У зв'язку з тим, що на окремих територіях відзначається значна перевага окремих ферментативних типів, метод біохімічного типування не завжди може бути використаний як самостійний при ідентифікації культур під час епідеміологічного розслідування групових захворювань і спалахів. У цьому випадку доцільно проводити коліцинотипування (по чутливості до коліцину) і коліциногенотипування (по здатності продукувати коліцини) виділених культур шигел. (Методика наведена у додатку) та інші види типування.

Остаточна відповідь не тільки про етіологію захворювань, що видається на 4-тий день аналізу, але і про джерело інфекції, шляхи її передачі, може бути дана тільки після зіставлення епідеміологічних і клінічних даних з результатами докладного, всебічного і ретельного вивчення біологічних властивостей усіх виділених у вогнищі культур від хворих, з продуктів харчування, змивів з об'єктів довкілля, секційного матеріалу і т. ін., їх ідентичності за біохімічним варіантом, антибіотикограмам, коліциногенності і спектру чутливості до еталонних коліцинів.

У разі виділення з інкримінованих продуктів S.sonnei в кількості ?? 102 КУО в 1 г/см3 паралельно з виділенням цього ж збудника з матеріалу від потерпілих при наявності типових клінічних проявів притаманних харчовим отруєнням та відповідних епідеміологічних даних, випадок слід розцінювати як харчову токсикоінфекцію, спричинену слабовірулентним штамом S.sonnei. В усіх інших випадках, захворювання, етіологічно пов’язане з шигелами, має бути розцінено, як гостра кишкова інфекція (шигельоз).

11. БАКТЕРІЇ РОДУ ESCHERICHIA

11.1. Загальні положення

Виникнення харчових токсикоінфекцій, що викликані ешеріхіями, звичайно пов'язане з масивним інфікуванням продуктів цими бактеріями. У доброякісних харчових продуктах можуть виявлятися ешеріхії в невеликих кількостях (припустимі межі регламентуються відповідними ГОСТ, ДСТУ, ТУ тощо). Тому при дослідженні на ешеріхії підозрюваних продуктів набуває особливого значення кількісне визначення ступеня обсіменіння цими бактеріями.

У випадку виділення штамів ешеріхій, підозрілих як збудники даного захворювання, з метою підтвердження діагнозу досліджують у динаміці кров потерпілих на наявність аглютинінів до аутоштаму.

Збудниками захворювань можуть бути ентеропатогенні або ентеротоксигенні кишкові палички, а також і ешеріхії інших серологічних груп, антигенна структура яких не може бути розшифрована на місцях через відсутність необхідних діагностичних сироваток. У зв'язку з цим необхідно встановити ідентичність культур за ферментативними властивостями, виділених з різних матеріалів (харчові продукти, блювотні маси, промивні води і т.д.) і якщо розшифровка їх антигенної структури не можлива на місці, то такі штами направляють для ідентифікації в обласні СЕС та Центральну СЕС МОЗ України.

Рід Escherichia поєднує грамнегативні рухливі і нерухомі палички, що не утворюють спори, ростуть на простих поживних середовищах, не утворюють цитохромоксидазу, не утилізують цитрат, не утворюють ацетилметилкарбінол, не розкладають сечовину, не розріджують желатин, не утворюють сірководень, відновлюють нітрати, утворюють індол, ферментують лактозу (деякі різновиди ферментують лактозу в пізній термін або не ферментують її) і глюкозу. Стосовно інших вуглеводів і багатоатомних спиртів ешеріхії поводяться по-різному (таблиця 15), утворюючи велике число біохімічних варіантів.

Таблиця 15

Ферментація вуглеводів і багатоатомних спиртів

Лактоза

Глюкоза

Сахароза

Ксилоза

Рамноза

Рафіноза

Арабіноза

Маніт

Дульцит

Саліцин

Адоніт

Інозит

Сорбіт

+ або –

+

+ або –

+

+ або –

+ або –

+

+

+ або –

+ або -

– рідко +

+ або –

У практиці для встановлення приналежності бактерій до роду Escherichia звичайно буває достатньо постановки обмеженого числа тестів (Таблиця 1).

Диференційно-діагностична схема ешеріхій побудована на основі антигенної структури цих бактерій. Діагностичне значення мають три комплекси антигенів: соматичний О-антиген, соматичний К-антиген (який маскує проявлення аглютинабельності живих бактерій з О-сироваткою) і джгутиковий Н-антиген.

На теперішній час у ешеріхій відомо 159 основних різновидів О-антигенів, біля 100 різновидів К-антигенів і 53 різновиди Н-антигенів. О-антиген термостабільний, Н-антиген – термолабільний. К-антиген по чутливості до прогрівання підрозділяється на 3 типа: А, В і L.

L і B антигени термолабільні. Прогрівання при 100 ºС протягом 1 години призводить до повної інактивації L-антигену і бактерії, що містять такий антиген, добре аглютинуються О-сироваткою, не аглютинуються відповідною L-сироваткою і не здатні зв'язувати L-антитіла. Аналогічна обробка ешеріхій, що мають В-антиген, також робить бактерії аглютинабильними О-сироваткою, але не позбавляє здатності зв'язувати відповідні В-антитіла і в окремих випадках аглютинуватися В-сироваткою.

А-антиген термостабільний. Аглютинабельність бактерій які мають А-антиген, О-сироваткою досягається тільки після прогрівання їх при 120 ºС протягом 2,5 годин.

Етіологічною причиною харчових токсикоінфекцій з числа ешеріхій досить часто бувають ентеропатогенні кишкові палички. Їх антигенна структура представлена в таблиці 16.

Таблиця 16

Антигенна структура ентеропатогенних ешерихій

О-антиген

К-антиген

Н-антигени, що зустрічаються у ешеріхій даної ОК-групи

18а,18с

77

1, 4, 7, 10, 11, 12, 16, 26,30,32

20а

84

9,10,19,25, 26, 34

25а

11

6, 12, 30

26

60

2,6,7,8,9,10,11,12,14,16,18,19,27,30,32,33,46

44

74

4,12, 18,32, 34

55

59

1,2,4,6,7,8,10,11,12,19,21,25,27,32,33,34,39

86а

61

2, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 18, 21, 26, 27, 34, 47

111а, 111b

58

2,4,6,7,11,12,16,20,21,25,27,30,32,34,40,”

112а, 112с

66

Н-

114

90

4.10.21.32

119

69

1, 2, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 18, 25,27, 32, 39, 40

124

72

2,16, 19, 30, 32, 38,12

125

70

2,4,6,7,10,11,12,15,19, 21,25,30,32, 40

126

71

2,5,7,9,10,11,12,19,20,21,27,29,30,33,34,45

127

63

1, 4, 5, 6, 9, 11, 19, 21, 26, 27, 33, 40

128аbc

67

2, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 16,19,21, 27, 35

142

86

6,18,38

143

12

144

4,Н-

151

-

10,11

10,12

Примітка: Н- – нерухомі, можуть бути в кожній серогрупі і являються самостійним сероваром.

Крім перелічених у таблиці різновидів, у різних країнах окремими дослідниками описані як збудники гострих кишкових захворювань ешеріхії інших серологічних груп. До їх числа відносяться ешеріхії О-груп: 04, 06, 08, 022, 027, 028, 042, 073, 075, 086а, 091, 091, 0112, 0114, 0127а, 0136, «561» -015 К62, «10244»-0117: К62, «21706»-077:К62, 197, та ін.

Серологічна ідентифікація ешеріхій проводиться за допомогою ОК-сироваток. В окремих випадках обов'язково, а в інших бажано застосування О-сироваток.

Для визначення Н-антигена використовують Н-сироватки.

11.2. Бактеріологічні дослідження

Другий день

Вибирають характерні колонії і пересівають їх на поверхню скошеного МПА та на середовище Олькеніцького (Кліглера). Посіви інкубують 18 – 24 години при (37±1) ºС.

Вибір колоній для дослідження із середовища Ендо роблять після ретельного перегляду морфології і кольору колоній. При наявності тільки однотипних колоній для подальшого дослідження відбирають 10 колоній. При виявленні кількох видів колоній відбирають 3-5 колоній кожного виду як лактозопозитивні так і лактозонегативні.

З чашок із середовищем Плоскірева відбирають тільки блідо-рожеві і безбарвні колонії, схожі на колонії шигел, тому що деякі ешеріхії, що викликають дизентерієподібні захворювання, уповільнено ферментують лактозу, а ріст їх на середовищі Плоскірева не пригнічується.

Відібрані колонії засівають на середовище Олькеніцького (Кліглера) і скошений МПА

Якщо на другий день дослідження на середовищі Ендо відсутній ріст підозрілих на ешеріхії колоній або виявляються поодинокі колонії при посіві нерозведеного матеріалу, роблять пересів петлею, на середовище Ендо з пробірок з первинними посівами на середовищі Кесслер.

Третій день

Проводять облік результатів посіву на середовище Кесслер, враховуючи помутніння та газоутворення та висівають на середовище Ендо.

При наявності росту бактерій на середовищі Ендо з посівів із середовища Кеслер, подальшу роботу проводять так як описано у відношенні колоній, що виросли на середовищі Ендо з первинним посівом матеріалу.

Культури, відсіяні в попередній день на середовище Олькеніцького (Кліглера) і скошений МПА, вивчають у такий спосіб:

  • на середовищі Олькеніцького (Кліглера) враховують газоутворення при ферментації глюкози, розщеплення лактози, сечовини і продукцію сірководню.

Подальшому дослідженню піддають культури штамів, що не продують сірководню і не розщеплюють сечовину;

  • пересівають культури грамнегативних паличок на напіврідкий (0,3%) поживний агар для визначення рухливості і на середовища мінімального диференційного ряду (таблиця 1) для визначення біохімічних властивостей бактерій. Для прискорення досліджень, отримання відтворюваних результатів доцільно для біохімічної ідентифікації використовувати діагностичні системи та набори, що зареєстровані в Україні, типу ЕНТЕРОтест (PLIVA-Lachema), АРІ (bioMereux).
  • культури грамнегативних паличок зі скошеного агару випробовують у реакції аглютинації на склі з полівалентною ОКА-сироваткою, у випадку позитивного результату продовжують з ОК- сироватками більш вузького спектру дії – ОКВ, ОКС, ОКД, ОКЕ. При позитивній реакції з однією з цих сироваток продовжують з моновалентними ОК-сироватками або з ОК-імуноглобулінами, що входять до тієї полівалентної, котра викликає аглютинацію бактерій;
  • у штамів, що аглютинувалися на склі з якою-небудь моновалентною ОК-сироваткою або ОК-імуноглобуліном, визначають у реакції аглютинації на склі О-антиген з адсорбованими груповими і факторними О-сироватками з грітою культурою (30 хв. при 100 ºС).
  • перша попередня відповідь може бути видана на третій день після одержання результатів реакції аглютинації бактерій на склі з моновалентними ОК-сироватками.

У випадку позитивної реакції аглютинації з однієї з моновалентних сироваток відповідь формулюють у такий спосіб: “В... (вказати матеріал дослідження) виявлені бактерії підозрілі як ентеропатогенні ешеріхії вказати ОК-групу, наприклад, 055:К5 або 026:К6 і т. ін.), дослідження продовжується”.

При негативних результатах аглютинації на склі відповідь формулюють: “В... (вказати матеріал дослідження) ентеропатогенних ешеріхій не виявлено, дослідження продовжується”.

В певних випадках для окремих серологічних варіантів ешеріхій необхідно встановлення епідеміологічних маркерів. В таблицях 17, 18, 19, 20, 21 представлені схеми біохімічного типування деяких сероварів ешеріхій.

Таблиця 17

Схема визначення біоварів E.coli O75:K95

(Голубева І.В., Андронова Н.І.1982)

Серовар

Біовар

Глюкоза (газ)

Дульцит

Рамноза

Саліцин

О75:К95:Н5

1

+

+

+

+

О75:К95:Н5

2

+

+

+

-

О75:К95:Н5

3

+

(+)

+

+

О75:К95:Н5

4

+

(+)

+

(+)

О75:К95:Н5

5

+

-

-

(+)

О75:К95:Н19

+

(+)

+

-

О75:К95:Н19

+

+

+

(+)

О75:К-:Н7

+

+

+

+

О75:К95:Н10

О75:К95:Н16

+

+

+

-

Таблиця 18

Схема визначення біоварів EPEC O142:K86 (Гедзе Г.І., 1982)

Серовар

Біовар

Глюкоза (газ)

Дульцит

Сорбіт

Сахароза

О142:К86:Н6

1

-

(+)

-

+

О142:К86:Н6

2

+

(+)

-

+

О142:К86:Н18

3

+

+

+

+

О142:К86:Н38

4

+

(+)

+

-