

б) кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120�, для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм – не менше 80� і більше 20 мм – не менше 60�.

11. Якість зварних з’єднань вважається незадовільною, якщо в них під час будь-якого контролю будуть виявлені дефекти, що виходять за межі норм, установлених даними Правилами та НД на виготовлення, монтаж, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.

Вимоги до вантажопідіймальних кранів, машин і їх

складових частин, придбаних за кордоном

6.1 Для застосування вантажопідіймальних кранів, машин або їх складових частин, придбаних за кордоном, необхідно одержати дозвіл Держнаглядохоронпраці, який видається відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.34-99 “Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України”.

6.2 Паспорти, настанови з експлуатації та інша експлуатаційна документація, яка поставляється з вантажопідіймальними кранами, машинами або з їх складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою і відповідати вимогам цих Правил.

6.3 Роботодавець, який під час монтажу або експлуатації виявив недоліки в конструкції чи виготовленні вантажопідіймального крана, машини або їх складових частин, а також невідповідності вимогам даних Правил, направляє виробнику рекламацію (претензію), а її копії – в Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл на застосування, і в орган з сертифікації, який видав сертифікат відповідності.

Вимоги до кранів кабельного типу

7.1 До кранів кабельного типу застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами та доповненнями, передбаченими в даному розділі.

7.2 Коефіцієнт стійкості пересувних нехитних опор кранів у будь-якому напрямку з урахуванням всіх основних і додаткових навантажень (сил інерції, вітрового навантаження, маси снігу, зусиль від забігання однієї з опор) за найбільш несприятливої їх комбінації має бути не менше 1,3.

Коефіцієнт стійкості хитних опор у площині, перпендикулярній несучим канатам, має бути не менше 1,3, а в інших площинах - не менше величин, встановлених у чинних НД.

7.3 Кран має бути обладнаний пристроєм, що автоматично зупиняє механізми пересування опор у разі забігання однієї з них стосовно іншої на величину, більшу від визначеної проектом.

7.4 Кран має бути споряджений обмежником вантажопідіймальності, що спрацьовує у разі перевищення паспортної вантажопідіймальності більш ніж на 15 %. Після спрацьовування обмежника вантажопідіймальності має бути можливим тільки опускання вантажу.

7.5 Пересувний кран під час роботи на однім місці більше однієї зміни має бути укріплений ручними захоплювачами або пристроями з машинним приводом. Крани, під час роботи яких потрібне їх часте пересування, можуть під час роботи на захоплювачі не встановлюватися, але вони мають бути прикріплені захоплювачами у випадку припинення роботи.

7.6 У кабіні мають бути встановлені покажчики положення вантажозахоплювального органа за висотою та вздовж прогону, а також покажчик відкритого та закритого положення грейфера.

Ці покажчики мають допускати можливість регулювання шкали для зняття похибок, що накопичуються.

7.7 Механізм підіймання, а також механізми замикання грейфера грейферних кранів мають оснащуватися пристроями (кінцевими вимикачами), що автоматично зупиняють їх:

а) під час підіймання, коли відстань між буферами вантажозахоплювального органа та вантажного візка досягає 1 м;

б) під час опускання, коли на барабані залишаються навитими не менше трьох витків каната.

7.8 Механізм пересування вантажного візка має бути обладнаний пристроєм (кінцевим вимикачем), що автоматично зупиняє його на відстані не менше 5 м від площадки опори або поліспастового візка. Допускається подальше пересування вантажного візка до площадок опор або до поліспастового візка на ревізійній (зниженій) швидкості.

7.9 Вантажний візок має бути побудований так, щоб виключалося його падіння у разі поломки або сходу ходових коліс із несучого каната (канатів).

7.10 Вантажний візок знизу і вантажозахоплювальний орган (гакова підвіска, грейфер) зверху повинні мати дерев’яні або інші пружні буфери, що не дозволяють вантажозахоплювальному органу упертися в обладнання візка.

7.11 Механізм пересування вантажного візка має забезпечувати ревізійну (знижену) швидкість не більше 0,5 м/с для огляду та змащування канатів.

7.12 Гальмо механізму пересування вантажного візка має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,25.

7.13 Для вантажного візка з канатоведучим шківом механізму пересування діаметр шківа має бути не менше 60 діаметрів канатів. Коефіцієнт зчеплення каната з канатоведучим шківом під час розрахунку на статичне навантаження має бути не менше 1,5, а з урахуванням динамічних навантажень – не менше 1,25.

7.14 Проїзд на вантажному візку крана дозволяється тільки ремонтному персоналу. Така робота має виконуватися за нарядом-допуском.

7.15 Машинне приміщення кранів має відповідати таким вимогам:

а) висота приміщення встановлюється з урахуванням розміщення над основним обладнанням крана необхідних підіймальних засобів (кранів, талів);

б) відстань від стін приміщення до лебідок і між лебідками має бути не меншою 800 мм; для мостових кабельних кранів допускається зменшення відстані між стіною приміщення і лебідкою до 200 мм за умови забезпечення безпечного підходу до частин лебідки, що потребують обслуговування;

в) розміри дверей приміщення мають дозволяти переміщення найбільш крупних нерознімних елементів обладнання; висота дверей має бути не менше 1800 мм.

7.16 Машинне приміщення, кабіна, головки башт крана мають бути споряджені телефонним зв’язком, що дозволяє вести одночасну розмову між усіма пунктами.

7.17 У машинному приміщенні крана, у кабіні і на опорах мають бути вивішені таблички із зазначенням вантажопідіймальності крана, реєстраційного номера та дати наступного технічного огляду.

7.18 Для огляду несучих канатів і підтримок у прогоні крана вантажні візки споряджаються площадками.

Площадки мають бути завширшки не менше 750 мм з поруччям заввишки 1200 мм, двома проміжними поздовжніми зв’язками (прутами) та суцільним зашиттям внизу на висоту 100 мм. Місця входу на площадку повинні мати жорсткі огорожі з замком, що не допускає довільного його відмикання.

7.19 На опорах крана має бути площадка для підтягування несучих канатів, обслуговування обладнання та входу на вантажний візок. Ширина площадок має бути не менше 1000 мм, а їх огорожа відповідати вимогам цих Правил.

7.20 Крани з хитними опорами мають обладнуватися спеціальними площадками та монтажними блоками для посадки противаги хитної башти. Площадки мають бути розраховані на навантаження від маси опори у разі зняття несучих канатів.

7.21 Тип канатів кранів кабельного типу вибирається відповідно до НД.

7.22 Несучі канати мають застосовуватися закритої конструкції і бути виконані з одного куска.

На кранах, призначених для монтажних робіт, у якості несучих канатів допускається застосування канатів одинарної звивки (спіральних) або канатів подвійної звивки з металевим осердям.

У випадку, коли вантажний візок рухається в обмеженій зоні прогону, допускається поза зазначеною зоною зрощувати несучий канат з’єднальною муфтою, але не більше, ніж в одному місці.

Для підвіски електрокабелів і зворотних віток робочих канатів мають застосовуватися канати з металевим осердям, переважно оцинковані.

7.23 Для підіймальних канатів і тягових канатів пересування візка і підтримок, канатів пересування опор мають застосовуватися канати подвійної звивки з органічним осердям. Для підіймальних канатів і канатів пересування опор допускається застосування канатів із металевим осердям.

Для підіймальних канатів слід застосовувати канати хрестової звивки. Допускається застосування канатів односторонньої звивки, якщо розкручування канатів або завивка віток поліспаста виключені.

Для тягових канатів пересування вантажного візка, підтримок і опор слід переважно застосовувати канати односторонньої звивки.

7.24 Пристрій для кріплення несучого каната на опорах має бути шарнірним і дозволяти регулювання натягу каната. У разі застосування кількох несучих канатів забезпечується рівномірний натяг канатів.

7.25 Несучий канат має кріпитися в муфті клинами або заливкою металевим сплавом.

На кранах із змінним прогоном допускається кріплення несучого каната затискачами, у цьому випадку кріплення має бути розраховане на зусилля, що дорівнює розривному зусиллю каната в цілому.

7.26 Діаметр барабанів і напрямних блоків для вантажних, тягових і грейферних (підтримуючих і замикаючих) канатів визначається за формулою:

D ≥ h • d,

де: D – діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;

d – діаметр каната, мм;

h – коефіцієнт вибору діаметра барабана або блока.

Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Zp і коефіцієнта вибору діаметра h приймаються за таблицею 9.

7.27 Підіймальні, тягові канати, канати підтримок і канати для підвіски електричних кабелів мають бути цілими (без зрощуваних ділянок). В окремих випадках за проектом і технологією, розробленими спеціалізованою організацією відповідно до НД, допускається зрощування канатів. Довжина ділянок, що зрощуються, має становити не менше 1000 діаметрів каната.

7.28 Норми бракування сталевих канатів мають бути наведені в настанові з експлуатації крана.

Несучі канати підлягають заміні, коли обірвані поруч два суміжні дроти зовнішнього шару.

У разі припинення роботи крана з хитною опорою через спрацювання несучих канатів остання має бути встановлена на монтажний фундамент.

Таблиця 9 – Мінімальні коефіцієнти h і Zp

7.29 Статичне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 25 % його паспортну вантажопідіймальність. Вантажний візок установлюється посередині прогону, вантаж підіймається на висоту 100-200 мм і витримується в такому положенні протягом 30 хвилин. Після цього проводиться перевірка стану анкерування несучих канатів у муфтах і загального стану крана.

7.30 Динамічне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 10 % його паспортну вантажопідіймальність. Під час динамічного випробування крана 5-8 разів виконують:

а) повторне підіймання і опускання вантажу із зупинками на різних висотах;

б) повторне пересування вантажного візка з вантажем із зупинками у різних точках прогону;

в) повторне пересування крана в різних напрямках на різну відстань (крім стаціонарних кранів);

г) повторне підіймання або опускання вантажу з одночасним пересуванням вантажного візка.

7.31 Для реєстрації крана в органах Держнаглядохоронпраці до його паспорта, крім документів, зазначених у пункті 10.1.3 даних Правил, додаються:

а) акти приймання металоконструкцій (у-виробника та на монтажному майданчику);

б) акт випробування металоконструкцій, якщо таке випробування передбачене проектом;

в) проект кранової колії;

г) акт приймання фундаментів і кранових колій із інструментально перевіреними позначками та прив’язками;

д) акт на анкерування канатів у муфтах (у разі кріплення канатів у муфтах);

е) акт вимірювання провису несучих канатів;

ж) акт вимірювання натягу у відтяжках опор;

и) акт перевірки канатів за допомогою дефектоскопа;

к) акт перевірки положення хитної опори.

Провис несучого каната вимірюється від впливу вантажу, маса якого дорівнює паспортній вантажопідіймальності крана, та маси вантажного візка у разі його розташування посередині прогону. Фактична величина провису не повинна відрізнятися від проектної на величину, що перевищує встановлений допуск. Перевірка відповідності положення хитної опори проектному провадиться за умови розташування порожнього візка біля нехитної опори.

Під час перевірки кранових колій вимірюють кут нахилу (для похилих рейкових кранових колій), горизонтальність і прямолінійність колій, відстань між коліями однієї опори, відстань між коліями протилежних опор (тільки для пересувних паралельних кранів).

Перевірка стану рейкових кранових колій (тільки для пересувних кранів), анкерування канатів у муфтах і вимірювання натягу у відтяжках опор, а також перевірка відповідності проекту положення хитної опори (тільки для кранів із хитною опорою) і провису несучих канатів впродовж експлуатації здійснюється під час кожного технічного огляду крана.

Вимоги до кранів штабелеукладальників мостових

8.1 До кранів штабелеукладальників мостових застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами і доповненнями, передбаченими в даному розділі, а також чинними НД.

8.2 Вантажні візки кранів штабелеукладальників мостових обладнуються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка у випадку наїзду нижньої частини колони чи захватом на перешкоду. Для кранів штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю більше 2 т і кранів штабелеукладальників мостових, керованих з кабіни, підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове наростання навантаження.

8.3 Механізм підіймання кранів штабелеукладальників мостових обладнується обмежниками вантажопідіймальності, слабини каната, а також двома обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно.

8.4 Кабіна має бути закритою й обладнаною розстібними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швидкості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що не припускається зменшення його натягу.

8.5 Внутрішні розміри кабіни мають бути не менше: висота – 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні машиніста в кабіні не повинно бути піднімальних стекол і фрамуг.

8.6 Кабіна має переміщуватися вздовж спеціальних напрямних за допомогою підхвату на рухомій частині колони (вантажопідйомнику) чи власного механізму підіймання. Посадка в кабіну і вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьому випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги приміщення не повинна перевищувати 250 мм.

8.7 Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнення механізмів крана у випадку:

• незамкнених зсередини дверей кабіни;
• ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни;
• спрацьовування будь якого з двох обмежників верхнього положення захвата;
• спрацьовування уловлювачів кабіни;
• спрацьовування обмежника слабини вантажного каната;
• спрацьовуванні обмежника вантажопідіймальності;
• відриву коліс візка від рейок, викликаного наїздом нижньої частини колони, захвата чи вантажу на перешкоду.

8.8 Під час керування краном штабелеукладальником мостовим з підлоги підвісний пульт не повинен кріпитися до поворотної частини вантажного візка.

8.9 Під час розроблення проектів установлення кранів штабелеукладальників мостових виконуються наступні умови:

а) відстань по вертикалі від підлоги чи від верха платформи транспортних засобів до нижньої точки невисувної частини колони має бути не менше 100 мм;

б) відстань по вертикалі від нижньої точки моста крана до верха стелажів, розташованих у зоні роботи крана, має бути не менше 100 мм;

в) під час роботі кранів у проходах між стелажами бічні зазори між частинами крана, що перебувають в проході (з вантажем на захваті), має бути не менше:

• 150 мм на кожен бік - у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах, а також за довжини вантажу до 4 м (для кранів штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю до 1 т, кранів штабелеукладальників мостових, керованих з підлоги, у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах допускається 75 мм на кожен бік);
• 200 мм на кожну сторону за довжини вантажу від 4 до 6 м;
• 300 мм на кожну сторону за довжини вантажу більше 6 м.

8.10 У зоні роботи крана штабелеукладальника мостового присутність людей не допускається (крім машиніста під час керування з підлоги). Транспортні засоби, що в’їжджають у зону роботи крана штабелеукладальника мостового, мають розташовуватися на спеціально позначеній площадці.

8.11 Крани штабелеукладальники мостові, призначені для роботи на одній крановій колії в стелажних складах, обладнуються пристроями, що унеможливлюють їх удари один об одне.

Вимоги до кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей

9.1 До кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами і доповненнями, передбаченими в даному розділі.

9.2 Кранові підйомники і методи їх випробування мають відповідати вимогам ГОСТ 13556.

9.3 На внутрішньому боці кабіни кранового підйомника й біля шахтних дверей мають бути встановлені таблички з правилами експлуатації підйомника.

9.4 Лебідки з ручним приводом мають бути споряджені запобіжними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.

9.5 Лебідки з електричним приводом мають бути споряджені гальмом нормально замкнутого типу, що автоматично замикається під час вимикання приводу. Коефіцієнт запасу гальмування має бути не менше 2.

9.6 Зв’язок вала електродвигуна з валом барабана має здійснюватися за допомогою зубчастої або черв’ячної передачі. Використовувати для цієї мети пасові та фрикційні передачі, фрикційні та кулачкові муфти не допускається.

9.7 Лебідки мають бути укріплені на фундаменті або споряджені баластом для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження.

9.8 Спосіб підвішування колиски для підіймання людей має унеможливлювати її перекидання. Колиски мають бути споряджені огородженням висотою не менше 1,2 м і обладнані скобами для кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту. Влаштування дверцят в огорожі не дозволяється. У разі підвішування колисок до гака останній споряджується запобіжним замком для запобігання падінню колиски.

9.9 У тих випадках, коли можливе зачеплення колиски за виступаючі частини будівлі або споруди, а також коли швидкість руху колиски перевищує 0,33 м/с, мають бути встановлені жорсткі або гнучкі напрямні та вжиті заходи для захисту людей, що підіймаються, від можливого їх зачеплення за виступаючі частини будівлі, споруди.

9.10 У лебідок з електричним приводом із швидкістю підіймання й опускання більше 0,33 м/с має бути забезпечена плавна зупинка колиски.

9.11 Стаціонарно встановлені лебідки з електричним приводом повинні бути обладнані кінцевим вимикачем, який відключає електродвигун під час підходу колиски до верхнього робочого положення.

9.12 Керування електричною лебідкою, що встановлена стаціонарно, має провадитися з колиски шляхом безперервного натискання на кнопку апарата керування. Після припинення натискання на кнопку лебідка має зупинятися.

9.13 Розрахунок канатів та блоків повинен провадитися з умов групи класифікації М8.

9.14 Лебідки після встановлення, перед введенням в експлуатацію, а також періодично через кожні 12 місяців повинні підлягати повному технічному огляду.

9.15 Статичне випробування лебідок проводиться навантаженням, що перевищує їхнє тягове зусилля під час підіймання на 50 %, а динамічне – на 10 %.

9.16 Під час технічного огляду кранового підйомника необхідно проводити:

– візуальний контроль;

– випробування на холостому ходу;

– випробування під час переміщення підйомника вручну (якщо це передбачено конструкцією підйомника);

– статичне випробування;

– динамічне випробування;

– випробування на спрацьовування уловлювачів.

9.17 Статичні випробування кранових підйомників проводиться навантаженням, що перевищує їхню номінальну вантажопідіймальність на 100 %, а динамічні - на 10 %.

Вимоги до експлуатації

28. Реєстрація
1. Реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці до введення в експлуатацію підлягають:

а) вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком зазначених у пункті 10.1.2 цих Правил;

б) крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом;

в) однорейкові візки.

2. Не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці :

а) вантажопідіймальні крани всіх типів з ручним приводом, а також ті, у яких при ручному приводі механізмів пересування, в якості механізму підіймання застосований пневматичний циліндр;

б) крани мостового типу та пересувні або поворотні консольні вантажопідіймальністю до 10 т включно, що керуються з підлоги або зі стаціонарного пульта;

в) крани стрілового типу вантажопідіймальністю до 1 т включно;

г) крани стрілового типу (крім баштових стаціонарних приставних) з постійним вильотом або не споряджені виробником механізмом повертання або пересування;

д) переставні крани для монтажу щогл, веж, труб, які встановлюються на споруді, що монтується;

е) вантажопідіймальні крани (крім автомобільних) навчальних закладів, що використовуються виключно для навчання;

ж) вантажопідіймальні крани, встановлені на пересувних комплексах і агрегатах (роторні комплекси, крокуючі екскаватори тощо) та призначені тільки для виконання ремонтних робіт на них;

и) вантажопідіймальні крани, що знаходяться в експлуатації у Збройних Силах України.

3. Роботодавець, в якого у власності або в оренді є вантажопідіймальний кран або машина, та який має намір їх експлуатувати, для реєстрації вантажопідіймального кран або машини подає письмову заяву та їх паспорт. У заяві має бути вказана наявність у роботодавця відповідальних працівників, зазначених у пункті 10.4.1, і навченого персоналу для обслуговування та ремонту.

Якщо у роботодавця відсутні необхідні фахівці, то до заяви додається копія договору зі спеціалізованою організацією, зазначеного у пункті 10.4.1.

У разі реєстрації вантажопідіймального крана, що знаходиться у громадянина, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і який не використовує найману працю, до заяви додаються дані, що підтверджують виконання вимог пункту 10.4.4, або копія договору на проведення нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту зі спеціалізованою організацією.

У разі реєстрації крана мостового типу, баштового або портального крана до паспорта додається копія дозволу органу Держнаглядохоронпраці на право виконання монтажних і налагоджувальних робіт організації, яка провела ці роботи, а також копія атестату акредитації випробувальної лабораторії, яка провела необхідні електровимірювальні роботи.

У разі реєстрації мостового крана або однорейкового візка до паспорта додається креслення його встановлення з позначенням розташування головних тролеїв і посадочної площадки для входу на кран (візок), а також зазначаються фактичні розміри, регламентовані пунктом 4.18.4 цих Правил.

Якщо плити противаги та баласту для баштових і портальних кранів виготовлені не виробником цих кранів, то подається акт про приймання плит із зазначенням їх фактичної маси.

У випадку реєстрації вантажопідіймального крана або машини, що відпрацювали строк служби, також подається експертний висновок про можливість, умови та строк їх подальшої експлуатації, складений спеціалізованою організацією відповідно до вимог чинних НД.

Якщо реєструються вантажопідіймальні крани чи машини, виготовлені за кордоном, подається дозвіл Держнаглядохоронпраці щодо можливості їх застосування в Україні, отриманий відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.34-99 ”Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України”.

4. Реєстрація в органах Держнаглядохоронпраці вантажопідіймального крана чи машини здійснюється на підставі паспорта виробника, дубліката паспорта, виданого виробником, або складеного іншою спеціалізованою організацією.

Якщо паспорт складається не виробником, до нього додаються:

а) висновок, що складений на підставі розрахунку міцності та стійкості крана та його окремих елементів і підтверджує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті. Підтвердження вантажопідіймальності може бути подано також на підставі порівняння несучих елементів крана з такими самими елементами іншого вантажопідіймального крана чи машини такої ж моделі;

б) висновок акредитованої лабораторії про хімічний аналіз та механічні властивості матеріалу металоконструкції;

в) розрахунок гака, якщо його розміри не відповідають чинному НД, а також дані хімічного аналізу матеріалу гака, якщо гак не споряджений клеймом виробника;

г) висновок про стан металоконструкцій та якість зварних або клепаних з’єднань.

Стружка для хімічного аналізу матеріалу металоконструкції береться у вибірковому порядку з основних елементів вантажопідіймального крана:

у мостових кранів - із верхнього та нижнього поясів ферм (мостів), розкосів, кінцевих балок і рами візка;

у козлових кранів та перевантажувальних мостів, - крім того, з поясів і розкосів опор;

у баштових та портальних кранів - із поясів і розкосів порталу, башти, стріли, поворотної платформи та ходової рами;

у самохідних стрілових кранів - із поясів стріли та рами ходової платформи.

5. Вантажопідіймальні крани і машини підлягають перереєстрації після:

а) реконструкції;

б) ремонту, якщо був складений новий паспорт;

в) передачі іншому роботодавцю;

г) перестановки крана мостового типу на нове місце;

д) направлення стрілового самохідного крана для роботи терміном більше трьох місяців за межі області, в якій зареєстрований кран.

6. У разі реєстрації вантажопідіймального крана чи машини, що були реконструйовані, подається новий паспорт або старий паспорт зі змінами, до якого додається така документація:

а) довідка про характер реконструкції, підписана відповідальною особою організації, що розробила технічну документацію на реконструкцію;

б) креслення загального вигляду з основними габаритними розмірами, якщо вони змінилися, та новими технічними характеристиками;

в) принципова електрична, гідравлічна та пневматична схеми у разі їх зміни;

г) кінематичні схеми механізмів і схеми запасовки канатів у випадку їх зміни;

д) копії документів (або виписки з них) про якість металу, що використовувався під час реконструкції;

е) відомості про присадний матеріал (результати випробування наплавленого металу чи копії документів (або виписки з них) про якість електродів);

ж) відомості про результати контролю якості зварювання металоконструкції.

7. Відповідь на заяву про реєстрацію надається роботодавцю не пізніше, ніж у десятиденний термін з дня одержання документів органом Держнаглядохоронпраці. У разі відмови в реєстрації вантажопідіймального крана чи машини мають бути письмово зазначені причини відмови з посиланням на відповідні пункти цих Правил або чинні НД.
8. У разі направлення стрілового самохідного крана для роботи за межі області, в якій кран зареєстрований, роботодавець повинен повідомити про це місцевому органу Держнаглядохоронпраці із зазначенням реєстраційного номера крана, місця направлення та строку проведення робіт. Після прибуття крана на місце виконання робіт має бути повідомлений про це орган Держнаглядохоронпраці, на території якого будуть проводитися роботи. Якщо термін цих робіт перевищує три місяці, то роботодавець знімає кран з обліку та реєструє його в органі Держнаглядохоронпраці, на території якого будуть виконуватися роботи.
9. Роботодавець знімає вантажопідіймальні крани і машини з реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці у випадках:

а) списання вантажопідіймальних кранів і машин, що стали непридатними;

б) переведення їх у категорію, зазначену в пункті 10.1.2 цих Правил.

Зареєстровані у встановленому порядку вантажопідіймальні крани, що були виготовлені з кабінами, але під час експлуатації переведені на керування з підлоги або зі стаціонарного пульта, з реєстрації не знімаються.

Зняття з реєстрації здійснюється за заявою роботодавця.

10. Вантажопідіймальні машини, що не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, колиски для підіймання людей, знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара споряджаються індивідуальним номером і під цим номером облічуються в журналі їх обліку підприємства або цеху.
29. Уведення в експлуатацію
1. Уведення в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин здійснюється на підставі рішення про можливість введення в експлуатацію прийнятого у відповідності з цим підрозділом у наступних випадках:

а) перед пуском у роботу новозареєстрованого вантажопідіймального крана чи машини або після їх перереєстрації згідно з пунктом 10.1.5 цих Правил;

б) після монтажу, пов’язаного із встановленням вантажопідіймального крана чи машини на нове місце;

в) після реконструкції вантажопідіймального крана чи машини, а також ремонту, зазначеного у пункті 5.2.1;

г) після напрацювання строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах, вказівках виробника або в чинних НД;

д) після заборони експлуатації вантажопідіймального крана чи машини представником органів Держнаглядохоронпраці у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень даних Правил, що впливають на безпечну їх експлуатацію.

2. Рішення про можливість введення в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин, які підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, приймається інспектором Держнаглядохоронпраці на підставі результатів повного технічного огляду, крім випадку зазначеного в пункті 10.2.4. Одночасно інспектор перевіряє виконання вимог, викладених у пункті 10.4.1 цих Правил. У випадках, передбачених підпунктами в), г) пункту 10.2.1, інспектор здійснює перевірку за наявності позитивного висновку експертного обстеження вантажопідіймального крана чи машини, проведеного спеціалізованою організацією.
3. Рішення про можливість введення в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин, що не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, приймається працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, на підставі результатів повного технічного огляду, крім випадку зазначеного в пункті 10.2.4.

Рішення про можливість введення в експлуатацію нововиготовлених знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари і колисок для підіймання людей приймається працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, або іншим працівником призначеним роботодавцем.

4. Рішення про можливість введення в експлуатацію нововиготовленого стрілового самохідного крана, а також інших вантажопідіймальних кранів, що перевозяться на місце експлуатації в складеному вигляді, приймається на підставі результатів приймально-здавальних випробувань, проведених виробником, та часткового технічного огляду у роботодавця.

Рішення про можливість введення в експлуатацію капітально відремонтованих або реконструйованих стрілових самохідних кранів, а також вантажопідіймальних кранів, що перевозяться на місце експлуатації в складеному вигляді, приймається на підставі результатів повного технічного огляду, проведеного на ремонтному підприємстві, та часткового технічного огляду у роботодавця.

5. Рішення про можливість введення в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин записується в їх паспорт, а знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари і колисок для підіймання людей - до журналу їх огляду особою, яка прийняла це рішення.
30. Технічний огляд
1. Перед реєстрацією і введенням в експлуатацію вантажопідіймальних кранів і машин проводиться їх повний технічний огляд.
2. Вантажопідіймальні крани і машини, що знаходяться в експлуатації, підлягають технічному огляду:

а) частковому - не рідше одного разу на 12 місяців;

б) повному - не рідше одного разу на три роки, за винятком випадків, зазначених у пункті 10.3.3 і 10.3.4;

3. Вантажопідіймальні крани, що обслуговують машинні зали електричних та насосних станцій, компресорні установки тощо, які використовуються тільки під час ремонту обладнання, піддаються повному технічному огляду не рідше одного разу на п’ять років за погодженням з органом Держнаглядохоронпраці.
4. Вантажопідіймальні крани і машини підлягають позачерговому повному технічному огляду після:

а) монтажу, пов’язаного із встановленням їх на нове місце;

б) переносу портального крана на нове місце;

в) реконструкції;

г) ремонту, зазначеного у пункті 5.2.1;

д) установлення змінного стрілового обладнання або заміни стріли;

е) капітального ремонту вантажопідіймального крана чи машини, механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту або їх заміни;

ж) заміни гака або гакової підвіски;

и) заміни несучих або вантових канатів кабельних кранів;

к) напрацювання строку служби, зазначеного в експлуатаційних документах, вказівках виробника або в чинних НД;

л) отримання припису представника органу Держнаглядохоронпраці або працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень даних Правил, що впливають на безпечну експлуатацію вантажопідіймального крана чи машини.

У випадках, передбачених підпунктами в), к) цього пункту, попередньо має бути проведене спеціалізованою організацією експертне обстеження вантажопідіймального крана. Висновок за результатами експертного обстеження, затверджений керівником спеціалізованої організації, зберігається разом з паспортом вантажопідіймального крана. Крім того, результати експертного обстеження мають бути занесені в паспорт в розділ “Запис результатів технічного огляду”.

5. Технічний огляд (повний і частковий) вантажопідіймальних кранів і машин проводиться спеціалізованою організацією, у тому числі роботодавцем, виробником або ремонтним підприємством за умови отримання ними в установленому порядку дозволу на проведення технічних оглядів.

Технічний огляд проводиться згідно з вимогами настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини та цих Правил за участю працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів і працівника, відповідального за утримання їх у справному стані, крім випадку, зазначеного у пункті 10.3.6.

6. Повний технічний огляд капітально відремонтованих або реконструйованих стрілових самохідних кранів, а також вантажопідіймальних кранів, що перевозяться на місце експлуатації в складеному вигляді, проводиться на ремонтному підприємстві.
7. Технічний огляд вантажопідіймального крана чи машини має на меті установити, що:

а) їх установлення відповідає вимогам цих Правил і поданій на реєстрацію документації;

б) вони знаходяться в справному стані, який забезпечує їх безпечну експлуатацію;

в) їх обслуговування відповідає вимогам цих Правил.

8. Під час повного технічного огляду вантажопідіймального крана чи машини проводиться:

а) огляд;

б) статичне випробування;

в) динамічне випробування.

Під час часткового технічного огляду статичне та динамічне випробування не проводяться.

9. Під час огляду, супроводжуваного відповідними вимірюваннями, мають бути оглянуті та перевірені на функціонування механізми та їх гальма, прилади та пристрої безпеки, гідропристрої та електрообладнання, сигналізація, а також перевіряються регламентовані цими Правилами розміри.

Крім того, перевіряються:

а) стан металоконструкцій вантажопідіймального крана чи машини та їх зварних (клепаних) з’єднань (відсутність тріщин, деформацій, стоншення стінок внаслідок корозії, ослаблення клепаних з’єднань та інших дефектів), а також кабіни, сходів, площадок, огорожі тощо;

б) стан гака, деталей його підвіски (спрацювання і відсутність тріщин у зіві, нарізній частині та інших місцях). Спрацювання гака в зіві не повинно перевищувати 10 % початкової висоти перерізу. У вантажопідіймальних кранів, які транспортують розплавлений метал і рідкий шлак, у механізмів підіймання та кантування ковша перевірка кованих і штампованих гаків та деталей їх підвіски, а також деталей підвіски пластинчастих гаків має проводитися із застосуванням неруйнівного методу контролю. Висновок про результати контролю повинен зберігатися разом із паспортом вантажопідіймального крана. Неруйнівним методом контролю перевіряється відсутність тріщин у нарізній частині кованого (штампованого) гака, відсутність тріщин у нарізній частині вилки пластинчастого гака та в осі з’єднання пластинчастого гака з вилкою або траверсою. Така перевірка проводиться не рідше одного разу в 12 місяців. Необхідність і періодичність перевірки інших деталей підвіски встановлюється роботодавцем;

в) стан канатів та їх кріплення. Бракування сталевих канатів проводиться згідно з вимогами додатку 10;

г) стан заземлення електричного вантажопідіймального крана чи машини (крім стрілових самохідних кранів) і стан ізоляції електропроводки з визначенням їх опору у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”;

д) відповідність маси противаги та баласту у кранів стрілового типу даним, зазначеним у паспорті;

е) стан кранової колії та відповідність її вимогам даних Правил із проведенням вимірювання відхилень елементів кранової колії від проектного положення в плані та по висоті, відповідно додатку 2;

ж) фактична відстань між гаковою підвіскою та упором після спрацьовування кінцевого вимикача та зупинки механізму підіймання;

и) стан ходових коліс, елементів гальм, барабанів, блоків, осей, деталей їх кріплення, а також елементів підвіски стріли у стрілових кранів.

Граничні норми бракування елементів вантажопідіймального крана чи машини зазначаються в настанові з експлуатації. За відсутністю в настанові відповідних норм бракування елементів проводиться відповідно до рекомендацій, наведених у додатку 11.

Під час перевірки справного стану вимикача блокування люка необхідно впевнитись у відсутності напруги на тролеях крана.

Роботи, передбачені підпунктами а), б), г), д) цього пункту, можуть бути проведені до технічного огляду. В цьому випадку результати перевірки оформляються актом, підписаним особою, яка проводила перевірку.

Перевірку стану металоконструкцій, гаків, ходових коліс та канатів допускається проводити із застосуванням прийнятих в Україні методів неруйнівного контролю.

10. Статичне випробування вантажопідіймальних кранів і машин (крім кранових підйомників і лебідок для підіймання людей) проводиться навантаженням, що на 25 % перевищує їх вантажопідіймальність*1, і має на меті перевірку міцності вантажопідіймального крана чи машини та міцності окремих їх елементів, а для стрілових кранів - також перевірку вантажної стійкості.
11. Статичне випробування мостового крана, а також пересувного консольного проводиться таким чином. Кран встановлюється над опорами кранових колій або в положення, яке відповідає найменшим згинальним навантаженням на кранову колію, а його візок (візки) - в положення, яке відповідає найбільшому прогину. Випробувальний вантаж підіймається на висоту 200-300 мм з витримкою в такому положенні протягом 10 хвилин. Допускається захоплювати частину випробувального вантажу, маса якого має бути не меншою вантажопідіймальності крана, підіймати його на висоту 200-300 мм, а потім доводити навантаження до необхідного шляхом додавання решти випробувального вантажу з витримкою в такому положенні протягом 10 хвилин. По закінченні 10 хвилин вантаж опускається, після чого перевіряється відсутність залишкової деформації моста крана. За наявності залишкової деформації, яка є наслідком випробування крана вантажем, кран не дозволяється допускати до роботи до з’ясування спеціалізованою організацією причин деформації та можливості подальшої його роботи.

Статичне випробування козлового крана і мостового перевантажувача проводиться так само, як і мостового, але за наявності у крана консолей відсутність залишкової деформації перевіряється як за умови встановлення візка між опорами крана, так і при встановленні його у крайніх робочих точках консолей.

12. Випробування нововиготовлених кранів стрілового типу, що мають механізм для зміни вильоту стріли або змінне стрілове обладнання, проводиться виробником на одній або декількох вантажних характеристиках на вильотах, які відповідають найбільш напруженому стану механізмів, металоконструкцій, канатів і найменшій стійкості крана.

Вантажні характеристики та виліт під час випробування, зазначаються в технічних умовах. Елементи змінного стрілового обладнання, що не були випробувані на вантажопідіймальному крані, підлягають випробуванню на стенді.

13. Випробування крана стрілового типу, який має одну або декілька вантажних характеристик, під час повного технічного огляду проводиться в положенні, що відповідає найбільшій вантажопідіймальності крана. Після встановлення на кран отриманого від виробника змінного стрілового обладнання випробування проводиться в положенні, що відповідає найбільшій вантажопідіймальності крана на цьому обладнанні.

Випробування вантажопідіймальних кранів, які мають змінне стрілове обладнання, може проводитися з установленим для роботи обладнанням. Випробування кранів стрілового типу, які не мають механізму зміни вильоту (стріла підтримується розтяжкою), проводиться на встановленому на момент випробування вильоті. З цим же вильотом за умови задовільних результатів технічного огляду дозволяється подальша робота крана.

14. Під час статичного випробування кранів стрілового типу стріла встановлюється відносно ходової платформи в положення, що відповідає найменшій стійкості крана, і вантаж підіймається на висоту 100-200 мм.

Кран вважається таким, що витримав випробування, якщо протягом 10 хвилин піднятий вантаж не опуститься на робочу площадку, а також не буде виявлено тріщин, залишкових деформацій та інших пошкоджень в металоконструкціях і механізмах крана.

15. Динамічне випробування вантажопідіймальних кранів і машин проводиться вантажем, що на 10 % перевищує їх вантажопідіймальність, і має на меті перевірку дії механізмів вантажопідіймального крана чи машини та їх гальм. Під час динамічного випробування проводиться повторне підіймання та опускання вантажу, а також перевірка дії всіх інших механізмів вантажопідіймального крана чи машини.
16. У вантажопідіймального крана чи машини, обладнаних двома і більше механізмами підіймання, має бути випробуваний кожний механізм. Маса вантажу для статичного та динамічного випробування цих вантажопідіймальних кранів і машин має визначатися в залежності від умов роботи механізмів (роздільна, спільна).
17. У тих випадках, коли вантажопідіймальний кран встановлений тільки для підіймання та опускання вантажу (підіймання затворів на гідроелектростанції), динамічне випробування може бути проведено без пересування самого вантажопідіймального крана або його візка.
18. Статичне та динамічне випробування кранів мостового типу, призначених для обслуговування гідро- і теплоелектростанцій та підстанцій, можуть проводитися за допомогою спеціальних пристроїв, що дозволяють створити випробувальне навантаження без застосування вантажу, у відповідності з програмою та методикою випробувань, розробленою спеціалізованою організацією.

За допомогою пристрою проводять динамічне випробування механізму підіймання під навантаженням у межах не менше одного оберту барабана. Випробування під навантаженням механізму пересування не обов’язкове.

19. Випробування вантажопідіймального крана, який має декілька змінних вантажозахоплювальних органів, проводяться з тим вантажозахоплювальним органом, що встановлений на момент випробування. Випробування магнітних і грейферних кранів проводяться з навішеним відповідно магнітом або грейфером.
20. Якщо за умовами виробництва немає необхідності використовування вантажопідіймального крана (крім стрілового самохідного) за номінальною вантажопідіймальністю, то під час повного технічного огляду дозволяється проводити випробування вантажопідіймального крана, з урахуванням зниженої вантажопідіймальності.

У цьому випадку в паспорті має бути зроблений запис про те, що вантажопідіймальність крана знижена. Відповідні зміни вносяться до встановленої на крані таблички та до інструкції машиніста крана.

21. Результати технічного огляду та строк наступного огляду вантажопідіймального крана чи машини записуються до їх паспорта особою, що його проводила.

Після проведення повного технічного огляду змонтованих вантажопідіймального крана чи машини записом у паспорті має підтверджуватися, що вантажопідіймальний кран або машина змонтовані та встановлені у відповідності з вимогами цих Правил, настанови з експлуатації та (або) інструкції з монтажу, пуску і обкатці та витримали випробування.

Записом у паспорті діючого вантажопідіймального крана чи машини, що були піддані технічному огляду, має підтверджуватися, що вони знаходяться у справному стані та витримали випробування.

22. Після заміни вантажних, стрілових або інших канатів, а також у всіх випадках перепасування канатів (установлення замість гака грейфера, вставок стріли тощо) проводиться перевірка правильності запасовки та надійності кріплення кінців каната, а також обтягування канатів вантажем, маса якого дорівнює вантажопідіймальності. Працівник, відповідальний за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, робить запис про результати перевірки і випробування у паспорт, а також у випадку заміни каната до паспорта додається розрахунок і документ про якість каната.
23. Технічне обслуговування та ремонт вантажопідіймальних кранів і машин проводяться згідно з вимогами настанови з експлуатації в строки, встановлені їх виробником, а рихтування і ремонт кранових колій проводяться згідно з вимогами НД чи проектом у встановлені строки. Ці роботи виконуються роботодавцем або спеціалізованою організацією, у разі укладання роботодавцем відповідного договору. Результати технічних обслуговувань, відомості про ремонти записуються до журналу технічних обслуговувань і ремонтів, а відомості про ремонти несучих елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів і машин із застосуванням зварювання - до їх паспортів.
24. Під час експлуатації знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара підлягають періодичному огляду:

• траверси, кліщі, захвати тощо, а також тара – кожний місяць;
• стропи – кожні 10 днів;
• знімні вантажозахоплювальні пристрої, що рідко використовуються – перед кожною видачею в роботу.

Огляди колисок для підіймання людей проводиться щоденно перед початком роботи.

Результати огляду заносяться до журналу.

25. Бракування сталевих канатних і ланцюгових стропів проводиться у відповідності з додатками 10 і 12.

Огляд тари та колисок для підіймання людей проводиться згідно затвердженої в установленому порядку інструкції, яка визначає порядок і методи огляду, а також методи усунення виявлених пошкоджень.

Виявлені під час огляду пошкоджені знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара та колиски для підіймання людей, вилучаються з експлуатації для проведення ремонту (крім стропів).

26. Виведення вантажопідіймальних кранів і машин в ремонт проводиться працівником, відповідальним за утримання їх у справному стані, у відповідності з графіком ремонту, затвердженим роботодавцем.

На виконання ремонту мостових і консольних пересувних кранів видається наряд-допуск у порядку, встановленому на підприємстві. У наряді-допуску зазначаються заходи щодо створення безпечних умов виконання ремонтних робіт. Зокрема, зазначаються заходи щодо попередження ураження ремонтного персоналу струмом, падіння з висоти, наїзду кранів, що працюють, на той, що ремонтується, попередження виходу ремонтного персоналу на кранові колії діючих кранів. Дата і час виведення крана до ремонту та прізвище особи, відповідальної за його проведення, зазначаються в наряді-допуску і вахтовому журналі машиніста даного крана та кранів, які працюють поряд з тим, що ремонтується. Без наряду-допуску може проводитися профілактичний огляд крана, а також усунення пошкоджень за викликом машиніста крана. Виведення до ремонту портальних кранів проводиться за порядком, установленим роботодавцем.

Використання вантажопідіймального крана чи машини для роботи під час їх ремонту не дозволяється.

27. Рішення про можливість введення в експлуатацію вантажопідіймального крана чи машини, колиски для підіймання людей після ремонту, крім випадків, зазначених у пункті 10.2.1 цих Правил, приймається працівником, відповідальним за утримання їх у справному стані, із записом рішення про введення в експлуатацію до вахтового журналу.
31. Нагляд і обслуговування
1. Роботодавець, який експлуатує вантажопідіймальні крани і машини, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тару, кранові колії, колиски для підіймання людей, забезпечує утримання у справному стані та їх безпечну експлуатацію згідно НД шляхом організації належного нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту або укладає договір із спеціалізованою організацією на виконання цих робіт з визначенням обов’язків і прав з урахуванням вимог цього розділу.

Роботодавець:

• призначає працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, кранових колій, тари та колисок для підіймання людей у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-5.20-94 “Типова інструкція для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів”;
• призначає працівника, відповідального за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари, кранової колії та колисок для підіймання людей у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-5.07-94 “Типова інструкція для осіб, відповідальних за утриманням вантажопідіймальних кранів в справному стані”;
• призначає працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, знімними вантажозахоплювальними пристроями, тарою та колисками для підіймання людей у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-5.06-94 “Типова інструкція для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами”;
• створює умови для виконання відповідальними працівниками своїх обов’язків;
• створює ремонтну службу;
• розроблює Положення про навчання з питань охорони праці у відповідності до вимог ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”;
• розроблює Інструкції з охорони праці для обслуговуючого і ремонтного персоналу у відповідності до вимог ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці” та цих Правил;
• забезпечує працівників Правилами та інструкціями.

2. Номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів, а також посада, прізвище, ім’я та по батькові, його підпис заносять до паспорта крана.

Якщо роботодавець має самостійні служби з обслуговування механічного та електричного обладнання, то працівники, відповідальні за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів, можуть бути призначені окремо по механічній та електричній частинах.

3. Чисельність відповідальних працівників визначається роботодавцем або спеціалізованою організацією в залежності від кількості вантажопідіймальних кранів і машин та умов їх експлуатації. Дозволяється покладати обов’язки працівників, відповідальних за утримання у справному стані та безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами на одного працівника.
4. У разі знаходження вантажопідіймального крана у громадянина, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і не використовує найману працю, обов’язки працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією, працівників, відповідальних за утримання у справному стані та безпечне проведення робіт краном, може виконувати ця особа за умови проходження нею навчання та перевірки знань цих Правил та інструкції з охорони праці для машиніста крана та стропальника у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.
5. Попереднє спеціальне навчання і перевірка знань, а також періодичні перевірки знань цих Правил працівниками, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією, працівниками, відповідальними за утримання у справному стані та безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, знімними вантажозахоплювальними пристроями, тарою та колисками для підіймання людей, проводиться у відповідності з Положенням про навчання з питань охорони праці (далі – Положення), яке затверджене наказом і діє в межах підприємства .
6. Керування вантажопідіймальними кранами і машинами мають виконувати машиністи кранів.
7. На вантажопідіймальні крани з паровим приводом для обслуговування парового котла, окрім машиніста крана, призначається його помічник. На вантажопідіймальні крани з іншим приводом помічники призначаються в тих випадках, коли це передбачено настановою з експлуатації вантажопідіймального крана або викликано місцевими умовами роботи.
8. Керування автомобільним краном може бути доручене водію після навчання його за програмою професійної підготовки машиністів кранів.
9. До керування вантажопідіймальними кранами, що керуються з підлоги чи зі стаціонарного пульта, а також таких, що переміщують небезпечні вантажі, можуть допускатися працівники, які користуються цими вантажопідіймальними кранами на своїх робочих місцях, після навчання і перевірки знань відповідно до Положення.
10. Підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана чи машини, за винятком випадків, зазначених у пункті 10.4.11 цих Правил, повинні виконувати стропальники.
11. Підвішування на гак вантажопідіймального крана чи машини вантажу без попередньої обв’язки (вантаж, що має петлі, рим-болти, цапфи, а також той, що знаходиться в ковшах, баддях, контейнерах або іншій тарі) або коли застосовуються напівавтоматичні вантажозахоплювальні пристрої, можуть виконувати інші працівники, які пройшли навчання та перевірку знань згідно з Положенням.
12. У тих випадках, коли зона, що обслуговується вантажопідіймальним краном чи машиною, повністю не оглядається з кабіни, та між машиністом і стропальником відсутній радіо- або телефонний зв’язок, для передавання сигналів машиністу крана повинен бути призначений працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, сигнальник з числа стропальників.

Призначення сигнальників у морських і річкових портах та на будівельних майданчиках провадиться в порядку, встановленому роботодавцем.

13. Машиністи кранів, їх помічники, слюсарі-електрики, налагоджувальники та працівники, які керують кранами з підлоги або зі стаціонарного пульта, у відповідності до вимог ДНАОП 0.03-4.02-94 “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, перед призначенням на роботу повинні пройти медичний огляд.
14. Професійна підготовка машиністів кранів, їх помічників, слюсарів, слюсарів-електриків, налагоджувальників, стропальників проводиться в установленому порядку за програмами, погодженими Держнаглядохоронпраці.
15. Допуск до роботи машиністів кранів, їх помічників, слюсарів, слюсарів-електриків, налагоджувальників і стропальників має оформлятися наказом роботодавця. Допуск слюсарів-електриків до обслуговування та ремонту електрообладнання кранів проводиться в порядку, встановленому ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

За умови обслуговування вантажопідіймального крана чи машини за договором із спеціалізованою організацією порядок допуску до роботи машиністів кранів та їх помічників, слюсарів, слюсарів-електриків, налагоджувальників і стропальників має бути визначений договором.

16. Машиніст крана, його помічник, які переводяться з вантажопідіймального крана одного типу на інший, наприклад, з баштового на мостовий, або того ж типу, але іншої моделі або з іншим приводом повинні бути перед призначенням на посаду навчені та атестовані в установленому порядку.
17. Працівники, зазначені в цьому пункті, повинні мати групи з електробезпеки у відповідності до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів” не нижче:

а) ІІІ - машиністи крана, слюсарі-електрики та налагоджувальники, які обслуговують вантажопідіймальні крани і машини з електроприводом;

б) ІІ – машиністи кранів з іншим приводом.

18. Установлений роботодавцем порядок проведення профілактичних оглядів, технічного обслуговування та ремонтів має забезпечити утримання вантажопідіймальних кранів і машин, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари, кранової колії та колисок для підіймання людей у справному стані.

Запис результатів огляду та перевірки машиністами кранів проводиться у вахтовий журнал, рекомендована форма якого наведена у додатку 13. Стропальники проводять огляд знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари перед їх застосуванням.

32. Виконання робіт
1. Вантажопідіймальні крани і машини можуть бути допущені до підіймання й переміщення тільки тих вантажів, маса яких не перевищує їх вантажопідіймальність. Використання вантажопідіймальних кранів і машин у більш тяжкому режимі, ніж зазначений у паспорті, не допускається.
2. Вантажопідіймальні крани і машини, вантажозахоплювальним органом яких є грейфер, допускаються до роботи тільки після зважування вантажу під час пробного зачерпування, яке проводиться з горизонтальної поверхні свіжонасипаного вантажу, в присутності працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Підтвердження вантажопідіймальності грейфера оформлюється протоколом, що додається до паспорта.

Маса грейфера із зачерпнутим матеріалом не повинна перевищувати вантажопідіймальності вантажопідіймального крана чи машини. Для вантажопідіймальних кранів із змінною вантажопідіймальністю, яка залежить від вильоту, ця маса не повинна перевищувати вантажопідіймальності, відповідної вильоту, на якому проводиться робота вантажопідіймального крана з грейфером.

3. Вантажопідіймальні крани і машини, вантажозахоплювальним органом яких є магніт, можуть допускатися до переміщення монолітних вантажів (плит, болванок) тільки в тому разі, коли виключається можливість їх перевантаження.
4. Використання вантажопідіймальних кранів і машин, механізм підіймання яких обладнаний фрикційними або кулачковими муфтами вмикання, для підіймання та переміщення людей, розплавленого металу, отруйних і вибухових речовин, посудин, що знаходяться під тиском повітря або газу, не дозволяється.
5. Переміщення вантажів над перекриттями, під якими розташовані виробничі, житлові або службові приміщення, де знаходяться люди, допускається після розробки заходів, які створюють умови для безпечного виконання робіт.
6. Підіймання й переміщення вантажів декількома вантажопідіймальними кранами дозволяється в окремих випадках. У разі використання стрілових кранів робота проводиться у відповідності з проектом або технологічною картою, розробленими спеціалізованою організацією, в яких мають бути наведені схеми стропування та переміщення вантажу із зазначенням послідовності виконання операцій, положення вантажних канатів, а також міститися вимоги до підготовки і стану колії та інші вказівки з безпечного підіймання та переміщення вантажу. Умови та порядок підіймання вантажу декількома кранами мостового типу можуть бути розроблені самим підприємством, що використовує вантажопідіймальні крани для такого підіймання.

У випадку підіймання вантажу декількома вантажопідіймальними кранами навантаження, що припадає на кожний вантажопідіймальний кран, не повинне перевищувати його вантажопідіймальність. Робота з підіймання та переміщення вантажу двома або декількома вантажопідіймальними кранами проводиться під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, або іншого спеціально призначеного працівника.

7. Вантажопідіймальні крани і машини, що знаходяться в роботі, забезпечуються виразними позначеннями реєстраційного номера, вантажопідіймальності і дати наступного часткового або повного технічного огляду. Ці позначення виконуються на видному місці.
8. Вантажопідіймальні крани і машини, які не пройшли технічного огляду, а знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара – періодичного огляду, встановлених цими Правилами, до роботи не допускаються. Забраковані знімні вантажозахоплювальні пристрої та тара, а також ті, що не мають бирок (клейм), не повинні знаходитися у місцях виконання робіт.
9. Під час експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, які керуються із кабіни, має застосовуватися марочна система, коли керування вантажопідіймальним краном або машиною дозволяється лише особі, яка одержала в установленому порядку ключ-марку, що замикає електричне коло керування вантажопідіймальним краном або машиною.
10. Під час керування вантажопідіймальним краном або машиною з підлоги, має бути забезпечений вільний прохід для особи, що керує ними.
11. Виходи на кранові колії мостових і пересувних консольних кранів, які знаходяться в роботі, мають бути замкнені. Допуск персоналу, який обслуговує крани, а також інших працівників на кранові колії та прохідні галереї діючих мостових і пересувних консольних кранів для проведення ремонтних або будь-яких інших робіт проводиться за нарядом-допуском, який визначає умови безпечного виконання робіт. Наряд-допуск оформляється та видається в порядку, встановленому на підприємстві. Про наступну роботу повинні бути повідомлені записом до вахтового журналу машиністи кранів всіх змін прогону, цеху, де проводиться робота, а за необхідності - і машиністи кранів суміжних прогонів.
12. Для кожного цеху (прогону), де працюють мостові або пересувні консольні крани, не обладнані прохідними галереями вздовж кранової колії, встановлюється порядок безпечного спуску машиніста крана з кабіни у разі вимушеної зупинки крана поза посадочною площадкою. Про порядок такого спуску машиністи кранів мають бути проінструктовані.
13. Проведення будь-яких робіт (будівельних, малярних, обслуговування світильників тощо) з галереї мостового крана допускається за умови безпечного виконання таких робіт (застосування заходів з попередження падіння людей із крана, ураження їх струмом, виходу на кранові колії, а також встановлення порядку пересування крана). Виконання таких робіт під час переміщення вантажу краном не дозволяється.
14. Мають бути розроблені способи безпечного стропування, обв’язування вантажів, а також способи безпечного кантування вантажів, коли така операція проводиться за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин, із зазначенням пристроїв, що застосовуються, а стропальники ознайомлені з цими способами. Схеми стропування та обв’язування видаються на руки стропальникам і машиністам кранів та вивішуються на місцях проведення робіт.

Вантажно-розвантажувальні роботи, за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин, в портах проводиться за технологічними картами, розробленими у відповідності з цими Правилами та чинними НД.

15. Для забезпечення безпечного проведення робіт вантажопідіймальними кранами мають бути розроблені проекти виконання будівельно-монтажних робіт, технологічні карти складування вантажів, навантаження і розвантаження рухомого складу, з якими ознайомлені (під розпис) працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, машиністи кранів і стропальники.
16. Стропальники мають бути забезпечені розрахованими, випробуваними та промаркованими знімними вантажозахоплювальними пристроями і тарою належної вантажопідіймальності.
17. На будівельних майданчиках для укладання вантажів має бути виділене місце, обладнане необхідними пристроями (касетами, пірамідами, стелажами, драбинами, підкладками, підставками тощо).
18. У кабіні та на місці виконання робіт необхідно вивісити перелік вантажів, що переміщуються вантажопідіймальними кранами і машинами, із зазначенням їх маси. Машиністам кранів і стропальникам, що обслуговують стрілові крани, такий перелік видається на руки під розпис.
19. Має бути забезпечена постійна можливість періодичного випробування точно виваженим вантажем обмежника вантажопідіймальності. Випробування обмежника вантажопідіймальності проводиться в строки, зазначені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, з відміткою про це у вахтовому журналі. У разі відсутності вказівок в настанові з експлуатації про періодичність перевірки обмежника, строки перевірки встановлюються роботодавцем.
20. Дверці захисної панелі баштового крана мають бути запломбовані або замкнуті на замок, а також має бути запломбований релейний блок обмежника вантажопідіймальності стрілових самохідних та баштових кранів.
21. Під час роботи вантажопідіймального крана чи машини має бути встановлений порядок обміну умовними сигналами між стропальниками та машиністами кранів. Знакова сигналізація наведена в додатку 14. Допускається подавати сигнали голосом під час роботи стрілових самохідних кранів із стрілою завдовжки не більше 10 м. Під час зведення будівель та споруд заввишки більше 36 м має застосовуватися двосторонній радіо- або телефонний зв’язок.
22. Місце проведення робіт з підіймання і переміщення вантажів має бути під час роботи освітлене.

За умови недостатнього освітлення місця роботи, сильному снігопаді або тумані, а також в інших випадках, коли машиніст крана погано розрізняє сигнали стропальника (сигнальника) або вантаж, який переміщується, робота крана має бути припинена.

23. За необхідності встановлення залізничного крана на виносні опори він закріплюється всіма наявними рейковими захоплювачами.

Забороняється знаходження машиніста в кабіні крана під час його встановлення на виносні опори та їх переведення в транспортне положення. Ця вимога не поширюється на вантажопідіймальні крани, в яких виконання зазначених операцій здійснюється тільки з кабіни крана автоматично.

24. За необхідності встановлення стрілового самохідного або залізничного крана на виносних опорах він має встановлюватися на всіх виносних опорах, що у нього є. Під опори підкладаються міцні та стійкі підкладки, які є його інвентарною приналежністю.
25. Установлення та робота крана стрілового типу біля охоронної зони повітряних ліній електропередачі (далі – ПЛ) на відстані менше 40 м від відкритого розподільчого устаткування (далі – ВРУ) і крайнього проводу ПЛ, що знаходиться під напругою, може проводитися лише за нарядом-допуском у відповідності з додатком 15. Наряд-допуск оформлюється роботодавцем і видається на руки машиністу крана перед початком роботи. Порядок організації проведення робіт поблизу ліній електропередачі, видачі наряду-допуску та інструктажу працівників має визначатися наказом роботодавця та виконавця робіт.

Машиністу крана забороняється самовільне встановлення вантажопідіймального крана для роботи поблизу ПЛ і ВРУ, про що робиться запис у подорожньому листі. Робота вантажопідіймального крана поблизу ПЛ і ВРУ проводиться під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, який визначає місце встановлення вантажопідіймального крана, забезпечує виконання передбачених нарядом-допуском умов роботи та робить запис до вахтового журналу про можливість виконання робіт.

Проведення робіт з використанням вантажопідіймальних кранів у ВРУ та в охоронній зоні ПЛ виконується у відповідності з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98 “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів” і ДНАОП 1.1.10-1.01-97 “Правил безпечної експлуатації електроустановок”.

Робота стрілових самохідних кранів під контактними проводами міського транспорту без зняття напруги може проводитися за умов забезпечення відстані між стрілою крана і проводами не менше 1000 мм за допомогою обмежувача (упора), який не дозволяє зменшити цю відстань у разі підіймання стріли чи висування її секцій.

26. Установлення стрілового самохідного крана має проводитися так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана за будь-якого її положення та будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм.
27. Під час проведення робіт з підіймання і переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами і машинами:

а) на місці проведення робіт, а також на вантажопідіймальних кранах і машинах не повинні знаходитись особи, які не мають прямого відношення до роботи, що виконується;

б) вхід на крани мостового типу і пересувні консольні та сходження з них проводяться через посадочну площадку або прохідну галерею;

в) за необхідності огляду, ремонту, регулювання механізмів, електрообладнання, виходу на настил моста крана, огляду і ремонту металоконструкцій має вимикатися ввідний пристрій;

г) на кранах мостового типу, у яких рейки вантажного візка розміщені на рівні настилу, перед виходом обслуговуючого персоналу на галерею візок встановлюється посередині моста, за винятком випадків, коли вихід на настил пов’язаний із необхідністю огляду самого візка. В цьому випадку візок слід встановлювати в безпосередній близькості від виходу з кабіни на настил;

д) стропування вантажу здійснюється стропами, що відповідають масі вантажу, який підіймається, з урахуванням кількості віток і кута їх нахилу до вертикалі; стропи загального призначення слід підбирати так, щоб кут між їх вітками не перевищував 90°;

е) підіймання і переміщення дрібноштучних та сипких вантажів має здійснюватися в спеціально призначеній для цього тарі, і має виключатися можливість висипання або випадання окремих вантажів. Підіймання цегли на піддонах без огорожі дозволяється здійснювати під час навантаження та розвантаження (на землю) автомашин, а також за умови видалення людей із зони переміщення вантажу;

ж) не допускається підіймання залізобетонних і бетонних виробів масою понад 500 кг, що не мають маркування та позначення про фактичну масу;

и) вантаж має бути попередньо піднятий на висоту 200-300 мм для перевірки правильності стропування та надійності дії гальма;

к) під час підіймання, переміщення та опускання вантажу, встановленого поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагона, верстата тощо, не повинні перебувати люди (у тому числі й працівники, що проводять зачіплювання вантажу) між вантажем, що підіймається, і вказаними частинами будівлі або обладнанням;

л) підіймання, переміщування і опускання вантажу не повинно здійснюватись, якщо під ним знаходяться люди. Стропальник може знаходитися біля вантажу під час його підіймання або опускання, якщо вантаж знаходиться на висоті не більше 1 м від рівня майданчика, на якому стоїть стропальник;

м) під час переміщення вантажу в горизонтальному напрямку він має бути попередньо піднятий на 500 мм вище предметів, що зустрічаються на шляху;

н) під час пересування стрілового крана з вантажем або без нього положення стріли та навантаження на кран мають установлюватися у відповідності з вимогами настанови з експлуатації крана;

п) опускати вантаж дозволяється лише на призначене для цього місце, де унеможливлене його падіння, перекидання або сповзання. На місце встановлення вантажу мають бути попередньо покладені відповідного розміру і міцності підкладки для того, щоб стропи або ланцюги могли бути легко й без пошкоджень витягнуті з-під нього. Установлювати вантаж у місцях, для цього не призначених, не дозволяється. Укладання та розбирання вантажу слід проводити рівномірно, не порушуючи встановлених для складування вантажу розмірів і не захаращуючи проходу. Укладати вантаж у напіввагони, на платформи, в автомашини необхідно таким чином, щоб забезпечувалася можливість зручного й безпечного стропування під час розвантаження. Для цього мають застосовуватися прокладки, багатооборотні стропи, контейнери тощо. Навантаження і розвантаження напіввагонів, платформ, автомашин, вагонеток має здійснюватися без порушень їх рівноваги;

р) не дозволяється опускати вантаж на автомашини та напіввагони або підіймати вантаж, що знаходиться на них, під час перебування людей в кузові чи кабіні автомашини або в напіввагоні. Дозволяється перебування людей в напіввагоні під час навантаження чи розвантаження його гаковими кранами, якщо із кабіни добре оглядається площа підлоги напіввагона і працівник може відійти від вантажу, що висить на гаку, на безпечну відстань. Навантаження та розвантаження напіввагонів мають проводитися за технологічними картами, розробленими і затвердженими підприємством (організацією), що здійснює такі роботи. У технологічній карті зазначаються місця знаходження стропальників під час переміщення вантажів і передбачається можливість їх виходу на естакади або навісні площадки. Перебування людей на платформах, автомашинах, у напіввагонах та іншому рухомому складі під час навантаження та розвантаження їх магнітними і грейферними кранами не допускається;

с) вантажно-розвантажувальні роботи та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин на стаціонарних складах, майданчиках, базах мають виконуватися за технологічними картами, розробленими і затвердженими підприємством (організацією), що провадить указані роботи. Технологічні карти розробляються з урахуванням вимог чинних НД.

В місцях постійного проведення робіт з навантаження і розвантаження напіввагонів влаштовуються стаціонарні естакади або навісні площадки, призначені для безпечного і зручного доступу стропальників у напіввагони та виходу з них під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт;

т) не допускається перебування людей та проведення будь-яких робіт у зоні дії магнітних і грейферних кранів. Працівники, що обслуговують магнітні та грейферні крани, можуть допускатися до виконання своїх обов’язків тільки під час перерви у роботі вантажопідіймального крана, коли грейфер або магніт опущені на землю, крім випадків, коли роботодавцем заздалегідь розроблені та затверджені заходи, що забезпечують безпечні умови роботи цих працівників;

у) не допускається використання грейфера для підіймання людей або виконання робіт, для яких грейфер не призначений;

ф) після закінчення або під час перерви в роботі вантаж не повинен залишатися в підвішеному стані, ввідний пристрій у кабіні або на порталі баштового крана має бути вимкнений і замкнений. Після закінчення роботи баштового, портального, козлового крана та мостового перевантажувача має бути замкнена кабіна і кран закріплений всіма наявними на ньому протиугінними пристроями. Для портальних кранів можуть бути застосовані інші заходи проти угону крана вітром;

х) кантування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин мають проводитися на кантувальних майданчиках або в спеціально відведених місцях. Виконання цієї роботи дозволяється тільки за заздалегідь розробленою та затвердженою підприємством, що здійснює цю роботу, технологією, де визначається послідовність виконання операцій, способи стропування вантажів і заходи з безпечного виконання робіт;

ц) підіймання і переміщення вантажів з води стріловими самохідними кранами проводиться за технологічною картою, розробленою та затвердженою підприємством, що здійснює цю роботу, де визначається послідовність виконання операцій, способи стропування вантажів і заходи з безпечного виконання робіт;

ш) підіймання і переміщення вантажів автомобільними кранами має виконуватися у відповідності з типовими технологічними картами безпечного виконання робіт автомобільними кранами. До початку робіт автомобільним краном працівником, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами, мають бути заповнені карти прив’язки технологічної карти до місцевих умов.

28. Під час роботи вантажопідіймального крана чи машини не допускається:

а) вхід на вантажопідіймальний кран під час його руху;

б) перебування біля стрілового або баштового крана, що працює, для запобігання затиску між поворотною та неповоротною частинами крана;

в) підіймання вантажу, що знаходиться в нестійкому положенні, або вантажу, підвішеного за один ріг дворогого гака;

г) підіймання і переміщення вантажу з людьми, що знаходяться на ньому. Підіймання людей вантажопідіймальними кранами та виконання робіт допускається за умови використання для цього спеціальних колисок і розроблення проекту, який встановлює порядок проведення робіт і заходи щодо здійснення безпечного виконання цих робіт. Зазначений проект виконання робіт підлягає в установленому порядку експертизі з питань охорони праці;

д) підіймання вантажу, що засипаний землею або примерз до землі, закладеного іншими вантажами, закріпленого болтами або залитого бетоном, а також металу і шлаку, який захолонув у печі або приварився після зливання;

е) підтягування вантажу по землі, підлозі або рейках гаком крана за похилого положення вантажних канатів, а також переміщення залізничних вагонів, платформ, вагонеток або візків гаком без застосування напрямних блоків, які забезпечують вертикальне положення вантажних канатів, за винятком кранів, що працюють на лісозаготівлях. В останньому випадку виконуються правила охорони праці на лісозаготівлях і під час вирубування лісу;

ж) звільнення за допомогою вантажопідіймальних кранів і машин защемлених вантажів, стропів, канатів або ланцюгів;

и) відтягування вантажу під час підіймання, переміщення та опускання. Для розвороту довгомірних і громіздких вантажів під час їх підіймання, переміщення та опускання застосовуються довгомірні гаки або відтяжки;

к) вирівнювання вантажу, що підіймається, переміщується та опускається, вагою тіла працівника, а також поправлення стропів із підвішеним вантажем;

л) подавання вантажу у віконні прорізи та на балкони без спеціальних приймальних площадок або спеціальних пристроїв;

м) навантаження та розвантаження автомашин, якщо в кабіні або кузові знаходяться люди;

н) використання кінцевих вимикачів як робочих органів для автоматичної зупинки механізмів, за винятком випадку, коли мостовий кран підходить до посадочної площадки, влаштованої в торці будівлі;

п) робота при виведених із дії або несправних приладах безпеки та гальмах;

р) увімкнення механізмів вантажопідіймального крана під час перебування працівників на крані поза його кабіною (галереї, машинному приміщенні, стрілі, противазі тощо). Допускається знаходження працівників, що ведуть огляд і регулювання механізмів та електрообладнання. В цьому випадку вмикання механізмів проводиться за сигналом працівника, що проводить огляд.

ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ АВАРІЙ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

11.1 Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин здійснюється у відповідності до ДНАОП 0.00-4.03-01 “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

12.1 За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, встановлення, монтажу, налагодження, реконструкції, ремонту, технічного огляду та експертного обстеження, а також за відповідність вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, кранової колії, колисок для підіймання людей, вантажозахоплювальних органів, пристроїв і тари вимогам цих Правил відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.

12.2 Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть особисту відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

13.1 Вимоги цих Правил в частині будови вантажопідіймальних кранів і машин, кранових колій, сходів та площадок поширюються тільки на ті, що виготовлені після введення цих Правил.

Додаток 1

до пункту 4.1.2 Правил будови і безпечної

експлуатації вантажопідіймальних кранів

ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КЛАСИФІКАЦІЇ (РЕЖИМУ роботи) ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ ТА МЕХАНІЗМІВ У ЦІЛОМУ

1 Групи класифікації (режиму роботи) визначається за цим додатком, розробленим на підставі ISO 4301/1.

2 Група класифікації (режиму роботи) кранів у цілому визначається за таблицею 1.1 – залежно від класу використовування (U0 – U9), що характеризується величиною максимального числа циклів за заданий термін служби, та режиму навантаження (Q1-Q4).

2.1 Режим навантаження крана характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантажень Kp,, що визначається за формулою:

Kp = ,

де Ci – середня кількість робочих циклів з окремим рівнем маси вантажу Рi;

CT – сумарне число робочих циклів за весь термін служби крана :

CT = ;

Рі – значення випадкових мас окремих вантажів (рівня навантаження) при типовому використанні крана;

Pmax – маса найбільшого вантажу (номінальний вантаж), який дозволяється піднімати краном;

m = 3.

3 Група класифікації (режиму) механізмів у цілому визначається за таблицею 1.2 в залежності від класу використання механізму (Т0 – Т9), що характеризується загальною тривалістю використання механізму (у годинах), та режимом навантаження (L1 – L4).

3.1 Режим навантаження механізму характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантаження Km, що визначається за формулою:

Km = ,

де ti – середня тривалість використання механізму при окремих рівнях навантаження Рi;

tT – загальна тривалість при всіх окремих рівнях навантаження:

tT = ;

Рі – значення окремих навантажень (рівні навантажень), характерних для застосування даного механізму;

Рmax – значення найбільшого навантаження, що прикладається до механізму;

m = 3.

Таблиця 1.1 – Групи класифікації (режиму роботи) кранів у цілому

Таблиця 1.2 – Групи класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому

Додаток 2

до пункту 4.20.8 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

ГРАНИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ РЕЙКОВИХ КОЛІЙ ВІД ПРОЕКТНОГО ПОЛОЖЕННЯ

Таблиця 2.1 – Граничні відхилення рейкових колій для опорних кранів

Закінчення таблиці 2.1

Примітки.

1. Граничні величини відхилень повинні додержуватися в експлуатації. Допуски на укладення повинні бути вказані в проектній документації на рейкову колію.

2. Замірювання відхилень Р1 і РЗ здійснюють на всій ділянці можливого руху крана через інтервали не більше 6 м.

3. При зміні температури на кожні 10�С допуск на зазор Р5 змінюють на 1,5 мм. Наприклад, при температурі плюс 20�С зазор між рейками повинен дорівнювати 3 мм, а при температурі мінус 10�С – 7,5 мм.

4. Відхилення для рейкових колій козлових кранів прогоном 30 м і більше визначають за нормами для мостових перевантажувачів.

Таблиця 2.2 – Граничні відхилення рейкових колій підвісних вантажопідіймальних машин

Додаток 3

до пункту 4.20.8 Правил будови і безпечної

експлуатації вантажопідіймальних кранів

КРИТЕРІЇ БРАКУВАННЯ РЕЙКОВИХ КОЛІЙ

Таблиця 3.1

В – первинна ширина полиці; t – товщина стінки; ΔВ – спрацювання полиці; f1 – відгин полиці; δ – первинна товщина полиці на відстані (В – t)/4 від краю; Δδ – зменшення товщини полиці через спрацювання

Рисунок 3.1 – Схема проведення вимірювань величини спрацювання та відгину полиці монорельса при проведенні його дефектації

Додаток 4

до пункту 4.20.11 Правил будови і безпечної

експлуатації вантажопідіймальних кранів

ФОРМА АКТУ

здавання-приймання наземної кранової рейкової колії в експлуатацію

(організація)

"____" __________________ 20 р.

Адреса об'єкта

Тип крана, його заводський і реєстраційний номери

Кранова рейкова колія

Довжина колії, м

Наявність проектної документації

(розробник проекту)

Відповідність конструкції кранової рейкової колії проектній документації

Наявність акта здавання-приймання земельного полотна під обладнання верхньої будови колії

Проведена обкатка колії проходженнями крана:

без вантажу

з максимальним робочим вантажем

Результати вимірювань:

ширина колії, мм

прямолінійність, мм

поздовжній ухил, % (град.)

поперечний ухил, % (град.)

пружне осідання, мм

Наявність та справність лінійок вимикання

Наявність та справність тупикових упорів

Заземлення колії

Конструкція заземлення

Місце знаходження та довжина заземлення

Найменування, тип і номер приладу для вимірювання опору заземлення

Місце вимірювання

Погода протягом останніх трьох діб і в день проведення вимірювань

Опір заземлення, Ом

Заземлення колії:

відповідає нормам

не відповідає нормам

Заземлення рейкової колії виконав

(організація, посада, прізвище, підпис)

Вимірювання опору заземлення виконав

(організація, посада, прізвище, підпис )

Додаток 5

до пункту 5.1.11 Правил будови і безпечної

експлуатації вантажопідіймальних кранів

ФОРМА ПАСПОРТА САМОХІДНОГО СТРІЛОВОГО КРАНА

Обкладинка паспорта

(найменування крана)

(індекс крана)

ПАСПОРТ *2

)

(позначення паспорта)

Титульний аркуш

Місце товарного знака (емблеми) виробника

(найменування виробника)

(найменування, тип крана)

(індекс крана)

П А С П О Р Т

(позначення паспорта)

(реєстраційний номер)

Зворотний бік титульного аркуша

УВАГА!

1 Паспорт має постійно знаходитися у роботодавця (приватної особи), який експлуатує кран.

2 Уведення крана в експлуатацію здійснюється в порядку, встановленому Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

3 Відомості про сертифікацію

№ сертифікату відповідності, термін його дії, найменування Органу з

_____________________________________________________________________

сертифікації, що видав сертифікат, позначення НД на відповідність яким проводилася сертифікація

4 ____________________________________________________________________

(інші відомості, на які необхідно звернути увагу роботодавця)

_____________________________________________________________________

Стор. 1

М І С Ц Е

формат 210х297 (218х290) мм

Для крана в робочому положенні зазначаються граничні вильоти і висоти підіймання для всіх довжин стріл і змінного робочого устаткування.

Для крана в транспортному положенні вказуються габаритні розміри (довжина, ширина, висота) крана, довжина стріли в транспортному положенні, висота осі п'яти стріли щодо основи і прив'язка її до осі обертання поворотної частини крана, висота нижньої частини противаги відносно основи, прив'язка виносних опор відносно коліс шасі, база шасі, колія, кліренс, а також кути в'їзду і виїзду.

Стор. 2

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Виробник та його адреса

1.2 Тип крана

ходового пристрою _______

1.3 Індекс крана

(в індексі крана вказується його виконання)

1.4 Заводський номер

1.5 Рік виготовлення

1.6 Призначення крана

1.7 Група класифікації (режиму роботи) за ISO 4301/1:

крана

механізмів:

головного підіймання

допоміжного підіймання

підіймання стріли

висування секції стріли

повертання

пересування крана

(указується для кранів, що пересуваються з вантажем)

1.8 Тип приводу

(вказується тип приводу механізму пересування і механізмів, розташованих на

поворотній платформі, та виносних опор)

1.9 Навколишнє середовище, у якому може працювати кран:

температура:

робочого стану �С

неробочого стану �С

відносна вологість повітря, %

вибухонебезпечність

пожежонебезпечність

інші характеристики середовища за необхідності

(засоленість і т. ін.)

1.10 Допустима швидкість вітру (на висоті 10 м), м/с:

для робочого стану (з урахуванням поривів вітру)

для неробочого стану крана

1.11 Допустимий ухил майданчика для встановлення стрілового самохідного крана, % (град.):

в разі роботи на виносних опорах

в разі роботи без виносних опор

1.12 Вимоги до майданчика, на якому допускається пересування крана з вантажем:

тиск на ґрунт (питомий), Па (кг/см2)

ухил, % (град)

1.13 Обмеження одночасного виконання робочих операцій крана (на горизонтальних майданчиках, на ухилах тощо)

1.14 Рід електричного струму, напруга і кількість фаз:

коло силове

коло керування

коло робочого освітлення

коло ремонтного освітлення

1.15 Основні нормативні документи, у відповідності з якими виготовлений кран (позначення і найменування)

2 ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ КРАНА

2.1 Основні характеристики крана3

:

вантажопідіймальність максимальна головного підіймання, т

(проміжна, на канатах)

вантажопідіймальність максимальна допоміжного підіймання, т

(проміжна, на канатах)

вантажопідіймальність при максимальному вильоті, т

максимальний вантажний момент, кН·м (тс·м)

висота підіймання максимальна, м

висота підіймання при максимальному вильоті, м

глибина опускання максимальна, м

виліт при максимальній вантажопідіймальності, м

виліт максимальний, м (вказується два значення вильоту – проектний (без навантаження) та робочий (з вантажем на гаку)

виліт мінімальний, м

2. Вантажовисотні характеристики (складаються для всіх комбінацій умов роботи та варіантів виконань крана, за яких передбачена його експлуатація)

Вантажні характеристики

Висотні характеристики

2.2.1 Максимальна маса вантажу, з якою допускається висування секції стріли, т, (вказується конструкція стріли: телескопічна, телескопічна з подовжувачем, з механічним висуванням, а також для роботи на виносних опорах або без них)

2.2.2 Максимальна маса вантажу, з якою допускається пересування стрілового самохідного крана, т (вказується стан майданчика, швидкість пересування, положення стріли відносно осі руху)

3. Маса випробувальних вантажів:

статичне випробування

динамічне випробування

2.3 Геометричні параметри крана:

база, м

колія, м

база виносних опор, м

відстань між виносними опорами, м

задній габарит, м

(вказується при втягнутій і висунутій противазі)

радіус повертання, м

(за габаритом основної стріли)

2.4. Швидкості робочих рухів

2.4.1 Швидкість підіймання (опускання) і посадження вантажу, м/с (м/хв)

2.4.2 Швидкість пересування, м/с (м/хв.; км/година – для транспортного режиму):

крана з вантажем на гаку

крана транспортна своїм ходом

(вказується діапазон швидкостей від мінімуму до максимуму)

крана транспортна максимальна на буксирі

2.4.3 Швидкість висування / втягування секції стріли, м/с (м/хв.)

2.4.4 Частота обертання, рад/с (об/хв.)

(указується для всіх виконань робочого обладнання)

2.4.5 Кут повороту, рад (град.)

2.5 Час повної зміни вильоту (для основної стріли) , с (хв.):

від максимального до мінімального

від мінімального до максимального

2.6 Ухил шляху, що долається, рад (град.)

(указується значення для всіх варіантів транспортування або їх діапазон)

2.7 Місце керування:

під час роботи

під час монтажу та випробування

під час пересування стрілового самохідного крана:

в робочому режимі

в транспортному режимі

в разі установлення на виносні опори

2.8. Спосіб керування (вказуються способи керування): механічний, електричний, гідравлічний, пневматичний і т. ін., відповідно до конкретного механізму або групи механізмів

2.9 Спосіб підведення струму:

до крана

до механізмів

2.10 Маса крана і його основних частин, т:

конструктивна маса крана (вказується з основною стрілою)

маса крана загальна

(для стрілового самохідного крана вказується з основною стрілою у повністю заправленому стані)

маса противаги

(що перевозиться постійно та повна)

маса основних складальних частин крана, що транспортуються окремо:

стріли

кранової установки

2.11 Навантаження на осі шасі крана в транспортному стані з основною стрілою

2.12 Середній питомий тиск на ґрунт, Па(кг/см2)

(для гусеничних кранів)

2.13. Характеристики стійкості

2.14 Інші відомості за необхідності

3 ТЕХНІЧНІ ДАНІ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН КРАНА

3.1 Двигуни силових установок і механізмів

3.1.1 Двигуни внутрішнього згоряння (значення параметрів на рівні моря):

призначення

тип та умовне позначення

номінальна потужність, кВт (к.с.)

частота обертання, рад/с (об/хв.)

максимальний крутний момент, Н·м (кгс·м)

частота обертання, рад/с (об/хв.)

(за максимального крутного моменту)

питома витрата палива, г/кВт·год.

пусковий пристрій:

тип та умовне позначення

потужність, кВт (к.с.)

акумуляторні батареї:

тип та умовне позначення

напруга, В

номінальна ємність, А·годину

кількість, шт.

вид з'єднання двигуна з трансмісією:

тип

позначення

лічильник мотогодин, позначення

3.1.2 Генератори та електродвигуни

3.1.3 Сумарна номінальна потужність електродвигунів, кВт

3.1.4 Гідронасоси і гідромотори

3.1.5 Гідроциліндри:

призначення

кількість, шт.

тип і умовне позначення

діаметр гідроциліндра/штока, мм

хід, м

номінальна сила, кН (тс)

номінальний тиск, Па (кгс/см2)

марка робочої рідини

3.2 Схеми

3.2.1 Схема електрична принципова

Місце для схеми

3.2.1.1 Перелік елементів

3.2.1.2 Електромонтажні креслення

Місце для електромонтажних креслень

3.2.2 Схема гідравлічна принципова

Місце для схеми

3.2.2.1 Перелік елементів

3.2.3 Схема пневматична принципова

Місце для схеми

3.2.3.1 Перелік елементів

3.2.4 Схема кінематична

Місце для схеми

3.2.4.1 Характеристика зубчастих передач

3.2.4.2 Характеристика зірочок ланцюгових передач

3.2.4.3 Характеристика редукторів

3.2.4.4 Характеристика опорно-поворотного обладнання:

найменування, тип

індекс

приєднувані розміри, мм

кількість болтів

3.2.4.5 Характеристика гальм:

механізм, на якому встановлене гальмо

кількість гальм

тип, система (автоматичне, кероване, нормально розімкнуте або замкнуте, колодкове, дискове тощо)

діаметр гальмівного шківа, диска, мм

розрахунковий гальмівний момент, на який налагоджується

гальмо, Н⋅м

коефіцієнт запасу гальмування:

вантажної лебідки

стрілової лебідки

привод гальма:

тип

зусилля, Н (кГс)

хід виконавчого органу, мм

шлях гальмування механізму, м

3.2.5 Схеми запасування і характеристика канатів і ланцюгів

Схеми запасування вантажних поліспастів головного і допоміжного підіймання, поліспастів підіймання стріли, ріжка тощо

Місце для схем

На схемах вказуються розміри барабанів, блоків і способи кріплення канатів і ланцюгів

3.2.5.1 Характеристика канатів (дані, позначені знаком*, заповнюються за даними документа про якість каната):

призначення каната: (головного, допоміжного підіймання, стріловий тощо)

* конструкція каната і позначення стандарту

* діаметр, мм

довжина, м

* тимчасовий опір дротів розриву, Н/мм2 (кГс/мм2)

* розривне зусилля каната в цілому, Н (кГс)

розрахунковий натяг каната, Н(кГс)

коефіцієнт використання (коефіцієнт запасу міцності):

розрахунковий

нормативний

* покриття поверхні дроту (ож, ж, с)

3.2.5.2 Характеристика ланцюгів (дані, позначені знаком*, заповнюються за даними документа про якість ланцюга):

призначення ланцюга і позначення на схемі

*конструкція ланцюга і позначення стандарту

*діаметр (калібр) ланки або діаметр ролика, мм

*крок ланцюга, мм

довжина ланцюга, мм

*руйнівне навантаження ланцюга, кН (кГс)

розрахунковий натяг, кН (кГс)

коефіцієнт запасу міцності:

розрахунковий

нормативний

3.3 Вантажозахоплювальні органи

3.3.1 Гаки:

механизмы

тип (однорогий, двурогий, кований, пластинчастий тощо)

номер заготовки гака за стандартом і позначення стандарту

номінальна вантажопідіймальність (для групи класифікації механізму підіймання, зазначеної в даному паспорті), т

фактична висота вертикального перерізу гака, мм

заводський номер (рік виготовлення)

клеймо ВТК

3.3.2 Грейфери:

тип, позначення за стандартом

місткість ковша, м3

вид матеріалів, для перевалювання яких призначений грейфер, і їх максимальна насипна вага, кН/м3 (тс/м3)

маса грейфера, т

маса зачерпуваного матеріалу, т

заводський номер

клеймо ВТК

3.3.3 Вантажні електромагніти:

тип

джерело струму живлення:

тип

потужність, кВт

струм живлення:

рід струму

напруга, В

маса електромагніту, т

підіймальна сила, кН (тс) під час підійманні матеріалів:

стружки

металобрухту

чавунних зливків

максимальна температура вантажу, що підіймається, �С

заводський номер

клеймо ВТК

3.3.4 Інші вантажозахоплювальні органи (автоматичні захоплювачі тощо):

найменування

тип, марка

розрахункова вантажопідіймальність, т

маса вантажзахоплювального органу, т

габаритні розміри

заводський номер (рік виготовлення)

клеймо ВТК

3.4 Ходовий пристрій (шасі)

3.4.1 Загальна характеристика шасі:

а) для колісних шасі:

– тип шасі

– осьова формула6

– колісна формула приводу та керування7*

– тип трансмісії (механічна, гідромеханічна)

– система керування повертанням коліс

– система гальмування (у тому числі основна, допоміжна, аварійна, стоянкова)

– система підресорювання мостів, тип (ресорна з амортизатором, гідропневматична, безресорна)

– типорозмір шин

– кліренс мінімальний, мм

– тип двигуна

– установлена потужність, кВт (к.с.)

– місткість паливного бака, л

– запас ходу, км

– допустиме навантаження на мости під час руху, кН

– розподіл маси шасі, т:

на передні мости

на задні мости

б) для гусеничних шасі (наводяться дані для всіх варіантів виконання гусеничної стрічки)

3.5 Прилади, пристрої безпеки і сигналізатори. Запобіжні пристрої

3.5.1 Обмежники

3.5.1.1 Обмежники робочих рухів

3.5.1.2 Обмежник рухів крана під час роботи в обмежених умовах (координатний захист):

наявність обмежника

механізми, що вимикаються обмежником

3.5.1.3 Обмежник небезпечного наближення до лінії електропередачі:

механізми, що вимикаються обмежником

3.5.1.4 Обмежник вантажопідіймальності:

механізми, що вимикаються обмежником

позначення (марка, тип, модифікація) і заводський номер

максимальне перевантаження, за якого спрацьовує обмежник, %

наявність звукової та світлової попереджувальної сигналізації

перевантаження, за якого вступає в дію попереджувальна сигналізація

3.5.2 Покажчики

3.5.3 Реєстратор параметрів роботи крана:

найменування

тип, марка

місце розташування

3.5.4 Запобіжні пристрої

3.6 Кабіна:

місце розташування

призначення

(тип, конструктивне виконання (відкрита, закрита і т. ін.))

кількість місць

тип, характеристика засклення

характеристика ізоляції (термо-, звукоізоляція тощо)

характеристика систем створення мікроклімату в кабіні (вентиляція, опалення, кондиціонування тощо)

характеристика крісла

інше обладнання (склоочищувачі, вогнегасники тощо)

3.7 8хункових) елементів металоконструкцій крана9

4 СВІДОЦТВО ПРО ПРИЙМАННЯ

Кран

(найменування, тип, індекс, виконання)

Заводський номер

виготовлений у відповідності з нормативними документами

Кран пройшов випробування за програмою

(ким узгоджена програма)

і визнаний придатним для експлуатації з зазначеними в паспорті параметрами.

Гарантійний строк служби місяців

Строк служби при 1,5 змінній роботі в паспортному режимі років

Ресурс до першого капітального ремонту мотогодин

5 ДОКУМЕНТАЦІЯ, ЩО ПОСТАЧАЄТЬСЯ ВИРОБНИКОМ

5.1 Документація, що включається до паспорта крана:

а) сертифікат відповідності (для кранів, що входять в перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації);

б) схема встановлення противаги із зазначенням допуску маси, креслення противаги.

5.2 Документація, що прикладається до паспорта крана:

а) паспорт шасі автомобіля;

б) паспорт двигуна внутрішнього згоряння;

в) паспорти (інструкції) приладів і пристроїв безпеки;

г) настанова з експлуатації крана;

д) інструкція з монтажу, пуску, регулюванню та обкатці;

е) альбом креслень деталей, що швидко зношуються:

ж) відомості на запчастини, інструменти та пристрої;

и) електромонтажні креслення (за необхідності);

к) інші документи (за необхідності).

Відомості про місцезнаходження крана (5 сторінок)

Відомості про призначення працівників, відповідальних

за утримання крана в справному стані (5 сторінок)

Відомості про ремонт металоконструкцій і заміну механізмів, канатів,

вантажозахоплювального органу, приладів і пристроїв безпеки,

а також про проведену реконструкцію (5 сторінок)

Примітка. Документи, що підтверджують якість нововстановлених механізмів, канатів і інших елементів, а також використаних під час ремонту матеріалів (металопрокату, електродів, зварювального дроту та ін.) і висновок про якість зварювання повинні зберігатися нарівні з паспортом.

Запис результатів технічного огляду (не менше 32 сторінок)

Примітка. В цей же розділ заносяться результати експертного обстеження крана, що відпрацював строк служби.

РЕЄСТРАЦІЯ

(окрема сторінка)

Кран зареєстрований за №

(найменування органу, що проводить реєстрацію)

В паспорті пронумеровано сторінок і прошнуровано всього аркушів, у тому числі креслень на аркушах.

Додаток 6

до пункту 5.1.11 Правил будови і безпечної

експлуатації вантажопідіймальних кранів

ФОРМА ПАСПОРТА БАШТОВОГО КРАНА

Обкладинка паспорта

(найменування крана)

(індекс крана)

ПАСПОРТ *10

)

(позначення паспорта)

Титульний аркуш

Місце товарного знака (емблеми) виробника

(найменування виробника)

(найменування, тип крана)

(індекс крана)

П А С П О Р Т

(позначення паспорта)

(реєстраційний номер)

Зворотний бік титульного аркуша

УВАГА!

1 Паспорт має постійно знаходитися у роботодавця (приватної особи), який експлуатує кран.

2 Уведення крана в експлуатацію здійснюється в порядку, встановленому Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

3 Під час складання крана (що засновується на модульному принципі) у виконанні, що передбачається паспортом крана, проте відрізняється від постаченого виробником у першій частині паспорта, роботодавець заносить нове виконання у розділ “Запис результатів технічного огляду” в графу “Результати огляду” (до введення в експлуатацію після чергового монтажу).

4 Експлуатація крана з радіостанцією допускається за наявності відповідного дозволу.

5. Відомості про сертифікацію__________________________________________

№ сертифікату відповідності, термін його дії, найменування Органу з

___________________________________________________________________________

сертифікації, що видав сертифікат, позначення НД на відповідність яким проводилася сертифікація

6. ___________________________________________________________________

(інші відомості, на які необхідно звернути увагу роботодавця)

___________________________________________________________________________

Стор. 1

М І С Ц Е

формат 210х297 (218х290) мм

Стор. 2

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Виробник та його адреса

1.2 Тип крана

1.3 Індекс крана

Позначення виконання (в разі необхідності)

1.4 Заводський номер

1.5 Рік виготовлення

1.6 Призначення крана

1.7 Група класифікації (режиму роботи) за ІSО 4301/1:

крана

механізмів:

вантажної лебідки

стрілової лебідки

візкової лебідки

пересування крана

повертання

1.8 Тип приводу

(електричний тощо)

1.9 Навколишнє середовище, в якому може працювати кран:

температура:

робочого стану �С

неробочого стану �С

сейсмічність, бали

відносна вологість повітря, %

вибухонебезпечність

пожежонебезпечність

інші характеристики середовища при необхідності

(засоленість тощо)

1.10 Допустима швидкість вітру, м/с:

для робочого стану (з двохвилинним усередненням), на висоті установлення анемометра

для неробочого стану крана на висоті 10 м (вітровий район за ГОСТ 1451)

Для кранів, які засновуються на модульному принципі, дані щодо конкретних виконань наведено в таблиці

1.11 Допустимий ухил кранової колії, % (град.):

для прямолінійної колії:

під час укладання

під час експлуатації

для криволінійної колії:

під час укладання

під час експлуатації

для стоянкового майданчика (під час укладання та експлуатації)

1.12 Обмеження одночасного виконання робочих операцій крана:

в разі роботи на прямолінійній колії

в разі роботи на криволінійній колії

1.13 Рід електричного струму, частота, напруга і кількість фаз:

1.14 Основні нормативні документи, у відповідності з якими виготовлений кран (позначення і найменування)

2 ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ КРАНА

2.1 Основні характеристики крана (для кранів, які засновуються на модульному принципі, наводяться дані для всіх конкретних виконань):

максимальний вантажний момент, т⋅м

вантажопідіймальність максимальна, нетто, т_______________________________

вантажопідіймальність за максимального вильоту, нетто, т____________________

виліт максимальний, ____________________________________________________

виліт на максимальній вантажопідіймальності, м ____________________________

виліт мінімальний, м ____________________________________________________

висота підіймання за максимального вильоту, м _____________________________

висота підіймання максимальна, м ________________________________________

глибина опускання максимальна, м _______________________________________

2.1.1 Маса випробувальних вантажів, т:

статичне випробування

динамічне випробування

2.2 Вантажовисотні характеристики (складаються для всіх комбінацій умов роботи та варіантів виконань крана, за яких передбачена його експлуатація)

2.3 Геометричні параметри крана:

база, м

колія, м

задній габарит, м

найменший радіус округлення криволінійної ділянки рейкової колії (внутрішньої рейки), м

2.4 Швидкості (для механізмів, що мають декілька швидкостей, вказуються всі їх значення або діапазон їх змінювання), м/с (м/хв.):

підіймання (опускання) вантажу максимальної маси

підіймання (опускання) гакової підвіски, максимальна

плавного посадження вантажу максимальної маси, не більше

пересування:

вантажного візка з вантажем максимальної маси

крана

частота обертання, рад/с (об/хв.)

2.5 Час повної зміни вильоту (для кранів зі стрілою, що підіймається), с (хв.)

2.6 Кут повороту, рад (град.)

2.7 Місце керування:

під час роботи

під час монтажу та випробування

2.8 Спосіб керування (вказуються способи керування): механічний, електричний, гідравлічний, пневматичний тощо

2.9 Спосіб підведення струму до крану

2.10 Характеристики стійкості

*) Вказується значення моментів, що характеризують вантажну і власну стійкість у положенні стріли (вильоті), коли відношення моментів найближче до одиниці.

2.11 Маса крана та його основних частин, т:

конструктивна маса крана (номінальна)

маса крана загальна

маса противаги

(з допусками)

маса баласту

(з допусками)

маса основних складових частин крана, що перевозяться окремо:

2.12 Розрахункове навантаження ходового колеса на рейку, кН (тс)

3 ТЕХНІЧНІ ДАНІ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН КРАНА

3.1 Двигуни силових установок і механізмів

3.1.1 Генератори та електродвигуни

* Вказуються всі двигуни, що встановлені на крані

Сумарна номінальна потужність електродвигунів, кВт

3.1.2 Гідронасоси і гідромотори

3.1.3 Гідроциліндри:

призначення

кількість, шт.

тип і умовне позначення

діаметр гідроциліндра/штока, мм

хід, м

номінальна сила, кН (тс)

номінальний тиск, Па (кгс/см2)

марка робочої рідини

3.2 Схеми

3.2.1 Схема електрична принципова

Місце для схеми

3.2.1.1 Перелік елементів

3.2.1.2 Електромонтажні креслення

Місце для електромонтажних креслень

3.2.2 Схема гідравлічна принципова

Місце для схеми

3.2.2.1 Перелік елементів

3.2.3 Схема пневматична принципова

Місце для схеми

3.2.3.1 Перелік елементів

3.2.4 Схема кінематична

Місце для схеми

3.2.4.1 Характеристика зубчастих передач

3.2.4.2 Характеристика редукторів

3.2.4.3 Характеристика гальм:

механізм, на якому встановлене гальмо

кількість гальм

тип, система (автоматичне, кероване, нормально розімкнуте або замкнуте, колодкове, дискове тощо)

діаметр гальмівного шківа, диска, мм

розрахунковий гальмівний момент, на який налагоджується

гальмо, Н⋅м

коефіцієнт запасу гальмування:

вантажної лебідки

стрілової лебідки

привод гальма:

тип

зусилля, Н (кГс)

хід виконавчого органу, мм

шлях гальмування механізму, м

3.3 Характеристика гака:

тип (однорогий, дворогий, кований, пластинчастий тощо)

номер заготовки гака за стандартом і позначення стандарту

номінальна вантажопідіймальність (для групи класифікації механізму підіймання, зазначеної в даному паспорті), т

фактична висота вертикального перерізу гака, мм

заводський номер (рік виготовлення)

клеймо ВТК

3.4 Схеми запасування і характеристика канатів

Місце для схем

на схемах вказуються розміри барабанів, блоків і способи кріплення канатів і ланцюгів

3.4.1 Характеристика канатів (дані, позначені знаком*, заповнюються за даними документа про якість каната)

3.5 Опорно-поворотне обладнання:

виробник

позначення (із зазначенням документа, за яким воно наведене)

заводський номер (за наявності)

дата виготовлення

діаметр, мм

кількість зубців та модуль

болти кріплення:

клас міцності

матеріал

момент затягнення, Н·м

3.6 Прилади, пристрої безпеки і сигналізатори. Запобіжні пристрої. Обмежники

3.6.1 Обмежники робочих рухів

3.6.2 Обмежник вантажопідіймальності:

механізми, що вимикаються обмежником

позначення (марка, тип, модифікація) і заводський номер

максимальне перевантаження, за якого спрацьовує обмежник, %

наявність звукової та світлової попереджувальної сигналізації

перевантаження, за якого вступає в дію попереджувальна сигналізація

3.6.3 Інші обмежники, в тому числі контакти безпеки

3.6.4 Покажчики

3.6.5 Реєстратор параметрів роботи крана:

найменування

тип, марка

місце розташування

3.6.6 Упори та буфери

3.6.7 Інші запобіжні пристрої

3.6.8 Сигнальні та переговорні пристрої

3.7 Кабіни

3.8 Дані про метал основних (розрахункових) елементів металоконструкцій крана13

4 СВІДОЦТВО ПРО ПРИЙМАННЯ

Кран

(найменування, тип, індекс, виконання, додаткове виконання)

Заводський номер

виготовлений у відповідності з нормативними документами

Кран пройшов випробування за програмою

ким узгоджена програма

і визнаний придатним для експлуатації з зазначеними в паспорті параметрами.

Гарантійний строк служби місяців

Строк служби при 1,5змінній роботі в паспортному режимі років

Ресурс до першого капітального ремонту мотогодин

5 ДОКУМЕНТАЦІЯ, ЩО ПОСТАЧАЄТЬСЯ виробником

5.1 Документація, що включається до паспорта крана:

а) схема встановлення баласту та противаги з відомостями про допуск по масі і відхиленню центра ваги плит (не більше ± 50 мм), попереджувальне пофарбування та написів, що наносяться на плити,

б) креслення баласту та противаги;

в) сертифікат відповідності, якщо кран підлягає обов’язковій сертифікації;

г) інші документи за необхідністю.

5.2 Документація, що прикладається до паспорта крана:

а) паспорт (настанова з експлуатації) обмежника вантажопідіймальності (вантажного моменту) і схема його дії;

б) паспорти (інструкції) приладів і пристроїв безпеки;

в) настанова з експлуатації крана;

г) інструкція з монтажу, пуску, регулюванню та обкатці;

д) інструкція з улаштування рейкової колії;

е) альбом креслень деталей, що швидко зношуються;

ж) відомості на запчастини, інструменти та пристрої;

и) інші документи (за необхідністю).

Відомості про місцезнаходження крана (5 сторінок)

Відомості про призначення працівників, відповідальних

за утримання крана в справному стані (5 сторінок)