НОРМАТИВ™ PRO пользователь:М?нрег?онбуд New edition sn:12345671 31.10.2009

 

 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПАСІВ РОДОВИЩПІСКУ ТА ГРАВІЮ

 

ДБН В.2.7-31-95

 

 

РОЗРОБЛЕНІ

Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ України)

ВНЕСЕНІ

Управлінням будівельної індустрії, механізації і промисловості будівельних матеріалів Держкоммістобудування України

ЗАТВЕРДЖЕНІ

Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 14.09.95 р. №188 і введені в дію 01.01 .96 р.

 

ЗМІСТ

1    ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

2    ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

3    КЛАСИФІКАЦІЯ ПІСКІВ І РОДОВИЩ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ

4    ГАЛУЗІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ ЗА ЯКІСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

5    ГРУПУВАННЯ РОДОВИЩ ЗА СКЛАДНІСТЮ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ

6    ВИМОГИ ДО ВИВЧЕНОСТІ РОДОВИЩ ПІСКУ ТА ГРАВІЮ   

7    ВИМОГИ ДО ПІДРАХУНКУ ЗАПАСІВ

8    ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ РОЗВІДАНИХ РОДОВИЩ ДО ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ

ДОДАТОК 1

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ПІСОК,ГРАВІЙ ТА МАТЕРІАЛИ, ВИРОБИ І КОНСТРУКЦІЇ З НИХ

 

1  ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Дані норми установлюють порядок визначення запасів родовищ піску та гравію, застосування "Классификации запасов месторождений и природных ресурсов твердых полезных ископаемых" до родовищ піску та гравію.

Обов'язкові вимоги нормативного документа викладені в розділах, пунктах і підпунктах: 3.6.1-3.6.3; 4.3.1.2-4.3.1.5; 4.3.2; 4.3.3.2; 4.3.4.2; 4.3.5; 4.3.6.2; 4.3.7.2; 4.3.7.3; 4.4.1-4.4.3; 4.5.2; 4.5.4; 4.6.3; 4.7.3; 4.8; 4.11; 5.1; 5.3; 6.1,1-6.1.4; 6.1.6; 6.2.1-6.2.3; 6.3.1-6.3.9; 6.3.12-6.3.15; 6.4-6.6; 7; 8. Рекомендовані вимоги — в решті розділів, пунктів і підпунктів.

Норми повинні виконуватись і враховуватись усіма організаціями І підприємствами, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості, при геологічному розвідуванні, оцінюванні якості і експлуатації родовищ піску та гравію, проектуванню підприємств по видобуванню і переробленню мінеральної сировини.

 

2  ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Цей нормативний документ вміщує такі основні терміни:

2.1  Природний пісок             — сипка дрібноуламкова гірська порода, що являє собою суміш обкатаних різною мірою зерен розміром від до .

2.2  Гравій                               - сипка порода з зерен розміром від до , обкатаних різною мірою. Добре обкатаний гравій зветься галькою.

2.3  Граеелистий пісок           - порода з вмістом уламків, які перевищують за розміром піщані часткивід 10 до 15%.

2.4  Піщано-гравійна суміш  — порода з вмістом гравійної частини від 15 до 30%.

2.5  Гравійно-піщана суміш   — порода з вмістом гравійної частини більше 30%.

2.6  Валуни                            — обкатані уламки гірської породи розміром більше 70мм.

 

3  КЛАСИФІКАЦІЯ ПІСКІВ І РОДОВИЩ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ

3.1    В  залежності  від  речовинного  складу  розрізняють   піски   мономінеральні,   олігоміктові   та поліміктові.

3.1.1  Мономінеральні піски  -- піски, уламковий матеріал яких складається переважно із зерен

одного мінералу.

3.1.2  Олігоміктові піски        - піски, що складаються із зерен двох-трьох мінералів з переважнимвмістом одного із них.

3.1.3  Поліміктові піски         - піски, що складаються із уламків гірських порід і мінералів різногоскладу.

3.2  Основні мінерали, що утворюють піски, — кварц, польові шпати, кальцит та інші. Найбільш поширені складові домішки — слюди, карбонати, гіпс, ільменіт, циркон, монацит;

рідше — інші мінерали.

3.3 Валуни та гравій переважно складаються із уламків міцних гірських порід — граніту, гнейсу, діабазу, кварциту і твердих мінералів — кварцу та інших; досить часто, особливо у складі крупних фракцій, присутні уламки слабких порід — сланців, вапняків, доломітів, пісковиків.

3.4  В залежності від форми зерен пісок, гравій і валуни розподіляються на округлі, кулясті, округло- кутасті і кутасті (лускаті чи подовжені). За характером поверхні — на частки з рівною, нерівною та шорсткуватою поверхнями.

3.5  В залежності від генезису родовища пісків розрізняють алювіальні (річкові), морські, льодовикові та еолові; гравію — алювіальні. Елювіальні, делювіальні, пролювіальні та озерні піски в Україні промисло вого значення не мають. Дрібні поклади цих пісків можуть розроблятись лише тимчасовими кар'єрами для обмежених цілей. Валуни інколи зустрічаються в морських відкладеннях та алювіальних відкладеннях гірських річок.

3.5.1Алювіальні родовища мають найбільше поширення. Поклади переважно видовжені, зерновий їх склад для рівнинних річок відносно постійний, піщаний, для Прикарпатського регіону — піщано- гравійний, різнорідний за співвідношенням фракцій.

Серед алювіальних родовищ розрізняють заплавні (руслові) і ті, що належать до більш високих терас. Заплавні характеризуються практично повною обводненістю і необхідністю застосування спеціальних технічних засобів видобутку.

Оцінка запасів заплавних піщаних і гравійних родовищ повинна вміщувати інженерно-геологічні розрахунки стійкості рухливих (тих, що формуються) піщано-гравійних мас за контуром запасів з метою прогнозування впливу видобутку на інженерні споруди і комунікації, що розташовані в долині найближчого району родовища.

3.5.2  Морські  піщані  родовища  розподіляються  на сучасні  і дочетвертинні.   Поклади звичайно відрізняються хорошим сортуванням матеріалу, обкатаністю зерен, відносно стабільним зерновим складом.

3.5.3  Льодовикові родовища в Україні (переважно  піщані)  пов'язані з озами,  рідше з камами, зандровими рівнинами (полями) та прохідними долинами.

 

3.5.3.1  Ози розвинуті на північному Поліссі,  мають подовжену валоподібну форму (до   1-) завширшки 100-, складені переважно дрібно-, середньозернистими хорошого сортування пісками, нерідко з домішкою гальки кристалічних порід.

3.5.3.2  Ками мають обмежений розвиток, а пов'язані з ними родовища можуть задовольнити лише місцеві будівельні організації з обмеженою потребою у пісках. Виражені вони у рельєфі окремими, часто лінійно розташованими пагорбами, складені погано відсортованим гравійно-піщаним матеріалом.

3.5.3.3  Зандрові рівнини   широко  розвинуті  у  Поліссі  і  північній лісостеповій  частині України (Волинська,   Житомирська,   Київська,   Чернігівська  і  Сумська  області).  Льодовикові  площинні  води зумовили утворення піщаних полів, які складаються переважно дрібно-, тонкозернистими пісками.

3.5.3.4  Прохідні долини картуються у південній частині зандрової рівнини, а також в зонах високого льодовикового підпору (Київська, Черкаська області). Піщані поклади прохідних долин мають подовжену форму до 10км завдовшки при ширині від 200 до , часто слабко визначені у рельєфі на водорозділах, складаються добре відмитими дрібно-, середньозернистими, рідше — крупнозернистими пісками.

3.5.4Родовища еолового походження представлені дюнами, що розвинуті, в основному, на зандрових і алювіальних рівнинах, мають валоподібну, добре виражену у рельєфі форму (довжина до 1,0-; ширина — 100-), складені тонко, — і дрібнозернистими пилуватими пісками.

3.6В залежності від кількості запасів І напрямку використання копалини родовища розподіляються на крупні, середні і дрібні.

3.6.1   Крупні - з запасами гравійно-пішаних сумішей або будівельних пісків  понад   15  млн.м ; формувальних пісків — понад 5 млн.т: пісків для виробництва скла — понад 3 млн.т.

3.6.2   Середні — з запасами гравійно-піщаних сумішей або будівельних пісків від 10 до 15 млн.м , формувальних пісків від 3 до 5 млн.т, пісків для виробництва скла — від 1до 3 млн.т.

3.6.3   Дрібні — з запасами гравійно-піщаних сумішей або будівельних пісків  менше   10 млн.м , формувальних пісків — менше 3 млн.т, пісків для виробництва скла — менше 1 млн.тонн.

3.7Крупні родовища пісків в Україні пов'язані переважно з алювіальними і морськими товщами, середні і дрібні — водольодовиковими і еоловими. Гравійні родовища пов'язані, в основному, із алювієм гірських річок.

3.8   Родовища пісків широко розповсюджені. Родовища власне гравію практично відсутні. Гравій звичайно разом з піском складає піщано-гравійну суміш, яка рідко використовується у природному виді через вміст глинистого матеріалу і валунів. Як правило, потрібне видалення валунів, розсіювання суміші на пісок та гравій, а також відмивання їх від шкідливих глинистих домішок.

3.9   Розроблення лішаних і піщано-гравійних родовищ проводиться кар'єрами з екскавацією до рівня фунтових вод; до 15м нижче цього рівня — драглайнами і до — плавучими земснарядами.

4 ГАЛУЗІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСКІВ ТА ГРАВІЮ ЗА ЯКІСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

4.1   Пісок  та   гравій   відносяться  до   корисних  копалин  багатоцільового   призначення;   щорічне споживання вимірюється мільйонами тонн.

Вимоги до якості піску і гравію для різних призначень їх використання визначаються відповідними нормативно-технічними документами, які наведені у додатку 1.

4.2   Пісок  і  гравій,  в  основному,   використовують як заповнювачі  бетонів,  асфальтобетонних  і дьогтебетонних сумішей для будівництва доріг, для влаштування баластового шару залізничних шляхів. В значних кількостях піски використовуються для виробництва будівельних розчинів, силікатних виробів автоклавного   і  безавтоклавного  тверднення  -  силікатних  каменів   і   цегли,   щільних  силікатних   і ніздрюватих бетонів, у виробництві скла (скляні піски), при ливарних роботах (формувальні піски).

У відносно незначних кількостях піски використовуються для виробництва будівельної і тонкої кераміки, вогнетривів, абразивів, водопровідних фільтрів, як закладний матеріал при рекультивації земель та іншого призначення.

4.3  Піски та гравій для виробництва будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. 4.3.1 Виготовлення важких бетонів.

4.3.1.1  Для виготовлення бетонів пісок і гравій використовуються як дрібні і крупні заповнювачі. Якісні показники заповнювачів визначають міцність бетонів і витрату цементу.

4.3.1.2  Оцінка якості піску як дрібного заповнювача для важких бетонів проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.7-32, ДСТУ Б В.2.7-43  щодо вимог до дрібних заповнювачів. Основні вимоги до піску для бетонів пред'являються за зерновим складом і модулем крупності, який повинен бути від  1,5 до 3,25, а також за вмістом шкідливих домішок —  кількість пиловидних і глинистих часток розміром менше ,  шо визначається відмучуванням, дозволяється до 3%; дрібних зерен, що проходять через сито № 016, — до 15%; колориметрична проба на вміст органічних домішок повинна надавати забарвлення органічним домішкам світліше за колір еталона; обмежується вміст лусок слюди, сірчистих і сірчанокислих сполук, потенційно-реакційноздатних аморфних різновидів кремнезему.

При техніко-економічній доцільності та одержанні бетонів з нормованими показниками якості допускається використовувати дуже дрібні піски з модулем крупності 1,0-1,5 і вмістом зерна менше 0,16мм до 20%.

Методи випробування пісків встановлені ГОСТ 8735.

Природні піски України за зерновим складом і вмістом пиловидних і глинистих часток часто не відповідають вимогам стандартів і потребують збагачення — промивання і фракціонування.

4.3.1.3  Оцінка якості гравію як крупного заповнювача для бетонів проводиться згідно з ГОСТ 8268, ДСТУ Б В.2.7-43. ГОСТ 30260. Гравій повинен містити зерна різної крупності у співвідношеннях, шо забезпечують легкоукладність бетонних сумішей і мінімальні витрати цементу. Регламентується вміст зерен голковидної та пластинчастої форми і зерен слабких порід.    Механічна міцність гравію визначається дробимістю при стиску (роздавлюванні) у циліндрі. Морозостійкість повинна бути не нижче нормованої марки бетону за морозостійкістю. Методи випробування гравію регламентуються ГОСТ 8269.

4.3.1.4  Оцінка якості готової продукції проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.6-2; ГОСТ 11024; ГОСТ 12504: ГОСТ 6133; ГОСТ 12767.

4.3.1.5  До пісків І гравію для бетонів спеціального призначення пред'являються більш високі вимоги, які регламентуються відповідними стандартами: для бетонів дорожніх і аеродромних покриттів та основ, транспортного будівництва, гідротехнічних споруд, бетонних і залізобетонних труб — ДСТУ Б В.2.7-43. для жаротривких бетонів — ГОСТ 20190;для хімічно стійких бетонів— ГОСТ 25246.

4.3.2При наявності у піщано-гравійній суміші гравію І валунів різних розмірів при проведенні геологічних польових робіт виконує розсіювання корисної копалини з визначенням процентного вмісту піску, гравію (гальки) та валунів.

Валуни використовуються як бутовий камінь та як сировина для виробництва щебеню згідно з ТУ 21-10-69-89; ГОСТ 8269.

4.3.3Будівництво автомобільних доріг.

4.3.3.1   Для будівництва доріг використовуються природні та збагачені піщано-гравійні суміші в необробленому чи обробленому органічними або неорганічними в'яжучими речовинами стані.

4.3.3.2   Піщано-гравійні суміші повинні відповідати вимогам ГОСТ 23735; ГОСТ 25607; ГОСТ 23558; піски — ДСТУ Б В.2.7-32; гравій — ГОСТ 8268; асфальтобетонні суміші та асфальтобетон — ГОСТ 9128; дьогтебетонні суміші та дьогтебетон —- ГОСТ 25877.

4.3.3.3   Для  всіх видів автодорожніх робіт регламентується зерновий  склад заповнювачів;  вміст пиловидних і глинистих часток, в тому числі глини в грудках; для цементобетонів — вміст потенційно- реакційноздатних порід, які спроможні вступати в реакцію з лугами цементу.

Для гравію нормується міцність за дробимістю у циліндрі, морозостійкість, вміст зерен слабких порід, стираність у поличному барабані.

Кількісні показники вимог коливаються в широких межах в залежності від класів та шарів доріг, кліматичних умов, призначення матеріалів, умов експлуатації.

Найбільш жорсткі вимоги — до матеріалів для конструкційних шарів доріг високих клавів, аеродромних покриттів.

Для матеріалів дренувальних та морозозахисних основ додатково визначається коефіцієнт фільтрації.