НПАОП 0.00-5.05-95. (Попередня редакція) Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
(Держнаглядохоронпраці)


НАКАЗ


14 листопада 1995 р.


№ 175



ЗАРЕЄСТРОВАНО

в Міністерстві юстиції України

“27” листопада1995 р. за № 425/961


Про затвердження Типової інструкції з

безпечного ведення робіт для кранівників

(машиністів) баштових кранів


Згідно з пунктом 4 Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. №328, та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 грудня 1993 р. №128 НАКАЗУЮ:


1. Затвердити Типову інструкцію з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів, що додається.

2. Зазначену Типову інструкцію ввести в дію з 1 лютого 1996 року.

3. З метою поліпшення роботи щодо запобігання нещасним випадкам і аваріям при експлуатації, ремонті та монтажі вантажопідіймальних кранів підприємствам, установам, організаціям, які є власниками кранів та які їх експлуатують, розробити з урахуванням специфіки виробництва на основі Типової інструкції і затвердити в установленому порядку виробничі інструкції для кранівників баштових кранів і видати їх цим робітникам під розписку та встановити контроль за їх виконанням.

4. Вважати такою, що не застосовується на території України, Інструкцію з безпечного ведення робіт для машиністів (кранівників) баштових кранів, затверджену Держгіртехнаглядом СРСР 27 вересня 1966 р.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови комітету Штефана П.Т.



ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету України
по нагляду за охороною праці

від 14 листопада 1995 р. № 175


Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

“27” листопада1995 р. за № 425/961


ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів


1. Загальні положення


1.1. Дана Типова інструкція розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі — Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93 №128, поширюється на всі підприємства, організації України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та громадян, які є власниками кранів, визначає загальні права та обов’язки кранівників баштових кранів, а також установлює порядок безпечного ведення робіт з переміщення вантажів кранами.

1.2. Для керування та обслуговування баштових кранів власник зобов’язаний призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування баштовими кранами.

1.3. Якщо кран знаходиться в приватній власності, обов’язки кранівника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку, встановленому Правилами.

1.4. Для стропування, підвішування вантажу на гак крана призначаються стропальники. Як стропальники можуть допускатися й інші робітники (такелажники, монтажники тощо), якщо вони пройшли навчання за професією, кваліфікаційною характеристикою якої передбачено виконання робіт зі стропування вантажу.

При знаходженні крана у приватній власності, обов’язки стропальника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому Правилами.

1.5. При роботі двох і більше стропальників один із них призначається старшим.

1.6. У випадках, коли зона, що обслуговується краном, не повністю оглядається з кабіни кранівника і відсутній радіо — або телефонний зв’язок між кранівником і стропальником для передавання сигналів стропальника кранівникові, особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, призначається сигнальник.

1.7. Для виконання обов’язків кранівника можуть бути призначені робітники, які досягли 18 років. Перед призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд з метою визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цих професій.

1.8. Під час роботи кранівник повинен мати при собі посвідчення на право керування краном.

1.9. Допуск до роботи кранівників оформляється наказом по цеху (дільниці) або підприємству. Допуск кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування крана може здійснюватися лише з дозволу головного енергетика підприємства в порядку, встановленому Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів.

При знаходженні крана у приватній власності та його обслуговуванні за договором організацією або підприємством, яка має відповідний дозвіл органів держнаглядохоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників визначається договором між власником крана і підприємством, що обслуговує кран (крани).

1.10. Перед допуском до роботи керівництво підприємства зобов’язане перевірити у кранівників знання інструкції заводу-виготівника з монтажу та експлуатації крана, на якому вони допускаються працювати, та вручити їм під розписку виробничу інструкцію. Крім того, кранівнику повинні бути видані або вивішені у місцях виконання робіт краном графічні зображення (схеми) стропування, обв’язки або зачіплювання вантажів.

1.11. Кранівники та їх помічники після перерви в роботі за спеціальністю більше одного року проходять перевірку знань у комісії підприємства і у випадку задовільних результатів допускаються до стажування для відновлення необхідних навиків.

Якщо кран знаходиться у приватній власності й обов’язки кранівника виконує власник, то після перерви в роботі більше одного року він проходить перевірку знань за договором на підприємстві, яке має комісію з атестації кранівників або в комісії органу держнаглядохоронпраці. При задовільних результатах перевірки він допускається до стажування за договором на вказаному вище або іншому підприємстві, що має крани такого ж типу і моделі.

1.12. Повторна перевірка знань кранівників комісією підприємства проводиться:

1.12.1. Періодично, не рідше одного разу в 12 місяців.

1.12.2. У разі переходу з одного підприємства на інше.

1.12.3. За вимогою інспектора органів держнаглядохоронпраці (далі — інспектор) або інженерно-технічного працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів (далі — ІТП по нагляду).

Повторні перевірки знань проводяться в обсязі даної Типової інструкції та інструкції заводу-виготівника з монтажу та експлуатації крана.

1.13. Навчений і атестований кранівник повинен:

1.13.1. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу-виготівника з монтажу та експлуатації крана.

1.13.2. Знати будову крана, будову і призначення його механізмів та приладів безпеки.

1.13.3. Володіти навичками, необхідними для керування механізмами крана та догляду за ними.

1.13.4. Знати фактори, що впливають на стійкість крана, та причини втрати стійкості.

1.13.5. Знати асортимент і призначення мастильних матеріалів, що застосовуються для змащування частин, що труться.

1.13.6. Знати встановлений Правилами порядок обміну сигналами зі стропальниками.

1.13.7. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів.

1.13.8. Уміти визначати придатність до роботи канатів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв (стропів, траверс, захватів тощо) і тари.

1.13.9. Знати правила безпечного переміщення вантажів кранами.

1.13.10. Знати вимоги щодо кранових колій і їх утримання.

1.13.11. Знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які потрапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.

1.14. Кранівник контролює роботу стропальника (зачіплювача) і відповідає за дії учня, який проходить у нього стажування, а також за порушення ним вимог, викладених в даній Типовій інструкції.


2. Обов’язки кранівника перед пуском крана в роботу


2.1. Перед тим, як стати до роботи, кранівник повинен ознайомитися з записами у вахтовому журналі і виконати приймання крана, заздалегідь пересвідчитись в його справності та справності кранових колій. Для цього кранівник повинен:

2.1.1. Оглянути кранові колії та тупикові упори.

2.1.2. Оглянути гнучкий кабель, що підводить струм, а також провідники заземлення.

2.1.3. Оглянути механізми крана, їх кріплення і гальма, а також ходову частину і протиугонні захвати.

2.1.4. Перевірити наявність та справність огорож механізмів та електроустаткування.

2.1.5. Перевірити наявність в кабіні діелектричних килимів.

2.1.6. Перевірити, чи змащені передачі, підшипники, канати, а також стан мастильних пристосувань і сальників.

2.1.7. Оглянути в доступних місцях металоконструкції крана (башту, стрілу, портал) і стан з’єднань окремих секцій башти та стріли і елементів її підвіски (канатів, розтяжок, блоків, серг тощо).

2.1.8. Оглянути гак, його кріплення в обоймі та замикаючий пристрій на ньому або інший змінний вантажозахоплювальний орган, встановлений замість гака.

2.1.9. Перевірити комплектність противаги й надійність її кріплення.

2.1.10. Перевірити наявність та справність приладів та пристроїв безпеки на крані (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.

2.1.11. Перевірити справність освітлення крана.

2.1.12. Перевірити наявність пломби або замка на захисній панелі.

2.1.13. Перевірити наявність проходів шириною не менше 700 мм між краном і виступаючими частинами будинків, що споруджуються, або іншими наземними будовами, а також штабелями вантажів, укладених вздовж кранових колій на всьому їх протязі.

2.2. Кранівник зобов’язаний разом зі стропальником перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них клейм або бірок із зазначенням вантажопідіймальності, дати випробування та номера.

2.3. Приймаючи кран, необхідно провести його огляд разом з кранівником, що передає зміну. Для огляду крана адміністрація підприємства зобов’язана надати необхідний час.

2.4. Огляд крана має здійснюватися лише в неробочому стані і при вимкнутому рубильнику, який подає напругу на кабель.

2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися переносною лампою напругою, що не перевищує 42 В.

2.6. Після огляду, перед пуском крана в роботу кранівник повинен увімкнути рубильник в кабіні, а штурвали і рукоятки усіх контролерів установити в нульове положення.

2.7. Після огляду, перед пуском крана в роботу, кранівник зобов’язаний випробувати на холостому ходу всі механізми крана й перевірити при цьому справність дії:

2.7.1. Механізмів крана та електричної апаратури.

2.7.2. Приладів та пристроїв безпеки, які є на крані. Перевірка справності дії обмежувача вантажопідіймальності (вантажного моменту) виконується за допомогою контрольного вантажу в строки, установлені інструкцією заводу-виготівника крана з відміткою про це у вахтовому журналі. При відсутності таких вказівок в інструкції заводу-виготівника строки перевірки установлюються власником крана. Ця перевірка повинна здійснюватися під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

2.7.3. Гальм.

2.7.4. Показника вильоту стріли.

2.8. Про результати огляду, перевірки механізмів, приладів і пристроїв безпеки кранівник робить відповідний запис у вахтовому журналі.

2.9. При виявленні під час огляду й випробуванні механізмів крана несправності або недоліків в його стані, які перешкоджають безпечній роботі й неможливості їх усунення своїми силами, кранівник, не приступаючи до роботи, здійснює запис у вахтовому журналі, доповідає про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймального крана в справному стані й інформує особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

2.10. Кранівник не повинен ставати до роботи на крані за наявності таких несправностей:

2.10.1. Тріщин або деформацій в металоконструкціях крана, послабленні болтових з’єднань в місцях роз’ємних стиків.

2.10.2. Тріщин в елементах підвіски стріли (сергах, тягах), тріщин або відсутність шплінтів і затискачів у місцях кріплення канатів або послабленні їх кріплення.

2.10.3. Стріловий або вантажний канати мають кількість обривів дротин або поверхневе спрацювання, що перевищує встановлені Правилами норми, обірвану сталку чи місцеве пошкодження (норми бракування канатів кранів наведені в додатку 10 до Правил).

2.10.4. Механізми підіймання вантажу або зміни вильоту мають дефекти (несправності), що загрожують безпеці при роботі крана.

2.10.5. Деталі гальма механізму підіймання вантажу або стріли мають дефекти.

2.10.6. Гаки мають зношення в зіві, що перевищує 10% первісної висоти перерізу, несправні запобіжні замки, що запобігають довільному випаданню знімного вантажозахоплювального пристрою, порушене кріплення гака в обоймі.

2.10.7. Пошкоджені або відсутні передбачені паспортом крана та інструкцією заводу-виготівника з експлуатації крана прилади та пристрої безпеки (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист

2.10.8. Відсутня огорожа механізмів або голих струмоведучих частин електроустаткування, а також відсутнє або пошкоджене заземлення.

2.10.9. Несправні кранові колії.

2.10.10. Пошкоджені або відсутні протиугонні захвати або тупикові упори.

2.10.11. Виявлені інші несправності, за наявності яких відповідно з вимогами інструкції заводу-виготівника з монтажу та експлуатації крана його робота не повинна допускатися до усунення цих несправностей.

2.11. Для усунення несправностей електроустаткування, підключення баштового крана до джерела живлення, заміни плавких уставок (запобіжників), підключення електронагрівача кранівник зобов’язаний викликати електромонтера. Ці роботи виконувати самому кранівникові забороняється.