Приготування: пептон, солі та агар розчиняють при нагріванні, встановлюють рН, фільтрують, стерилізують при (112??1) ºС 20 хв., додають глюкозу та індикатор, стерилізують текучою парою 1 год., охолоджують до (50-55) ºС. Розчин сечовини після стерилізуючої фільтрації асептично додають до основи. Готове середовище асептично розливають в стерильні пробірки і охолоджують у скошеному стані.

Рідке середовище з сечовиною

Склад:

Пептон

Натрію хлорид (NaCl)

Калію дигідрофосфат (КH2PO4)

Глюкоза

Феноловий червоний (0,2% розчин)

– 6 см3

Сечовина (50% водний розчин)

– 40 см3

Вода дистильована

– 1000 см3

Приготування: до води додають пептон, солі і кип’ятять 2-3 хв., вносять глюкозу. Встановлюють рН 6,8-6,9 (особливо точно), додають індикатор, фільтрують через паперовий фільтр, розливають у флакони по 150 – 200 см3 і стерилізують при (112??1) ºС 30 хв. Асептично додають сечовину (50% водний розчин, витриманий 2 – 3 доби для “самостерилізації”) із розрахунку кінцевого вмісту сечовини в середовищі 2%. Розливають у стерильні пробірки асептично.

Середовище з фенілаланіном

Склад:

Дріжджовий екстракт рідкий

– 100 см3

Сухий

DL(L)-фенілаланін

– ()

Натрію гідрофосфат (Na2HPO4)

Натрію хлорид (NaCl)

Агар-агар

Вода дистильована

– 1000 см3

Приготування: дріжджовий екстракт внести у холодну воду, нагріти. Послідовно розчинити решту інгредієнтів, кип’ятити до повного розчинення агару, розлити по 2-3 см3 у пробірки, стерилізувати при (112??1) ºС 10 хв. і зразу після стерилізації скошують.

Тест-реактив – 10% водний розчин хлорного заліза (FeCl3). Зберігають при (6??2) ºС, без доступу світла.

Середовища для визначення індолоутворення

Пептонна вода 2%??

Склад:

Триптон (або бактопептон

Натрію хлорид (NaCl)

Вода дистильована

– 1000 см3

Приготування: розчинити пептон та сіль у воді, розлити у пробірки по 3-4 см3, стерилізувати при (121??1) ºС протягом 15 хв.

Тест-реактив на індол (Ковача)

Склад:

Ізоаміловий спирт

Пара-диметиламінобензальдегід

Соляна кислота (НСl) концентрована

– 150 см3

– 50 см3

Приготування: розчинити альдегід у спирті при легкому нагріванні (у водяній бані при 50-55 ºС) і повільно прилити кислоту. Альдегід повинен бути світлим, а готовий реактив – прозорим. Реактив Ковача готують невеликими партіями і зберігають у холодильнику при (6±2) ºС не більше 3-4 тижнів.

Індикаторні папірці для визначення індолу

Склад:

Парадиметил-амінобензальдегід

– 3 –5 г

Етиловий спирт 96º

– 50 см3

Фосфорна кислота (очищена, концентрована) (H3PO4)

– 10 см3

Приготування: розчинити альдегід у спирті при легкому нагріванні (у водяній бані при 50-55 ºС) і повільно прилити кислоту. Альдегід повинен бути світлим, а готовий реактив – прозорим. Отриманою теплуватою рідиною змочують смужки фільтрувального паперу, висушують і нарізають вузькими смужками.

Колір папірця жовтий. При наявності індолу колір папірця змінюється від бузково-рожевого до інтенсивного малинового. Поява інших кольорів на індикаторному папері не враховується.

Середовища для визначення ферментації цукрів

Склад:

Пептон

Натрію хлорид (NaCl)

Індикатор Андреде

– 10 см3

Вуглевод

– 5 або

Вода дистильована

– 1000 см3

Приготування: пептон розчиняють у воді при нагріванні, додають сіль та індикатор, фільтрують, встановлюють рН 7,1 – 7,2, стерилізують при (121??1) ºС протягом 15 хв. До стерильної основи додають вуглеводи: глюкозу, лактозу, сахарозу і маніт до кінцевої концентрації 1%; інші вуглеводи – до кінцевої концентрації 0,5 %. Глюкозу, маніт, дульцит, саліцин, адоніт і інозит можна додавати до поживної основи до стерилізації. Дисахариди, такі як, лактоза, сахароза, мальтоза, мелобіоза, трегалоза, целобіоза (у вигляді 10% робочого розчину) стерилізувати при (121??1) ºС протягом 10 хв. або фільтрацією. Після стерилізації розчин асептично додати до поживної основи.

Середовища з амінокислотами – лізином, аргініном, орнітином

Склад:

М’ясна вода

– 400 см3

Пептон

Глюкоза

Бром-крезоловий пурпурний (1,6% спиртовий розчин)

– 0,6 см3

Крезоловий червоний (0,1% спиртовий розчин)

– 2,5 см3

L(DL)-амінокислота

– 10 (20) г

Вода дистильована

– 1000 см3

Приготування: розчинити у воді поживну основу і глюкозу, встановити рН 6,0-6,1, додати індикатори, розділити на 4 рівні частини. До першої частини додати L-лізин, до другої – L-орнітин, до третьої – L-аргінін. У четверту частину основи амінокислоти не додають (контроль). Середовища розливають у пробірки по 3-4см3 і стерилізують при (121??1) ºС протягом 10 хв. Після стерилізації у середовищі з орнітином можливо утворення преципітату, що не є перепоною до його використання.

Гліцериново-фуксиновий бульйон Штерна

Склад:

Бульйон Хоттингера стерильний рН 8,0

– 1000 см3

Фуксин основний, насичений 10% спиртовий розчин

– 2,5 см3

Натрію сульфіт (Na2SO3) 10% водний розчин

– 16,6 см3

Гліцерин нейтральний

– 10 см3

Приготування: до бульйону додають спиртовий розчин фуксину, свіжоприготовлений розчин сульфіту натрію і гліцерин, ретельно перемішують, розливають у пробірки по 6-7 см3 , стерилізують при (112??1) ºС протягом 15 хв. Зберігати середовище можна у холодильнику не більше 14 діб.

Середовище Дорсе

Приготування: готується з дієтичних яєць. Шкарлупу яєць ретельно обробляють спиртом. Уміст яєць зливають у стерильну колбу з намистинами, струшують до утворення гомогенної маси, додають стерильний фізіологічний розчин з розрахунку 25 см3 на 1 яйце.

Суміш розливають у стерильні пробірки по 4 – 5см3 і, скошуючи, прогрівають в апараті Коха при 80ºС протягом 1 години 2 дні підряд. Середовище не підлягає стерилізації.

Середовище з телуритом калію (К2ТеО3)

Склад:

М’ясо-пептонний бульйон

– 100 см3

Дріжджовій екстракт

– 2 см3

Агар-агар

Телурит калію (К2ТеО3)

Приготування: всі інгредієнти, крім телуриту калію, автоклавують при (121??1) ºС протягом 20 хв. Телурит калію розчиняють у невеликій кількості очищеної (дистильованої) води і стерилізують текучою парою протягом 30 хв. Телурит калію додають у середовище перед розливом її у чашки Петрі. Середовище зберігають у холодильнику не більше 7 – 10 діб.

Середовище для визначення рухливості лістерій:

Склад:

Гідролізат казеїну ферментативний

Пептон м'ясний ферментативного

Агар

Дистильована вода

– 1 дм3

Приготування: всі інгредієнти розчиняють у 1дм3 дистильованої води, установлюють рН (7,3±0,2), розливають у пробірки по 5-7 см3 і автоклавують при (121±1) ºС 15 хвилин.

Середовища Гіса з манітом, рамнозою, ксилозою для ідентифікації лістерій.

пептону ферментативного і натрію хлористого розчиняють у 1 дм3 дистильованої води і додають відповідного вуглеводу. Встановлюють рН (7,1±0,1), вносять 10 см3 індикатора Андреде (можливе використання індикатора бромкрезолового пурпурного, “ВР” і ін.), розливають у пробірки і стерилізують при (112±1) ºС 20 хвилин.

Середовище для визначення лецитиназної активності лістерій.

До середовища № 1 перед стерилізацією додають активоване вугілля, розтерте до порошкоподібного стану, до концентрації 0,5% (вага/об’єм). Жовток курячого яйця розводять у 150 см3 фізіологічного розчину і додають 5 % за об’ємом до стерилізованого й охолодженого до 40-50 ºС поживного агару. Розливають у чашки Петрі по 20 см3 і підсушують при (37±1) ºС. Аналогічно готують середовище з жовтком, але без активованого вугілля.

Додаток 14

Нормативні посилання

2.1.Основи законодавства України про охорону здоров’я.

2.2. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.12.1994р № 4004-ХІІ

2.3. Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР

2.4. Закон України “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” від 14 січня 2000р. N 1393-XIV

2.5. Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000р № 1645-ІІІ.

2.6. Положення “Про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні”, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999р. № 1109

2.7.Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.01. №157 “Деякі питання реєстрації, обліку та звітності щодо інфекційних хвороб”

2.8. Наказ МОЗ України від 23.05.2002 № 190 “Про надання позачергових повідомлень Міністерству охорони здоров’я України”.

2.9. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем. Десятий перегляд (МКХ-10), ВООЗ, Женева, 1998 р.

2.10. ДСТУ 3038-95 “Гігієна. Терміни та визначення основних понять”.

Додаток 15

Характеристика та класифікація харчових отруєнь

1. Класифікація харчових отруєнь розроблена з метою упорядкування номенклатури, обліку і порядку розслідування харчових отруєнь та удосконалення лікувально-профілактичних заходів в системі охорони здоров’я.

2. За основу класифікації харчових отруєнь покладено етіологічний принцип. При її складанні враховано сучасні наукові та практичні дані стосовно етіології, патогенезу, клініки, епідеміології і профілактики харчових отруєнь, досвід попередніх класифікацій харчових отруєнь, міжнародну статистичну класифікацію хвороб десятого перегляду (МКХ-10), Державний стандарт України: “Гігієна. Терміни та визначення основних понять” (ДСТУ 3038-95), а також нагальні потреби санітарно-епідеміологічної та лікувально-профілактичної служб.

3. Харчові отруєння – гострі неконтагіозні захворювання, які виникають після вживання їжі, де відбулося масивне (106 – 107 КОУ в 1 г/см3) розмноження певних штамів мікроорганізмів та/чи накопичення їх метаболітів або накопичення токсичних речовин немікробної природи до рівня патогенної дози, а також захворювання, що виникають внаслідок вживання отруйних рослин і тканин тварин.

4. До харчових отруєнь не відносять гострі кишкові інфекції (ГКІ), окрім тих, що мають перебіг притаманний харчовим отруєнням, харчові алергії, кишкові ферментопатії, розлади травлення у зв’язку з грубими порушеннями умов харчування (вживання надмірної кількості харчових продуктів або окремих харчових речовин, незрілих плодів, несумісних продуктів тощо), психогенні реакції, алкогольні сп‘яніння, а також отруєння, пов'язані з навмисним внесенням в їжу токсичних речовин з метою самогубства, вбивства, або помилковим використанням отруйних речовин.

5. За етіологічним принципом виділяють чотири групи харчових отруєнь:

  • мікробної природи
  • немікробної природи
  • змішаної природи
  • невідомої природи

5.1. Харчові отруєння мікробної природи

Етіологічними чинниками харчових отруєнь мікробної природи є потенційно патогенні мікроорганізми, здатні продукувати ентеротоксини чи інші метаболіти, в певних дозах токсичні для людини, а також слабовірулентні штами патогенних кишкових бактерій.

Підставою до включення слабовірулентних штамів патогенних ентеробактерій до складу чинників харчових отруєнь є сучасне положення про гетерогенність мікробних популяцій, окремим клонам яких властивий різний рівень вірулентності, що зумовлює різницю потенціалу патогенності не тільки між окремими видами мікроорганізмів, але й між окремими штамами одного виду.