3.13.3 На усіх в'їзних воротах для автотранспорту повинні постійно бути вивішені плакати з написами "Без дозволу не в'їжджати!".

3.13.4 Підставою для в'їзду в розливний проліт є зелений сигнал світлофора, що включається за вказівкою майстра розливу після гою, як він переконається, що в розливному прольоті немає залізничного локомотива іі укладачі не одержали дозвіл на заїзд до цеху.

3.13.5 Автомобіль повинен зупинятися в прольоті в зазначеному місці на безпечній відстані від шлакових стендів і розливних майданчиків. Після цього включається червоний сигнал світлофора до закінчення розвантаження-навантаження і виїзду автомобіля з цеху.

3.13.6 Не дозволяється заїзд вантажних автомобілів до цеху під час виконання кранових робіт і наявності залізничних локомотивів поблизу місця заїзду або зупинки автомобіля.

3.13.7 Не дозволяється заїзд автомобіля без особи, що супроводжує вантаж, а також заїзд у цех особистого автотранспорту.

3.13.8 Заїзд автомобіля спеціального призначення (швидкої допомоги, пожежних та інших) до цеху здійснюється з дозволу майстра розливу.

3.13.9 При несправному світлофорі дозвіл на заїзд автомобіля може надати майстер розливу, вручивши бирку встановленого зразка або письмовий дозвіл.


3.14 Під час завантаження технологічних відходів в автомобілі типу БілАЗ

3.14.1 Виклик автомобіля БілАЗ здійснюється майстром розливу, після того, як необхідна тара наповнена технологічними відходами і для заїзду автомобіля підготовлені тупики розливного відділення.

3.14.2 Під час наповнення тари (ємностей) технологічними відходами повинне виключатися попадання разом з ними "козлів", скрапу або металу.

3.14.3 Висота заповнення тари не повинна перевищувати більш як 250 мм до верха.

3.14.4 Відповідальність за попадання в тару металу, "козлів", скрапу покладається на осіб, які її заповнюють.

3.14.5 Кантування ємностей, наповнених технологічними відходами, здійснюється за командою і під безпосереднім спостереженням старших працівників розливного відділення.

3.14.6 В разі непередбаченої затримки кантування ємностей у кузов БілЛЗу, останній відправляється майстром розливу на шлаковий двір для недопущення простою.

3.14.7 Після закінчення робіт щодо вивезення технологічних відходів відповідальні за використання автомобілів особи відправляють БілАЗ на шлаковий двір для подальшої робот и.

3.14.8 До подачі команди на кантування ємностей у БілАЗ, підкрановий працівник повинен переконатися у відсутності людей у небезпечній зоні (ближче 10 м від автомобіля), при цьому вій повинен знаходитися в безпечному місці (не ближче як 10 м) у зоні видимості машиніста крана і знаковою сигналізацією коректувати процес кантування. Всі операції машиніст крана виконує за командою підкранового працівника.

3.14.9 Викликавши автомобіль до цеху, підкрановий працівник повинен супроводжувати його від в'їзду до місця навантаження і назад, попереджаючи людей про небезпеку. Сам при цьому повинен йти попереду автомобіля не ближче як 10 м від нього.

3.14.10 При виникненні небезпеки для автомобіля (транспортування вантажів кранами, розливання сталі і тля.), необхідно зупинити автомобіль або роботу механізмів.


3.15 Під час прибирання розливних майданчиків від скрапу

3.15.1 Перед прибиранням необхідно:

- звільнити постановні шляхи від складів;

- світлофори в'їзних воріт переключити на забороняюче (червоне) світло;

- приготувати пристосування й інструмент для очищення майданчика від скрапу;

- за допомогою гачка довжиною не менш як 2,5 м видалити з колони і несучих балок звисаючий скрап і куски шлаку;

- виставити тару для прибирання скрапу і сміття.

3.15.2 Під час роботи необхідно:

- бути уважним під час прибирання скрапу і шлаку в короби; скрап укладати в короб обережно, щоб уникнути защемлення рук між скрапом і бортом короба;

- для підривання скрапу з підлоги застосовувати надійні чалкові пристосування;

- при перенесенні скрапу краном запалювання виконувати відповідно до схем стропування вантажів;

- скрап, сміття, цеглу, шлак вантажити в коробки (човники), литі шлаковні, заповнюючи їх нижче рівня борта на 100 мм;

- подавати машиністу крана чіткі команди.

3.15.3 Після прибирання необхідно:

- перевірити стан залізничних колій (колії повинні бути очищені від скрапу і т.ін.);

- звільнити габарити від тари;

- вивести людей з небезпечної зони;

3.15.4 Повідомити майстра про закінчення робіт.

3.16 Порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування або раптових захворювань, факти порушення технологічного процесу та інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників

3.16.1 Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно повідомити безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.

3.16.2 При одержанні травми і за необхідності відвідування медпункту розливальник повинен одержати письмове направлення у майстра.

3.16.3 При одержанні звільнення від роботи або лікарняного листа необхідно повідомити про це майстрові.

3.16.4 При виникненні під час роботи непередбачених ситуацій необхідно припинити виконання робіт, прийняти за можливістю самостійні рішення і вжити заходів щодо забезпечення безпеки та відновлення нормальної роботи, негайно повідомити безпосереднього керівника.


4 Вимоги безпеки після закінчення роботи


4.1 Старшому розливальнику необхідно:

- забезпечити чистоту і порядок на закріпленій території розливного прольоту;

- забезпечити наявність ковшів, шлакових чаш, матеріалів, інструменту і пристосувань для початку роботи нової зміни;

- проінформувати змінника про особливості своєї роботи, усунути виявлені недоліки, доповісти майстру і з його дозволу залишити робоче місце.

4.2 Розливальнику необхідно:

- забезпечити чистоту і порядок на закріпленій ділянці прольоту;

- забезпечити справність і наявність інструменту, пристосувань, кисневих і водяних шланг;

- підготувати на майданчиках утеплюючі суміші, алюміній, феросиліцій, льоточні трубки;

- проінформувати змінника про особливості своєї роботи;

- усунути пред'явлені змінником зауваження;

- здати зміну і, одержавши дозвіл у старшого розливальника, залишити робоче місце.

4.3 В побутовому корпусі оглянути і привести в справний стан засоби індивідуального захисту, скласти їх в шафу, прийняти душ.


5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях


5.1 Кожен розливальник повинен чітко виконувати встановлені дії згідно з планом ліквідації аварій при виникненні аварійних ситуацій.

5.2 Ознаки можливих аварійних ситуацій в розливному прольоті:

- безшиберне розливання сталі, за якого метал може пройти між плитами затвора;

- прогар сталерозливного ковша, в результаті чого метал може пройти між сталерозливним стаканом і гніздовою цеглою;

- вихід з ладу виливниці;

- порушення в роботі маслостанції (прорив шланг високого тиску, вихід з ладу електроустаткування);

- пориви кисневого шланга;

- порушення в роботі пневмопошти;

- пожежі;

- вибухи.

5.3 Дії розливальника при виникненні аварій і передаварійних ситуацій:

5.3.1 Якщо під час розливання мас місце витікання металу між плитами шиберного затвора, необхідно наїхати на перший ряд виливниці, зняти гідроциліндр, вивести зайвих людей з розливного майданчика, швидко відійти на безпечну відстань (не менш як 5 м) і продовжити розливання.

5.3.2 При прогарі сталерозливного ковша під час розливання розливальник доручає двом підручним охорону небезпечної зони і попереджає машиніста розливного крана. За командою розливальника машиніст крана переміщує ківш з металом до найближчого з підготовлених на стенді до прийняття плавки ковша і виливає у нього рідкий метал з пошкодженого ковша.

5.3.3 При виході з ладу виливниць розливальник повинен дати команду машиністу розливного крана швидко переїхати на сусідню справну виливницю.

5.3.4 При порушенні роботи маслостанції розливальник дає команду машиністу розливного крана на включення аварійної системи закриття шиберного затвора.

5.3.5 Якщо лопнув кисневий шланг, розливальник повинен перекрити вентиль подачі кисню і викликати слюсаря-ремонтника енергослужби для відновлення цілісності шланга.

5.3.6 При обслуговуванні пневмопошти:

5.3.6.1 При надходженні патрона з пробою до хімлабораторії, але не спрацьовуванні кінцевого вимикача, стиснене повітря на відправній станції продовжує надходити в систему, на пульті керування приймальною станцією продовжує горіти сигнальна лампа і діє звуковий сигнал.

В цьому випадку необхідно натиснути на пульті керування кнопку "стоп". В результаті лампочка повинна погаснути, звуковий сигнал і подача стисненого повітря в систему повинні припинитися.

Працівник повинен доповісти майстру і викликати чергового електромонтера для усунення несправності кінцевого вимикача.

5.3.6.2 Якщо патрон із пробою металу відправлений до хімлабораторії, але не надійшов до приймальної станції, а подача стисненого повітря в систему на відправній станції хімлабораторії продовжується, сигнальна лампа приймальної станції горить, включений звуковий сигнал, необхідно натиснути на пульті керування кнопку "стоп", що відключає подачу стисненого повітря в систему. Після цього доповісти майстру і викликати чергового слюсаря-ремонтника для усунення несправностей.

5.3.7 При загорянні масла, що збирається на кранах трубопроводів, інших пальних матеріалів розливальник повинен викликати пожежну команду за телефоном 01 і приступити до гасіння вогнища. Гасити полум'я водою не можна, для цього необхідно використовувати землю, пісок, вогнегасники.

5.3.8 При загорянні електрообладнання, електроприладів, електропроводів їх необхідно відімкнути від електромережі та гасити тільки сухим піском.

5.3.9 Щоб уникнути вибухів у розливному прольоті необхідно не допускати контакту розплавленого металу і шлаку з водою.

Під час розрізування "козла" кисневою трубкою утворюється ванна рідкого металу, що з'єднавшись з накопиченою водою, може призвести до сильного вибуху з розбризкуванням рідкого металу і заподіянням шкоди працюючим.

Для забезпечення безпеки необхідно остудити шар металу, що витік під час розрізування, помірним струменем води, не допускаючи накопичення її під металом. Під час розрізування "козла" кисневою трубкою потрібно періодично незапаленим струменем кисню або стиснутого повітря видувати воду з-під металу.

5.4 При виявленні потерпілих розливальник сталі повинен негайно викликати лікаря або швидку допомогу телефоном.

5.5 До прибуття лікаря необхідно надати потерпілому першу (долікарняну) медичну допомогу з використанням засобів, які є у аптечці.

5.6 Надавати медичну допомогу треба з урахуванням характеру пошкоджень і діяти правильно, швидко і рішуче.


5.7 Перша допомога постраждалому

5.7.1 При ударах, переломах і травмах.

5.7.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.

5.7 1.2 Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.

5.7.1.3 При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину, змочені в холодній воді. Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.

При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.

5.7.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).

При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.

При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.

При закритому переломі шини накладаються поверх одягу.

5.7.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).


5.7.2 При опіках.

5.7.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.

5.7.2.2 При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.

5.7.2.3 При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної кислоти (півчайної ложки на стакан води).

5.7.2.4 При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.


5.7.3 При тепловому ударі.

5.7.3.1 При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.

5.7.3.2 Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.