3.33 Закриту регулювальну мережу слід проектувати з безнапірних неметалевих труб (гончарних та пластмасових), що витримують тиск грунту, тимчасове динамічне навантаження та несприйнятливі до впливу агресивного середовища.
3.34 При осушенні торфовищ неглибокого залягання закрита регулювальна мережа розміщується у мінеральному грунті, що підстилає торф. У середньопотужних та глибоких торфовищах, а також в опливних грунтах дренаж улаштовується після первинного осушення боліт та осідання торфу.
При цьому гончарні трубки з'єднуються перфорованими муфтами або укладаються на дощаті стелажі.
3.35 Перетин дрен з природними та штучними перешкодами (канали, дороги, лісонасадження, підземні комунікації) не допускається. При пересіканні з лініями електропередач відстань до опор повинна бути не менше ніж 5,0 м.
3.36 Мінімальний діаметр труб для закритої регулювальної мережі приймається 50 мм для гончарних труб та 43 мм - для пластмасових. Уклони дрен та закритих збирачів при мінімальному діаметрі повинні бути 0,003 і більше. У грунтах, які містять сполуки закисного заліза, уклони дрен повинні бути не менше ніж 0,005. Допускається збільшення діаметра дрен за неможливості забезпечити мінімальний допустимий уклон, в умовах припливу підземних вод, при підвищеному вмісті у ґрунтових водах закисного заліза, на осушувальних системах з підґрунтовим зволоженням за умови виконання 3.45.
3.37 При мінімальному діаметрі довжину дрен та закритих збирачів слід приймати не більше ніж 250 м , а у дрібнозернистих водонасичених пісках та мулах - не більше за 150 м. При осушенні країв масиву довжину дрен рекомендується приймати не менше ніж 50 м.
3.38 Підключення закритої регулювальної мережі до колекторів слід проектувати внапусток або впритул з використанням з'єднувальної арматури.
При цьому підключення повинне передбачатися, як правило, під кутом 60 - 90°. З'єднання дрен з колекторами діаметром 150 мм і більше слід здійснювати через допоміжні колектори меншого діаметра.
3.39 При відповідному обгрунтуванні допускається проектування дренажних колодязів з затопленням гирлової частини колектора.
3.40 Глибина закладання закритої регулювальної мережі визначається нормою осушення, водопроникністю грунтів, величиною осідання і спрацювання торфу. Мінімальна глибина приймається від 1,0 до 1,1 м для мінеральних грунтів та 1,3 м — для торфовищ після їх осідання. Збільшення глибини закладання регулювальної мережі понад 1,5 м повинне бути обгрунтоване.
На землях з розвинутим мікрорельєфом в особливих випадках глибину закладання регулювальної мережі при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні слід приймати 0,8 м.
3.41 Стики і перфорацію дренажних труб слід захищати захисно-фільтруючими матеріалами на основі мінеральних, синтетичних або полімерних волокон (склополотно, поліетиленполотно, полотно неткане меліоративне).
3.42 При проектуванні закритого дренажу на слабопроникних грунтах необхідно передбачати, як правило, улаштування об'ємних фільтрів (обсипок) завтовшки не менше ніж 20 см. При проектуванні закритих збирачів об'ємний фільтр повинен бути виконаний до підошви орного горизонту. Як об'ємний фільтр необхідно використовувати місцеві природні або штучні матеріали: піщано-гравійну суміш, крупнозернистий пісок із вмістом часток діаметром понад 0,5 мм не менше 40% (за масою), гравій, щебінь, шлак, подрібнену деревно-чагарникову рослинність, тирсу, керамзит, торф із ступенем розкладання не більше ніж 15%, грунт, вийнятий із дренажної траншеї, та обструктурений грунтовий шар. Коефіцієнт фільтрації об'ємного фільтра повинен буги не менше ніж 1 м/добу.
3.43 Застосування закритої регулювальної мережі з пластмасових труб, які укладаються безтраншейним способом, допускається:
а) на мінеральних грунтах та попередньо осушених торфовищах з коефіцієнтом фільтрації 0,3 м/добу і більше;
б) у грунтах з коефіцієнтом фільтрації менше ніж 0,3 м/добу з заповненням дренажної щілини фільтруючими матеріалами, які забезпечують гідравлічний зв'язок дрени з надлишковими водами орного шару;
в) за наявності в грунтах не більше ніж 4% кам'янистих включень діаметром від 30 до 60 см;
г) за наявності пнів не більше ніж 3%;
д) за наявності 3% і менше похованої деревини діаметром не більше ніж 10 см.
3.44 Якщо грунтові води осушуваної території містять до 3 мг/л закисного заліза, заходи щодо охорони закритого дренажу від замулювання залізистими сполуками допускається не передбачати.
3.45 За наявності закисного заліза від 3 до 14 мг/л в ґрунтових водах осушуваної території необхідно передбачати спеціальні заходи для захисту дрен від завохрення згідно з додатком Ф.
Особливості проектування дренажу в садах, виноградниках, парках, лісорозсадниках та сільських населених пунктах
3.46 Глибина закладання дрен повинна прийматися з урахуванням глибини розгалуження кореневої системи і не повинна перевищувати 1,2 -1,5 м.
При поперечному дренажі у мінеральних грунтах довжина дрен не повинна переви-щувати 200 м і 150 м — при поздовжньому дренажі мінеральних грунтів та торфових боліт.
3.47 Розрахунок міждренної відстані слід провадити, керуючись додатком Ф.
3.48 Розрахунок параметрів дренажу слід виконувати на найбільші розрахункові значення дренажного стоку для конкретних видів плодових та декоративних культур згідно з 2.202-2.213.
3.49 Колектори, траси яких проходять паралельно рядам чагарників та дерев, повинні прокладатися на відстані від них не менше ніж 20 м.
Якщо це неможливо, слід проектувати короткі поперечні дрени. Відрізки колекторів, що проходять поруч з окремими великими деревами, необхідно ретельно герметизувати.
3.50 Для запобігання проникненню коріння рослин у дрени слід провадити кругове обсипання дрен жужелицею, що містить сірчаний колчедан.
3.51 На схилових ділянках, передбачених під посадку виноградника, дренаж слід проектувати, застосовуючи поперечну і косокутну схеми розміщення дрен.
3.52 На виноградниках, де вимагається застосування поздовжньої схеми розміщення дрен, необхідно передбачати ловильні дрени. Відстані між осушувальними і ловильними дренами повинні дорівнювати трикратній міждренній відстані. Оптимальна глибина дрен -від 1,0 до 1,2м.
3.53 Норма осушення сільських населених пунктів повинна визначатися конструктивними особливостями житлових та виробничих будівель і споруд та встановлюватися на основі детальних гідрогеологічних вишукувань та досліджень.
3.54 Для підтримання встановлених норм осушення проектуються дренажні системи, аналогічні застосованим на сільськогосподарських землях.
3.55 Проектування осушувальних та захисних заходів слід виконувати з урахуванням прогнозів підтоплення, керуючись вимогами СНіП 2.02.01, а також СНіП 2.06.15.
3.56 При розрахунку дренажу на території сільських населених пунктів слід ураховувати додаткове живлення грунтових вод, спричинене порушенням природного водного балансу.
Безуклонний та малоуклонний дренажі. Кротовий дренаж
3.57 Безуклонний (і=0) та малоуклонний (0,0003 < і < 0,0010) дренажі застосовуються при осушенні й підґрунтовому зволоженні рівнинних та малоуклонних заболочених та перезволожених земель з легкими мінеральними грунтами і торфовищами (К>0,1-0,3 м/добу), що підстилаються добре проникними грунтами. Безуклонний та малоуклонний дренаж може бути трубчастим (з керамічних та пластмасових труб) або безтрубчастим (кротовим). Трубчастий дренаж закладається звичайно на глибину від 0,8 до 1,2 м від поверхні грунту до верху труби у порівняно добре проникному грунті.
3.58 Кротовий дренаж, як самостійний захід, улаштовується в потужних торфовищах слабого та середнього ступеня розкладення, в торфовищах неглибокого залягання, що підстилаються зв'язними грунтами, та в мінеральних кротостійких грунтах. Грунти, в яких улаштовуються кротові безуклонні дрени, повинні бути без піщаних прошарків, каміння, похованої деревини, а також без підтікання підзолу. Глибина кротових дрен з урахуванням використання їх з метою зволоження приймається від 0,7 до 0,9 м. робочий (діючий) діаметр - не менше ніж 10 см, причому у торфі - від 20 до 25 см. Відстань між кротовими дренами приймається залежно від механічного складу грунтів: найменша відстань від 3 до 4 м для глинистих грунтів, найбільша - від 10 до 15 м для добре проникних торфовищ
( К >1,5 м/добу). Безуклонний кротовий дренаж зберігається у торфовищах протягом 3 років, глинистих та суглинкових грунтах - 2 роки. Після закінчення цього терміну кротовий дренаж потрібно поновити.
Кротовий дренаж проектується у слабопроникних грунтах у разі відсутності каміння, де дрени можуть зберігатися не менше 3-х років, та в торфовищах потужністю не менше ніж
0, 8 м зі ступенем розкладення торфу менше 45%, а при відсутності похованої деревини-після роботи відкритої мережі не менше 1 року.
3.59 Показник стійкості кротових дрен у мінеральних грунтах визначається у період вишукувань із співвідношення
, ( 26 )
де 
- відсоток фракції діаметром від 0,060 до 0,008 мм за мікроагрегатним аналізом
(за Павловим);
- відсоток фракції діаметром від 0,050 до 0,005 мм за механічним складом
(за Качинським).
Якщо 
< 3 - грунт стійкий, придатний для кротування;
" 0,3 <
< 0,7 - грунт середньостійкий, придатний для кротування;
" 
> 0,7 - грунт нестійкий, непридатний ні для влаштування кротового дренажу, ні
для кротування.
3.60 Кротові дрени повинні розміщуватися за відношенням до водоприймача під кутом не менше 60°. Устя дрени, закріплене гончарною трубкою, повинне перебувати на відстані не менше ніж 30 см від дна каналу і 10 см від побутового горизонту води.
3.61 Глибина закладання кротових дрен приймається від 0,5 до 0,7 м у мінеральних грунтах, від 0,7 до 1,0 м - у торфовищах, мінімальний уклон 0,002, оптимальна довжина в суглинкових грунтах - 100 м, глинистих - 150 м, у торфовищах - від 180 до 200 м. Діаметр кротових дрен можна приймати 10 см, відстані між ними - від 5 до 8 м у мінеральних грун- тах, від 5 до 15 м - у торфовищах.
3.62 У певних умовах (рельєф місцевості, геологічні та гідрогеологічні умови) можливе застосування безуклонного та малоуклонного дренажів за наявності необхідного обгрун-тування.
Захисна осушувальна мережа
3.63 Для перехоплення поверхневих, делювіальних, а також грунтових і грунтово-напірних вод, які надходять з площі водозбору, слід проектувати захисну осушувальну мережу (нагірні, ловильні, нагірно-ловильні канали, ловильні дрени, свердловини вертикального дренажу).
3.64 Нагірні канали для перехоплення поверхневих вод слід проектувати уздовж верхової межі осушуваного масиву, а при осушенні боліт, як правило, суміщати з межами покладу торфу. Глибину нагірних каналів слід приймати не менше 1,0 м, а форму поперечного перерізу з пологим верховим укосом - у відповідності з таблицею 2.6.
3.65 Ловильні канали та дрени необхідно проектувати паралельно лініям гідроізогіпс по лінії виклинювання або найбільш близького залягання водоносного пласта. Траси ловильних каналів та дрен за можливості слід намічати у межах залягання грунтів, які не зазнають опливання. Мінімальна глибина ловильних каналів та дрен визначається за умови їх урізання під рівень ґрунтових вод або в напірний водоносний пласт не менше ніж на 0,3 м. Максимальна глибина визначається за умови їх впливу на прилеглу до осушуваного масиву територію. При глибині ловильних каналів до 3,0 м параметри поперечних перерізів слід приймати у відповідності з таблицею 2.6, а при глибині понад 3,0 м - визначати розрахунком з урахуванням геотехнічних властивостей грунтів та гідрогеологічних умов.
3.66 При осушенні притерасних боліт грунтово-напірного живлення слід передбачати влаштування розвантажувальних самовиливних свердловин або лінійної системи свердловин з відкачуванням води занурювальними насосами, як рекомендовано в 3.7 - 3.10.
3.67 Нагірні канали повинні розраховуватися на пропуск потрібної витрати води. Ловильні канали та дрени розраховуються на пропуск витрат підземних вод, що визначаються на основі фільтраційних розрахунків з урахуванням гідрогеологічних умов осушуваної території.
Ловильні канали допускається суміщати з нагірними каналами. У цьому випадку вони називаються нагірно-ловильними каналами.
3.68 Мінімальні уклони захисної мережі приймаються рівними 0,0003. Як виняток, для безуклонних територій допускається приймати уклон 0,0002. Укладання вийнятого грунту слід передбачати на низовий бік каналу. При цьому висота кавальєрів не повинна перевищувати 2 м, а підошва його повинна бути на відстані не менше ніж 5 м від бровки каналу.
3.69 Ловильні дрени слід проектувати діаметром не менше ніж 125 мм з улаштуванням кругового гравійно-піщаного фільтра завтовшки від 20 до 25 см.
3.70 При проектуванні каналів та дрен захисної мережі необхідно дотримуватись вимог 3.20-3.30.
Відкрита та закрита провідні мережі
3.71 Відкрита провідна мережа призначена для приймання води з регулювальної та захисної мереж і відведення її у водоприймач.
За призначенням вона поділяється на міжгосподарську, яка обслуговує не менше двох господарств, та внутрішньогосподарську, що приймає воду з території одного господарства. Канали провідної мережі можуть бути першого порядку у випадку впадання безпосередньо у водоприймач, другого та наступних порядків у випадку впадання у канали старшого порядку.
3.72 Розрахунок каналів провідної мережі та природних водотоків, які є водоприймачами осушувальних систем, слід виконувати залежно від характеру використання сільськогосподарських земель.
Розрахункову, забезпеченість витрат води слід приймати на основі техніко-економічного порівняння варіантів. При площі осушення земель до 2,0 тис. га допускається провадити розрахунок провідної мережі на пропуск витрат 10%-ї забезпеченості при використанні земель під польові сівозміни, пасовища та сіножаті; 5%-ї забезпеченості - при використанні земель під овочеві сівозміни і багаторічні насадження. У разі відповідного обгрунтування розрахунок провідної мережі каналів слід провадити на пропуск витрат води 25%-ї забезпеченості.
