приміщенні декількома виконавцями оформлюється один наряд-допуск,
у якому вказуються всі прізвища виконавців. Після закінчення п'яти
діб наряд-допуск повинен бути оформлений знову.
7.1.5. До початку насичення судна горючими матеріалами
наряд-допуск на вогневі роботи не оформлюється.
7.1.6. Для упорядкування обліку проведення вогневих робіт і
видачі наряду-допуску на їх виконання на суднах повинен вестися
Журнал реєстрації нарядів-допусків на виконання вогневих робіт
(додаток 10).
7.1.7. Керівник проведення вогневих робіт на судні відповідає
за наявність у виконавця оформленого наряду-допуску на ці роботи,
забезпечення пожежної безпеки на місці проведення робіт,
інструктаж з пожежної безпеки всіх учасників робіт, забезпечення
місця проведення вогневих робіт засобами пожежогасіння.
7.1.8. Виконавець вогневих робіт відповідає за справність
обладнання, що застосовується, дотримання правил пожежної безпеки
і не має права приступати до роботи без наявності оформленого
наряду-допуску (крім випадку, зазначеному у пункті 7.1.5).
7.1.9. Проведення вогневих робіт допускається лише після
вжиття заходів, які унеможливлюють виникнення пожежі: очищення
робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих
конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння, а за
необхідності, тимчасовими системами пожежогасіння. Вид і кількість
первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце
робіт, визначається з урахуванням можливості виникнення і розвитку
пожежі та вказується в наряді-допуску.
7.1.10. Під час підготовки суден до вогневих робіт необхідно
передбачити можливість перенесення вогневих робіт з небезпечних у
пожежному плані місць судна на берег або на відкриту палубу.
7.1.11. Електрозварювальне обладнання (переносні або
пересувні електрозварювальні установки) під час ремонту і
будівництва суден повинно встановлюватися на березі (пірсі,
стапелі, стапель-палубі доку) або тільки на верхній палубі судна
поза районами навантажувально-розвантажувальних робіт і падінням
іскор. Установки повинні мати технічну документацію, що пояснює
призначення агрегатів, апаратури, приладів та електричні схеми.
7.1.12. Газозварювальне обладнання повинно розташовуватися
таким чином, щоб виключити попадання на нього відкритого вогню та
іскор, які виділяються у процесі роботи.
Тимчасове газопостачання суден може здійснюватися від балонів
і по газових магістралях з установленням на борту індивідуальних
газорозбірних постів, установка і монтаж яких дозволяється тільки
за наявності проекту тимчасового газопостачання. На суднах шириною
30 метрів і більше допускається установка постів по двох бортах.
7.1.13. Експлуатація, зберігання та транспортування балонів
на суднах повинні проводитися у відповідності до вимог інструкції
підприємства, затвердженої у встановленому порядку.
7.1.14. Для забезпечення пожежної безпеки під час подачі
газів необхідно, щоб:
установка газорозбірних постів і розведення газопроводів
проводилося на відкритій палубі;
газопровід подавання кожного газу мав вентиль для відключення
його подавання, розміщений поза судном;
газопроводи подавання горючих газів та кисню були пофарбовані
у відповідні кольори та мали різну з'єднувальну арматуру;
на суднах водотоннажністю 10 тис. тонн і більше передбачалося
установлення додаткових вентилів для відключення подавання газу.
7.1.15. Під час проведення вогневих робіт виконавець
зобов'язаний вжити заходів до захисту електричних кабелів, горючої
ізоляції або опорядження, важкодоступних місць, отворів,
технологічних прорізів, механізмів, розподільних щитів, приладів
та іншого обладнання від іскор, розплавленого металу і впливу
підвищеної температури (за допомогою металевих екранів, покривал з
негорючого теплоізоляційного матеріалу або іншими способами).
7.1.16. У приміщеннях, де раніше проводилися вогненебезпечні
роботи, застосовувались або зберігалися ЛЗР і ГР, допускається
проводити вогневі роботи тільки при працюючій припливно-витяжній
вентиляції, що забезпечує утримання парів не вище 20% від НКМПП.
7.1.17. Вогневі роботи на ізольованих конструкціях
допускається проводити тільки після видалення горючого покриття
навколо місця виконання робіт відповідно до табл. 1.
На суднах, що ремонтуються, необхідна кількість вогнегасників
установлюється з урахуванням наявних на судні готових до
застосування (перевірених) штатних систем.
Таблиця 1. Радіус оброблення ізоляції на конструкціях
У міліметрах
------------------------------------------------------------------
| Група | Горючість клею |
| горючості |-----------------------------------------------|
| ізоляційного | горючий | важко - | негорючий, механічне |
| матеріалу | | горючий | кріплення ізоляції |
|----------------+-----------+-----------+-----------------------|
| Горючі | 200 | 200 | 150 |
|----------------+-----------+-----------+-----------------------|
| Важкогорючі | 150 | 100 | 100 *) |
|----------------+-----------+-----------+-----------------------|
| Негорючі | 100 | 100 *) | - |
------------------------------------------------------------------
* Обмазування целалітовим клеєм або інші види захисту
обробленої ізоляції можуть не передбачатися.
Оброблення ізоляції проводиться у радіусах (зазначених у
таблиці) по обидва боки зварюваної (розрізної) конструкції.
Якщо горючість клею або ізоляційного матеріалу не
встановлена, то слід приймати радіус оброблення, рівний 200 мм.
Кромку ізоляції, що залишилася навколо місця зварювання
(різання), необхідно захистити азбестом або іншим негорючим
матеріалом.
Якщо ізоляція має зашивку, то захист з негорючого матеріалу
треба виконувати від металевої конструкції до зашивки.
Якщо захист конструкцій негорючими матеріалами неможливий, то
необхідно виконати обмазування целалітовим клеєм у радіусі = 2 R,
де R норматив. Товщина шару обмазування має бути не менше 0,5 мм.
7.1.18. Вогневі роботи на свіжопофарбованих конструкціях
можуть бути допущені, як виняток, тільки після повного висихання
фарби й аналізу повітряного середовища (у замкнутих і
важкодоступних просторах).
7.1.19. Дерев'яний настил риштування, що розміщується в
районі можливого розльоту крапель розплавленого металу, під час
проведення вогневих робіт має бути закритий негорючим матеріалом.
До місця проведення вогневих робіт повинен бути прокладений
пожежний рукав з приєднаним до нього пожежним стволом.
7.1.20. Під час проведення вогневих робіт на вертикальних
поверхнях, очищення нижчележачих палуб і перекриттів від горючих
матеріалів слід проводити в радіусі, указаному в табл. 2.
Таблиця 2. Допустима відстань до незахищених горючих конструкцій, матеріалів і поверхонь
------------------------------------------------------------------
| Висота точки зварювання | Вид вогневих робіт |
| (різання) над рівнем |--------------------------------|
| палуби (підлоги) | зварювання | різання |
|-------------------------------+-----------------+--------------|
| 0 | 5 | 6 |
|-------------------------------+-----------------+--------------|
| 2 | 6 | 8 |
|-------------------------------+-----------------+--------------|
| 5 | 8 | 10 |
|-------------------------------+-----------------+--------------|
| 7 | 10 | 12 |
|-------------------------------+-----------------+--------------|
| 10 | 12 | 14 |
------------------------------------------------------------------
Отвори, що розташовані в межах указаних зон, повинні бути
захищені від попадання до них крапель розплавленого металу
негорючими матеріалами.
Під час проведення вогневих робіт у середині суднових
приміщень на палубах місця робіт повинні бути очищені від горючих
матеріалів на відстані не менше 5 метрів під час дугового і
газового зварювання і 10 метрів - під час газового різання.
7.1.21. Виконавець вогневих робіт повинен вжити заходів, які
виключають попадання розпечених частинок металу в суміжні
приміщення. Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі
роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути зачиненими.
7.1.22. Під час проведення вогневих робіт на конструкціях, що
відділяють суміжні приміщення, у яких містяться ємкості з ГГ, ЛЗР
та ГР, приміщення повинні бути провентильовані, а ємкості видалені
з приміщень у безпечне місце.
7.1.23. Електрозварювальні роботи на суднах повинні
проводитися, як правило, зі зворотним проводом, якщо сам корпус
судна не є об'єктом зварювання.
7.1.24. До початку вогневих робіт на судні, що ремонтується,
виробничі майстри повинні бути ознайомлені старшим будівельником і
командуванням судна з улаштуванням і розміщенням виходів з
приміщень і відсіків, а також із системами зв'язку, оповіщення і
сигналізації на судні (з відповідним записом у вахтовому журналі).
7.1.25. Під час проведення вогневих робіт у приміщеннях з
підвищеною пожежною небезпекою для контролю і забезпечення
пожежовибухобезпеки повинна призначатися особа (а за необхідності
і в суміжні приміщення) з числа осіб команди судна, що
ремонтується (або працівників підприємства - за умовами
контракту), а на судні, що будується, - з числа працівників
підприємства, що пройшли навчання відповідно до програми
проведення протипожежного інструктажу та занять з
пожежно-технічного мінімуму з робітниками та службовцями
підприємства.
7.1.26. Перед початком проведення вогневих робіт
безпосередній керівник (капітан) зобов'язаний провести інструктаж
з пожежної безпеки з особою з числа команди судна і виконавцем
вогневих робіт (з підписом його в наряді-допуску).
7.1.27. Відповідальна особа зобов'язана:
перевірити готовність місця (приміщення) до проведення
вогневих робіт;
перевірити зовнішнім оглядом справність і готовність до дії
засобів пожежогасіння, фактичну подачу води на пожежний рукав;
стежити за тим, щоб електрозварювальні кабелі та газорізальні
шланги в місцях проходу через люки, двері і горловини були
захищені від механічних пошкоджень;
у разі виявлення загорання негайно припинити роботи,
оголосити тривогу, викликати пожежну охорону і одночасно вжити
заходів щодо його гасіння наявними первинними засобами
пожежогасіння;
у разі порушення виконавцем заходів пожежної безпеки
заборонити подальше проведення робіт і негайно доповісти про це
безпосередньому керівнику проведення вогневих робіт (капітану);
після закінчення робіт оглянути місце проведення робіт і
суміжні приміщення.
7.1.28. Безпосередній керівник вогневих робіт (капітан)
зобов'язаний забезпечити протягом робочої зміни і після закінчення
вогневих робіт огляд місця виконання робіт, суміжних приміщень і
майданчиків, що розташовані нижче, і встановити періодичний
контроль протягом 3-5 годин за цими приміщеннями.
Відповідальна особа може залишити місце робіт після огляду
безпосереднім керівником місць проведення вогневих робіт і після
отримання дозволу від нього.
7.1.29. Перед проведенням вогневих робіт у машинних,
котельних та інших приміщеннях суден поверхні, які раніше
торкалися нафти або нафтопродуктів, необхідно ретельно очистити
від залишків ПММ і насухо протерти.
7.1.30. Пожежна безпека паливних цистерн, що ремонтуються,
танків, кофердамів (у разі проведення вогневих робіт у середині
ємкості) повинна забезпечуватися тільки зачищенням і дегазацією до
безпечних концентрацій з видаленням твердих залишків.
Якщо в середині цистерн, що ремонтуються, танків, кофердамів
ніяких робіт проводитися не буде, то пожежна безпека може бути
забезпечена:
зачищенням і дегазацією до концентрації горючих парів і газів
не більше 20% від НКМПП;
заповненням внутрішнього об'єму інертними газами до зниження
концентрації кисню в об'ємі до 8% і менше при флегматизації
двоокису вуглецю, до 6,5% при флегматизації азотом або димовими
газами;
заповнення водою до появи її у мірильних трубах за умови, що
місце вогневих робіт на 0,8 м нижче рівня води.
7.1.31. Пожежна безпека суміжних цистерн повинна
забезпечуватися виконанням вимог пункту 7.1.30.
7.1.32. Пожежну безпеку паливної арматури і трубопроводів
слід забезпечувати в комплексі з їх цистернами зачищуванням і
дегазацією при відкритих клапанах і заглушках чи заповненням
інертним газом до норми, установленої згідно з пунктом 7.1.30.
Ділянки паливних та масляних трубопроводів, на яких
планується проведення вогневих робіт, необхідно від'єднати від
інших частин трубопроводу, демонтувати і по всій довжині повністю
очистити від залишків ГР.
7.1.33. Для флегматизації паливних цистерн і трубопроводів
повинні застосовуватися спеціальні станції (установки, системи),
що дають змогу забезпечити подавання необхідної кількості
інертного газу, обладнані приладами газового контролю.
Інертний газ, що використовується для заповнення паливних
цистерн і трубопроводів, повинен уміщувати кисень не більше 5%
(об) та мати температуру не більше 65 град. C.
7.1.34. Факт зачищення і флегматизації вантажних танків і
паливних цистерн повинен бути засвідчений хімічною лабораторією у
довідці-замовленні. Заповнення паливних цистерн водою
засвідчується командуванням судна.
7.1.35. Якщо вогневі роботи проводитимуться в середині
зачищених ємкостей чи на їх зовнішніх огороджувальних поверхнях,
то аналіз повітряного середовища в суміжних ємкостях, що
ремонтуються, вантажних танках чи паливних цистернах повинен
здійснюватися безпосередньо перед початком робіт.
7.1.36. У разі збільшення вмісту горючих парів і газів у
зачищених танках і паливних цистернах або вмісту кисню в
зафлегматизованих цистернах вище допустимої норми вогневі роботи
повинні бути негайно припинені. Особа, відповідальна за проведення
вогневих робіт, зобов'язана встановити причини змінення складу
повітряного середовища і вжити заходів щодо їх усунення.
7.1.37. Контроль за утриманням парів і газів у вантажних
танках, цистернах слід проводити:
