Гірничий закон України


ГІРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 22 лютого 2000 року N 1491-III,
від 8 червня 2000 року N 1807-III,
від 7 грудня 2000 року N 2120-III,
від 5 квітня 2001 року N 2357-III,
 від 29 травня 2001 року N 2470-III,
 від 4 жовтня 2001 року N 2755-III,
 від 20 грудня 2001 року N 2905-III,
 від 26 грудня 2002 року N 380-IV,
 від 10 липня 2003 року N 1096-IV,
 від 23 грудня 2004 року N 2288-IV,
 від 19 січня 2006 року N 3370-IV,
від 2 вересня 2008 року N 345-VI

(З 1 січня 2010 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 25 червня 2009 року N 1564-VI)



(Особам, які мають право на пільги згідно із статтею 48 цього Закону, надаються пільги на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу виходячи із розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство згідно із Законами України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV, від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

(Особам, які мають право на пільги згідно із статтею 48 цього Закону, надаються пільги на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу виходячи із розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство в рік згідно із Законами України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, від 19 грудня 2006 року N 489-V, від 26 грудня 2008 року N 835-VI)



(У тексті Закону слова "гірничорятувальні служби (формування)" та "державні галузеві або (та) регіональні гірничорятувальні служби (формування)" в усіх відмінках замінено відповідно словами "аварійно-рятувальні служби (формування)", "державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування)" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 29 травня 2001 року N 2470-III)



Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів і понять

У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:

вибій - поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виїмка;

вибухові матеріали (речовини) - хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до вибуху (швидкого самопоширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів);

відкрита розробка родовищ - видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні;

газодинамічні явища - швидкоплинне руйнування масиву порід і вивільнення газу під дією природних сил (раптові викиди, гірничі удари тощо);

гірнича наука - система наукових знань про умови залягання, способи і засоби розвідки, видобутку та збагачення корисних копалин;

гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення;

гірнича виробка - порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід;

гірнича справа - діяльність, пов'язана з видобуванням з надр корисних копалин на основі новітніх досягнень науки і техніки;

гірничий об'єкт - окрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи іншого підприємства та використовується для видобутку корисних копалин та інших цілей, а також будівлі (споруди), які технологічно пов'язані з ними;

гірничі відносини - правовідносини, пов'язані з використанням та охороною надр і врегульовані законами України та іншими нормативно-правовими актами;

гірниче законодавство - сукупність правових норм, які регулюють гірничі відносини та встановлюють правила ведення гірничих робіт;

гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо);

гірничі роботи - комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

аварійно-рятувальна служба (формування) - професійна воєнізована служба, діяльність якої спрямована на організацію та здійснення заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах та їх ліквідації, рятування людей;

гірничий масив - ділянка земної кори, яка характеризується єдиними умовами утворення та подібними властивостями компонентів, що її складають;

гірничі породи - природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні;

завал виробки - довільний вивал у діючу гірничу виробку з перекриттям її перерізу та руйнуванням кріплення;

кар'єр - гірниче підприємство, що добуває рудні та нерудні корисні копалини відкритим способом;

консервація - припинення діяльності гірничого підприємства на невизначений строк з можливістю подальшого поновлення його роботи;

копальня - місце видобутку рудних та нерудних корисних копалин підземним або відкритим способом;

корисні копалини - природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки;

обвалення - порушення цілісності гірничого масиву, що супроводжується вивалом його частини у гірничу виробку;

особливо небезпечні підземні умови - умови в шахтах і рудниках, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо);

охорона гірничих виробок - заходи, що вживаються для запобігання деформаціям гірничих виробок;

підривні роботи - роботи, що проводяться із застосуванням вибухових речовин для руйнування гірничих порід за допомогою вибуху з метою видобутку корисних копалин, проведення гірничих виробок тощо;

післязмінна реабілітація працівника - комплекс заходів медикобіологічної дії на організм працівника після робочої зміни з метою відновлення його фізичних або психофізіологічних функцій, порушених шкідливими умовами праці;

роботи з небезпечними та шкідливими умовами праці - виробничі процеси та (або) види робіт, що супроводжуються об'єктивними факторами, які створюють загрозу для здоров'я та життя працівників;

рудник - гірниче підприємство, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом;

самозаймання - займання корисних копалин і гірничих порід внаслідок їх окислення;

свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами;

шахта - гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

Правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, що здійснюються на підставі угоди про розподіл продукції, регулюються Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та такою угодою. Діяльність за угодою про розподіл продукції регулюється положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом та угодою про розподіл продукції.

(статтю 2 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 08.06.2000 р. N 1807-III)

Стаття 3. Законодавство, що регулює гірничі відносини

Гірничі відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом України про надра, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про Цивільну оборону України", "Про охорону праці", "Про підприємства в Україні", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, зокрема:

(абзац перший частини першої статті 3 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 29.05.2001 р. N 2470-III)

міжгалузевими та галузевими правилами безпеки (далі - правилами безпеки), що включають норми безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного та електротехнічного устаткування, рудникового та кар'єрного транспорту, вимоги щодо провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, додержання пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля; 

міжгалузевими та галузевими правилами технічної експлуатації (далі - правилами технічної експлуатації), що встановлюють вимоги та норми щодо ефективного, безпечного та екологічно чистого проведення гірничих робіт, організації та управління виробництвом;

єдиними правилами безпеки при підривних роботах, що встановлюють порядок зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт.

Правила безпеки, правила технічної експлуатації та єдині правила безпеки при підривних роботах затверджуються в установленому законодавством порядку.

Стаття 4. Об'єкти гірничих відносин

Об'єктами гірничих відносин є:

геологічна розвідка корисних копалин;

проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств;

організація протиаварійного захисту гірничих підприємств;

охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.

Стаття 5. Суб'єкти гірничих відносин

Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи.

Стаття 6. Форми власності в гірничодобувній промисловості

Підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати у різних формах власності, якщо інше не передбачено законами України.

Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію. Перелік гірничих підприємств, що перебувають у державній власності та не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.

У разі приватизації підприємств гірничодобувної промисловості Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення в державній власності відповідного пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничодобувної промисловості.

Не підлягає приватизації майно державних галузевих і регіональних гірничорятувальних служб, а також майно державних наукових установ із безпеки робіт гірничої промисловості.


РОЗДІЛ II
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ГІРНИЧИХ ВІДНОСИН

Стаття 7. Принципи державної політики в гірничодобувній промисловості

Державна політика в гірничодобувній промисловості базується на принципах:

державного регулювання діяльності суб'єктів гірничих відносин в гірничодобувній промисловості;

безпечної експлуатації гірничих підприємств;

раціонального використання корисних копалин;

розвитку та підвищення технічного рівня гірничодобувних галузей;

створення умов для будівництва нових, реконструкції та підвищення технічного рівня діючих гірничодобувних підприємств;

підвищення екологічної безпеки гірничих підприємств;
 розвитку конкурентних відносин на ринку мінеральних ресурсів;

додержання державних стандартів і правил усіма суб'єктами гірничих відносин;

забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для гірничодобувних галузей;

створення умов для перспективних наукових досліджень у сфері гірничих відносин;

державної підтримки гірничих підприємств;

забезпечення захисту прав та інтересів працівників гірничих підприємств.

Стаття 8. Державне регулювання гірничої справи

Державне регулювання гірничої справи здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Стаття 9. Державна підтримка гірничих підприємств

Обсяги державної підтримки гірничих підприємств визначаються Державним бюджетом України на поточний рік.

Стаття 10. Державний нагляд у сфері гірничих відносин

Державний нагляд у сфері гірничих відносин за додержанням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду (далі - орган гірничого нагляду) та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до законів України.

(стаття 10 із змінами, внесеними згідно із
 Законами України від 29.05.2001 р. N 2470-III,
 від 23.12.2004 р. N 2288-IV)

Стаття 11. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері гірничих відносин