ПІ 1.3.10-454-2006. Примірна інструкція з охорони праці при експлуатації внутрішньозаводського транспорту



Міністерство промислової політики України

Державний науково-дослідний інститут техніки безпеки

хімічних виробництв (ДержНДІТБХВ)


ПІ 1.3.10-454-2006


Примірна інструкція

з охорони праці при експлуатації

внутрішньозаводського транспорту


м. Київ


Узгоджено Затверджено


Національний науково-дослідний Міністерство промислової

інститут охорони праці політики України

Лист № 489 Наказ № 476

від «26» 10 2006 р. від «19» 12 2006 р.


ПІ 1.3.10-454-2006


Примірна інструкція

з охорони праці при експлуатації

внутрішньозаводського транспорту


м. Київ


1 Загальні положення

  1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці при експлуатації на закріпленій за підприємством території транспортних засобів: автомобілів різних типів, авто- і електронавантажувачів, авто- і електровізків, колісних тракторів, вантажних мотоциклів і моторолерів.(далі - внутрішньозаводський транспорт)
  2. Всі роботи, пов'язані з експлуатацією внутрішньозаводського транспорту, повиннІ виконуватися з урахуванням вимог цієї інструкції.
  3. Згідно з Законом України «Про охорону праці» (стаття 44) особи, які не виконують вимоги інструкцій з охорони праці, залежно від характеру порушень, притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності.
  4. До складу робіт, пов'язаних з експлуатацією внутрішньозаводського транспорту, входять роботи, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою (відповідно до п.п. 9, 10, 12, 31, 36, 45, 46, 47, 101, 106, 107, 108, 109 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 №15)
  5. До експлуатації допускаються транспортні засоби, які, як правило, випускаються спеціалізованими промисловими підприємствами. Допускаються до експлуатації також транспортні засоби модернізовані або виготовлені власними силами підприємства за проектами, які узгоджені в установленому порядку.
  6. Нові транспортні засоби, що отримуються підприємством, повинні бути повністю укомплектовані і відповідати вимогам інструкцій заводів - виготівників.
  7. Для кожного транспортного засобу, що надходить на підприємство із заводу - виготівника , ремонтного або іншого підприємства, повинен складатися акт приймання, який є підставою для включення транспортного засобу до облікового складу транспортних засобів підприємства.
  8. Транспортні засоби, які надходять на підприємство (у тому числі і після капітального ремонту) проходять обкатку згідно з інструкцією заводу - виготівника і ремонтних підприємств. Після проведення обкатки складається акт.
  9. Кожному транспортному засобу підприємства повинен бути присвоєний інвентарний (реєстраційний) номер, який наноситься фарбою на видному місці (дверях кабіни, капоті і т.п.). На транспортних засобах, що належать окремим цехам, виробництвам, на видних місцях наносять також номер цеху, виробництва.
  10. На кожному підприємстві (в організації) повинна бути розроблена схема організації руху транспортних засобів і пішоходів.
  11. При розробці схеми організації руху транспортних засобів і пішоходів необхідно ураховувати небезпечні ділянки, можливість проїзду транспортних засобів з негабаритним вантажем, інтенсивність руху транспортних засобів і пішоходів, можливість проїзду без перешкод спецтранспорту на випадок аварії (пожежі) і т.п.
  12. При використанні транспортних засобів у виробничих приміщеннях слід розробляти внутрішньоцехові схеми організації руху транспортних засобів і пішоходів.

1.13 Кількість дорожніх знаків і дороговказів, а також місця їх установлення повинні відповідати вимогам Правил дорожнього руху і обґрунтовуватися прийнятою на підприємстві схемою організації руху транспортних засобів і пішоходів.

1.14 Транспортні засоби, що призначені для експлуатації на території підприємства, підлягають обов'язковим щорічним технічним оглядам.

  1. Підготовку планів (графіків) періодичних оглядів, технічного обслуговування і ремонту транспортник засобів, заявок на їх ремонт спеціалізованими підприємствами, а також на придбання матеріалів, запасних частин, інструменту, вимірюючих приладів здійснює механік транспортного цеху або цеху, якому належить транспортний засіб, а на транспортний засіб з електричним приводом - енергетик (або інші посадові особи, відповідальні за випуск і ремонт транспортних засобів).
  2. До управління внутрішньозаводськими транспортними засобами допускаються особи які:

  • досягли 18 років, пройшли медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 №45, наркологічний огляд згідно з Переліком професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.97 №1238 та не мають протипоказань;
  • пройшли навчання, у т.ч. підготовку (попереднє спеціальне навчання) для виконання робіт з підвищеною небезпекою, інструктажі з питань охорони праці (у т.ч. з урахуванням цієї інструкції), пожежної безпеки та виявили задовільні результати при перевірці знань і мають допуск до самостійної роботи, посвідчення на право управління відповідним транспортним засобом з талоном, що додається до посвідчення, а для роботи на електрифікованих транспортних засобах, крім того, мають першу кваліфікаційну трупу з електробезпеки.
  1. Періодичні перевірки знань, повторні інструктажі з питань охорони праці (у т.ч. з урахуванням цієї інструкції) проводяться у терміни, визначені інструкціями з охорони праці для певних (відповідних) професій.
  2. Особи, робота яких пов'язана з експлуатацією внутрішньозаводського транспорту, зобов'язані:

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором), правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- не виконувати роботи, не передбачені завданням;

- не знаходитися на робочому місці у позаробочий час без відповідного дозволу.

1.19 При експлуатації внутрішньозаводського транспорту можуть мати вплив на працюючих такі небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

Фізичні:

  • наїзди під час руху транспортних засобів, навантажувачів;
  • наїзди при самовільному pycі транспортних засобів;
  • падіння вантажу;
  • перекидання транспортних засобів;
  • термічні фактори (пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого полум'я, опіки парою, водою із радіатора і ін.);
  • підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
  • підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;
  • підвищений рівень шуму на робочому місці;
  • підвищений рівень вібрації;
  • підвищена або знижена вологість повітря;
  • підвищена рухомість повітря;
  • підвищений рівень статичної електрики;

- небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замкнення якої може відбутися через тіло людини;

  • недостатня освітленість робочої зони;
  • гострі ребра, задирки, шорсткість на поверхні обладнання; Хімічні:

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин, а саме – загально токсичних, подразнюючих, канцерогенних, сенсибілізуючих (оксидів вуглецю і азоту, акролеїну, вуглеводнів, формальдегіду, метил меркаптанів і ін.).

Психофізіологічні: фізичні та нервово-психічнІ перенавантаження.

1.20 При експлуатації внутрішньозаводського транспорту виробничому персоналу видається безплатно за встановленими для певної професії нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття і інші засоби Індивідуального захисту, вибір яких повинен здійснюватися з урахуванням виливу на організм людини шкідливих і небезпечних виробничих факторів, наведених у п. 1.19 цієї інструкції.

1.21 Особи, які зайняті експлуатацією внутрішньозаводського транспорту, повинні дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни, а саме:

  • приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;
  • утримувати в чистоті і порядку робоче місце;

- за призначенням і дбайливо користуватися санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту, утримувати їх у справному стані і чистому вигляді;

  • мити руки з милом теплою водою перед кожним прийманням їжі;
  • палити тільки у спеціально відведених для цього місцях;
  • зберігати харчові продукти в холодильниках, які призначені для цього;
  • після роботи вимити забруднені частини тіла теплою водою з милом або прийняти душ.

У випадку незадовільного самопочуття (нервового розладу, високої температури тіла і інших ознаках захворювання), що заважає безпечно працювати, доповісти про це безпосередньому керівнику і звернутися до лікаря.


2 Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1 Перед виїздом на лінію водій зобов'язаний пройти медичний огляд з відповідною відміткою в подорожньому листі або журналі видачі (приймання) транспортних засобів, перевірити справність і одягти спецодяг і інші засоби індивідуального захисту. Водій в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння до роботи не допускається.

2.2 При виїзді на лінію водій зобов'язаний мати при собі наступні документа: посвідчення на право керування даним транспортним засобом, оформлений в установленому порядку подорожній лист.

Водій транспортного засобу, обладнаного вантажопідіймальним пристроєм, повинен додатково мати посвідчення на право експлуатації вантажопідіймального механізму.

2.3 Перед виїздом на лінію або при передачі зміни технічний стан транспортного засобу перевіряється механіком (майстром) або іншою особою, яка відповідає за безпечну експлуатацію транспортного засобу, разом з водієм, який закінчив зміну, та водієм, який приступав до роботи.

Транспортний засіб, що випускається на лінію, повинен бути справним і відповідати таким основним вимогам:

  • технічний стан двигуна повинен забезпечувати його надійну і економічну роботу в усіх експлуатаційних режимах;
  • агрегати трансмісії повинні забезпечувати плавну передачу (без підвищеного шуму, стуків, ривків) крутного моменту від двигуна до ведучих коліс при навантаженні і швидкості руху допустимих для даного транспортного засобу за технічною характеристикою;
  • органи керування повинні забезпечувати легкість і надійність керування транспортним засобом під час руху на різних швидкостях і в різних дорожніх умовах;
  • гальма повинні забезпечувати плавну і надійну зупинку транспортного засобу на довжині гальмового шляху, що відповідає вимогам Правил дорожнього руху;
  • технічний стан ходової частини повинен забезпечувати надійність кріплення деталей органів керування і ходової частини;
  • стан шин і коліс повинен забезпечувати надійність і безпеку руху (при установленій швидкості руху) та легкість керування;
  • електрообладнання повинно забезпечувати надійний пуск двигуна, безвідмовну дію освітлення, сигналізації і електричних контрольних приладів;
  • технічний стан кабіни і робочого місця водія повинен забезпечувати відповідні до норм умови роботи водія незалежно від пори року.

Справність транспортного засобу підтверджується відповідним записом у подорожньому листі, а для транспортних засобів, які використовуються в середині виробничих приміщень - у журналі обліку видачі (приймання) транспортних засобів.

2.4 Перед виїздом на лінію водій повинен перевірити:

- справність гальм, органів керування, сигнальних пристроїв, вантажоза-хоплювальних та вантажопідіймальних пристроїв;

  • наявність гальмівної рідини в гальмівній системі;
  • відсутність підтікання пального, мастила, електроліту, води;

- укомплектованість пристроями, інструментом, вогнегасниками, стан шин, тиск в них;

  • наявність і справний стан плавких запобіжників;
  • наявність кришки і надійність кріплення акумуляторних батарей;
  • механізм підіймання і нахилу, справність гідроприводу;
  • наявність і справний стан фіксаторів вилочного захоплювача.

2.5 При виявленні несправностей транспортного засобу водій не має права виїжджати на лінію, а власник транспортного засобу в таких випадках не має права примушувати водія до виїзду на лінію.


3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

  1. Перед запуском двигуна слід переконатися, що транспортний засіб загальмований стоянковим гальмом, важіль перемикання передач знаходиться у нейтральному положенні.
  2. Запуск двигуна транспортного засобу слід проводити за допомогою спеціального ключа запалювання (ключа контактного замка живлення) стартера.

Використовувати для запуску пускову рукоятку дозволяється тільки у виняткових випадках. При запусканні двигуна пусковою рукояткою необхідно, крім вимог п. 3.1, додатково додержуватися таких вимог:

  • встановити упорні колодки і обох сторін колеса;
  • прокручу ваги пускову рукоятку знизу догори, не брати рукоятку в обхват;
  • при ручному регулюванні випередження запалювання установлювати пізнє запалювання. Не включаючи запалювання, провернути колінчатий вал, переконавшись, що важіль перемикання передач знаходиться у нейтральному положенні, включити запалювання;
  • не застосовувати будь-яких важелів та підсилювачів, що діють на пускову рукоятку або храповик колінчатого валу.
  1. Не допускається здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування транспортного засобу та перемикання ланцюга живлення стартера.
  2. Під час запуску двигуна колісного трактора за допомогою шнура не допускається намотування його на руку.
  3. Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год., а в приміщеннях - 5 км/год.
  4. Під час руху транспортного засобу по території підприємства (при обкатці, випробуванні ї ін.) не допускається перебування на ньому осіб, які не мають до цього прямого відношення.
  5. Під час руху водій повинен подавати попереджувальний звуковий сигнал у випадку, коли не виключається небезпека травмування людей або несподіваної зустрічі з іншим транспортним засобом (на поворотах, перед початком руху у виробничих приміщеннях, при обгонах, об'їздах, при виїзді з воріт і т.п.). Під час руху у виробничих приміщеннях з високим рівнем шуму сигнал повинен подавитися часто і переривчасто.