3.7.6 Перед подачею аргону до пристрою для обдування струменя необхідно перевірити надійність усіх з'єднань і цілісність броні шланга. При виявленні пропускання аргону на вентилі, трубопроводі, фланцях і т.ін. до пристрою для обдування, застосування аргону необхідно припинити до усунення продувів, небезпечну зону відгородити і викликати слюсаря-ремонтника енергослужби для усунення продувів.
3.7.7 Під час роботи з пристроєм необхідно дотримуватись правил з охорони праці, що викладені в цій інструкції.
3.7.8 В усіх випадках роботи з пристроєм для обдування струменя металу аргоном стояти в струмені або в зоні пропускання аргону не дозволяється.
3.7.9 Установлення пристрою для обдування струменя на центрову необхідно виконувати спеціальними пристосуваннями з підлоги розливного майданчика, не спираючись на виливниці.
3.7.10 В разі аварійної ситуації при розливанні сталі і неможливості виконання робіт, передбачених даною інструкцією, необхідно відключити подачу аргону від аргонопроводу і продовжити розливання сталі без обдування струменя металу аргоном.
3.8 Під час використання води у випадку хімічного закупорювання киплячого металу
3.8.1 Вода застосовується лише в тому випадку, якщо утворився прорив кірки зливка і тільки після засипання місця прориву чавунною стружкою.
3.8.2 Не допускається подача води па зливок, якщо не утворилася кірка на його поверхні.
3.8.3 Не допускається попадання води на рідкий метал.
3.8.4 Для подачі води необхідно застосовувати гнучкий водяний рукав.
3.8.5 Не допускається витік води безпосередньо з рукавів, а також у місцях з'єднання.
3.8.6 Шланг повинен мати металевий наконечник довжиною не менш як 2 м для роботи розливальника на безпечній відстані від виливниці з металом, в яку подається вода.
3.8.7 Металевий наконечник виготовляється таким чином, щоб струмінь води розприскувався.
3.8.8 Водяні вентилі повинні постійно знаходитися у справному стані, без витоків води.
3.8.9 Не допускається наявність води на "нульовій" відмітці розливних майданчиків.
3.8.10 Попадання води в порожню виливницю, шлакову чашу, шлаковню, не допускається.
3.8.11 Відповідальними за огляд і стан водяного рукава є старший працівник і змінний майстер.
3.9 Під час приготування і застосування рідкого алюмінію
3.9.1 Рідкий алюміній одержують методом плавлення чушкового алюмінію в печі, опалювальної природним газом.
3.9.2 До обслуговування печі (установки) допускаються розливальники, що пройшли спеціальний інструктаж з правил безпечної її експлуатації і навчені правилам безпеки в газовому господарстві.
3.9.3 До початку роботи розливальник одержує завдання від майстра розливу щодо приготування необхідної кількості рідкого алюмінію.
3.9.4 Перед початком роботи розливальнику необхідно перевірити справність установки, надійність газових і повітряних вентилів, справність газових і повітряних шланг, наявність придатного інструменту і пристосувань.
3.9.5 Алюмінієві зливки повинні зберігатися в спеціально відведеному місці.
3.9.6 Перед завантаженням алюмінієвих зливків у піч для плавлення вони укладаються у штабель (ґратами) з правого боку від вікна печі. Підхід до вікна печі повинен бути вільним.
3.9.7 Для завантаження установки необхідна кількість чушкового алюмінію подається на майданчик краном у справних коробах, вивантажується біля печі так, щоб чушки алюмінію не заважали працювати.
3.9.8 Перед завантаженням розливальнику необхідно відрегулювати подачу газу до оптимального режиму. Взимку і у сиру погоду необхідні) просушувати алюміній у печі.
3.9.9 Перед завантаженням зливків у піч їх необхідно укласти на поріг печі в кількості не більш як 2 штуки для попереднього прогрівання - протягом 10 хвилин.
3.9.10 Зливки сушаться теплом від печі.
3.9.11 Завантаження зливків у піч здійснюється методом зіштовхування за допомогою гачка з ручкою. При цьому розливальнику слід стояти ліворуч від печі так, щоб можливі вибризкування металу не травмували його.
3.9.12 При завантаженні печі стояти проти вікна не дозволяється.
3.9.13 Розливальник повинен працювати в суконному костюмі і застосовувати засоби індивідуального захисту очей.
3.9.14 Робоче місце розливальника повинне бути освітлене відповідно до норм, утримуватися в чистоті, незахаращуватися сторонніми предметами.
3.9.15 Під час роботи установки не дозволяється перебування сторонніх осіб поблизу неї.
3.9.16 Проводити ремонтні роботи на печі для плавки алюмінію при включеному газодувному пальнику не дозволяється.
3.9.17 Рідкий алюміній подається в заповнену металом виливницю на поверхню киплячої сталі прогрітим черпаком (спеціальною ложкою-міркою) розливальником за командою старшого розливальника. Ложка повинна бути полегшеною і вміщати в себе не більш як 2,5 кг рідкого алюмінію, при цьому довжина ручки повинна бути не менше як 2,5м.
3.9.18 Розприскувати рідкий алюміній або його сплави по майданчику і по виливницях при введенні його на поверхню рідкої сталі не дозволяється.
3.9.19 Присадка рідкого алюмінію ложкою-міркою на головну поверхню киплячих зливків повинна проводиться з розливного майданчика.
3.9.20 Ходіння по виливницях з ложкою, заповненою рідким алюмінієм, для полегшення хімічної закупорки другого ряду зливків не дозволяється.
3.9.21 Ручне транспортування рідкого алюмінію з печі до зливків для хімічної закупорки проводиться розливальником акуратно, щоб не обпекти себе або поруч працюючих.
3.9.22 В разі перебоїв з подачею газу і виявлення несправностей у печі розливальнику (плавильнику) необхідно закрити газові і повітряні вентилі, викликати чергових слюсарів енергослужби (або газівника) для усунення несправностей.
3.9.23 На "закозленій" печі відключають подачу газу і повітря, від'єднують гнучкі рукави від пальника, прохолоджують футерівку, переміщують піч краном на відведене місце для ремонту, вибивають стару футерівку і роблять нову, яку приймає старший майстер розливу.
3.9.24 Піч з новою футерівкою встановлюється па колишнє місце і розігрівається протягом 3,5 - 4 годин, після чого починається завантаження в піч алюмінієвих чушок.
3.9.25 До розпалювання печі розливальник робіт, запис у книзі чергових енергетиків. Черговий енергетик (або газівник) розпалює піч відповідно до чинних правил і норм, з виконання цих та інших робіт по газу.
3.10 Під час видалення скрапу, "козлів" зі сталерозливних ковшів
3.10.1 По закінченні розливання плавки при утворенні в ковші "козла" його необхідно розрізати за допомогою кисню на 2-3 частині для можливості захвату тросом, після чого відправній ківш для установки на спеціальний стенд обробки ковшів.
3.10.2 Перед порізкою необхідно переконатися, що стики штуцерів, кисневого шланга надійно ущільнені.
3.10.3 Для порізки скрапу, "козлів" киснем необхідно застосовувати сталеві труби довжиною 4-6 м.
Виконання даної роботи здійснюється через вікно стаціонарного, вертикально встановленого, литого захисного екрана.
3.10.4 "Закозлені" ковші на стенді обробки повинні попередньо оглядатися майстром розливу, який визначає порядок роботи щодо витягання "козла" з ковшів.
Цей порядок повинен бути доведений до підкранового працівника і погоджений ним з машиністом крана.
3.10.5 Ківш, призначений на видалення "козла", повинен бути попередньо провентильований до нормальної температури.
3.10.6 Якщо кожух ковша зашлакований або покритий охолодями сталі, то необхідно його очистити.
3.10.7 Під час очищення кожуха ковша якорем за допомогою крана, підкрановому працівникові, після зачеплення скрапу, необхідно відійти в безпечне місце на відстань не менш як 10 м у зону видимості машиніста крана і подати необхідні команди машиністу крана.
Спускатися в сталерозливний ківш, на дні якого знаходиться шлак, не дозволяється.
3.10.8 Кантування скрапу , "козлів" зі спеціально обладнаних ковшів і коробів проводиться в кузов автомобіля типу БілАЗ, при цьому водій, попередньо установивши автомобіль на гальмо, повинен заглушити двигун і залишити кабіну.
3.10.9 Опускатися у сталерозливний ківш для запалювання "козла", що підривається, дозволяється тільки по приставній драбині з захватами для навішування її на борт ковша. До спуску в ківш останній повинен бути охолоджений, внутрішня частина його повинна бути очищена від шлакового пояса і скрапу.
3.10.10 Ходити по верхньому борту сталерозливних ковшів не дозволяється.
3.10.11 Роботи щодо запалювання "козла" крапом повинні проводитися двома працівниками: один працівник знаходиться в ковші, щоб завести гак або трос у прорізаний отвір "козла", а другий - знаходиться на стенді обробки ковшів, дублюючи команди першого працівника на натяжку гака або троса машиністу крана.
3.10.12 Машиніст крана піднімає зачалений "козел" після виходу з ковша підкранового працівника і відходу його на безпечну відстань від горловини ковша (на 10м). Обробка горловини ковша якорем дозволяється машиністу крана після відходу підкранового працівника на відстань 3 м від горловини на площадці стенда.
3.10.13 При піднятті "козла" розливальнику необхідно простежити, щоб машиніст крана на висоті 100-200 мм від підлоги цеху провів випробування надійності обв'язки тросом вантажу.
3.10.14 Вирвавши "козел", машиніст крана повинен за командою розливальника відвезти його для навантаження у вагон. Розливальник при цьому повинен йти перед вантажем на відстані не менш як 10 м і стежити за тим, щоб на шляху руху вантажу не було людей.
3.10.15 Якщо немає вагона на навантаження скрапу, дозволяється тимчасово покласти "козел" на підлогу у спеціально відведеному місці цеху.
3.10.16 Підривання і видалення "козлів" з сталерозливних ковшів дозволяється виконувати тільки 50-тонним підйомом розливного крана.
3.10.17 Для видалення "козлів" з ковшів і транспортування їх у вагон дозволяється застосовувати вживаний трос з цілими станками.
Трос повинен бути зав'язаний міцним морським вузлом. Підкрановий працівник повинен виконувати операцію щодо витягання "козла" з ковша і його транспортування у вагон з особливою обережністю, при цьому він повинен знаходитися на безпечній відстані від "козла" і запобігати перебуванню сторонніх осіб у небезпечній зоні.
3.10.18 Машиніст крана повинен подавати попереджувальний сигнал під час підривання "козла" і його транспортування безперервно.
3.10.19 Розворот "козла" або іншого вантажу на місці навантаження (вивантаження) слід виконувати жердиною (трубкою) довжиною не менше як 5 м при висоті над місцем навантаження (вивантаження) не вище за 150-200 мм.
3.10.20 Підчас навантаження "козла" знаходитися на вагоні або візку не дозволяється.
3.10.21 Після навантаження "козла" необхідно надійно закріпити його на вагоні і перевірити, чи не виходить він за габарити вагона.
3.11 Під час заміни залитих металом ходових візків і їх навантаження
3.11.1 Робота виконується під керівництвом майстра розливу.
3.11.2 Під час заміни і навантаженні ходових візків необхідно застосовувати справні чалкові пристосування (сталеві канати) з наявними на них бирками, що свідчать про їх випробування.
3.11.3 З місця, де проводяться роботи, необхідно вивести людей.
3.11.4 Під канати, за допомогою яких піднімають вузли сталерозливних візків, на гострі крайки платформи (рами) необхідно підкладати дерев'яні прокладки.
3.11.5 Під час роботи необхідно знаходитися в зоні видимості машиніста крана і давати йому чіткі команди.
3.11.6 Під час звільнення залитого ходового візка (колісної пари) необхідно виконувати наступне:
3.11.6.1 Після обв'язки канатом торцевого боку платформи необхідно відійти на безпечну відстань, переконавшись у відсутності людей, дані команду машиністу крана на підіймання й переміщення платформи.
3.11.6.2 Підняття платформи на висоту більш як 300 мм від шворнів тарілки не допускається.
3.11.6.3 Під підняту платформу дозволяється підкочувати новий ходовий візок за допомогою ломиків.
3.11.6.4 При направленні штиря в гніздо платформи знаходитися під платформою не дозволяється; за необхідності поправити положення штиря можна гачком або перемістити платформу краном.
3.11.7 Під час навантаження платформи і залитих візків на сталерозливний візок необхідно виконати наступне:
3.11.7.1 Перед навантаженням платформи перекантувати її рівною поверхнею униз.
3.11.7.2 Відв'язати перекантовану платформу канатом за виступи або зчіпні пристрої і розмістити на порожньому сталерозливному візку.
3.11.7.3 Розвертати вантаж дозволяється гачком довжиною не менш як 3 м.
3.11.7.4 Під час навантаження ходових візків знаходитися на сталерозливному візку не дозволяється.
3.12 Під час переливання рідкого чавуну з чавуновізних ковшів в заливальний ківш у розливному прольоті
3.12.1 Рідкий чавун з доменного цеху подається в чавуновізних ковшах, очищених від шламу і сміття з мінімальною кількістю доменного шлаку.
3.12.2 Для фіксації чавуновізного лафета необхідно використовувати тільки спеціальні башмаки.
3.12.3 За замовленням майстра виробництва чавун, у зазначеній кількості, переливається в заливальний ківш; перелив чавуну виконується під керівництвом змінного майстра розливу.
3.12.4 Під час переливання чавун необхідно зливати малим струменем; струмінь повинен бути спрямований у центр заливального ковша.
3.12.5 Після зливання чавуну необхідно провести його зважування в заливальному ковші; результат зважування необхідно записати в журнал і повідомити майстру виробництва.
3.12.6 Щоб уникнути розбризкування чавуну під час транспортування, ківш необхідно наповнювати до рівня, що не перевищує 200-300 мм від верха ковша.
3.12.7 Під час переливання чавуну необхідно стежити за станом заливального ковша.
3.12.8 При почервонінні кожуха ковша або прогарі ковша необхідно припинити переливання і звільнити заливальний ківш від чавуну.
3.13 При обслуговуванні цеху автомобільним транспортом
3.13.1 Перед в'їздом у цех вантажні автомобілі повинні бути зупинені на відстані не менш як 20 м від в'їзних воріт, і не па залізничній колії.
3.13.2 Водій автомобіля повинен одержати дозвіл на право в'їзду в розливний проліт у майстра розливу, бригадира або старшого працівника.
