НПАОП 0.00-4.10-93. Типове положення про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ


Н А К А 3

29 грудня 1993 р.


№ 138


Про типове положення про професійні воєнізованi аварійно-рятувальні формування


На виконання Закону України “Про охорону праці” і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. № 64 “Про заходи щодо виконання Закону України “Про охорону праці” НАКАЗУЮ:


1. Затвердити Типове положення про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та Радам народних депутатів вирішити в 1 півріччі 1994 р. питання про необхідність створення на підприємствах галузі або в регіоні професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань, їх структуру та підпорядкованість. Розробити та затвердити Положення про галузеве або регіональне професійне воєнізоване аварійно-рятувальне формування відповідно до Типового положення про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування.

3. Покласти на Технічне управління Комітету методичне керівництво організацією нагляду за діяльністю професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань.

Оперативний нагляд за готовністю і профілактичною роботою цих формувань покласти на галузеві управління Комітету та територіальні управління.


Голова Комітету


А.Ф.Дюба



ЗАТВЕРДЖЕНО


наказом Державного комітету

України по нагляду за охороною праці

від 29 грудня 1993 р. № 138


ЗАРЕЄСТРОВАНО

в Міністерстві юстиції України

5 квітня 1994 р. за № 67/276

Керівник реєструючого органу


(підпис)


ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування


1. Професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування (надалі – ПВАРФ) створюються згідно з Законом України “Про охорону праці” для аварійно-рятувального обслуговування підприємств, організацій та окремих об’єктів (надалі – підприємство) з шкідливими і небезпечними умовами праці незалежно від форм власності і видів їх діяльності.

2. ПВАРФ повинні обслуговувати:

вугільні, гірничорудні, нафтові, газові та інші підприємства по видобутку і переробці твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також підприємства, які ведуть будівництво підземних споруд різного призначення;

металургійні, хімічні та інші підприємства з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також ті, що застосовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини;

радіаційно, вибухопожежно та бактеріологічно небезпечні підприємства.

Перелік підприємств з державною формою власності, які підлягають обслуговуванню ПВАРФ, визначається і затверджується міністерством, центральним або місцевим органом державної виконавчої влади, з іншою – Державним комітетом по нагляду за охороною праці.

3. ПВАРФ можуть бути галузевими або регіональними і створюються при необхідності міністерствами, центральними або місцевими органами державної виконавчої влади, які повідомляють про їх створення Державний комітет по нагляду за охороною праці.

Положення, Статути та інші нормативні акти, що визначають діяльність ПВАРФ, а також структура, чисельність і дислокація підрозділів ПВАРФ затверджуються органом, який створив ці формування.

Координація дiй галузевих i регіональних ПВАРФ в надзвичайних ситуаціях здійснюється територіальними штабами цивільної оборони, для чого можуть розроблятися плани взаємодій і взаємодопомоги для рятування людей, ліквідації аварій, стихійного лиха, та їх наслідків.

4. Основними завданнями ПВАРФ є підвищення рівня підготовленості підприємств до ліквідації можливих аварій, рятування захоплених аваріями людей в межах всієї зони ураження, ліквідація аварій та їх наслідків, виконання інших робіт на підприємствах, що потребують залучення працівників, які пройшли спеціальну підготовку, мають спеціальні засоби індивідуального і колективного захисту та оснащення.

5. ПВАРФ відповідно до покладених на них завдань:

рятують захоплених аваріями людей, надають першу медичну допомогу потерпілим безпосередньо на місці події та під час евакуації потерпілих до лікувальних закладів;

ліквідують аварії та їх наслідки в умовах високих температур, задимленості, загазування атмосфери шкідливими речовинами, загрози вибухів, обвалів, затоплень, радіаційного та бактеріологічного зараження та в інших небезпечних умовах;

навчають працівників підприємств правилам і засобам ведення аварійно-рятувальних робіт в початковий, до прибуття підрозділів ПВАРФ, період виникнення аварій, проводять профілактичну роботу по підвищенню протиаварійного захисту підприємств, усуненню причин можливих аварій;

беруть участь у розробці на підприємствах планів ліквідації можливих аварій, погоджують та контролюють відповідність їх фактичному стану виробничих об’єктів;

беруть участь у роботі комісій по прийманню в експлуатацію нових та реконструйованих підприємств, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;

проводять науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи з проблем аварійно-рятувальної спраги і протиаварійного захисту;

виробляють, ремонтують та ведуть технічне обслуговування ізолюючих дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв’язку та іншого спеціального оснащення;

постійно підтримують кваліфікаційні навики та необхідний фізичний стан своїх працівників, забезпечують розвиток соціальної сфери для них.

6. ПВАРФ за окремими господарськими договорами можуть здійснювати роботи, які не суперечать їх основним завданням, що регулюють діяльність ПВАРФ.

7. Соціально-побутове забезпечення ПВАРФ здійснюється відповідно до чинного законодавства.

8. При створенні регіональних ПВАРФ враховується специфіка обслуговуваних підприємств.

Регіональні ПВАРФ у своєму складі можуть мати гірничорятувальні і газорятувальні підрозділи, служби запобігання і ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, вибухів зернового та іншого органічного пилу, аварій в аеропортах, на атомних станціях (установках), а також пожежні, аварійно-відновлювальні поїзди і судна та інші формування.

В структуру регіональних ПВАРФ можуть входити відповідні науково-дослідні інститути і лабораторії, підприємства по виробництву, ремонту і технічному обслуговуванню засобів ведення аварійно-рятувальних робіт.

9. Підрозділи ПВАРФ забезпечуються апаратурою, оснащенням, штатним запасом матеріалів і автотранспортом згідно з нормами у відповідності з Табелем оснащення ПВАРФ, який затверджується міністерством, центральним або місцевим органом державної виконавчої влади.

10. Державний нагляд за готовністю і профілактичною діяльністю ПВАРФ здійснюють органи державного нагляду за охороною праці.

11. Органи управління галузевими та регіональними ПВАРФ, а також їх воєнізовані підрозділи (штаби, загони, тощо) є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків, печатки з зображенням Державного герба України і своїми найменуваннями.

12. Галузеві і регіональні ПВАРФ очолює начальник, який призначається відповідним міністерством, центральним або місцевим органом державної виконавчої влади.

13. ПВАРФ забезпечують постійну цілодобову готовність своїх підрозділів до негайного виїзду на підприємства, що обслуговуються, для рятування людей та ліквідації аварій.


Голова Комітету

А.Ф.Дюба


ЛИСТ

погодження Типового положення про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування


Заступник Міністра внутрішніх справ


О.В.Терещук




Перший заступник праці


А.П.Сорокін




Заступник Голови Держатомнагляду


Я.П.Пашницька




Перший заступник Голови



Федерації профспілок України


В.В.Пожидаєв