Страница 19: Статус Проект Порядок розслідування, обліку і проведення лабораторних досліджень у випадках харчових отруєнь. Інструкція (45104)

Додаток 8

Усереднені дані про фоновий (природний) вміст деяких токсичних елементів у харчових продуктах

Додаток 9

Примірний акт розслідування харчового отруєння

1. Вказати прізвище, посаду і місце роботи санітарного лікаря, який склав акт, дату складання і хто ще приймав участь у розслідуванні отруєння.

2. Детально описати початок захворювання: його дату, кількість захворілих протягом перших 3-4 годин і потім у наступні години і дні, клінічну картину за схемою опитування (додаток 2), тяжкість захворювання, попередній діагноз, а також загальну кількість людей, які вживали у їжу підозрюваний продукт і кількість потерпілих з додаванням поіменного списку захворілих, госпіталізованих, померлих із зазначенням віку, а також обставин, пов'язаних з виникненням харчового отруєння; зазначити, чи не було аналогічних захворювань у попередні дні.

3. Конкретизувати, які матеріали отримані від захворілих (промивні води, блювотні, калові маси, кров, сеча тощо), від кого, коли і куди направлені для лабораторного дослідження

При наявності випадків захворювання з летальним кінцем, вказати, який матеріал відібраний при розтині трупів (внутрішні органи, вміст шлунку, кишечника тощо) і куди направлений для дослідження.

4. Вказати місце вживання їжі або придбання харчового продукту; описати детально розкладки до меню і блюд потерпілих за останні 48 годин до отруєння.

В акті слід навести також меню не тільки потерпілих, але й тих, хто харчувався у тому ж місці, що і потерпілі (з додатку 6).

Примітка. При виникненні спалаху в організованому колективі чи в сім'ї вказати, якщо це мало місце, який продукт чи страва спричинили захворювання у людей, які випадково харчувались тут у цей час (наприклад сантехніки, електрики, слюсаря тощо) або у членів персоналу даного закладу, персоналу кухні та їх родичів, які могли вживати той же продукт.

Визначити скільки часу минуло після вживання підозрюваної їжі до появи перших симптомів захворювання.

По результатам опитування (додатки 5, 6), свідчень персоналу, перевірки меню та інших документів визначити, який продукт підозрюється як причина отруєння.

Відобразити оцінку захворілим якості (органолептичних властивостей) харчового продукту, що спричинив отруєння (зовнішній вигляд, запах, колір, смак, консистенція, температура страви тощо), а також кількість (приблизну вагу) споживаного продукту чи страви (півпорції, повну або подвійну порцію, чи тільки покуштував її частину) і зіставити кількісні дані з інтенсивністю симптомів захворювання.

5. Вказати, коли і звідки був отриманий підозрюваний продукт або напівфабрикати чи сировина для виготовлення цього продукту (страви), наявність сертифікатів, ветеринарних та інших свідоцтв, що характеризують їх безпеку, дати санітарну характеристику залишків продукту, виявлених під час розслідування.

6. Представити короткий опис санітарного стану харчового підприємства де був виготовлений продукт, що підозрюється як такий, що спричинив отруєння.

Детально описати технологічний процес і санітарні умови виготовлення підозрюваного продукту, а також умови його зберігання, реалізації. Описати умови транспортування, зберігання сировини, видачі і приймання продовольчих товарів.

Примітка. Детальний акт санітарного обстеження харчового об’єкту де виникло отруєння, або на якому виготовили підозрюваний харчовий продукт, необхідно додати до акту розслідування харчового отруєння.

7. Вказати, які продукти були затримані, вилучені або знищені; коли, куди і які продукти та інші матеріали були направлені для лабораторних досліджень.

8. Викласти результати хімічних, бактеріологічних, вірусологічних, патолого-анатомічних та інших лабораторних досліджень усіх матеріалів.

9. Дати обґрунтовані висновки, які підтверджують, що в даному випадку дійсно мало місце харчове отруєння. У висновках вказати, з яким харчовим продуктом пов’язано виникнення харчового отруєння і який мікробний фактор або яка шкідлива хімічна речовина, знайдена у цьому продукті, спричинила дане захворювання. Конкретно назвати які порушення технології, зберігання або реалізації продукту обумовили виникнення харчового отруєння.

Якщо причина харчового отруєння не встановлена, зазначити, який продукт, що виявився загальним для усіх потерпілих підозрюється

1. Описати заходи, прийняті органами санітарно-епідеміологічного нагляду, щодо ліквідації та профілактики подібних захворювань, а також вказати санкції, застосовані у даному випадку.

Примітка. До акту можуть бути внесені ще будь-які дані або інформація, що стосується розслідування випадку харчового отруєння, а також при необхідності подані відповідні пропозиції.

Підписи осіб, що приймали участь у розслідуванні.

Додаток 10

Заклади охорони здоров’я, в яких має надаватись допомога хворим з харчовими отруєннями та вимоги до них.

* Аліментарна пароксизмально-токсична міоглобінурія (гафська, юксовська, сартландська хвороба) – доцільна госпіталізація в нефрологічні відділення.

Під час госпіталізації та лікування хворих слід враховувати важкість захворювання і необхідність надання специфічного лікування.

Заклад охорони здоров’я, де надається перша допомога хворому з харчовим отруєнням, обов’язково має бути забезпеченим спеціальним посудом для відбору матеріалу від хворого та залишків підозрюваного продукту з метою направлення в клініко-діагностичну лабораторію та лабораторії СЕС.

Відібрані матеріали мають бути терміново направлені до лабораторії територіальної СЕС, а при неможливості негайного відправлення належним чином збережені на термін не більше доби в умовах охолодження, виключаючи заморожування.

Додаток 11

Відбір, направлення і підготовка проб для лабораторних досліджень

1. Відбір зразків для лабораторних досліджень проводить, як правило, санітарний лікар, при його відсутності – помічник санітарного лікаря. За розпорядженням головного лікаря для надання допомоги при відборі проб можуть залучатись працівники лабораторії.

2. Для лабораторного дослідження направляють ті матеріали, які за попередніми даними санітарно-епідеміологічного розслідування пов’язані з передбачуваною етіологією харчового отруєння.

3. Об’єктами дослідження мають бути:

проби з об’єктів довкілля:

• залишки їжі, що підозрюється і яку вживали потерпілі, а також початкові продукти і напівфабрикати, що використовувались для її приготування;
• добові проби готової їжі (якщо встановлений порядок їх обов'язкового зберігання) в дитячих закладах та інших колективах, при умові їх зберігання на холоді;
• змиви і зшкрібки з інвентарю, обладнання, тари, рук персоналу;
• питна вода з кранів, резервуарів, питних бачків, графинів тощо;

біологічний матеріал:

• блювотні маси, промивні води (на чистій воді без домішок бактерицидних, лужних препаратів, сорбентів), випорожнення і сеча потерпілих;
• кров для отримання гемокультур і для постановки серологічних реакцій, або для токсикологічних досліджень;
• слиз із носа та ротоглотки, виділення гнійних уражень шкіри персоналу, зайнятого приготуванням готової їжі;
• вміст шлунку, відрізок тонкого кишечнику, шматочки паренхіматозних органів (печінки, селезінки), кров із серця, кістковий мозок, мезентеріальні лімфатичні вузли, жовч - при летальному кінці захворювання.

4. Відбір проб для бактеріологічного дослідження проводять у стерильні широкогорлі банки, ємністю 200 – 300см3, або у стерильні пакети. При відсутності стерильного посуду відбір проб допускається здійснити у скляні банки, які попередньо кип’ятять протягом 15 хвилин. Обробка посуду дезінфікуючими засобами не допускається.

5. Харчові продукти для лабораторних досліджень відбирають, дотримуючись чинних норм і правил виїмки проб харчових продуктів для дослідження. У випадках, коли це здійснити неможливо, проби відбирають у менших кількостях (або задовольняються залишками їжі, якщо їх ще знаходять).

М'ясо для аналізу відбирають у кількості з різних частин туші з обов'язковим взяттям мезентеріальних лімфатичних вузлів, а також ділянок трубчастої кістки. Якщо є можливість, слід відбирати від тварин кров із серця, вміст кишечнику, жовч. Для досліджень можуть бути використані також змиви з поверхні туші.

Птицю беруть цілою тушкою, або її залишки, включаючи анальний отвір.

Рибу дрібну відбирають у кількості 2-3 штуки, а від великої риби відрізають 2 – 3 шматка із спинки, ближче до голови і з ділянок поблизу анального отвору.

Солонину і засолені продукти у бочці беруть зверху, із середини та на дні бочки. При цьому в окремий посуд відбирають 100 – 200 см3 розсолу.

Проби рідких та напіврідких продуктів (супи, соуси, креми, молочні продукти, компоти, коктейлі тощо) відбирають після ретельного перемішування у кількості біля .

Молочні продукти промислового виготовлення відбирають в оригінальній упаковці.

Норма виїмки для інших страв складає 1 – 2 порції.

Гриби, що споживались людиною і підозрюються як чинник, що викликав отруєння відбираються всі, що залишились від споживання, включаючи страви, що містять підозрілі гриби.

Добові проби направляють в лабораторію безпосередньо у тому посуді, в якому вони зберігались на холоді.

Залишки їжі, яку вживали потерпілі, відправляють в лабораторію у тому посуді, в якому вона була виявлена. Допускається їх доставка також у стерильних банках, куди залишки їжі поміщають, дотримуючись правил асептики.

Залишки консервів направляють в лабораторію безпосередньо у тому посуді, з якого їх споживали. При відсутності залишків консервів, дослідженню підлягає вміст декількох нерозкритих банок з маркуванням, повністю ідентичним маркуванню розкритої банки. Якщо в партії консервів однойменного маркування є бомбажні банки, їх відбирають і досліджують у першу чергу. Маркувальні знаки, поставлені на банці та кришці банок, реєструють у лабораторному журналі.