Приготування: пептон, солі та агар розчиняють при нагріванні, встановлюють рН, фільтрують, стерилізують при (112??1) ºС 20 хв., додають глюкозу та індикатор, стерилізують текучою парою 1 год., охолоджують до (50-55) ºС. Розчин сечовини після стерилізуючої фільтрації асептично додають до основи. Готове середовище асептично розливають в стерильні пробірки і охолоджують у скошеному стані.
Рідке середовище з сечовиною
Склад: |
Пептон |
– |
|
Натрію хлорид (NaCl) |
– |
|
Калію дигідрофосфат (КH2PO4) |
– |
|
Глюкоза |
– |
|
Феноловий червоний (0,2% розчин) |
– 6 см3 |
|
Сечовина (50% водний розчин) |
– 40 см3 |
|
Вода дистильована |
– 1000 см3 |
Приготування: до води додають пептон, солі і кип’ятять 2-3 хв., вносять глюкозу. Встановлюють рН 6,8-6,9 (особливо точно), додають індикатор, фільтрують через паперовий фільтр, розливають у флакони по 150 – 200 см3 і стерилізують при (112??1) ºС 30 хв. Асептично додають сечовину (50% водний розчин, витриманий 2 – 3 доби для “самостерилізації”) із розрахунку кінцевого вмісту сечовини в середовищі 2%. Розливають у стерильні пробірки асептично.
Середовище з фенілаланіном
Склад: |
Дріжджовий екстракт рідкий |
– 100 см3 |
|
Сухий |
– |
|
DL(L)-фенілаланін |
– () |
|
Натрію гідрофосфат (Na2HPO4) |
– |
|
Натрію хлорид (NaCl) |
– |
|
Агар-агар |
– |
|
Вода дистильована |
– 1000 см3 |
Приготування: дріжджовий екстракт внести у холодну воду, нагріти. Послідовно розчинити решту інгредієнтів, кип’ятити до повного розчинення агару, розлити по 2-3 см3 у пробірки, стерилізувати при (112??1) ºС 10 хв. і зразу після стерилізації скошують.
Тест-реактив – 10% водний розчин хлорного заліза (FeCl3). Зберігають при (6??2) ºС, без доступу світла.
Середовища для визначення індолоутворення
Пептонна вода 2%??
Склад: |
Триптон (або бактопептон Натрію хлорид (NaCl) Вода дистильована |
– – – 1000 см3 |
Приготування: розчинити пептон та сіль у воді, розлити у пробірки по 3-4 см3, стерилізувати при (121??1) ºС протягом 15 хв.
Тест-реактив на індол (Ковача)
Склад: |
Ізоаміловий спирт Пара-диметиламінобензальдегід Соляна кислота (НСl) концентрована |
– 150 см3 – – 50 см3 |
Приготування: розчинити альдегід у спирті при легкому нагріванні (у водяній бані при 50-55 ºС) і повільно прилити кислоту. Альдегід повинен бути світлим, а готовий реактив – прозорим. Реактив Ковача готують невеликими партіями і зберігають у холодильнику при (6±2) ºС не більше 3-4 тижнів.
Індикаторні папірці для визначення індолу
Склад: |
Парадиметил-амінобензальдегід |
– 3 –5 г |
|
Етиловий спирт 96º |
– 50 см3 |
|
Фосфорна кислота (очищена, концентрована) (H3PO4) |
– 10 см3 |
Приготування: розчинити альдегід у спирті при легкому нагріванні (у водяній бані при 50-55 ºС) і повільно прилити кислоту. Альдегід повинен бути світлим, а готовий реактив – прозорим. Отриманою теплуватою рідиною змочують смужки фільтрувального паперу, висушують і нарізають вузькими смужками.
Колір папірця жовтий. При наявності індолу колір папірця змінюється від бузково-рожевого до інтенсивного малинового. Поява інших кольорів на індикаторному папері не враховується.
Середовища для визначення ферментації цукрів
Склад: |
Пептон |
– |
|
Натрію хлорид (NaCl) |
– |
|
Індикатор Андреде |
– 10 см3 |
|
Вуглевод |
– 5 або |
|
Вода дистильована |
– 1000 см3 |
Приготування: пептон розчиняють у воді при нагріванні, додають сіль та індикатор, фільтрують, встановлюють рН 7,1 – 7,2, стерилізують при (121??1) ºС протягом 15 хв. До стерильної основи додають вуглеводи: глюкозу, лактозу, сахарозу і маніт до кінцевої концентрації 1%; інші вуглеводи – до кінцевої концентрації 0,5 %. Глюкозу, маніт, дульцит, саліцин, адоніт і інозит можна додавати до поживної основи до стерилізації. Дисахариди, такі як, лактоза, сахароза, мальтоза, мелобіоза, трегалоза, целобіоза (у вигляді 10% робочого розчину) стерилізувати при (121??1) ºС протягом 10 хв. або фільтрацією. Після стерилізації розчин асептично додати до поживної основи.
Середовища з амінокислотами – лізином, аргініном, орнітином
Склад: |
М’ясна вода |
– 400 см3 |
|
Пептон |
– |
|
Глюкоза |
– |
|
Бром-крезоловий пурпурний (1,6% спиртовий розчин) |
– 0,6 см3 |
|
Крезоловий червоний (0,1% спиртовий розчин) |
– 2,5 см3 |
|
L(DL)-амінокислота |
– 10 (20) г |
|
Вода дистильована |
– 1000 см3 |
Приготування: розчинити у воді поживну основу і глюкозу, встановити рН 6,0-6,1, додати індикатори, розділити на 4 рівні частини. До першої частини додати L-лізин, до другої – L-орнітин, до третьої – L-аргінін. У четверту частину основи амінокислоти не додають (контроль). Середовища розливають у пробірки по 3-4см3 і стерилізують при (121??1) ºС протягом 10 хв. Після стерилізації у середовищі з орнітином можливо утворення преципітату, що не є перепоною до його використання.
Гліцериново-фуксиновий бульйон Штерна
Склад: |
Бульйон Хоттингера стерильний рН 8,0 |
– 1000 см3 |
|
Фуксин основний, насичений 10% спиртовий розчин |
– 2,5 см3 |
|
Натрію сульфіт (Na2SO3) 10% водний розчин |
– 16,6 см3 |
|
Гліцерин нейтральний |
– 10 см3 |
Приготування: до бульйону додають спиртовий розчин фуксину, свіжоприготовлений розчин сульфіту натрію і гліцерин, ретельно перемішують, розливають у пробірки по 6-7 см3 , стерилізують при (112??1) ºС протягом 15 хв. Зберігати середовище можна у холодильнику не більше 14 діб.
Середовище Дорсе
Приготування: готується з дієтичних яєць. Шкарлупу яєць ретельно обробляють спиртом. Уміст яєць зливають у стерильну колбу з намистинами, струшують до утворення гомогенної маси, додають стерильний фізіологічний розчин з розрахунку 25 см3 на 1 яйце.
Суміш розливають у стерильні пробірки по 4 – 5см3 і, скошуючи, прогрівають в апараті Коха при 80ºС протягом 1 години 2 дні підряд. Середовище не підлягає стерилізації.
Середовище з телуритом калію (К2ТеО3)
Склад: |
М’ясо-пептонний бульйон |
– 100 см3 |
|
Дріжджовій екстракт |
– 2 см3 |
|
Агар-агар |
– |
|
Телурит калію (К2ТеО3) |
– |
Приготування: всі інгредієнти, крім телуриту калію, автоклавують при (121??1) ºС протягом 20 хв. Телурит калію розчиняють у невеликій кількості очищеної (дистильованої) води і стерилізують текучою парою протягом 30 хв. Телурит калію додають у середовище перед розливом її у чашки Петрі. Середовище зберігають у холодильнику не більше 7 – 10 діб.
Середовище для визначення рухливості лістерій:
Склад: |
Гідролізат казеїну ферментативний |
– |
|
Пептон м'ясний ферментативного |
– |
|
Агар |
– |
|
Дистильована вода |
– 1 дм3 |
Приготування: всі інгредієнти розчиняють у 1дм3 дистильованої води, установлюють рН (7,3±0,2), розливають у пробірки по 5-7 см3 і автоклавують при (121±1) ºС 15 хвилин.
Середовища Гіса з манітом, рамнозою, ксилозою для ідентифікації лістерій.
пептону ферментативного і натрію хлористого розчиняють у 1 дм3 дистильованої води і додають відповідного вуглеводу. Встановлюють рН (7,1±0,1), вносять 10 см3 індикатора Андреде (можливе використання індикатора бромкрезолового пурпурного, “ВР” і ін.), розливають у пробірки і стерилізують при (112±1) ºС 20 хвилин.
Середовище для визначення лецитиназної активності лістерій.
До середовища № 1 перед стерилізацією додають активоване вугілля, розтерте до порошкоподібного стану, до концентрації 0,5% (вага/об’єм). Жовток курячого яйця розводять у 150 см3 фізіологічного розчину і додають 5 % за об’ємом до стерилізованого й охолодженого до 40-50 ºС поживного агару. Розливають у чашки Петрі по 20 см3 і підсушують при (37±1) ºС. Аналогічно готують середовище з жовтком, але без активованого вугілля.
Додаток 14
Нормативні посилання
2.1.Основи законодавства України про охорону здоров’я.
2.2. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.12.1994р № 4004-ХІІ
2.3. Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР
2.4. Закон України “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” від 14 січня 2000р. N 1393-XIV
2.5. Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000р № 1645-ІІІ.
2.6. Положення “Про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні”, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999р. № 1109
2.7.Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.01. №157 “Деякі питання реєстрації, обліку та звітності щодо інфекційних хвороб”
2.8. Наказ МОЗ України від 23.05.2002 № 190 “Про надання позачергових повідомлень Міністерству охорони здоров’я України”.
2.9. Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем. Десятий перегляд (МКХ-10), ВООЗ, Женева, 1998 р.
2.10. ДСТУ 3038-95 “Гігієна. Терміни та визначення основних понять”.
Додаток 15
Характеристика та класифікація харчових отруєнь
1. Класифікація харчових отруєнь розроблена з метою упорядкування номенклатури, обліку і порядку розслідування харчових отруєнь та удосконалення лікувально-профілактичних заходів в системі охорони здоров’я.
2. За основу класифікації харчових отруєнь покладено етіологічний принцип. При її складанні враховано сучасні наукові та практичні дані стосовно етіології, патогенезу, клініки, епідеміології і профілактики харчових отруєнь, досвід попередніх класифікацій харчових отруєнь, міжнародну статистичну класифікацію хвороб десятого перегляду (МКХ-10), Державний стандарт України: “Гігієна. Терміни та визначення основних понять” (ДСТУ 3038-95), а також нагальні потреби санітарно-епідеміологічної та лікувально-профілактичної служб.
3. Харчові отруєння – гострі неконтагіозні захворювання, які виникають після вживання їжі, де відбулося масивне (106 – 107 КОУ в 1 г/см3) розмноження певних штамів мікроорганізмів та/чи накопичення їх метаболітів або накопичення токсичних речовин немікробної природи до рівня патогенної дози, а також захворювання, що виникають внаслідок вживання отруйних рослин і тканин тварин.
4. До харчових отруєнь не відносять гострі кишкові інфекції (ГКІ), окрім тих, що мають перебіг притаманний харчовим отруєнням, харчові алергії, кишкові ферментопатії, розлади травлення у зв’язку з грубими порушеннями умов харчування (вживання надмірної кількості харчових продуктів або окремих харчових речовин, незрілих плодів, несумісних продуктів тощо), психогенні реакції, алкогольні сп‘яніння, а також отруєння, пов'язані з навмисним внесенням в їжу токсичних речовин з метою самогубства, вбивства, або помилковим використанням отруйних речовин.
5. За етіологічним принципом виділяють чотири групи харчових отруєнь:
5.1. Харчові отруєння мікробної природи
Етіологічними чинниками харчових отруєнь мікробної природи є потенційно патогенні мікроорганізми, здатні продукувати ентеротоксини чи інші метаболіти, в певних дозах токсичні для людини, а також слабовірулентні штами патогенних кишкових бактерій.
Підставою до включення слабовірулентних штамів патогенних ентеробактерій до складу чинників харчових отруєнь є сучасне положення про гетерогенність мікробних популяцій, окремим клонам яких властивий різний рівень вірулентності, що зумовлює різницю потенціалу патогенності не тільки між окремими видами мікроорганізмів, але й між окремими штамами одного виду.