3.6.7 Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати роздільно в спеціальний посуд і після нейтралізації зливати в каналізацію або в інше спеціально відведене для цього місце.
3.6.8 Розчиняти тверді луги необхідно повільно додаючи їх невеликими шматочками до води безперервно помішуючи. Шматочки лугів слід брати щипцями.
3.6.9 При змішуванні речовин, в процесі якого виділяється тепло, необхідно користуватися термостійким товстостінним скляним або фарфоровим посудом.
3.6.10 Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати, а після цього прибрати у відведене для цього місце.
3.7 Вимоги безпеки під час роботи з хлором і його сполуками, ціаністими сполуками, арсеном, ртуттю, метанолом.
3.7.1 Зберігати кисневі сполуки хлору слід в розчинах. Випадково розпорошені кисневі сполуки хлору необхідно ретельно зібрати м'якою волосяною щіткою, а місце розпорошення промити водою.
3.7.2 При розпакуванні ціаністих сполук не допускається їх розпилення. Випадково просипану ціаністу сіль слід ретельно зібрати в спеціальний посуд. Підлогу і поверхню, забруднені ціанистими солями, слід негайно знешкодити і декілька разів промити чистою водою. При випадковому проливі розчину ціанистих сполук необхідно місце проливу знешкодити, засипати піском, а потім видалити пісок у відведене для цього місце. Не допускається доторкатися незахищеними руками до ціанистих сполук.
3.7.3 Роботи з займистими або горючими сполуками арсену необхідно виконувати при наявності захисного екрана і в захисних окулярах.
Прилади і посуд, що використовувався під час роботи із сполуками арсену, необхідно знешкодити (інертним газом, водою у великій кількості І ін.). Пролиту рідину, яка містить сполуки арсену, необхідно засипати тирсою або піском, а потім обережно зібрати і знищити.
3.7.4 Під час роботи зі ртуттю необхідно користуватися товстостінним посудом або посудом із небиткого скла. При наливанні ртуті в трубки слід користуватися лійкою з відтягнутим кінцем. Використана під час роботи з ртуттю апаратура, перед здаванням до складу або в майстерню, повинна бути ретельно очищена від ртуті.
Відпрацьовану ртуть слід зберігати під шаром обезвоженого гасу або трансформаторного мастила в спеціально відведеному місці. Не допускається виливати ртуть в каналізацію.
3.7.5 Працювати з метанолом слід у витяжних шафах. Наливати метанол в ємкості необхідно сифонами зарядженими вакуумом або самопливом. Переливання метанолу сифонами з засмоктуванням ротом не допускається.
3.7.6 Для роботи в лабораторії слід виписувати не більше добової потреби метанолу. У випадку, якщо метанол використаний не повністю, його залишок необхідно здати до складу або закрити в неспалимій шафі, яку слід опечатати.
В приміщеннях, де зберігається метанол, не допускається зберігання етилового спирту.
3.7.7 Не допускається використовувати метанол не за призначенням, а також передавати його в інший підрозділ без відповідного дозволу.
3.7.8 Тару після вивільнення від метанолу слід негайно двічі промити водою. Ця операція повинна виконуватися під наглядом відповідальної особи. Пролитий метанол повинен негайно змиватися великою кількістю води.
3.8 Вимоги безпеки під час роботи із скляним посудом.
3.8.1 Скляний посуд (тонкостінні хімічні склянки і колби із звичайного скла) не допускається нагрівати на відкритому вогні без азбестової сітки.
3.8.2 При змішуванні або розведенні речовин, які супроводжуються виділенням тепла, слід користуватися термостійким скляним або фарфоровим посудом.
3.8.3 Під час нагрівання рідини в пробірці її необхідно тримати так, щоб отвір був спрямований в бік від себе і сусідів по роботі.
3.8.4 Запаяні ампули слід розкривати після їх охолодження до температури нижчої від температури кипіння запаяної в них речовини. Після охолодження ампулу необхідно загорнути в рушник, зробити надріз ножем або напилком на капілярі, а потім - відламати його.
3.8.5 Всі операції з ампулами слід проводити не дістаючи їх із захисної оболонки в витяжній шафі, надівши захисні окуляри.
3.8.6 3 метою запобігання травмування під час різання скляних трубок, збирання і розбирання приладів, вузлів, виготовлених із скла, необхідно виконувати наступні заходи безпеки:
- скляні трубки малого діаметру слід ламати після надрізу їх напилком або спеціальним ножем для різання скла;
- просвердлена пробка, в яку вставляють скляну трубку, не повинна упиратися в долоню, її слід тримати за бокову поверхню;
- трубку необхідно тримати якомога ближче до кінця, що вставляється в пробку.
3.8.7 Знешкодження і видалення залишків речовин із скляного хімічного посуду необхідно проводити, по можливості, зразу після його вивільнення. Під час знешкодження і миття посуду необхідно одягти захисні окуляри, гумові рукавички, фартух. Знешкодження посуду слід виконувати у витяжній шафі.
Застосування розчинників для миття посуду допускається тільки у виняткових випадках з дотримуванням відповідних заходів безпеки.
3.9 Про виявлені під час роботи порушення, неполадки, які можуть завадити безпечному веденню роботи або призвести до аварійної ситуації, а також про кожний нещасний випадок лаборант повинен негайно повідомити безпосереднього керівника і вжити заходів щодо надання долікарської допомоги потерпілому.
До прибуття комісії з розслідування на місці події необхідно зберігати обстановку та обладнання у такому стані, в якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків. Крім того, необхідно вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.
4 Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1 Прибрати робоче місце. У випадку змінної роботи, підготуватися для здачі зміни та здати зміну у встановленому на підприємстві порядку.
При однозмінній роботі необхідно:
- вимкнути електроприлади;
- закрити водяні крани, вентилі газових балонів;
- погасити пальники та Інші нагрівальні прилади;
- герметично закрити посуд з реактивами;
- відключити вентиляцію (через 15-20 хв. після закінчення роботи).
4.2 Зняти та прибрати у відведене для цього місце спецодяг і Інші засоби Індивідуального захисту.
4.3 Вимити лице і руки теплою водою з милом або прийняти душ.
4.4 Повідомити безпосереднього керівника про всі недоліки, які мали місце в процесі роботи.
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1 Характерними ознаками можливих аварійних ситуацій в процесі роботи лаборанта можуть бути наступні:
- розгерметизація лабораторних установок, обладнання з проникненням токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин у виробниче середовище;
- проливи значних кількостей надзвичайно небезпечних і високонебезпечних речовин;
- раптове припинення роботи вентиляції;
- поява джерел запалювання в обладнанні та поза ним;
- коротке замикання в електрокомунікаціях, електрообладнанні;
- загоряння обладнання, хімічних речовин і ін.
5.2 У випадку виникнення аварійної ситуації лаборант повинен діяти у відповідності з вимогами методичних вказівок, методик, інструкцій згідно з якими виконується робота в лабораторії та вказівками безпосереднього керівника.
5.3 У випадку виникнення пожежі лаборант повинен припинити роботу, обезживлити електрообладнання , виключити вентиляцію та діяти у відповідності з вимогами інструкції з пожежної безпеки підприємства.
5.4 При нещасних випадках необхідно (до прибуття швидкої медичної допомоги) надати першу допомогу потерпілому.
Конкретні дії щодо надання першої допомоги потерпілим при різноманітних ураженнях викладені в інструкції з надання першої (долікарської) допомоги потерпілим, що діє на підприємстві та вивчається лаборантом при проходженні навчання та інструктажів з питань охорони праці.
Примірна інструкція опрацьована Державним науково-дослідним інститутом техніки безпеки хімічних виробництв (ДержНДІТБХВ, м. Ссвсродонецьк)
