НОРМАТИВ™ PRO пользователь:М?нрег?онбуд New edition sn:12345671 31.10.2009
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСІВ РОДОВИЩПІСКУ ТА ГРАВІЮ
РОЗРОБЛЕНІ |
Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ України) |
ВНЕСЕНІ |
Управлінням будівельної індустрії, механізації і промисловості будівельних матеріалів Держкоммістобудування України |
ЗАТВЕРДЖЕНІ |
Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 14.09.95 р. №188 і введені в дію 01.01 .96 р. |
ЗМІСТ
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
3 КЛАСИФІКАЦІЯ ПІСКІВ І РОДОВИЩ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ
4 ГАЛУЗІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ ЗА ЯКІСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
5 ГРУПУВАННЯ РОДОВИЩ ЗА СКЛАДНІСТЮ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ
6 ВИМОГИ ДО ВИВЧЕНОСТІ РОДОВИЩ ПІСКУ ТА ГРАВІЮ
7 ВИМОГИ ДО ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ
8 ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ РОЗВІДАНИХ РОДОВИЩ ДО ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ
ДОДАТОК 1
ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ПІСОК,ГРАВІЙ ТА МАТЕРІАЛИ, ВИРОБИ І КОНСТРУКЦІЇ З НИХ
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Дані норми установлюють порядок визначення запасів родовищ піску та гравію, застосування "Классификации запасов месторождений и природных ресурсов твердых полезных ископаемых" до родовищ піску та гравію.
Обов'язкові вимоги нормативного документа викладені в розділах, пунктах і підпунктах: 3.6.1-3.6.3; 4.3.1.2-4.3.1.5; 4.3.2; 4.3.3.2; 4.3.4.2; 4.3.5; 4.3.6.2; 4.3.7.2; 4.3.7.3; 4.4.1-4.4.3; 4.5.2; 4.5.4; 4.6.3; 4.7.3; 4.8; 4.11; 5.1; 5.3; 6.1,1-6.1.4; 6.1.6; 6.2.1-6.2.3; 6.3.1-6.3.9; 6.3.12-6.3.15; 6.4-6.6; 7; 8. Рекомендовані вимоги — в решті розділів, пунктів і підпунктів.
Норми повинні виконуватись і враховуватись усіма організаціями І підприємствами, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості, при геологічному розвідуванні, оцінюванні якості і експлуатації родовищ піску та гравію, проектуванню підприємств по видобуванню і переробленню мінеральної сировини.
2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Цей нормативний документ вміщує такі основні терміни:
2.1 Природний пісок — сипка дрібноуламкова гірська порода, що являє собою суміш обкатаних різною мірою зерен розміром від до .
2.2 Гравій - сипка порода з зерен розміром від до , обкатаних різною мірою. Добре обкатаний гравій зветься галькою.
2.3 Граеелистий пісок - порода з вмістом уламків, які перевищують за розміром піщані часткивід 10 до 15%.
2.4 Піщано-гравійна суміш — порода з вмістом гравійної частини від 15 до 30%.
2.5 Гравійно-піщана суміш — порода з вмістом гравійної частини більше 30%.
2.6 Валуни — обкатані уламки гірської породи розміром більше 70мм.
3 КЛАСИФІКАЦІЯ ПІСКІВ І РОДОВИЩ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ
3.1 В залежності від речовинного складу розрізняють піски мономінеральні, олігоміктові та поліміктові.
3.1.1 Мономінеральні піски -- піски, уламковий матеріал яких складається переважно із зерен
одного мінералу.
3.1.2 Олігоміктові піски - піски, що складаються із зерен двох-трьох мінералів з переважнимвмістом одного із них.
3.1.3 Поліміктові піски - піски, що складаються із уламків гірських порід і мінералів різногоскладу.
3.2 Основні мінерали, що утворюють піски, — кварц, польові шпати, кальцит та інші. Найбільш поширені складові домішки — слюди, карбонати, гіпс, ільменіт, циркон, монацит;
рідше — інші мінерали.
3.3 Валуни та гравій переважно складаються із уламків міцних гірських порід — граніту, гнейсу, діабазу, кварциту і твердих мінералів — кварцу та інших; досить часто, особливо у складі крупних фракцій, присутні уламки слабких порід — сланців, вапняків, доломітів, пісковиків.
3.4 В залежності від форми зерен пісок, гравій і валуни розподіляються на округлі, кулясті, округло- кутасті і кутасті (лускаті чи подовжені). За характером поверхні — на частки з рівною, нерівною та шорсткуватою поверхнями.
3.5 В залежності від генезису родовища пісків розрізняють алювіальні (річкові), морські, льодовикові та еолові; гравію — алювіальні. Елювіальні, делювіальні, пролювіальні та озерні піски в Україні промисло вого значення не мають. Дрібні поклади цих пісків можуть розроблятись лише тимчасовими кар'єрами для обмежених цілей. Валуни інколи зустрічаються в морських відкладеннях та алювіальних відкладеннях гірських річок.
3.5.1Алювіальні родовища мають найбільше поширення. Поклади переважно видовжені, зерновий їх склад для рівнинних річок відносно постійний, піщаний, для Прикарпатського регіону — піщано- гравійний, різнорідний за співвідношенням фракцій.
Серед алювіальних родовищ розрізняють заплавні (руслові) і ті, що належать до більш високих терас. Заплавні характеризуються практично повною обводненістю і необхідністю застосування спеціальних технічних засобів видобутку.
Оцінка запасів заплавних піщаних і гравійних родовищ повинна вміщувати інженерно-геологічні розрахунки стійкості рухливих (тих, що формуються) піщано-гравійних мас за контуром запасів з метою прогнозування впливу видобутку на інженерні споруди і комунікації, що розташовані в долині найближчого району родовища.
3.5.2 Морські піщані родовища розподіляються на сучасні і дочетвертинні. Поклади звичайно відрізняються хорошим сортуванням матеріалу, обкатаністю зерен, відносно стабільним зерновим складом.
3.5.3 Льодовикові родовища в Україні (переважно піщані) пов'язані з озами, рідше з камами, зандровими рівнинами (полями) та прохідними долинами.
3.5.3.1 Ози розвинуті на північному Поліссі, мають подовжену валоподібну форму (до 1-) завширшки 100-, складені переважно дрібно-, середньозернистими хорошого сортування пісками, нерідко з домішкою гальки кристалічних порід.
3.5.3.2 Ками мають обмежений розвиток, а пов'язані з ними родовища можуть задовольнити лише місцеві будівельні організації з обмеженою потребою у пісках. Виражені вони у рельєфі окремими, часто лінійно розташованими пагорбами, складені погано відсортованим гравійно-піщаним матеріалом.
3.5.3.3 Зандрові рівнини широко розвинуті у Поліссі і північній лісостеповій частині України (Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська і Сумська області). Льодовикові площинні води зумовили утворення піщаних полів, які складаються переважно дрібно-, тонкозернистими пісками.
3.5.3.4 Прохідні долини картуються у південній частині зандрової рівнини, а також в зонах високого льодовикового підпору (Київська, Черкаська області). Піщані поклади прохідних долин мають подовжену форму до 10км завдовшки при ширині від 200 до , часто слабко визначені у рельєфі на водорозділах, складаються добре відмитими дрібно-, середньозернистими, рідше — крупнозернистими пісками.
3.5.4Родовища еолового походження представлені дюнами, що розвинуті, в основному, на зандрових і алювіальних рівнинах, мають валоподібну, добре виражену у рельєфі форму (довжина до 1,0-; ширина — 100-), складені тонко, — і дрібнозернистими пилуватими пісками.
3.6В залежності від кількості запасів І напрямку використання копалини родовища розподіляються на крупні, середні і дрібні.
3.6.1 Крупні - з запасами гравійно-пішаних сумішей або будівельних пісків понад 15 млн.м ; формувальних пісків — понад 5 млн.т: пісків для виробництва скла — понад 3 млн.т.
3.6.2 Середні — з запасами гравійно-піщаних сумішей або будівельних пісків від 10 до 15 млн.м , формувальних пісків від 3 до 5 млн.т, пісків для виробництва скла — від 1до 3 млн.т.
3.6.3 Дрібні — з запасами гравійно-піщаних сумішей або будівельних пісків менше 10 млн.м , формувальних пісків — менше 3 млн.т, пісків для виробництва скла — менше 1 млн.тонн.
3.7Крупні родовища пісків в Україні пов'язані переважно з алювіальними і морськими товщами, середні і дрібні — водольодовиковими і еоловими. Гравійні родовища пов'язані, в основному, із алювієм гірських річок.
3.8 Родовища пісків широко розповсюджені. Родовища власне гравію практично відсутні. Гравій звичайно разом з піском складає піщано-гравійну суміш, яка рідко використовується у природному виді через вміст глинистого матеріалу і валунів. Як правило, потрібне видалення валунів, розсіювання суміші на пісок та гравій, а також відмивання їх від шкідливих глинистих домішок.
3.9 Розроблення лішаних і піщано-гравійних родовищ проводиться кар'єрами з екскавацією до рівня фунтових вод; до 15м нижче цього рівня — драглайнами і до — плавучими земснарядами.
4 ГАЛУЗІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ ЗА ЯКІСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
4.1 Пісок та гравій відносяться до корисних копалин багатоцільового призначення; щорічне споживання вимірюється мільйонами тонн.
Вимоги до якості піску і гравію для різних призначень їх використання визначаються відповідними нормативно-технічними документами, які наведені у додатку 1.
4.2 Пісок і гравій, в основному, використовують як заповнювачі бетонів, асфальтобетонних і дьогтебетонних сумішей для будівництва доріг, для влаштування баластового шару залізничних шляхів. В значних кількостях піски використовуються для виробництва будівельних розчинів, силікатних виробів автоклавного і безавтоклавного тверднення - силікатних каменів і цегли, щільних силікатних і ніздрюватих бетонів, у виробництві скла (скляні піски), при ливарних роботах (формувальні піски).
У відносно незначних кількостях піски використовуються для виробництва будівельної і тонкої кераміки, вогнетривів, абразивів, водопровідних фільтрів, як закладний матеріал при рекультивації земель та іншого призначення.
4.3 Піски та гравій для виробництва будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. 4.3.1 Виготовлення важких бетонів.
4.3.1.1 Для виготовлення бетонів пісок і гравій використовуються як дрібні і крупні заповнювачі. Якісні показники заповнювачів визначають міцність бетонів і витрату цементу.
4.3.1.2 Оцінка якості піску як дрібного заповнювача для важких бетонів проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.7-32, ДСТУ Б В.2.7-43 щодо вимог до дрібних заповнювачів. Основні вимоги до піску для бетонів пред'являються за зерновим складом і модулем крупності, який повинен бути від 1,5 до 3,25, а також за вмістом шкідливих домішок — кількість пиловидних і глинистих часток розміром менше , шо визначається відмучуванням, дозволяється до 3%; дрібних зерен, що проходять через сито № 016, — до 15%; колориметрична проба на вміст органічних домішок повинна надавати забарвлення органічним домішкам світліше за колір еталона; обмежується вміст лусок слюди, сірчистих і сірчанокислих сполук, потенційно-реакційноздатних аморфних різновидів кремнезему.
При техніко-економічній доцільності та одержанні бетонів з нормованими показниками якості допускається використовувати дуже дрібні піски з модулем крупності 1,0-1,5 і вмістом зерна менше 0,16мм до 20%.
Методи випробування пісків встановлені ГОСТ 8735.
Природні піски України за зерновим складом і вмістом пиловидних і глинистих часток часто не відповідають вимогам стандартів і потребують збагачення — промивання і фракціонування.
4.3.1.3 Оцінка якості гравію як крупного заповнювача для бетонів проводиться згідно з ГОСТ 8268, ДСТУ Б В.2.7-43. ГОСТ 30260. Гравій повинен містити зерна різної крупності у співвідношеннях, шо забезпечують легкоукладність бетонних сумішей і мінімальні витрати цементу. Регламентується вміст зерен голковидної та пластинчастої форми і зерен слабких порід. Механічна міцність гравію визначається дробимістю при стиску (роздавлюванні) у циліндрі. Морозостійкість повинна бути не нижче нормованої марки бетону за морозостійкістю. Методи випробування гравію регламентуються ГОСТ 8269.
4.3.1.4 Оцінка якості готової продукції проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.6-2; ГОСТ 11024; ГОСТ 12504: ГОСТ 6133; ГОСТ 12767.
4.3.1.5 До пісків І гравію для бетонів спеціального призначення пред'являються більш високі вимоги, які регламентуються відповідними стандартами: для бетонів дорожніх і аеродромних покриттів та основ, транспортного будівництва, гідротехнічних споруд, бетонних і залізобетонних труб — ДСТУ Б В.2.7-43. для жаротривких бетонів — ГОСТ 20190;для хімічно стійких бетонів— ГОСТ 25246.
4.3.2При наявності у піщано-гравійній суміші гравію І валунів різних розмірів при проведенні геологічних польових робіт виконує розсіювання корисної копалини з визначенням процентного вмісту піску, гравію (гальки) та валунів.
Валуни використовуються як бутовий камінь та як сировина для виробництва щебеню згідно з ТУ 21-10-69-89; ГОСТ 8269.
4.3.3Будівництво автомобільних доріг.
4.3.3.1 Для будівництва доріг використовуються природні та збагачені піщано-гравійні суміші в необробленому чи обробленому органічними або неорганічними в'яжучими речовинами стані.
4.3.3.2 Піщано-гравійні суміші повинні відповідати вимогам ГОСТ 23735; ГОСТ 25607; ГОСТ 23558; піски — ДСТУ Б В.2.7-32; гравій — ГОСТ 8268; асфальтобетонні суміші та асфальтобетон — ГОСТ 9128; дьогтебетонні суміші та дьогтебетон —- ГОСТ 25877.
4.3.3.3 Для всіх видів автодорожніх робіт регламентується зерновий склад заповнювачів; вміст пиловидних і глинистих часток, в тому числі глини в грудках; для цементобетонів — вміст потенційно- реакційноздатних порід, які спроможні вступати в реакцію з лугами цементу.
Для гравію нормується міцність за дробимістю у циліндрі, морозостійкість, вміст зерен слабких порід, стираність у поличному барабані.
Кількісні показники вимог коливаються в широких межах в залежності від класів та шарів доріг, кліматичних умов, призначення матеріалів, умов експлуатації.
Найбільш жорсткі вимоги — до матеріалів для конструкційних шарів доріг високих клавів, аеродромних покриттів.
Для матеріалів дренувальних та морозозахисних основ додатково визначається коефіцієнт фільтрації.