Страница 16: ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди (3720)

Захисні лісові насадження

1. На меліоративних системах слід передбачати захисні лісові насадження.

Залежно від природних умов захисні лісові смуги (лісосмуги) слід проектувати за та­ким призначенням: полезахисні, водоохоронні, грунтозахисні та для озеленення.

9.14 Площа, яку передбачають під створення полезахисних лісосмуг, не повинна пе­ревищувати 4 % площі зрошення. Площу лісосмуг уздовж магістральних та розподільних ка­налів слід установлювати залежно від довжини каналу та ширини лісосмуги з урахуванням створення вільного доступу до каналів для очищення та ремонту. Довжину лісосмуги не­обхідно приймати не менше ніж 60 % довжини каналу.

Площі для інших груп лісосмуг (уздовж доріг, навколо ставів, біля поселень, насосних станцій, тваринницьких комплексів) слід визначати, керуючись РСН 320.

9.15 Полезахисні лісові смуги необхідно розміщувати в двох взаємно перпендикуляр­них напрямках:

• поздовжньому (основні) - поперек переважних для даної місцевості вітрів (су­ховійних, що викликають пилові бурі, заметільних);

• поперечному (допоміжні) - перпендикулярно поздовжнім.

9.16 При організації території зрошуваних земель слід передбачати розміщення полів сівозмін та окремі поливні ділянки довгою стороною перпендикулярно напрямку вітрів, що мають перевагу, або з відхиленням від нього не більше ніж на 300.

9.17 На схилах, що зазнають водної ерозії, крутістю понад 1,5° поздовжні грунтово-захисні та водоохоронні лісові смуги необхідно розміщувати поперек схилів за горизонталя­ми, узгоджуючи із загальною організацією території, агрономічними та гідротехнічними протиерозійними заходами.

Охорона тварин

9.18 На лінійних спорудах (каналах, трубопроводах) слід передбачати спеціальні пе­реходи для диких тварин. Конструкцію та кількість переходів необхідно приймати на підставі даних про шляхи міграції тварин залежно від їх кількості, видових, морфологічних особливостей та особливостей поведінки.

9.19 Для водопою та виходу копитних тварин, які потрапили в канали, слід передба­чати на трасі магістральних каналів через кожні 800 м положисті ділянки.

9.20 Не допускається знищення деревно-чагарникової рослинності хімічними засоба­ми у місцях масового перебування тварин.

Охорона вод

9.21 Заходи та вимоги щодо охорони водних та зв'язаних з ними природних ресурсів при проектуванні меліоративних систем повинні визначатися на основі положень Водного кодексу України, схем комплексного використання та охорони водних ресурсів, а також схем розвитку меліорації басейну, регіону.

9.22 При проектуванні у складі меліоративної системи водосховищ як джерела водо­забору або приймачів поворотних вод, заходи щодо охорони вод повинні визначатися відповідно до СНіП 2.04.02.

9.23 Скидні води перед надходженням їх у водоприймачі повинні очищатися за допо­могою біоінженерних споруд.

9.24 На меліоративних системах та прилеглих до них територіях необхідно передбачати заходи щодо охорони вод від виснаження, зміни водного режиму природних комплексів, які охо­роняються, збереження або поліпшення водного режиму та умов водокористування. У складі проекту слід провадити розрахунки гранично допустимих скидів (ГДС).

9.25 Лісомеліоративними заходами для охорони вод від забруднення необхідно передба­чати створення водоохоронних лісових зон та лісосмуг, які відповідають загальній системі за­хисного лісорозведення. Водоохоронні зони слід створювати уздовж берегів водойм, водосховищ зі збереженням природної рослинності та насадженням дерев і чагарників, що мають госпо­дарську цінність та високий водоохоронний ефект.

9.26 Санітарно-гігієнічні заходи слід передбачати для забезпечення санітарних вимог до режиму (витрати, запаси, рівні поверхневих та підземних вод) та якості вод, що визначаються ГОСТ 17.1.3.04, ГОСТ 17.1.3.05, ГОСТ 17.1.3.06, ГОСТ 17.1.3.11.

9.27 При використанні водних об'єктів меліоративних систем або водних джерел, що перебувають у зоні їх впливу, для господарсько-питного водопостачання вимоги до охорони джерел та водопровідних споруд визначаються СНіП 2.04.02.

Додаток А

(обов'язковий)

Терміни та визначення

Терміни та визначення

1 Аерозольне зрошення — дрібнодисперсне зво-­

ложення, дощування дрібнорозпиленою водою з ме­тою

поліпшення мікроклімату в приземному шарі повітря,

регулювання температурного режиму й поліпшення

водного живлення рослин.

2 Вертикальний меліоративний дренаж - вид дре­нажу, який дає змогу за допомогою дренажних свердло­вин керувати водним і сольовим режимами грунтів.

3 Водоприймач гідромеліоративної мережі - при­родний або штучний водотік або водойма, а також зни­ження рельєфу, в які відводяться води з осушуваних земель або скидаються води з якої-небудь території.

4 Вологозарядковий полив — полив за підвищеною нормою у позавегетаційний період для створення до початку посівного періоду досить високих запасів во­логи у грунті.

5 Внутрішньогрунтове зрошення - спосіб зро­шення, при якому грунт зволожується капілярним шля­хом з труб-зволожувачів, укладених у підорному шарі.

6 Гідромеліорація - сукупність заходів та спо­руд, які забезпечують поліпшення природних умов сільськогосподарського використання земель шля­хом регулювання водного режиму грунтів.

7 Гідромеліоративна система — комплекс взає­модіючих споруд та технічних засобів для гідро­меліорації земель.

8 Гідромодуль - питома витрата води, яку потріб­но подати за одну секунду на один гектар під час по­ливу конкретної культури.

9 Горизонтальний меліоративний дренаж - сис­тема закритих штучних водотоків, призначених для осушення території й регулювання рівня ґрунтових вод і розміщених на невеликій глибині майже пара­лельно поверхні землі з певним уклоном.

10 Дощування - спосіб поливу сільськогосподар­ських культур, при якому вода спеціальними при­строями розбризкується у вигляді штучного дощу на зрошуваній площі.

11 Дощувальна машина — машина для поливу до­щуванням сільськогосподарських культур, частина дощувальних систем.

12 Дощувальний апарат - пристрій з рухомими елементами, призначений для утворення штучного дощу з метою зволоження грунту, рослин, призем­ного шару повітря.

13 Дощувальна насадка - робочий орган без рухливих частин, для створення і розподілу штуч­ного дощу по площі поливу.

14 Допустима інтенсивність дощування - інтен­сивність штучного дощу, при якій не утворюється по­верхневий стік.

15 Допустимий уклон поверхні поливної ділянки — уклон, що допускає застосування даного способу поливу і поливної техніки.

16 Дренажний стік при осушенні земель -ґрунтовий і трансформований поглиначами поверхне­вий стік, що забирається і відводиться дренами або дренажними системами при осушенні боліт або пере­зволожених мінеральних земель.

17 Дрена - підземний штучний водотік (гончарна, пластмасова або інша труба, свердловина) у грунті для збирання та відведення ґрунтових вод.

18 Дренаж -1) система підземних каналів (дрен), за допомогою яких здійснюється осушення сільсько­господарських земель, відведення від споруд підзем­них (ґрунтових) вод та зниження їх рівня;

2) спосіб осушення місцевості шляхом штучного зниження дзеркала фунтових вод або їх відведення за допомогою дренажних канав, труб-дрен;

3) природне або штучне осушення водоносних гірських порід — стікання води до природних знижень (річок, озер тощо) або до штучних споруд (каналів, колодязів тощо).

Види Д: вузькотраншейний, безтраншейний, бе'і-трубчастий, безуклонний.

19 Захисна осушувальна мережа - комплекс ка­налів і дрен осушувальної та осушувально-зволо­жувальної систем, призначений для перехоплення сто­ку поверхневих і фунтових вод і переведення його на об'єкти меліорації.

20 Імпульсне дощування - полив періодично по­вторюваними імпульсами струменя води із спеціальних дощувальних апаратів.

21 Краплинне зрошення - внутрішньогрунтове зрошення, при якому рослини забезпечуються водою і добривами за допомогою точкових мікроводовипус-ків-крапельниць.

22 Коефіцієнт корисної дії зрошувальної ме­режі - показник, що характеризує рівень корисного використання води при зрошенні.

23 Кротовий меліоративний дренаж - безтруб-частий дренаж у вигляді круглих порожнин, прокладе­них кротодренажними машинами у фунті на потрібній глибині.

24 Ловильні дрени — горизонтальні трубчасті дре-ни для перехоплення фунтових і поверхневих вод, що надходять на осушувану територію з прилеглого водо­забору.

25 Локальне зрошення — зрошення обмеженого об'єму грунту поблизу рослини.

26 Меліоровані землі - землі, недостатня природ­на родючість яких поліпшується за допомогою сільськогосподарських меліорацій.

27 Меліоративний фонд - землі, що потребують докорінного або поверхневого поліпшення шляхом проведення гідротехнічних і хімічних меліорацій, аг-ромеліоративних заходів і культуртехнічних робіт.

28 Модуль дренажного стоку - кількість води, що відводиться осушувальною мережею у вигляді дренажного стоку в одиницю часу з одиниці площі. Виражається в літрах за секунду з гектара.

29 Нагірна дрена - меліоративна дрена захисної осушувальної мережі, призначена для перехоплення поверхневого стоку з розміщеної вище території.

30 Норма осушення - величина зниження рівня фунтових вод на осушуваній території, потрібна для нормального розвитку сільськогосподарських культур.

31 Обводнення - забезпечення водою безводних і маловодних районів шляхом використання місцевих ресурсів води і перекидання її по каналах і трубопро­водах з інших територій.

32 Зрошувальна норма - кількість води, що по­дається під час поливання на 1 га посівів протягом вегетаційного періоду.

33 Зрошувальна мережа - постійні й тимчасові канали, трубопроводи зрошувальних систем, по яких подається вода з джерела зрошення на зрошувані землі.

34 Зрошувальна система - земельна територія з розміщеними на ній гідротехнічними спорудами, що забезпечують зрошення цієї території.

35 Зрошення земель - підведення води на поля для штучного зволоження грунту з метою поліпшення живильного і теплового режиму рослин, мікроклімату грунту і приземного шару повітря; вид меліорації.

36 Осушувані землі - земельна територія, облад­нана осушувальною мережею для ліквідації надлиш­кової зволоженості кореневмісного шару фунту, підтримання в ньому оптимального водно-повітряного режиму.

37 Осушення земель - видалення надлишку воло­ги із кореневмісного шару грунту; вид меліорації.

38 Осушувальна мережа - мережа постійних і тимчасових каналів, колекторів і дрен, призначених для приймання води з осушуваної території і відведення її у водоприймач.

39 Осушувальна система - надмірно зволожена земельна ділянка з гідротехнічними спорудами, що забезпечують її осушення.

40 Осушувальний колектор - водовід провідної осушувальної мережі для відведення води, зібраної огороджувальпою і регулювальною осушувальними мережами.

41 Осушувально-зрошувальна система — меліо­ративна система, призначена для осушення і зрошення певного масиву земель.

42 Перезволожені землі - землі перенасичені водою, що утруднює їх господарське використання.

43 Поверхневе зрошення - спосіб зрошення, при якому вода розподіляється по поверхні грунту у ви­гляді суцільного шару або окремих струменів.

44 Полив - штучне зволоження кореневмісного шару фунту й приземного шару повітря для поліпшення водного й теплового режимів.

45 Поливна смуга - обвалована смуга землі,що має поздовжній уклон і затоплюється водним по­током з одночасним просочуванням води у грунт.

46 Поливна ділянка - ділянка зрошуваних зе­мель, яку обслуговує один зрошувач.

47 Поливний чек - обвалована частина поливної землі.

48 Поливна машина для зрошення - пересувна машина для подачі та розподілу води на поливній ділянці.

49 Поливна борозна - гідромеліоративна бороз­на, що розподіляє водний потік по поверхні грунту земель. Містить елементи зволожувальної та осушувальної систем, причому з одночасним просочуванням води через її дно .

56 Удобрювальний полив - зволоження грунту водою, яка містить у розчинному або завислому виді спеціально добавлені живильні речовини.

50 Полив напуском - полив грунту шляхом заповнення поливних чеків.

51 Промивний полив — полив, що провадиться для зменшення вмісту у грунті шкідливих для рос­лин речовин.

52 Протизаморозковий полив - полив дощуванням для захисту рослин выд заморозку.

53 Розподільна борозна - гідромеліоративна борозна тимчасової поливної мережі, яка розподіляє ділянки, що затоплюється водою з наступним про­сочуванням її у грунт.

54 Режим зрошення - доцільні терміни й норми поливу, а також норми зрошення культур у конкретних кліматичних (метерологічних), грунтових і агрокліматичних умовах.

55 Зволожувально-осушувальна система - мелі оративна система, призначена для зволоження і осушення певного масиву

Додаток Б

(обов'язковий)

Основні літерні позначення

А - площа, що меліорується;

Ас - площа, яка поливається дощувальною

машиною за сезон (сезонне

навантаження);

Аnt - площа, що меліорується, нетто;

Abr - площа, що меліорується, брутто;

B - ширина каналу за урізом води;

E - випаровування;

Es - коефіцієнт корисного використання

води на зрошувальній системі;

E1 - коефіцієнт корисної дії мережі;

Eb - коефіцієнт корисної дії каналу;

ETcrop - евапотранспірація;

Jn - зрошувальна норма;

Jnnt - зрошувальна норма нетто;

Jmnt - середньозважена зрошувальна норма

нет­то;

Jnd - осушувальна норма;

Pc - ефективні опади;

Qnt - витрата води нетто;

K? - коефіцієнт форсування витрати;

Qbr - витрата води брутто;

Qe? - фільтраційні втрати;

Qsd - витрата води дощувальної машини;

Qhl - витрата трубчастого зволожувача;

Qcol - розрахункова витрата;

Qh - витрата зволожувального

трубопроводу;

R - гідравлічний радіус;

S - площа живого перерізу;

Vus - об'єм корисно використаної води;

Vw - об'єм води, що забирається;

Vl - втрати води з мережі на фільтрацію;