ринництва слід передбачати у відповідності з діючими нормами
проектування виробничих будівель з урахуванням їх категорій вибу-
ховопожежної та пожежної небезпеки та ступеня вогнесійкості.
Для евакуації людей допускається передбачати в двостулкових
воротах двері (без порогів або з порогами заввишки не більше
0,1 м), що відчиняються у напрямку виходу з будівлі.
Виходи для тварин, звірів та птиці із будівель і приміщень
повинні передбачатися згідно з нормами технологічного проекту-
вання відповідних типів підприємств. Ці виходи допускається
враховувати при розрахунку евакуаційних виходів для людей, якщо
вони відповідають вимогам, що пред'являються до евакуаційних ви-
ходів.
Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію
усіх тварин, що знаходяться в приміщеннях будівель, через ева-
куаційні виходи.
Виходи і проходи є евакуаційними, якщо вони використовують-
ся при експлуатації тваринницьких будівель для вигулу тварин
або їх пересування при безвигульному утриманні і ведуть:
а) з приміщень першого поверху безпосередньо назовні
або через тамбур;
в) з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в прохід,
що веде в пандусну клітку. яка має вихід назовні безпо-
середньо або через тамбур.
В усіх тваринницьких будівлях необхідно передбачати не менше
двох евакуаційних виходів, а в багатоповерхових будівлях - не
менше двох пандусних кліток, розміри яких визначають з урахуван-
ням протипожежних і технологічних вимог.
Ворота та двері в приміщеннях для утримання тварин і на
шляхах евакуації повинні бути двостулковими і розкриватися у бік
виходу з приміщення.
Засуви повинні легко відчинятися як зсередини, так і ззовні.
В будівлях для утримання тварин відстань від найбільш відда-
леного місця до виходу назовні або в пандусну клітку не повинна
перевищувати 30 м.
Для своєчасної евакуації тварин на випадок пожежі на тварин-
ницьких підприємствах, як правило, повинні впроваджуватися групові
прив'язі, які легко звільняються.
2.17. В тваринницьких будівлях над приміщеннями з вологим або
мокрим режимом влаштовувати покриття, які не вентилюються, до-
пускається лише за умови, якщо запроектована пароізоляція виклю-
чає можливість накопичення вологи в конструкціях покриття з річ-
ний період експлуатації.
Покрівлю будівель завширшки не більше 27 м слід проектувати,
як правило, із азбестоцементних хвилястих листів, а в будівлях
більшої ширини - з рулонних матеріалів.
2.18. Тваринницькі будівлі слід проектувати без внутрішніх
водостоків.
Внутрішні водостоки допускаються лише в будівлях, ширина
яких при похилі в один бік становить 36 і більше метрів та
забезпечується конструктивна та експлуатаційна надійність покрів-
лі.
2.19. Підлоги в тваринницьких будівлях, а також покриття
вигульних майданчиків повинні відповідати технологічним вимогам,
в тому числі захисту тварин від переохолодження.
Підлога в приміщеннях, де утримуються тварини та птиця, по-
винна бути безпустотною.
Підлога з пустотами допускається лише в місцях, де утримують-
ся поросята або молодняк птиці, якщо вона використовується для
повітряного обігрівання підлоги і є неспалимою.
Верхній шар підлоги в місцях відпочинку тварин при утриманні
їх без підстилки визначається показником теплозасвоєння поверхні
підлоги, величина якого приймається у відповідності з нормами
технологічного проектування.
Показник теплозасвоєння гратчастих підлог і підлог приміщень,
де утримуються тварини на підстілці, вівці та птиця, не нормуєть-
ся.
Підлогу, що систематично змочується рідинами, слід проекту-
вати з похилом. Похили підлоги, лотків та каналів слід приймати:
- в приміщеннях для утримання птиці в клітках та лотків
вздовж проходів в усіх приміщеннях - не менше 0,005;
- в технологічних елементах приміщеньь (у стійлах, денниках,
станках тощо) і поперечні в проходах - не менше 0,015.
Гратчасті (щілинні) підлоги і канали (лотки) для видалення
гною механізмами слід проектувати без похилу.
Похил покриттів на вигулах для тварин і птиці й підлог в пе-
рехідних галереях між будівлями (для перегону тварин) повинен
бути не більше 0,06,
2.20. Вертикальні навантаження на елементи гратчастої підлоги
установлюються в будівельних завданнях на основі технологічних
рішень. Конструкції, на які спирається гратчаста підлога, розра-
ховуються у відповідності з діючими нормативними документами, які
регламентують проектування будівельних конструкцій. При розрахунку
конструкцій гратчастої підлоги слід приймати коефіцієнт динаміч-
ності 1,2.
2.21. Огорожа технологічних елементів приміщень (стійл,
денників, станків, боксів тощо) та вигулів, як правило, повинна
бути збірною з виробів заводського виготовлення.
2.22. Поверхня будівельних конструкцій всередині приміщень,
що призначені для утримання тварин та птиці, повинна бути пофар-
бована в ясні тони та забезпечувати вологе прибирання і дезин-
фекцію.
Стіни доїльних залів, приміщень для обробки і зберігання
молока, інкубаційних залів, мийних, лабораторій, приміщень для
штучного осіменіння тварин і приготування кормів повинні бути
облицьовані на висоту 1,8 м вологостійкими матеріалами, що дозво-
ляють проводити систематичну дезинфекцію та миття водою; решта
стін та стелі вказаних приміщень повинна бути пофарбована в ясні
тони.
2.23. Теплотехнічні розрахунки огороджувальних конструкцій
слід провадити згідно з вимогами відповідних діючих нормативних
документів. При цьому коефіцієнт теплообміну внутрішньої поверх-
ні огороджувальних елементів слід приймати:
для стін приміщень, де заповнення тваринами становить більше
80 кг живої маси на 1 м2 підлоги, - 12 Вт/м2 град.С (10 ккал/м2
год град С);
для стін приміщень, де заповнення тваринами становить 80 кг
і менше живої маси на 1 м2 підлоги, і для стелі (горищних пере-
криттів або покриттів) усіх типів тваринницьких будівель -
8,7т/м2 град.С (7,5 ккал/м2 год град. С).
Опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій
усіх типів тваринницьких будівель, визначений теплотехнічним
розрахунком, повинен уточнюватися для конкретних пунктів будів-
ницта, виходячи з економічних умов.
2.24. Тваринницькі будівлі і споруди, що розміщуються в зонах
інтенсивної грозової діяльності, повинні бути обладнані блискавко-
захисними пристроями у відповідності з вимогами "Інструкції по
влаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд" РД 34.21.122-87.
2.25. В будівлях або спорудах-укриттях каркасно-плівкової
конструкції площа будівлі або укриття між протипожежними стінами
не повинна перевищувати 800 м2.
2.26. По периметру зовнішніх стін тваринницьких будівель зав-
вишки до верху карнизу більше 10 м на покрівлях слід передбачати
огорожі заввишки не менше 0,6 м із неспалимих матеріалів.
3. ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ
3.1. Внутрішні системи водопроводу і каналізації усіх типів
тваринницьких будівель та приміщень слід проектувати згідно з ви-
могами відповідних діючих нормативних документів та нормами, що
наведені у цьому розділі.
3.2. Для усіх видів тваринницьких будівель і приміщень слід
проектувати виробничий водопровід для подачі води питної якості
(що задовольняє вимоги діючих нормативів і стандартів) для обслу-
говуючого персоналу, напування тварин, птиці, приготування кормів,
миття тварин та підлоги, прибирання приміщень, миття та охолоджен-
ня обладнання. В районах, де неможливо отримати воду питної якості
для усіх вказаних потреб, допускається якість води ( за винятком
води для миття та охолодження молочного устаткування) призначати
згідно з вимогами відповідних норм технологічного проектування, а
при необхідності - передбачати очищення та знезараження води.
Примітка. Необхідність підігрівання води для напування тварин
в холодну пору року та температура цієї води вста-
новлюється у відповідності з нормами технологічного
проектування.
3.3. Усі типи тваринницьких будівель і приміщень повинні об-
ладнуватися напувалками, кранами для миття підлог та спеціальними
приладами.
Проточні напувалки в птахівничих будівлях при необхідності
зміни рівня установок або демонтажу їх на час прибирання підстилки
або посліду машинами повинні приєднуватися до внутрішнього водопро-
воду і каналізації, як правило, гнучкими шлангами.
3.4. Ввід водопроводу в конюшні слід передбачати в опалюване
приміщення, де на відгалуженнях водопровідної мережі, що йдуть в
неопалювані приміщення, необхідно передбачати запірні вентилі, а
за межами опалюваного приміщення на сухих ділянках цих відгалужень-
крани або з'єднувальні гайки. Якщо в конюшнях опалювані приміщення
відсутні, то необхідно передбачати водорозбірні колонки незамер-
заючого типу.
В конюшнях, де температура внутрішнього повітря в холодний
період року постійно підтримується вищою плюс 2 град. С, допуска-
ється передбачати внутрішній водопровід з підведенням води до
напувалок.
3.5. Кошари, як правило, внутрішнім водопроводом не облад-
нуються.
Для напування овець, що утримуютьсья у кошарах, слід перед-
бачати підведення води до групових автонапувалок, що встановлю-
ються на вигулах (відкритих базах).
Ввід водопроводу слід передбачати в родильне відділення та
тепляки.
3.6. Для тваринницьких будівель необхідне влаштування проти-
пожежної автоматизації та внутрішнього протипожежного водопроводу.
Мінімальні витрати води слід визначати у відповідності з вимогами
В будівлях для утримання птиці в клітках із спалимих матеріа-
лів при місткості будівель (або їх частин між протипожежними сті-
нами) більше 25 тис.голів, в тваринницьких і птахівничих будівлях
з горищами для зберігання грубих кормів та спалимої підстилки при
площі горища між протипожежними стінами 2000 м2 і більше, в будів-
лях заввишки в два поверхи і більше, а також в одноповерхових ба-
гатопогонових будівлях з категорією виробництва "В" площею понад
10000 м2 слід передбачати внутрішній протипожежний водопровід при
розрахунковій витраті води на два струмені по 5 л/с.
Примітка. При визначенні розрахункової витрати води на зов-
нішнє пожежогасіння навісів для звірів та кроликів
об'єм навісів слід приймати з коефіцієнтом 0,5.
Об'єм навісу визначають множенням площі вертикаль-
ного поперечного перерізу ( в межах осей зовніш-
ніх стояків, верхнього контуру покрівлі та рівня
підлоги) на довжину навісів.
3.7. Вільний напір води в трубопроводах при проточних та
групових напувалках слід приймати не менше 2 м, а при автонапувал-
ках - за даними заводу, що виготовляє напувалки.
3.8. Прокладку водопровідних труб в будівлях та приміщеннях
слід передбачати відкритою - по стінах і колонах, а також по
стаціонарних годівницях, клітках, постійній огорожі станків, стійл,
денників тощо, межа вогнетривкості яких повинна становити не менше
1 години.
Для напування тварин і птиці на вигулах необхідно передбачати
прокладання водопровідних труб для подачі води до напувалок, що
розміщуються на вигулах, при цьому не допускається прокладання во-
допровідних труб в місцях, де вони можуть стикатися з гноєм і
послідом, підлягати механічним впливам, заважати прибиранню гною
і посліду або транспортуванню кормів.
3.9. В твариннницьких будівлях на мережі виробничого водопро-
воду слід передбачати установку кранів для миття підлог з розра-
хунку радіусу дії 30 м і тиску на сприску не менше 5 м.
3.10. Для заповнення протипожежних ємкостей (резервуарів,
водойм) водою на вводах внутрішнього водопроводу в будівлі необхід-
но передбачати з'єднувальні головки діаметром 50 мм для приєднання
пожежних рукавів.
3.11. Для виробничого водопроводу тваринницьких будівель слід
застосовувати, як правило, плластмасові труби, які дозволяються
для питних водопроводів, а також сталевих тонкостінних неоцинкова-
них труб. Застосування металевих труб з товщиною стінок та діамет-
ром, більшим ніж визначено розрахунком, не допускається.
3.12. Для обліку загальної витрати води підприємством слід
передбачати установку водоміра на вводі водопроводу. Необхідність
установки водоміра на вводах в окремі будівлі повинна бути техно-
логічно обгрунтована.
3.13. Установку запірної арматури на мережі виробничого водо-
проводу слід передбачати: на вводі водопроводу в будівлю; на від-
галуження від магістралі; на підводках до групових напувалок,
технологічного обладнання і сіток для підмивання вимені.
На мережі виробничого водопроводу тваринницьких будівель і
приміщень, а також вигульних, вигульно-кормових майданчиків та
літніх таборів слід передбачати випускні пристрої для спорож-
нення трубопроводів.
3.14. Розрахункові витрати води на напування тварин з ав-
тонапувалок слід визначати у відповідності з обов'язковим до-
датком 2.
3.15. Витрати води спеціальними приладами і відсоток одно-
часної їх дії слід приймати у відповідності з обов'язковим
додатком 3.
3.16. Загальні усереднені питомі витрати води на окремих
типах тваринницьких підприємств наведені в довідковому додатку 4.
У додатку не враховані витрати води на господарсько-питні
потреби для обслуговуючого персоналу. Ці витрати слід передбачати
додатково у відповідності з діючими нормативними документами, які
регламентують проектування внутрішнього водопроводу в будівлях.
3.17. Внутрішню каналізацію тваринницьких будівель слід пе-
редбачати для відведення:
а) виробничих стічних вод від миття тварин, прибирання при-
міщень і доїльних майданчиків, від миття устаткування
