Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість


Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Наказ Державної податкової адміністрації України
від 1 березня 2000 року N 79

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
3 квітня 2000 р. за N 208/4429

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказами Державної податкової адміністрації України
 від 14 квітня 2000 року N 170,
від 20 березня 2001 року N 117,
від 14 лютого 2002 року N 72,
 від 15 грудня 2004 року N 707,
від 24 травня 2005 року N 185,
 від 16 січня 2006 року N 17,
 від 25 квітня 2006 року N 216,
 від 24 липня 2006 року N 427,
 від 1 вересня 2008 року N 560,
 від 4 грудня 2008 року N 755

Додатково див. лист
 Державної податкової адміністрації України
 від 17 лютого 2009 року N 3219/7/29-1017

(У заголовку та тексті наказу слова "Положення про Реєстр" замінено на слова "Положення про реєстрацію" згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 16 січня 2006 року N 17)



З метою приведення нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації України у відповідність до вимог Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" і пункту 2 розділу 6 Закону України від 14 вересня 1999 року N 1039-XIV "Про угоди про розподіл продукції" та керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що додається.

2. Наказ Державної податкової адміністрації України від 27 травня 1997 року N 149, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 червня 1997 року за N 216/2020 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.99 N 43, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 164/3457), вважати таким, що втратив чинність.

3. Начальнику Головного управління Державного реєстру фізичних осіб Сердюк Н. П. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції цього наказу.

4. Начальнику Головного управління по роботі з платниками податків Сисоєву В. О. після державної реєстрації наказу "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" забезпечити публікацію його в засобах масової інформації.

5. Начальнику Головного управління Державного реєстру фізичних осіб Сердюк Н. П. в 5-денний термін визначити потрібну для виготовлення кількість бланків Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість та подати заявку за областями на їх виготовлення до Управління справами.

6. Начальнику Управління справами Коваленко В. В. після державної реєстрації наказу "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" забезпечити:

6.1. У 10-денний термін його тиражування та надсилання державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

6.2. У місячний термін - виготовлення потрібної кількості бланків Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість і доставку їх державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

7. Начальнику Управління фінансування державних податкових адміністрацій Карачовій А. І. вирішити питання фінансування виготовлення бланків Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Росоловського В. М.

 

Голова

М. Я. Азаров



 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державної податкової адміністрації України
від 1 березня 2000 р. N 79

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
3 квітня 2000 р. за N 208/4429



Положення про реєстрацію
платників податку на додану вартість

(У тексті Положення та в усіх додатках до нього слова "податковий орган" замінено словами "орган державної податкової служби" у відповідних відмінках згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 20 березня 2001 року N 117)

(У заголовку Положення та у відмітках до додатків до нього слова "Положення про Реєстр" замінено на слова "Положення про реєстрацію" згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 16 січня 2006 року N 17)

(У тексті Положення та додатках до нього слово та цифру "Указ 2" у всіх відмінках замінено на слово "Указ" у відповідних відмінках згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 16 січня 2006 року N 17)

(У тексті Положення слово "Інструкція" у всіх відмінках замінено словами "Порядок обліку" у відповідних відмінках згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24 липня 2006 року N 427) 



Загальна частина

1. Це Положення розроблене відповідно до Законів України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів.

1.1. Цим Положенням визначається порядок:

реєстрації платників податку на додану вартість;

анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр);

присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

оприлюднення даних з Реєстру;

перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість;

засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

1.2. Цим Положенням визначаються форми:

заяв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

документів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

журналів реєстрації платників податку на додану вартість;

інших документів з питань реєстрації / анулювання реєстрації, перереєстрації та заміни свідоцтв платників податку на додану вартість.

(пункт 1 у редакції наказів Державної
 податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17,
 від 01.09.2008 р. N 560)

2. Особа - будь-яка з осіб, наведених у пункті 1.2 статті 1 Закону, незалежно від того, чи є така особа резидентом, чи ні:

суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або імпортує товари на митну територію України;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, уважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Як платник податку на додану вартість може бути зареєстрований інвестор, який на період дії угоди про розподіл продукції сплачує податок на додану вартість з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їх реєстрації як платники цього податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість до бюджету при наданні послуг нерезидентом, є його постійне представництво, а за відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

(пункт 2 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

3. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

(абзац перший пункту 3 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

Індивідуальний податковий номер становить:

для юридичних осіб - 12-розрядний числовий код, структура якого така: 7 знаків включають перші 7 знаків ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) без контрольного числа, 8-й та 9-й знаки - код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 10-й та 11-й знаки - код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 12-й знак - контрольний розряд, алгоритм формування якого встановлює центральний орган державної податкової служби України;

для фізичних осіб - 10-значний індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційних номерів, мають у паспортах відмітки про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера, стосовно яких замість ідентифікаційного номера до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця внесено серію та номер паспорта, індивідуальний податковий номер становить 10-значний номер, що включає номер паспорта;

(абзац п'ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 24.07.2006 р. N 427)

для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, та осіб, які виступають інвесторами відповідно до угоди про розподіл продукції, - 9-значний реєстраційний (обліковий) номер із Тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації України (далі - ТРДПАУ), який надають органи державної податкової служби згідно з Порядком присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 серпня 1998 року  N 380 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 вересня 1998 року за N 540/2980. Такі особи в реєстраційній заяві проставляють зазначений реєстраційний (обліковий) номер, і він повинен збігатися з індивідуальним податковим номером.

(абзац шостий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Державної податкової адміністрації України від 15.12.2004 р. N 707,
 від 16.01.2006 р. N 17)

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ (додаток 2 до Положення) (далі - Свідоцтво) видається на кожний із зазначених договорів.

(абзац сьомий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

Для включених до ЄДРПОУ представництв нерезидентів в Україні індивідуальний податковий номер формується у такому самому порядку, як і для юридичних осіб. Для представництв нерезидентів в Україні, які не мають ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, індивідуальним податковим номером є 9-значний реєстраційний (обліковий) номер із ТРДПАУ.

(пункт 3 доповнено абзацом восьмим згідно з наказом
 Державної податкової адміністрації України від 16.01.2006 р. N 17)

4. Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов'язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

5. Реєстр платників податку на додану вартість - це автоматизований банк даних, створений відповідно до статті 9 Закону для забезпечення:

реєстрації та єдиного обліку платників податку на додану вартість;

єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість;

контролю за справлянням податку на додану вартість;

організації суцільного й вибіркового аналізу.

(пункт 5 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

6. Використання даних Реєстру державними органами здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Дані з Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва передаються Державною податковою адміністрацією України до Державної митної служби України, яка доводить таку інформацію до митних органів.

Порядок і умови надання Державною податковою адміністрацією України даних з Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва іншим державним органам встановлюються договорами про взаємодію чи інформаційне співробітництво.

(пункт 6 у редакції наказу Державної
 податкової адміністрації України від 01.09.2008 р. N 560)

Реєстрація платників податку на додану вартість

7. Для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року N 552), із змінами (далі - Порядок обліку).