Особа, яка переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування зі сплатою податку на додану вартість у випадках, визначених відповідно підпунктами 12.1 та 12.2 пункту 12 цього Положення, може визначити бажаний день реєстрації, яким є перший день звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід, за умови подання реєстраційної заяви не пізніше ніж за п'ятнадцять календарних днів до такого переходу.
Бажаний день реєстрації не може бути визначений особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 та підпунктом "а" пункту 9.6 статті 9 Закону у зв'язку з досягненням загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону.
(пункт 13 доповнено підпунктом 13.1 згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)
13.2. Якщо особа вказала у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації та такий день визначений відповідно до підпункту 13.1 цього пункту, то дата реєстрації такої особи відповідає бажаному дню реєстрації, вказаному у реєстраційній заяві. Якщо визначення бажаного дня реєстрації не відповідає підпункту 13.1 цього пункту, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
Якщо особа, яка переходить на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування, подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву без зазначення бажаного дня реєстрації й останній день десятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви передує даті переходу такої особи на загальну систему оподаткування, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість визначається перший день переходу такої особи на загальну систему оподаткування.
(пункт 13 доповнено підпунктом 13.2 згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)
14. Протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Датою реєстрації особи платником податку на додану вартість, яка вноситься до Реєстру та зазначається у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації. При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником податку на додану вартість, не враховуються періоди попередніх податкових реєстрацій, які були анульовані, та датою податкової реєстрації такого платника податку на додану вартість є дата його нової реєстрації незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про її повторну податкову реєстрацію.
(абзац другий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)
Під час реєстрації датою початку дії Свідоцтва, яка зазначається у Свідоцтві, є дата податкової реєстрації.
(абзац третій пункту 14 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)
У Свідоцтві найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника податку вказуються повністю, усі поля Свідоцтва заповнюються способом комп'ютерного друку та виконуються українською мовою прописними літерами.
(абзац четвертий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 04.12.2008 р. N 755)
14.1. Податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.
(абзац перший підпункту 14.1 пункту 14 із змінами, внесеними
згідно з наказом Державної податкової адміністрації України
від 01.09.2008 р. N 560)
З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.
Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
14.2. Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва поштою, воно надсилається за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, указаним у Свідоцтві, з повідомленням про вручення за рахунок одержувача. Оплату вартості поштових послуг щодо відправлення Свідоцтва платник податку має здійснити до отримання Свідоцтва шляхом подання до податкового органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва безпосередньо в податковому органі та протягом десяти календарних днів від дня отримання податковим органом заяви про реєстрацію не отримала Свідоцтво з будь-яких причин, податковий орган у другій половині останнього календарного дня десятиденного строку направляє за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку на додану вартість Свідоцтво поштою з повідомленням про вручення за рахунок одержувача.
Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку Свідоцтво у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти таке Свідоцтво, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось Свідоцтво, на підставі інформації структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення Свідоцтва. Така довідка разом із Свідоцтвом зберігаються у реєстраційній частині облікової справи платника податків. У цьому разі платник податку чи його представник може отримати Свідоцтво в податковому органі у будь-який час до дати анулювання реєстрації згідно з цим Положенням. При цьому органи державної податкової служби здійснюють заходи щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку згідно з пунктом 4.19 Порядку обліку.
(абзац третій підпункту 14.2 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з
наказом Державної податкової адміністрації України від 24.07.2006 р. N 427)
14.3. У податковому органі Свідоцтво може одержати сам платник податку на додану вартість - фізична особа або відповідальна особа платника податку - юридичної особи, указана в його реєстраційній заяві, чи будь-яка особа за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податку (далі - Представник платника). Особа, яка отримує Свідоцтво, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Відомості про отримання Свідоцтва платником чи Представником платника указуються у корінці Свідоцтва. До корінця Свідоцтва долучаються довіреність у разі одержання Свідоцтва особою за довіреністю або повідомлення про вручення - у разі направлення Свідоцтва платнику податку поштою.
14.4. Копії Свідоцтва, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.
Для засвідчення копій Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу заяву про засвідчення копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-РК (додаток 10), додає відповідну кількість копій Свідоцтва та при поданні заяви пред'являє оригінал Свідоцтва.
Податковий орган може відмовити в засвідченні копій Свідоцтва, якщо дані про платника податку на додану вартість, що вказуються у Свідоцтві, змінилися, не відповідають даним Реєстру або якщо Свідоцтво підлягає заміні згідно з цим Положенням.
Засвідчені копії Свідоцтва видаються платнику податку або Представнику платника податковим органом протягом трьох робочих днів від дня отримання відповідної заяви за умови пред'явлення оригіналу Свідоцтва. Податковим органом на кожній копії Свідоцтва у лівій верхній частині робиться спеціальний запис "Копія (підлягає поверненню до податкового органу)". У нижній частині копії Свідоцтва мають міститися найменування податкового органу, дата засвідчення копії Свідоцтва, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи податкового органу, яка засвідчує копію Свідоцтва, підпис цієї особи, скріплений печаткою податкового органу.
Усі засвідчені копії Свідоцтва підлягають поверненню до податкових органів у разі анулювання реєстрації, заміни Свідоцтва чи втрати Свідоцтва одночасно з поверненням Свідоцтва або поданням відповідної заяви платником податку на додану вартість.
Засвідчені копії Свідоцтва, що зіпсовані, зношені або перестали використовуватись платником податку на додану вартість, можуть бути повернені до податкового органу платником податку на додану вартість у будь-який час разом із супровідним листом.
У разі втрати засвідчених копій Свідоцтва платник податку на додану вартість письмово повідомляє податковий орган про втрату таких копій та надає пояснювальну записку за підписом платника податку (для фізичних осіб) або керівника платника податку (для юридичних осіб).
Інформація щодо кількості засвідчених та виданих податковим органом копій Свідоцтва, повернених та втрачених засвідчених копій Свідоцтва вноситься до районного рівня Реєстру.
14.5. Дані про прийняті до розгляду заяви з поміткою про результати їх розгляду (зареєстровано, відмовлено в реєстрації, запропоновано подати нову заяву) та дані Свідоцтв уносяться до журналу реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 2-РЖ (додаток 11).
Реєстраційні заяви з будь-якими позначками, заяви про видачу засвідчених копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, документи, що додані до таких заяв, корінець Свідоцтва, повідомлення і пояснювальні записки щодо Свідоцтва чи його засвідчених копій та інші документи щодо реєстрації платника податку на додану вартість зберігаються в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків.
(пункт 14 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 14.02.2002 р. N 72,
у редакції наказу Державної податкової
адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)
15. Якщо установчими документами особи, Свідоцтвом про державну реєстрацію особи, договором про спільну діяльність чи угодою про розподіл продукції визначається строк, на який створено особу, укладено договір чи угоду, Свідоцтво видається тільки на такий строк.
У таких випадках у лівій верхній частині Свідоцтва та на корінці Свідоцтва робляться однакові спеціальні записи "Свідоцтво дійсне до" і зазначається дата закінчення строку, на який створено особу, укладено договір про спільну діяльність чи угоду про розподіл продукції.
Якщо до/після закінчення означеного строку у порядку, визначеному законодавством, такий строк продовжується, Свідоцтво із зазначеним терміном його дії підлягає заміні в такому самому порядку, як і при перереєстрації.
(пункт 15 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 20.03.2001 р. N 117,
у редакції наказу Державної податкової
адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)
16. У Реєстр включаються такі види даних:
ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, а також назва - для юридичної особи; ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб;
довідкові - дані про місцезнаходження (місце проживання), телефон юридичної особи - платника податку на додану вартість, прізвища та ідентифікаційні номери (з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку) керівника, головного бухгалтера;
(абзац третій пункту 16 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)
реєстраційні - дані про реєстрацію та зняття з реєстрації, як платників податку на додану вартість, в органах державної податкової служби;
класифікаційні - дані про види його діяльності;
дата закінчення дії договору про спільну діяльність;
дата закінчення угоди про розподіл продукції.
17. Формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова адміністрація України. Дані Реєстру передаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій.
Реєстрація осіб платниками податку на додану вартість, перереєстрація та заміна Свідоцтв проводиться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням по кожному такому запису окремого номера Свідоцтва та визначення дати початку його дії. Особа є зареєстрованою платником податку на додану вартість з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника податку на додану вартість є анульованою з дати анулювання Свідоцтва такого платника згідно з пунктом 25 цього Положення.
