ПІ 1.4.32-421-2005. Примірна інструкція з охорони праці при роботах з ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутилацетатом, толуолом, етиловим ефіром


МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТАХ

3 АЦЕТОНОМ, БЕНЗОЛОМ, КЕРОСИНОМ, БЕНЗИНОМ,

БУТИЛАЦЕТАТОМ, ТОЛУОЛОМ,

ЕТИЛОВИМ ЕФІРОМ


Київ 2005


ПОГОДЖЕНО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Національний науково-дослідний інститут охорони праці

Аркуш погодження 16 грудня2004р.№ 820

Наказ Мінпромполітикн України

19 серпня 2005 р. № 312


ПІ 1.4.32-421-2005

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТАХ

3 АЦЕТОНОМ, БЕНЗОЛОМ, КЕРОСИНОМ, БЕНЗИНОМ,

БУТИЛАЦЕТАТОМ, ТОЛУОЛОМ,

ЕТИЛОВИМ ЕФІРОМ


Київ 2005


РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО

Державним підприємством „Hayково-дослідний інститут мікроприладів (ДП „НДІМП")" Національної академії наук України

ВВЕДЕНО

Вперше


© Національний НДІ охорони праці

© ДП „НДІМП"

© ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

© Мінпромполітики України

Зміст

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ 5

2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ 12

3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ШД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ 12

4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ШСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ 14

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЩЯХ 15

Додаток А (довідковий) 17

НОРМАТИВЫ ПОСИЛАННЯ 17


1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ

1.1. Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки при роботах з легкозаймистими рідинами (ЛЗР) - ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутил ацетатом, толуолом, етиловим ефіром. Бона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах усіх форм власності з виробництва продукції мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.

1.2. Роботи з ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутилацетатом, толуолом, етиловим ефіром відносяться до робіт із шкідливими речовинами і підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 №15.

1.3. Згідно із ст.11 Закону України "Про охорону праці" (далі - Закон) не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах, із шкідливими або небезпечними умовами праці.

1.4. До самостійного виконання робіт допускаються особи:

котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 „Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 та не мають медичних протипоказань;

з котрими проведено інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлення з вимогами правил поведінки при виникненні аварій і надання першої (долікарської) допомоги потерпілим від нещасних випадків;

котрі пройшли професійний добір і склали іспити на право: працювати з токсичними легкозаймистими та вибухонебезпечними хімічними речовинами, технічної експлуатації електроустановок споживачів напругою до 1000 В і мають групу електробезпеки, не нижчу П-ої (керівник робіт, бригадир або старший групи - не нижчу Ш-ої або IV-ої);

з котрими проведено вступний інструктаж та інструктаж і стажування на робочому місці Із записом у відповідному журналі.

Робітники, котрі виконують роботи з ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутилацетатом, толуолом, етиловим ефіром, повинні:

знати та виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці (правил, стандартів, норм, положень, Інструкцій);

знати та виконувати вимоги правил поведінки з устаткуванням, інструментом та іншими засобами виробництва;

користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

виконувати вимоги i зобов'язання з охорони праці, передбачені Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:

а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися встановленого часу технологічної та обідньої перерв;

б) не виконувати робіт, не передбачених змінним завданням;

в) не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;

проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, котрі його оточують, і навколишньому природному середовищу (ст. 159 Кодексу Законів про працю України /КЗпПУ/);

повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника чи іншу посадову особу (ст. 159 КЗпПУ).

1.5. У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.

1.6. Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.

1.7. При виконанні робіт з ацетоном, бензолом, керосином, бензином, бутил ацетатом, толуолом, етиловим ефіром можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі чинники:

а) фізичні:

ураження електричним струмом;

вибухонебезпека;

пожежонебезпека;

ураження від самозаймання речовин та їх парів у суміші з повітрям;

підвищення або зниження температури робочої зони;

б) хімічні:

токсична дія на організм людини; отруєння;

подразнююча дія на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органів дихання); наркотична дія; проникнення через неушкоджену шкіру.

1.8 Для виконання робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці згідно із ст.8 Закону працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби Індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджуючі засоби:

халат лавсановий (білий або світлих тонів) згідно з ГОСТ 12.4.103-83;

ковпак (шапочка, косинка) лавсановий (білий або світлих тонів) згідно з ГОСТ 12.4.011-89;

взуття шкіряне (тапочки) згідно з ГОСТ 12.4.137-2001;

рукавички гумові технічні згідно з ГОСТ 20010-93;

фартух з прогумованої тканини згідно з ГОСТ 12.4.029-76;

окуляри захисні герметичні згідно з ГОСТ 12.4.013-85 Е;

протигаз фільтруючий згідно з ГОСТ 12.4.121 -83;

коробки фільтруючі відповідної марки "А" або "БКФ" згідно з ГОСТ 12.4.122-83;

мило туалетне згідно з ГОСТ 28546-90;

рушник із бавовняної тканини.

1.9 Робітники, котрі виконують роботу з легкозаймистими рідинами, повинні дотримуватися таких вимог санітарних норм та особистої гігієни:

виконувати роботу тільки в необхідних засобах індивідуального захисту;

утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті;

їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених для цього місцях;

зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, у холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

перед тим, як вийти на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин), вимити з милом руки, обличчя та прополоскати ротову порожнину питною водою;

після закінчення роботи вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ та прополоскати ротову порожнину питною водою.

1.10 Робітники повинні дотримуватися вимог пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежегасіння, порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.

1.11 Речовини: ацетон, бензол, керосин, бензин, бутилацетат, толуол, етиловий ефір є добрими розчинниками та використовуються в промисловості для відмивання й знежирення різних деталей ї вузлів виробів, приладів напівпровідникового виробництва та приладобудування, а також для проведення аналізів інших речовин. Під час роботи з цими рідинами треба враховувати їх властивості та небезпечні чинники.

1.11.1 Ацетон (СНзСОСНз) ( ГОСТ 2768-84 Ацетон технический. Технические условия)

Ацетон - безбарвна легкозаймиста рідина, розчинна у воді з характерним різким запахом, легко випаровується при кімнатній температурі:

Летучість при кімнатній температурі - 711 мг/л

Густина при 20° С - 0,794 г/см3

Температура спалаху - мінус18°С

Температура кипіння - 56,24° С

Температура самозаймання - 465° С.

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - мінус 20° С,

верхня - +6° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 2,2 %,

верхня - 13 %.

Ацетон - особливо вибухонебезпечна, легкозаймиста, токсична рідина. При сполученні з перекисом натрію або хромовим ангідридом займається в супроводі з вибухом.

Мінімальна вибухонебезпечна об'ємна доля кисню при розбавленні ацетоноповітряних сумішей: вуглекислим газом - 14,9 %, азотом - 11,9 %.

Категорія та група вибухонебезпечної суміші ацетону II А-Т.

Ацетон має наркотичну дію. При тривалому вдиханні його парів ацетон накопичується в організмі людини, вражає всі відділи нервової системи І спричиняє отруєння. Ацетон має слабо виявлену місцеву дію на шкіру, здатний проникати крізь непошкоджені шкірні покрови. Нетривале вдихання його парів викликає наркотичне сп'яніння.

Контроль концентрацій ацетону в повітрі робочої зони повинен проводитесь одним із методів:

утворення йодоформу при взаємодії ацетону з йодом у лужному середовищі та порівняння ступеня помутніння з стандартною шкалою;

за допомогою газоаналізатора типу УГ.

Періодичність проведення контролю виконувати відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

ГДК у повітрі робочої зони 200 мг/м3.

Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.2. Бензол (С6 Н6) ( ГОСТ 5955-75. Бензол. Технические условия)

Бензол - безбарвна легкозаймиста рідина з характерним ароматичним запахом, легко випаровується при кімнатній температурі:

Густина при 20° С - 0,879 г/см3

Температура спалаху - мінус 11° С

Температура кипіння - 80,1° С

Температура самозаймання - 540° С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - мінус14°С,

верхня - +13° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 1,4%,

верхня - 7,1 %.

Пари бензолу з повітрям утворюють вибухонебезпечні суміші. При отруєні парами бензолу спостерігаються головні болі, слабкість, запаморочення, а при тяжких випадках - провали пам'яті. ГДК парів у повітрі робочої зони 5 мг/м3. Клас небезпеки Ззгідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.3 Керосин освітлювальний (ОСТ 38.01407-86. Керосин осветительный. Технические условия)

Керосин - світлобура легкозаймиста рідина з характерним запахом.

Густинапри 20 °С - 0,834 г/см3

Температура спалаху - 57 °С

Температура кипІння - 200 °С

Температура самозаймання - 216 °С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - 35° С,

верхня - 75° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 1,4%,

верхня - 7,5 %.

Керосин є продуктом переробки нафти, має слабо виявлену місцеву дію на шкіру та слизові оболонки очей людини. Не має властивостей комуляції, не проникає крізь неушкоджену шкіру, не викликає підвищеної чутливості організму, не вражає внутрішні органи людини.

ГДК парів у повітрі робочої зони 300 мг/м

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.4 Бензини - розчинники:

1.11.4.1 (ТУ38.401-67-108-92. Нефрасы С2- 80/120 и СЗ-80/120. Технические условия)

Нефрас - безбарвна, легкозаймиста та вибухонебезпечна рідина з характерним запахом нафтопродукту. ВІн відноситься до легкозаймистих речовин першої категорії.

Густина при 20° С - 0,722 г/см

Температура спалаху - мінус17°С

Температура кипіння - + 80 °С

Температура самозаймання парів в повітрі - 270 °С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - мінус 17° С,

верхня - +10° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 1,1 %,

- верхня - 5,4 %.

ГДК ларів у повітрі робочої зони 100 мг/м3.

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.11.4.2 (ГОСТ 8505-80. Нефрас-С 50/170. Технические условия)

Нефрас - С 50/170 - прозора масляниста, легкозаймиста та вибухонебезпечна рідина з характерним запахом нафтопродукту.

Температура спалаху - мінус 39° С

Температура кипіння - +50° С

Температура самозаймання парів у повітрі - +435° С

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 0,82 %,

верхня - 5,9 %.

Нефрас-С 50/170 розкладається при температурі перегонки 45-200° С з утворенням токсичних речовин.

ГДК парів у повітрі робочої зони 300 мг/м3.

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Нефраси випаровуються при кімнатній температурі. Попадання парів нефрасів у верхні дихальні шляхи може спричинити подразнення слизових оболонок, а при концентрації, вищій за ГДК - гостре отруєння. Нефраси мають місцеву дію на шкіру, можуть викликати гостре запалення та хронічні екземи.

1.11.5 Бутилацетат (СН3 СОО С4 Н9) (ГОСТ 22300-76. Эфиры этиловый и бутиловый уксусной кислоты. Технические условия)

Бутилацетат ще називають бутилетановат, оцтовобутиловий ефір. Бутилацетат - безбарвна легкозаймиста, вибухонебезпечна, прозора, токсична рідина, яка має характерний ароматичний запах і наркотично діє на людину. Бутилацетат мало розчинний у воді, але добре розчиняється етиловим спиртом і діетиловим ефіром у всіх співвідношеннях. За класифікацією вибухонебезпеки суміші бутилацетату з повітрям відноситься до категорії*2, група Т2.

Молекулярна маса - 116,16

Густина при 20 °С - 0,870 г/см3

Температура спалаху - 29° С

Температура кипіння - 126,1° С

Температура самозаймання парів у повітрі - 450° С

Температурні межі вибухонебезпеки насичених парів з повітрям:

нижня - 13° С,

верхня - 48° С.

Концентраційні межі вибухонебезпеки парів з повітрям за об'ємом:

нижня - 2,27 %,

верхня - 14,7 %.

ГДК парів у повітрі робочої зони 200 мг/м3.

4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Пари бутилацетату мають сильну подразнюючу дію на слизові оболонки очей та верхні дихальні шляхи. Бутилацетат при контакт! зі шкірою людини може викликати дерматити та інші хвороби шкіри.

1.11.6 Толуол (С6Н5 СН3) (ГОСТ 14710-78 Е. Толуол нефтяной. Технические условия)

Толуол - безбарвна легкозаймиста, пожежо-вибухонебезпечна рідина з характерним запахом.