Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування "


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 17 січня 2002 року N 2980-III,
 від 7 березня 2002 року N 3084-III,
 від 6 лютого 2003 року N 492-IV,
 від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,
від 9 квітня 2004 року N 1678-IV,
 від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
 від 25 березня 2005 року N 2505-IV,
 від 20 грудня 2005 року N 3235-IV,
 від 19 грудня 2006 року N 489-V,
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
 діють до 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 33 розділу II Закону України
 від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
 згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
 від 3 червня 2008 року N 309-VI,
від 25 грудня 2008 року N 799-VI

Положення частин першої та другої статті 2 цього Закону
 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
 (згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 17 березня 2005 року N 1-рп/2005)

(У тексті Закону слова "народженням та" виключено згідно із Законом України від 3 червня 2008 року N 309-VI)



Цей Закон спрямований на запровадження Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" шляхом визначення розмірів внесків до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів.

Стаття 1. Установити розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

1) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням:

для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

(абзац другий пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 17.01.2002 р. N 2980-III,
 від 09.04.2004 р. N 1678-IV,
 від 19.12.2006 р. N 489-V,
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)



(абзац другий пункту 1 статті 1 у редакції
 Закону України від 03.06.2008 р. N 309-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

для роботодавців - на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

(пункт 1 статті 1 доповнено новим абзацом третім
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3084-III,
 абзац третій пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 09.04.2004 р. N 1678-IV,
 від 19.12.2006 р. N 489-V,
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)



(абзац третій пункту 1 статті 1 у редакції
 Закону України від 03.06.2008 р. N 309-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

для роботодавців - на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС - 0,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

(пункт 1 статті 1 доповнено новим абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3084-III,
у зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий
 вважати відповідно абзацами п'ятим - сьомим,
 абзац четвертий пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 09.04.2004 р. N 1678-IV)

для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

0,25 відсотка - для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;

0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

(абзац п'ятий пункту 1 статті 1 в редакції
 Закону України від 06.02.2003 р. N 492-IV)
(абзац п'ятий пункту 1 статті 1 замінено абзацами
п'ятим - восьмим згідно із Законом України від 09.04.2004 р. N 1678-IV)

абзац шостий пункту 1 статті 1 виключено

(абзац шостий пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3084-III,
 виключено згідно із Законом України
 від 06.02.2003 р. N 492-IV)

абзац сьомий пункту 1 статті 1 виключено 

(згідно із Законом України
 від 06.02.2003 р. N 492-IV)

2) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:

для роботодавців - 1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

(абзац другий пункту 2 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 17.01.2002 р. N 2980-III,
 від 06.02.2003 р. N 492-IV,
 від 09.04.2004 р. N 1678-IV,
від 25.03.2005 р. N 2505-IV,
 від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
 від 19.12.2006 р. N 489-V,
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)



(абзац другий пункту 2 статті 1 у редакції
 Законів України від 03.06.2008 р. N 309-VI,
від 25.12.2008 р. N 799-VI)

для найманих працівників, військовослужбовців - 0,6 відсотка суми оплати праці, грошового забезпечення, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

(абзац третій пункту 2 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 09.04.2004 р. N 1678-IV,
від 25.12.2008 р. N 799-VI)

на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, роботодавці звільняються від сплати внесків у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;

(пункт 2 статті 1 доповнено абзацом четвертим
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3084-III)

роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС звільняються від сплати внесків; 

(пункт 2 статті 1 доповнено абзацом п'ятим
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3084-III)

для юридичних та фізичних осіб, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру - 2,2 відсотка суми витрат на виплату доходу (прибутку);

(пункт 2 статті 1 доповнено абзацом шостим
 згідно із Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

3) для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі обов'язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають, - 4,1 відсотка суми оподатковуваного доходу (прибутку), у тому числі:

(абзац перший пункту 3 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 06.02.2003 р. N 492-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV,
 від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
 від 19.12.2006 р. N 489-V,
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)



(абзац перший пункту 3 статті 1 у редакції
 Закону України від 03.06.2008 р. N 309-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

1,9 відсотка - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

(абзац другий пункту 3 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 17.01.2002 р. N 2980-III,
 від 19.12.2006 р. N 489-V,
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)



(абзац другий пункту 3 статті 1 у редакції
 Закону України від 03.06.2008 р. N 309-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

2,2 відсотка - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

(абзац третій пункту 3 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законами України від 17.01.2002 р. N 2980-III,
 від 06.02.2003 р. N 492-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV,
 від 20.12.2005 р. N 3235-IV,
 від 19.12.2006 р. N 489-V,
 від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 1 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)



(абзац третій пункту 3 статті 1 у редакції
 Закону України від 03.06.2008 р. N 309-VI,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 799-VI)

Стаття 2. Установити, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

(положення частини першої статті 2 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.03.2005 р. N 1-рп/2005)



Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

(частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 09.04.2004 р. N 1678-IV)

(положення частини другої статті 2 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.03.2005 р. N 1-рп/2005)



Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

(статтю 2 доповнено частиною третьою
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3084-III)

(дію статті 2 зупинено на 2004 рік щодо зобов'язань бюджетних установ згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV,
на 2005 рік - згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV, від 25.03.2005 р. N 2505-IV)