Страница 25: ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди (3720)

• пояснювальну записку в обсязі, передбаченому підпунктом л у відповідності з 3.21.
• Основні положення стосовно виконання будівельних і монтажних робіт у складі

робочої документації типових проектів підприємств, будівель і споруд повинні розроблятись

проектною організацією з обгрунтуванням прийнятих методів організації та технології вико-

нання основних видів робіь з вказівками щодо виконання робіт в зимових умовах, вимогами

техніки безпеки, переліком рекомендованої монтажної оснастки, інвентаря й пристроїв. До

наведених положень повинні додаватися графік виконання робіт із зазначенням фізичних

обсягів робіт і витрат праці на їх виконання, схема будівельного генерального плану на зве-

дення надземної частини будівлі (споруди) та коротка пояснювальна записка.

4 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

4.1 Матеріально-технічне забезпечення будівництва об’єктів повинно відповідати вимогам ДБН А.3.1-5 і цього розділу.

1. Потреба у будівельних матеріалах, деталях і конструкціях для виконання

будівельно-монтажних робіт і для виготовлення деталей і конструкцій для будівництва

об’єкта визначається в проектно-кошторисній документації у відповідності з

ДСТУ Б А.2.4-10.

5 МЕХАНІЗАЦІЯ І ТРАНСПОРТ

1. Засоби механізації та транспорт, необхідні для будівництва об’єктів, визначаються

з урахуванням вимог ДБН А.3.1-5 і цього розділу.

1. Транспортні засоби для перевезення труб і трубних секцій повинні бути обладнані

пристроями, що забезпечують цілісність азбестоцементних труб і неушкодженість

двосторонньої ізоляції сталевих труб.

1. Для завантаження і розвантаження труб і трубних секцій кранами і трубоукла-

дачами слід застосовувати траверси, канати і м’які рушники.

Скидання труб і трубних секцій або стягання їх з торця при розвантаженні з тру­бовозів не допускається.

Перекочування труб і трубних секцій дозволяється здійснювати тільки на лагах.

5.4 Переміщення труб і трубних секцій волоком забороняється.

5.5 У разі неможливості доставки труб і трубних секцій автомобільним транспор­том безпосередньо до місця монтажних робіт на трасі слід передбачати проміжні пункти перевантаження труб і трубних секцій на гусеничні транспортні засоби.

5.6 Транспортування гідросилового обладнання гідротехнічних споруд і насосних станцій повинно виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 11920.

6 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ

6.1 Забезпечення якості будівельно-монтажних робіт (будівельної продукції) по­винно відповідати вимогам ДБН А.3.1-5 і цього розділу.

6.2 Контроль якості будівельно-монтажних робіт повинен здійснюватись атесто­ваними службами, створеними в будівельних організаціях і оснащеними технічними за­собами, що забезпечують необхідну достовірність і повноту контролю. Система якості підприємства повинна відповідати вимогам стандартів ДСТУ ISO серії 9000.

6.3 При здійснені контролю якості будівництва гідротехнічних споруд слід пе­ревіряти, чи відповідають проекту і нормативним документам:

а) для меліоративних каналів:

1) проектні параметри (допустимі величини відхилень параметрів каналів від проектних наведено в таблицях 8.1 і 8.2);

2) щільність грунту укосів і дна зрошувальних каналів;

3) міцність бетонного та залізобетонного облицювання зрошувальних каналів;

4) влаштування швів збірних залізобетонних облицювань зрошувальних ка­налів;

5) цілісність плівки в грунтоплівкових екранах зрошувальних каналів;

6) дотримання технології будівництва каналів, встановленої проектом виконан­ня робіт, що забезпечує необхідну якість будівництва;

б) для дамб (гребель):

1) влаштована підготовка основи дамби (греблі);

2) механічний склад грунту, з якого будується дамба (гребля);

3) щільність грунту, який укладається в тіло дамби (греблі);

4) параметри дамби (греблі), (допустимі величини відхилень параметрів дамб від проектних наведено в таблиці 8.3);

в) для зрошувальних трубопроводів:

1) влаштована підготовка основи під трубопровід;

2) якість зварювання металевих труб;

3) влаштована гідроізоляція металевих труб;

4) якість монтажу запірно-регулювальної арматури;

5) якість монтажу та наладки пристроїв електрохімічного захисту (ЕХЗ) від ґрунтової корозії та корозії блукаючими струмами.

г) для горизонтального та вертикального дренажу:

1) застосована технологія будівництва дренажу, особливо в умовах високого стояння Ґрунтових вод;

2) влаштування зворотних фільтрів горизонтального дренажу та фільтрів свердловин вертикального дренажу;

3) параметри дренажу (допустимі величини відхилень параметрів дренажу від проектних наведено в таблиці 10.1).

6.4 Приховані роботи підлягають огляду із складанням актів за формою, наведе­ною в додатку К (форма 1), акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій - за формою 2 додатка К.

7 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РЕКОНСТРУКЦІЇ СПОРУД У СКЛАДІ МЕЛІОРАТИВНОЇ СИСТЕМИ

7.1 Виконання будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції меліоративної системи (її частини) повинно узгоджуватись з виробничою діяльністю об'єкта, що рекон­струюється.

Замовник і підрядник повинні визначити порядок узгоджених дій і особу, що бу­де відповідати за оперативне керівництво роботами.

7.2 Рішення стосовно організації будівельного виробництва повинні забезпечува­ти виконання максимально можливого обсягу будівельно-монтажних робіт у міжпо-ливний період (для зрошувальних систем) і після збирання врожаю - для осушувально-зволожувальних систем.

Необхідність і терміни виведення меліоративних земель з сільськогосподарського обороту визначаються проектом (робочим проектом) на реконструкцію і проектом вико­нання робіт.

7.3 При реконструкції меліоративних систем слід враховувати дані обстеження технічного стану мережних споруд, водопровідних трактів, підземних трубопроводів та інших споруд.

7.4 Замовник і підрядник спільно з генеральною проектною організацією повинні:

• узгодити обсяги, технологічну послідовність, терміни виконання будівельно-монтажних робіт;

• скласти перелік послуг замовника і його технічних засобів, які можуть бути ви­користані будівельниками в період виконання робіт;

• визначити умови організації комплектної та першочергової поставки устатку­вання, і матеріалів, організації перевезення і складування вантажів та переміщення будівельної техніки на території меліоративної системи.

8 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

8.1 Під час виконання робіт, пов'язаних з будівництвом гідротехнічних споруд (ГТС) меліоративного призначення, крім вимог цих норм, слід виконувати вимоги СНіП 3.02.01, СНіП 3.07.01.

8.2 У проекті виконання робіт, пов'язаних з будівництвом гідротехнічних споруд, слід передбачати комплексну механізацію виконання всіх будівельних операцій набором машин, підібраних за продуктивністю, робочими параметрами і розміщених так, щоб во­ни забезпечили найбільшу загальну продуктивність, найменшу вартість і найкоротші терміни виконання робіт за даних конкретних умов.

8.3 Правильний вибір землерийної техніки та її ефективне використання при будівництві зрошувальних і осушувальних систем повинні обумовлюватись конструк­тивними особливостями каналів, якісних насипів та інших аналогічних споруд і водно-фізичними й механічними характеристиками грунтів.

Водно-фізичні та механічні характеристики грунтів повинні визначатись у процесі інженерно-геологічних вишукувань і досліджень.

8.4 Технологія виконання робіт, пов'язаних з будівництвом великих каналів, ви­бирається на основі даних проектно-вишукувальних робіт: плану системи каналів, їх по­здовжніх і поперечних профілів, обсягів робіт на різних ділянках, геологічних і гідрогеологічних характеристик (механічний склад, включаючи вологість, група грунту за трудністю розробки, рівень стояння і режим ґрунтових вод).

8.5 Під час проведення водознижувальних робіт слід передбачати заходи щодо за­побігання розущільненню грунтів, а також порушенню стійкості укосів котловану та підвалин споруд, розміщених поруч.

8.6 При застосуванні водовідливу з котлованів і траншей фільтруючі укоси і дно, у разі потреби, слід привантажувати шаром піщано-гравійного матеріалу.

8.7 При відкачуванні води з котловану, який розроблявся підводним способом, швидкість зниження води в ньому повинна бути такою, щоб запобігти порушенню стійкості дна і укосів та відповідати швидкості зниження рівня підземних вод за його межами.

8.8 При відведенні підземних та поверхневих вод слід виключати підтоплення споруд, утворення зсувів, розмивання грунту, заболочування місцевості.

8.9 Розробку котлованів у просідаючих і набухаючих грунтах дозволяється прова­дити тільки після виконання заходів, які забезпечують відведення поверхневих вод з котловану та прилеглої до нього території.

8.10 При виконанні земляних робіт у ґрунтових умовах другого типу просідання водоприймачі та водовідвідні споруди повинні бути розраховані на приплив води від та­нення снігу та дощів забезпеченістю:

а) для споруд 1 і 2 класу - 5%;

б) " 3 і 4 " -10%.

8.11 При зворотній засипці котлованів у набухаючих грунтах слід застосовувати ненабухаючі грунти по всій ширині пазух.

8.12 В проекті організації будівництва на схилах, що сповзають, мають бути вста­новлені: межі зон сповзання, режим розробки грунту, інтенсивність розробки або відсипки у часі, узгодження послідовності влаштування виїмок (насипів) та їх частин з інженерними заходами, які забезпечують загальну стійкість схилу, засоби та режим кон­тролю положення і настання небезпечного стану схилу.

8.13 В проекті виконання робіт мають бути визначені способи і засоби ущільнення грунтів природного залягання та влаштування ґрунтових подушок у відповідності з ви­могами проекту.

8.14 Котловани водозабірних споруд, насосних станцій, а також котловани за­глиблених насосних станцій мають бути огороджені перемичками. Ширину гребеня пе­ремичок слід визначати залежно від габаритів будівельних машин, що використовуються під час їх зведення та експлуатації, але не менше 3,5 м.

8.15 Водозниження в котлованах гідротехнічних споруд і насосних станцій слід припиняти після виконання зворотної засипки до відміток природного рівня грунтових вод.

8.16 Щільність грунту зворотної засипки котловану повинна бути не менше 1,65 т/м3 для крупних і середньозернистих пісків і 1,6 т/м3 - для дрібних пісків, супісків та суглинків, якщо інше не передбачене проектом.

8.17 Бетонні та залізобетонні роботи при зведенні гідротехнічних споруд і насос­них станцій слід виконувати, керуючись СНіП 3.07.01.

8.18 Монтаж гідромеханічного обладнання на насосних станціях, як правило, слід виконувати за допомогою експлуатаційних вантажопідйомних механізмів.

Будівництво каналів

8.19 Для будівництва магістральних і розподільних каналів слід застосовувати комбіновані та скреперні схеми розробки.

При комбінованій схемі верхня частина каналу розробляється бульдозерами або скреперами; нижня частина - одноковшовими екскаваторами з ковшами місткістю від 0,65 до 4 м3.

При скреперній схемі повний переріз каналу розробляється скреперами (причіпними і самохідними). При цьому може бути рекомендовано такі способи розроб­ки грунту: пошарова розробка грунту за човниково-поперечною схемою; по похилому вибою.

Вибір тієї чи іншої схеми розробки грунту визначається типом застосованого скрепера.

8.20 У технологічних картах виконання земляних робіт слід передбачати:

• скреперні дороги для вивезення грунту і зворотного ходу паралельно одна одній з однаковими уклонами 0,12 і 0,25, відповідно, для одномоторних і двомоторних скре­перів;

• місця складання грунту із зазначенням розмірів їх поперечного перерізу, вихо­дячи з умов максимального збереження родючості земель; захист грунту в кавальєрах від вітрової ерозії;

• контроль щільності грунту, укладеного в якісні насипи (греблі з грунтових ма­теріалів, канали в напівнасипі і насипі, огороджувальні та захисні дамби тощо).

8.21 При будівництві каналів у зимовий період слід передбачати заходи для захис­ту грунту від промерзання шляхом оранки з боронуванням або глибокого розпушування. Земляні роботи доцільно провадити, як мінімум, у дві зміни, безперервним циклом.

8.22 Відхилення від проектних параметрів каналів не повинно перевищувати ве­личин, наведених у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 -Допустимі величини відхилень параметрів каналів від проектних

8.23 Будівництво осушувальних каналів при заляганні рівня грунтових вод вище дна необхідно починати з розробки по всій довжині каналу піонерної траншеї. Розробку каналу до проектного перерізу слід провадити після зниження рівня ґрунтових вод на 75 см нижче від проектної відмітки дна каналу.