Умовні позначення:

+ – ферментація середовища

- – середовище не ферментується

+,-– середовище ферментується, деякими варіантами не ферментується

-,+ – середовище не ферментується, деякими варіантами ферментується

Х – варіанти стосовно даної ознаки

Серологічну ідентифікацію сальмонел починають з випробовування їх у реакції аглютинації на склі із полівалентною сироваткою АВСДЕ, що включає в себе аглютиніни до О-антигенів 2, 4, 61, 62, 7, 8, 9 і 3-10, 12, Vi. При відсутності реакції аглютинації з зазначеною сироваткою, культуру випробовують із полівалентною сироваткою до рідких груп сальмонел, що включає антитіла до антигенів 11, 13-22, 14-34, 15, 19, 23 та ін.

При одержанні позитивних результатів аглютинації з однією з полівалентних сироваток, культуру випробовують з кожною із О-сироваток, що входять до її складу окремо, для визначення приналежності її до однієї з О-груп.

Після встановлення належності культури до визначеної О-групи її випробовують з Н-сироватками спочатку першої фази, а потім – другої. Починати слід з Н-сироваток, що відповідають більш розповсюдженим серологічним типам сальмонел даної групи.

Після визначення Н-антигена першої фази, визначають Н-антигенні компоненти другої фази і у такий спосіб встановлюють антигенну формулу виділеної культури, тобто її серологічний варіант. При позитивному результаті реакції аглютинації виділеної культури з відповідними сироватками можна видати попередню відповідь про вид сальмонел.

Для аглютинації з О-сироваткою культуру варто брати з верхньої частини росту на скошеному агарі, для аглютинації з Н-сироватками – із самої нижньої частини росту культури чи з конденсату, де розташовуються мікроорганізми з найбільш розвинутим Н-антигеном.

На третій день дослідження переглядають чашки з висівами із середовищ збагачення і підозрілі колонії відсівають на середовища Олькеніцького чи Кліглера.

Якщо при первинному посіві і при висіві із середовищ збагачення підозрілих колоній не виявлено, може бути видана відповідь про негативний результат дослідження.

Посіви на вісмут-сульфіт агарі (із середовища збагачення), незалежно від результатів перегляду, залишають у термостаті ще на 24 години. У цей же день переглядають чашки з першим висівом із флакона з засіяною кров'ю і дуоденальним вмістом, підозрілі колонії пересівають на середовище Олькеницького чи Кліглера і роблять другий висів на чашки.

Крім перелічених вище методів ідентифікації виділених культур і пересівів, на третій день роблять посів виділеної культури для дослідження її на чутливість до сальмонельозного О-бактеріофагу.

Для цього дві краплі 4 або 18 годинної бульйонної культури досліджуваного штаму наносять тонко відтягнутою пастерівською піпеткою або петлею (діаметр 0,4-) на добре підсушений слабко лужний агар у чашці Петрі. Після підсихання на одну з крапель, петлею або пастерівською піпеткою меншого діаметру, наносять О-бактеріофаг, а на іншу, як контроль – краплю бульйону. Фаг наносять у робочому розведенні, зазначеному на етикетці. На одній чашці, таким чином, можна випробувати одночасно 5-6 культур. Чашки з нанесеними культурами і О-бактеріофагом поміщають у термостат при (37??1) ºС на 18-20 годин, після чого проводять облік результатів.

Поява на місці нанесення фага чітко обмеженої зони зливного лізису або більшого чи меншого числа негативних колоній, чітко видимих неозброєним оком, свідчить про чутливість культур до О-бактеріофагу.

При відсутності лізису в місцях нанесення фага буде суцільний ріст культури, як у контролі.

О-фаг може бути використаний для попереднього дослідження культури з чашки з диференційним середовищем.

Культура, що лізується О-фагом, є підозрілою на сальмонелу і може бути прямо з чашки випробувана в реакції аглютинації із полівалентними сальмонельозними О-сироватками.

Атипові сальмонельозні культури в більшості випадків чутливі до О-фагу, у той час як культури, подібні із сальмонелами за біохімічними властивостями (наприклад, лактозонегативні Е.coli), як правило, не лізуются цим фагом.

Четвертий день

Облік результатів посівів на мінімальний диференційний ряд.

При виділенні культур грамнегативних рухливих паличок, що ферментують глюкозу з утворенням або без утворення газу, не ферментують лактозу і сахарозу, не гідролізують сечовину і не утворюють індолу, утворюють сірководень, та мають інші характерні для цього роду біохімічні властивості і мають чітку серологічну характеристику – видають відповідь про виділення сальмонел.

Деякі з найбільш широко розповсюджених сероварів підлягають подальшому вивченню з метою визначення внутрішньосероварної диференціації або епідемічного маркування. У таблицях 2 - 6 представлені схеми типування найбільш розповсюджених сероварів сальмонел.

Культури, що мають відхилення від типових властивостей – піддаються подальшому вивченню.

Переглядають чашки із другим висівом дуоденального вмісту з бульйону і третій висів з останнього на щільні середовища.

При негативних результатах перших двох висівів з жовчного бульйону з посівом крові, висіви повторюють на 5-й і 10-й дні.

При ідентифікації культур, підозрілих на сальмонели, найчастіше викликають труднощі, при вивченні бактерій біохімічно подібних до сальмонел, але які не аглютинуються сальмонельозними сироватками, або які дають аглютинацію, але мають відхилення по біохімічним властивостям.

У таких випадках, насамперед, необхідно переконатися в чистоті культури, для чого її розсівають на середовищі Ендо, відбирають найбільш типові колонії і піддають їх додатковому вивченню.

Посів культури в рідке середовище, що містить підвищену кількість лактози (4%) і знижену кількість пептону (0,3-0,5%) дозволяє в більш ранній термін виявити відношення до лактози.

У випадку виділення культур, що аглютинуються сумішшю О-сироваток рідких груп, але не аглютинуються ні однієї з О-сироваток, що входять у суміш, досліджують такі культури на здатність ферментувати саліцин, малонат натрію, адоніт, дульцит, сорбіт, а також у реакціях VP та MR. За допомогою цих тестів вдається диференціювати бактерії роду Salmonella від представників інших родів родини Enterobacteriaceae, що мають загальні антигенні комплекси із сальмонелами.

Для виявлення відсутньої фази джгутикового антигену варто зробити посів в U-подібну трубочку, заповнену напіврідкими (0,2%) агаром. Для виявлення найбільш рухливих мікроорганізмів потрібно переглядати ріст через 4-6 годин і на наступний ранок. З появою росту в іншому коліні, відразу ж роблять пересів з останнього на свіжоскошений агар. Так вловлюються найбільш рухливі мікроорганізми.

Для визначення відсутньої фази Н-антигена використовують також посів за Свеном-Гардом. Принцип його полягає в тому, що на напіврідкому агарі (0,6%) рояться всі рухливі мікроорганізми. Якщо додати до агару 1-2 краплі сироватки відомої фази, тобто тієї фази, що була визначена, то вона зв'яже виявлений антиген, а мікроорганізми, багаті іншим, невідомим антигеном будуть бурхливо роїтися. Цей антиген легко може бути виявлений при дослідженні культури, взятої з краю макроколонії, у реакції аглютинації з Н-сироватками.

Таблиця 2

Скорочена схема визначення біоварів S.Typhimurium

Позначення біовару

Рамноза

Інозит

a

+

+

b

+

-

c

-

-

d

-

+

Таблиця 3

Схема визначення біоварів S.Enteritidis

Біовари

Бульйон Штерна

jena

+

ratin

-

Таблиця 4

Схема визначення біоварів S.Typhimurium ( повна схема)

Позна-чення біовару

Арабі-ноза

Ксило-за

Рамно-за

d-тарт-рат

i-тарт-рат

Мукат

Інозит

1

+

-

-

-

-

-

-

2

+

+

-

-

-

-

-

3

+

+

+

-

-

-

-

4

+

+

+

+

-

-

-

5

+

+

+

+

+

-

-

6

+

+

+

+

+

+

-

7

+

+

+

+

+

+

+

8

+

-

+

+

+

+

+

9

+

+

-

+

+

+

+

10

+

+

-

+

+

-

+

11

-

+

+

-

-

+

+

12

+

+

-

+

+

+

-

13

-

-

-

+

+

+

+

14

-

-

+

+

+

+

+

15

+

-

+

+

+

+

-

16

+

-

+

-

-

+

+

17

+

+

+

-

-

+

-

18

+

+

+

-

-

+

+

19

+

+

+

-

-

-

+

20

+

+

+

-

+

-

-

21

+

+

+

+

-

+

+

22

+

+

+

-

+

+

-

23

+

+

+

-

+

+

+

24

+

+

+

+

-

+

-

25

+

+

+

+

+

-

+

Тести з мукатом враховують через 48 – 96 год. по зміні кольору. В тесті з тартратами результат враховують через 48 – 96 год. по величині осаду, що випав після додавання насиченого водного розчину ацетату свинцю. Облік результатів росту в бульйоні Штерна роблять до 7 днів.

Таблиця 5

Схема визначення біоварів S.Typhi

Позначення біовара

Ксилоза

Арабіноза

I

+

-

II

-

-

II

+

+

IV

-

+

Таблиця 6

Схема визначення біоварів S.Enteritidis і S.Dublin

Біовари

Арабіноза*

Дульцит*

Рамноза*

Бульйон Штерна**

S.enteritidis

+

+

+

++

S.enteritidis v.danysz

X

+

+

-

S.enteritidis v.chaco

+

(+)

+

+

S.enteritidis v.essen

+

(+)

+

++

S.dublin

(+) або -

Х

+

+

S.dublin v.accra

+

+

+

+

S.dublin v.coeln

(+) або -

+

(+)

++

Умовні позначення:

*+ – позитивна реакція протягом 1-2 діб;