ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 


БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ


 

ЗАСТОСУВАННЯ

В БУДІВНИЦТВІ І БУДІНДУСТРІЇ

ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ

І ШЛАКОПЕМЗОВИХ ВІДСІВІВ

ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА


 

ДБН В.2.7-63-97

ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )


Держбуд України

Київ 1999


РОЗРОБЛЕНІ

 

Дніпропетровським дочірнім орендним підприємством НДІБВ Держкоммістобудування України (канд. техн. наук Є.В.Жихович, канд. техн. наук В.П.Примаков, інженери О.І.Овсіенко, О.Т. Кагітіна);


Науково-дослідним комплексом Київського державного університету будівництва і архітектури Мін вузу У країн и (канд. техн. наук М.П. Безсмертний, інженери В.М.Шеруда, А.Б.Анісімов, Ю.М.Стромілов);


Інститутом проблем матеріалознавства АН України (канд. техн. наук Я.П.Гіндіс)

ВНЕСЕНІ І  ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

Відділом будівельної індустрії, механізації і промисловості будівельних матеріалів Держбуду України

ЗАТВЕРДЖЕНІ

Наказом Держбуду України від 30.12.97 р. № 66 та надано чинності з 1 квітня 1998 р.


 З наданням чинності ДБН В.2.7-63-97 на території України припиняють дію РСН 329-88


 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ


Будівельні матеріали

Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих щлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва

ДБН В.2.7-63-97

Вводяться на заміну

РСН 329-88


1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

1.1  Дані будівельні норми поширюються на застосування в будівництві гранульованих шлаків силікомарганцю і вуглецевого феромарганцю, які одержують шляхом напівсухої грануляції вог­ненно-рідких шлаків феросплавного виробництва на гідрожолобних агрегатах, а також шлако­пемзових відсівів, які одержують шляхом подрібнення і розсіювання шлакових матеріалів феро­сплавного виробництва, що містять фракції дрібніше 5 мм.

1.2  Гранульовані шлаки виробляються в цехах шлакопереробки феросплавних заводів у від­повідності з технологічним регламентом, що забезпечує випуск продукції з якісними показниками за ТУ 14-11-217-85.

 

2  ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ І ШЛАКОПЕМЗОВИХ

ВІДСІВІВ

2.1 Гранульовані шлаки і шлакопемзові відсіви феросплавного виробництва повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-17-95 і ТУ 14-11-217-85.

2.2  Рекомендований зерновий склад гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів, які за­стосовуються для виробництва різних видів бетонів, повинен відповідати кривим просіювання, наведеним на рисунку, а при невідповідності має бути відкориговани


2.3 При улаштуванні основ під фундаменти і доріг, виконанні зворотного засипання, при утво­ренні територій коригування зернового складу гранульованих шлаків не вимагається.


3  ЗАСТОСУВАННЯ ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ І ШЛАКОПЕМЗОВИХ ВІДСІВІВ

3.1  Гранульовані шлаки і шлакопемзові відсіві силікомарганцю застосовуються для виготов­ лення легких бетонів; як заповнювач для виробництва шлакоблоків; при улаштуванні теплоізо­ ляційного і звукоізоляційного засипань; як додатки (в тонкомеленомувигляді) при виготовленні виробів з ніздрюватого бетону автоклавноготверднення і жаростійких бетонів; як підкислювана домішки при виробництві мінеральної вати з доменних шлаків.

3.2  Гранульований шлак вуглцевого феромарганцю застосовується при виготовленні важких бетонів як укрупнююча домішка до дрібнозернистого кварцевого піску.

3.3  Всі види гранульованих шлаків і шлакопемзові відсіви феросплавного виробництва за­ стосовуються як будівельний матеріал при улаштуванні нижніх шарів дорожніх покриттів, при виконанні зворотного засипання і утворенні територій - як домішки (в тонкомеленому вигляді) до вапняно-піщаних сумішей для виготовлення силікатної цегли автоклавного тверднення.

3.4  При недостатньому вмісті в шлаках дрібних фракцій допускається для приготування конст­ рукційних бетонів введення до їх складу кварцевого піску з метою підвищення легкоукладальності суміші.

3.5  Для поліпшення реологічних властивостей легкобетонної суміші при використанні як дріб­ ного заповнювача гранульованих шлаків силікомарганцю, зниження густини і одержання злитої структури бетону необхідно уводити до його складу поризуючі і мінеральні дисперсні домішки (мікронаповнювачі).

3.6  Для зниження витрати цементу у важкому бетоні як укрупнюючу домішку до дрібнозер­ нистого піску необхідно застосовувати гранульований шлак вуглецевого феромарганцю з модулем крупності більше 2,5.

3.7  Гранульовані шлаки вуглецевого феромарганцю можуть застосовуватися для улаштування основ на грунтах 1-ї категорії просідання. При виконанні зворотного засипання і улаштуванні шлакових подушок методом пошарового ущільнення необхідно керуватися вимогами РСН 232-88.

4  МЕТОДИКА ПІДБИРАННЯ СКЛАДІВ БЕТОНУ З ЗАСТОСУВАННЯМ

ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА

4.1    При підбиранні складу важкого бетону за основу необхідно приймати склади на незба- гаченому дрібнозернистому піску. Підбирання складів повинно виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 27006-86. Початковий склад бетону розраховують за фактичними характерис­ тиками вихідних матеріалів у відповідності з посібниками і рекомендаціями науково-дослідних інститутів.

4.2    При підбиранні складів конструкційних легких бетонів як дрібний заповнювач повинні застосовуватись гранульовані шлаки вуглецевого феромарганцю, силікомарганцю, а також шла­ копемзові відсіви феросплавного виробництва. Нестачу дрібних фракцій піску в гранульованих шлаках доцільно компенсувати уведенням до їхнього складу 30-50 % природного піску.

При підбиранні складів конструкційного легкого бетону на основі шлаку силікомарганцю необхідно використовувати гранульований шлак з насипною густиною не нижче 900 кг/м3 з дода­ванням до нього 30-50 % щільного піску.

4.3При підбиранні складів конструкційно-теплоізоляційного легкого бетону щільної структури за основу необхідно приймати склади на гранульованому шлаку силікомарганцю з насипною гус­ тиною не нижче 800 кг/м3 без збагачуваних домішок.

4.4  При підбиранні складів конструкційно-теплоізоляційного легкого бетону поризованої структури для поліпшення технологічних властивостей бетонної суміші необхідно застосовувати повітровтягувальну добавку - смолу деревну омилену (СДО) за ТУ 13-05-02-83, комплексну добавку - СДО+ЛСТ (смола деревна омилена + лігносульфонат технічний за ОСТ 13-287-85) у співвідношенні 3:1 за масою або СДО+УПБ (смола деревна омилена + упарена післядріжджова барда за ОСТ 18-126-83). Кількість поризуючої добавки береться 0,2-0,3 % від маси цементу і залежить від зернового складу дрібного заповнювача і ступеня поризації бетонної суміші; при цьому кількість дрібного заповнювача може бути зменшена на 30 %.

4.5    Приклади підбирання складів бетонів різного призначення наведені в обов'язковому додатку 1.

4.6    Розрахунок складу шихти для виробництва мінеральної вати з використанням гранульо­ ваного шлаку силікомарганцю приведений в обов'язковому додатку 2.

4.7    Розрахунок складу вапняно-шлако-піщаних сумішей для виготовлення силикатної цегли наведений у обов'язковому додатку 3.

4.8    Розрахунок складу жаростійкого бетону слід виконувати у відповідності з обов'язковим додатком 4.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1  Пил гранульованих шлаків за ступенем дії на організм відноситься до речовин класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76, що зумовлено наявністю в їх складі аерозолей дезінтеграції гранульованого шлаку силікомарганцю та феромарганцю, які є компонентами рецептур бетонних сумішей.

5.2Токсикологічна характеристика гранульованих шлаків приведена в таблиці 1. Таблиця 1

 

Найменування матеріалу

Позначення

нтд

ГДК р.З в повітрі мг/м3 за ГОСТ 12. 1.005-88

Клас небез­пеки

Характеристика дії на організм

Шлак гранульований виробництва феромарганцю

ТУ 14-11-217-85

0,2

II

Марганець може виділятись в повітря у вигляді аерозолю дезінтеграції. Токсична дія пов'язана з ураженням ЦНС,

ендокринної, серцево-судинної систем. При постійній дії на

організм виникає марганотокси-коз, ураження ЦНС, пневмонія

Шлак гранульований виробництва силікомарганцю

ТУ 14-11-217-85

      1,0

III

Кремній може виділятися в повітря у вигляді аэрозолю дезінтеграції. Загальнотоксична дія незначна. При довготрива­лій дії на організм може викли-

кати захворювання верхніх дихальних шляхів, хронічний пиловий бронхіт, пневмосклероз

5.3   Технологічні процеси виробництва бетонних сумішей та бетонних виробів із них, які супро­ воджуються утворенням пилу, повинні виконуватися у відповідності з вимогами Мінохоронздоров'я СРСР № 1042-73 від 04.04.1978 р. та СН 3223-85.

5.4   Обладнання для обробки та транспортування матеріалів, з яких піднімається пил, повинно бути герметизоване або обладнане аспіраційними пристроями. Оглядові вікна, стики, з'єднання окремих частин обладнання та укриття повинні бути улаштовані прокладками, які забезпечують необхідну герметичність.

5.5   В усіх виробничих та побутових приміщеннях повинні бути встановлені опалювально- вентиляційні пристрої, що забезпечують протягом всього робочого часу метрологічні і санітарні умови згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88. Побутові приміщення повинні бути обладнані у від­ повідності з СНІП 2.09.04-87.

5.6   Виробництво бетонних сумішей здійснюється в приміщеннях, обладнаних припливно-ви­ тяжною вентиляцією у відповідності з вимогами СНІП 2.04.05-86 та ГОСТ 12.4.021-75, освітленням у відповідності з СНІП ІІ-4-79 та ГОСТ 12.1.046-85, водою питною (ГОСТ 2874-82) та гарячою.

Технологічне обладнання повинне бути заземлене від статичної електрики у відповідності з ГОСТ 12.1.018-86. Захист від шуму необхідно забезпечити у відповідності з СН 3223-85.

5.7   В приміщеннях з надлишком вологи та тепла, крім місцевих витяжних шаф, повинна бути обладнана природна, а при неможливості її влаштування - припливно-витяжна вентиляція з ви­ тягуванням із верхньої зони.

5.8   Ступінь очищення запиленого повітря, яке викидається вентустановками, повинна виз­ начатися розрахунками забруднення атмосфери джерелами викидів підприємств на основі положень Загальносоюзного нормативного документа ОНД-86.

5.9   У приміщеннях, де виділяються гази та пил, необхідно проводити заміри забруднення повітряного середовища, відносної вологості та швидкості руху повітря у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88.

5.10Контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони проводиться у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 і методичними вказівками Мінохоронздоров'я СРСР № 3936-85.

Контроль в повітрі робочої зони необхідно проводити на сполуки, вказані у таблиці 2.

Таблиця 2

 

Найменування шкідливих речовин

Метод визначення речовини

Марганець і оксид марганцю

Методичні вказівки щодо визначення шкідливих речовин у повітрі. Вип.1-5, № 1617-77, с. 16-18

Оксид кремнію

Методичні вказівки щодо визначення вільного двоокису крем­нію в деяких видах пилу. М.: МЗ СРСР № 2392-81 від 24.04.84 р.

5.11  При виконанні виробничих операцій, які супроводжуються виділенням пилу, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту: засоби індивідуального захисту органів дихання у від­ повідності з вимогами ГОСТ 12.4.034-85, спецодяг - ГОСТ 27574-87 і ГОСТ 27575-87, спецвзуття - ГОСТ 28507-90, захисні окуляри - ГОСТ 12.4.013-85 Е, засоби індивідуального захисту від шуму - ГОСТ 12.4.051-87.

5.12  Прибирання робочих приміщень від пилу повинно виконуватися з використанням засобів малої механізації і, в залежності від характеру пилу, мокрим або пневматичним способом.

5.13  Технологічна стічна вода зливається в каналізацію у відповідності з вимогами СН 245-71.


 

ДОДАТОК  1

(обов'язковий)

РОЗРАХУНОК СКЛАДІВ БЕТОНУ З ЗАСТОСУВАННЯМ ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА

Підбирання складів важкого бетону

За основу приймають склад на незбагаченому дрібнозернистому піску.

При уведенні до складу бетону шлаку вуглецевого феромарганцю витрата цементу зменшується на 5 %. Витрата води визначається множенням зменшеної кількості цементу на водоцементне від­ношення. Кількість укрупнюючої домішки в межах 30-70 % за масою варіюється в залежності від зернового складу гранульованого шлаку, зокрема, від вмісту в ньому фракції менше 0,63 мм.

Об'єм гранульованого шлаку дещо перевищує об'єм заміненого піску. Однак досягнута зба­гаченням піску безперервність гранулометрії компонентів при застосуванні і ущільненні суміші забезпечує приблизно той же об'єм.

Фактичну витрату матеріалів на 1 м3 бетону визначають виходячи з отриманої середньої густини ущільненої бетонної суміші.

Склади важкого бетону можуть підбиратися без використання таблиць будь-яким методом, що забезпечує необхідні характеристики бетонної суміші і бетону за найменшої витрати цементу.

Приклад 1

Підібрати склад бетону класу В22,5 (марки 300). Марка за легкоукладальністю -П1.

Вихідні матеріали: портландцемент марки 500 (Ц) активністю 53 МПа; пісок кварцевий (П) з модулем крупності Мк=1,4 з насипною густиною ρп = 1550 кг/м3; гранульований шлак вуглецевого феромарганцю (Ш) з Мк=2,8 з насипною густиною ρш = 1370 кг/м3; щебінь гранітний (Щ) крупністю від 5 до 20 мм з насипною густиною ρщ = 1420 кг/м3 і об'ємом міжзернових пустот Vnyc = 0,45. Розрахунок складу бетону виконується згідно з "Рекомендациями по определению составов обыч­ного тяжелого бетона и снижению расхода цемента" (Киев: НИИСП Госстроя УССР, 1970. - 66 с.).

В/Ц = 0,55.

Для цього значення В/ІД згідно з складом бетону Ml50 передбачається витрата матеріалів на 1 м3 бетону: Ц - 302 кг; П - 616 кг; Vn- 398 л; Щ - 1313 кг; Ущ - 919 л; вода (В) - 168 л.