Вернуться на главную ДНАОП

Примірні інструкції (ПІ)

ПІ 1.2.10-392-2005 (Microsoft Word Document)

ПІ 1.2.10-392-2005

Примірна інструкція з охорони праці для горнового феросплавів

МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для горнового феросплавів

м. КИЇВ

Узгоджено Затверджено

Державний комітет України Міністерство промислової

по нагляду за охороною праці політики України

лист № 5.2-06/8109 Наказ №708

17.12.2004р. 24.12.2004р.

Національний НДІОП

07 грудня 2004р.

лист №795

ЦК профспілки гірників

і металургів

лист №04/429

09.07.2004р.

ПІ 1.2.10-392-2005

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для горнового феросплавів

м. КИЇВ

Вступ

1. Закон України «Про охорону праці», введений Постановою Верховної Ради у жовтні 1992 року зі змінами до Закону, внесеними Верховною Радою в грудні 2002р., визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

2. Це право закріплюється державною політикою в галузі охорони праці, яка:

- признає пріоритет життя і здоров'я працівників;

- встановлює повну відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- встановлює єдині нормативи з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

- здійснює навчання, професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

3. Це право підтверджується тим, що при укладенні трудового договору власник повинен проінформувати працівника, під розписку, про умови праці на підприємстві, наявності на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливих наслідків їх впливу.

4. Це право підтверджується можливістю працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

5. Воно закріплюється правом працівника на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці:

- безплатне лікувально-профілактичне харчування;

- оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;

- скорочення тривалості робочого часу;

- додаткову оплачувану відпустку;

- пільгову пенсію;

- оплату праці у підвищеному розмірі.

6. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам повинні видаватися безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

7. На власника покладаються зобов'язання відшкодування шкоди працівникові, заподіяної йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, під час виконання ним трудових обов'язків, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно з Законом України "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювання, що привело до втрати працездатності".

8. В свою чергу працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами і механізмами; користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- додержуватися зобов'язання щодо охорони праці, які передбачені колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- співробітничати з власником у справі організації безпечних умов праці;

- особисто вживати посильні заходи щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, які його оточують, і навколишньому природному середовищу;

- при виникненні небезпечної ситуації повідомляти свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

1. Загальні положення

1.1 Ця примірна інструкція (далі інструкція) з охорони праці для горнових цеху виробництва феросплавів визначає порядок, способи і умови безпечного виконання горновими покладених на них обов'язків, а також правил безпечної поведінки на робочому місці та території підприємства.

Кожний горновий повинен вивчити, знати і виконувати вимоги та положення цієї інструкції у повному обсязі, а також вказівки і розпорядження керівників цеху та вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, діючого на підприємстві.

1.2 Кожний горновий повинен додержуватися вимог загальної інструкції з охорони праці, технологічних інструкцій, інструкцій з охорони праці:

- для стропальників - машиністів кранів-балок і тельферів;

- для машиністів лебідок;

- для плавильників феросплавів;

- під час роботи щодо обслуговування газового господарства.

Крім того, кожний горновий повинен знати і дотримувати вимоги:

- інструкції щодо застосування биркової системи;

- положення про наряд-допуск;

- правил пожежної безпеки;

- правил електробезпеки;

- переліку робіт, виконання яких дозволено на включеній печі.

1.3 До роботи горновим допускаються особи чоловічої статті не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і визнані придатними для даної роботи в умовах цеху феросплавного виробництва, пройшли навчання з охорони праці, одержали вступний інструктаж на робочому місці, навчання на другу групу з електробезпеки, пожежної безпеки та промислової санітарії і мають посвідчення на право роботи з електрообладнанням, електропневмоінструментом, вантажопідіймальними механізмами (електротельфером), а також відмітний знак на дозвіл роботи з краном, закріплений на верхній частині головного убору.

1.4 Кожний знов прийнятий горновий повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці. Запис про проведення вступного інструктажу заноситься у спеціальний журнал, а також у документ про приймання працівника на роботу.

1.5 Первинний інструктаж з охорони праці проводиться на робочому місці безпосереднім керівником - старшим змінним майстром основної виробничої дільниці або майстром виробництва у формі бесіди з ілюстрацією прикладів безпечних умов праці.

1.6 Після проведення первинного інструктажу на робочому місці знов прийнятий або переведений з іншої дільниці цеху працівник закріплюється розпорядженням начальника цеху за кваліфікованим горновим для практичного навчання безпечним способам робіт на робочому місці терміном на 45 днів.

1.7 Після закінчення навчання горновий повинен пройти перевірку знань з охорони праці перед комісією на чолі з начальником цеху або його заступником за участю громадського інспектора з охорони праці. Тільки при виявленні достатніх знань технології і безпечних прийомів праці працівник рішенням комісії може бути допущений до самостійної роботи за фахом.

1.8 Інструктажі з охорони праці горновим проводяться один раз на рік цеховою комісією з записом у особисту книжку горнового з оформленням протоколу.

Не дозволяється допускати до роботи, а працівникові приступати до роботи без перевірки знань правил, норм та інструкцій з охорони праці.

1.9 Горновий феросплавної печі повинен щороку проходити періодичні медичні огляди.

1.10 В обов'язки горнового феросплавних печей входить: підготовка ковшів і жолобів, випуск шлаку і металу у ковші, очищення льотки від шлаку, розділ і закладка випускного отвору льотки, регулювання струменя металу з льотки і на зливних носках ковшів під час випуску, переміщення візків з ковшами, звільнення їх від металу і шлаку; нагляд за справністю і чистотою колій і візків; очищення ковшів, робота з вантажопідіймальними механізмами, відбір проб; обслуговування горна печі; нагляд за охолодженням стінок і випускних отворів печі; підготовка матеріалів та інструменту; виявлення та усунення несправностей у роботі обладнання, яке обслуговується; участь у його ремонтах.

1.11 Кожен горновий повинен знати основи технологічного процесу виробництва феросплавів; принцип роботи обслуговуючого обладнання; улаштування і правила технічної експлуатації печей різних видів; фізико-хімічні властивості сировини і матеріалів; систему електропостачання і охолоджування печі, слюсарну справу.

1.12 Основні небезпечні виробничі фактори на дільниці виконання робіт:

- рідкий розплавлений метал і шлак;

- бризки та іскри розплаву;

- електричний струм;

- переміщення вантажів;

- робота з киснем при пропаленні льоток.

1.13 Основні шкідливі виробничі фактори:

- підвищена температура;

- променева енергія (інфрачервоне випромінювання);

- пил;

- шкідливі гази;

- шум;

- вібрація під час роботи з віброінструментом.

1.14 По території підприємства, цеху до місця роботи необхідно пересуватися згідно з маршрутом, який вказаний у схемі безпечного пересування. При цьому необхідно додержувати вимоги знаків дорожнього руху; залізничні і автомобільні шляхи переходити тільки в установлених місцях.

1.15 Горнові феросплавних печей повинні працювати лише в установленому за нормою спецодязі ( куртка суконна, брюки суконні за ТУ України 00309335-023-95 "Костюмы мужские для защиты от повышенных температур в металлургическом производстве" або за ТОСТ 12.4.045-87; спецвзутті (черевики шкіряні за ДСТУ №2772-94 (ГОСТ 12.4.032-95), валянки за ГОСТ 12.4.050-78; капелюсі повстяному, вачегах. Користуватися захисними касками, окулярами, щитками, респіраторами, протигазами.

При цьому необхідно додержуватися правил носіння спецодягу і спецвзуття:

- суконну куртку, брюки необхідно носити навипуск, щоб гарячі частки не затримувалися на одязі, а скочувалися на підлогу.

- поля капелюха повинні бути опущені;

- до капелюха повинні бути прикріплені захисні окуляри;

під час очищення носка ковшів, очищення і підготовки лотків, викочування ковшів необхідно застосовувати захисний щиток з оргскла для захисту очей і обличчя від випромінювань, бризок розплаву, викидів газів;

- під час роботи у ківшевій камері - надіти каску;

- на всіх гарячих роботах працювати у сухих і справних вачегах; не брати інструмент голими руками - можна одержати опік;

під час роботи з віброінструментом і пневмомолотком необхідно застосовувати віброрукавиці і захисні окуляри.

1.16 Горновий при виявленні порушення, яке може призвести до аварії або нещасного випадку повинен, терміново його усунути; або ж, коли порушення самому ліквідувати не можливо, повідомити майстра чи начальника зміни.

1.17 При отриманні травми необхідно звернутися до медпункта і повідомити майстра, а при його відсутності - старшого горнового.

Кожний горновий повинен знати порядок обліку і розслідування нещасних випадків.

1.18 Відповідно до положення про систему управління охороною праці у чорній металургії горновий повинен:

- перед початком зміни прибути на змінно-зустрічні збори, одержати завдання на виконання робіт;

- виконувати тільки доручені роботи з дотриманням всіх вимог і інструкцій з охорони праці, а також виконувати вказівки старшого горнового і майстра;

- не розпочинати роботу, коли умови її виконання суперечать інструкції з охорони праці, чи іншому документу, який регламентує безпечне виконання робіт, а також без інструктажу з охорони праці при тимчасовому переведенні на іншу роботу;

- утримувати своє робоче місце і обладнання у справному стані та чистоті;

- не вживати алкогольні напої на робочому місці і на території підприємства і не з'являтися на роботу у нетверезому стані.

1.19 Горновий повинен:

- знати і уміти надати першу долікарську допомогу потерпілому;

- вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (пісок, вогнегасник).

Під час виникнення пожежі необхідно викликати пожежну охорону, а до її прибуття вжити заходів щодо гасіння пожежі своїми силами.

1.20 При загорянні електропроводів, приладів електрообладнання їх необхідного відключити від мережі і гасити тільки сухим піском.

При загорянні паливно-мастильних матеріалів гасити треба землею, піском і вогнегасниками.

1.21 Горновий повинен додержуватися правил особистої гігієни.

1.22 Особи винні у порушенні вимог безпеки, викладених у даній інструкції несуть відповідальність згідно з діючим на Україні законодавством.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1 Перед початком роботи горновий повинен підготувати своє робоче місце, перевірити справність вантажопідіймальних пристосувань, обладнання, інструменту, приготувати трубки, металеві прути для пропалення льотки печі.

2.2 Не допускається працювати на несправному обладнанні або користуватися несправним інструментом, а також працювати у захаращених місцях.

2.3 Про всі порушення під час приймання зміни горновий повинен доповісти бригадиру печі й майстру.

2.4 Старший горновий (бригадир) . повинен особисто перевірити безпечний стан на всіх робочих місцях горнових і вжити заходів щодо усунення виявлених порушень.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1 Вимоги електробезпеки на ввімкненій печі

3.1.1 Робоче місце і майданчик горнових повинні бути сухими, (щоб уникнути вибухів і ураження електрострумом) незахаращені, проходи вільні.

3.1.2 Горнові повинні працювати лише справним інструментом. Інструмент, який стикається з розплавленим металом, перед застосуванням повинен бути просушений і прогрітий.

3.1.3 Електрична напруга вище за 12 В і струм величиною 100 міліампер і більше є небезпечними для життя людини.

3.1.4 Виконувати будь-які ремонтні роботи на електропечі при діючому електрообладнанні горновому не дозволяється, у тому числі і очищення від пилу частин устаткування, що знаходяться під напругою.

3.1.5 Технічні засоби щодо електробезпеки на устаткуванні (захисна і сигнальна апаратура, блокування, заземлення, діелектричні підставки тощо) повинні утримуватися у справному стані.

3.1.6 Горнові повинні слідкувати, щоб шунт для пропалення льотки після її відкриття був вимкнений.

3.1.7 Струмопровід до апарата пропалення льотки, розташований на висоті 3,5 м і нижче від рівня підлоги, повинен бути огороджений. Рухома гнучка частина струмопроводу повинна бути електроізольована.

В момент ввімкнення і вимкнення рубильника шунта, шуровати льотку прутом, або торкатися каркаса печі і вічка льотки не допускається. Пропалення льотки необхідно виконувати удвох.

При користуванні цангою, що призначена для повного спрацювання прутів при пропаленні льотки, необхідно, щоб прути були надійно зажаті у гнізді цанги.

3.2 Вимоги безпеки під час роботи на машині відкриття льоток (MBЛ)

3.2.1 МВЛ призначається для відкриття льотки свердлінням і подальшого її пробивання.

3.2.2 Машина складається з корпусу, пневматичного механізму пересування по монорейковій доріжці, пневматичного механізму встановлення у вихідне положення, пневматичного механізму обертання і подачі бурштанги та пневмоударника, системи підведення повітря і обладнана сигналізацією попередження про пересування машини.

3.2.3 До роботи на машині допускаються горнові віком не молодше 18 років, які пройшли навчання керування машиною.

3.2.4 Перед початком роботи горновий повинен перевірити справність механізмів машини, працездатність сигналізації, наявність змащування у системі подачі повітря, переконатися, що у зоні дії машини нема сторонніх людей, випробувати її роботу на холостому ходу.

3.2.5 При відкритті льотки горновий повинен установити бурштангу у посадочне гніздо пневмодвигуна; при цьому повітря повинно бути перекритим вентилем і всі рукоятки керування мають знаходитися у нейтральному положенні.

3.2.6 Заміна бурштанги на прут при пробиванні льотки здійснюється аналогічно п.3.2.5.

3.2.7 Не дозволяється:

- поправляти руками бурштангу або прут при вимкненні механізму обертів;

- витягати машиною замерзлі у льотці прути і кисневі трубки;

- допускати скупчення мастил на робочому місці;

- проводити ремонтні роботи на МВЛ при відкритому вентилі стисненого повітря.

3.2.8 Після відкриття льотки машина повинна бути відведена за межі льоткової камери, вентилі подачі повітря перекриті; ручки керування поставлені у нейтральне положення, ключ-бирка знята.

3.3 Під час роботи на машині закриття льоток (МЗЛ)

3.3.1 Механізоване закриття льоток на печах здійснюється гарматою. Гармата виконує уштовхування маси у канал льотки за допомогою поршневого пристрою, який має привод від електродвигуна. Пересування машини супроводжується звуковою сигналізацією.

3.3.2 Після закриття льотки у робочому циліндрі гармати залишається частина запірної маси, яку необхідно видаляти під час зупинки печі або ж припинення експлуатації гармати протягом 24 годин за допомогою спеціального пристосування.

3.3.3 Обмеження ходу у кінцевих точках виконується кінцевими вимикачами.. Робочий і холостий хід подання також обмежується кінцевими вимикачами.

3.3.4 Перед початком роботи горнові спільно з бригадиром чергових слюсарів повинні перевірити надійність кріплення робочого органу машини; стан змащення, стан робочого носка машини і пристрою для очищення циліндра. Спільно з черговим електриком необхідно перевірити справність електрообладнання і кабелів, працездатність сигналізації.

3.3.5 Після цього необхідно зібрати схему і провести випробування всіх механізмів, а також точність установлення "хобота" машини стосовно льотки.

3.3.6 Завантаження льоткової маси в робочий циліндр МЗЛ на печах РПЗ проводиться поза льоткової камери за допомогою зарядного пристрою. При цьому поршень в каналі ствола машини відводиться у крайнє положення, після чого розбирається схема МЗЛ.

На печах РКГ МЗЛ постійно знаходиться в льотковій камері, тому роботи щодо завантаження маси у ствол МЗЛ здійснюється двома працівниками: один з них завантажує масу, а другий в цей час повинен знаходитися біля кнопкової станції для запобігання включення машини.

3.3.7 При закритті льотки не дозволяється знаходитися у льотковій камері.

3.3.8 Робота щодо очищення робочого циліндра гармати повинна виконуватися двома особами, при цьому необхідно підтримувати тісний зв'язок між горновим коло гармати і тим, що стоїть біля пульта керування, щоб запобігти ввімкнення гармати при установці пристосування чистки робочого циліндра.

3.3.9 Після закінчення роботи необхідно встановити гармату у крайнє робоче положення і розібрати схему керування.

3.3.10 В разі, коли механізм закриття льотки несправний, закриття її виконується вручну. До випуску розплаву з печі необхідно підготуватися до закриття льотки:

- заготовити 4-5 справних трамбовок з діаметром п'ятака 60-120 мм;

- зліпити конуси запірної маси, виготовлені з самої маси, або з суміші глини, коксика, пеку;

- підібрати куски електродної маси.

Льотки повинні закривати дві особи, одна з яких призначається старшою.

3.3.11 Закриття льоток проводиться конусами із струмопровідної запірної маси за допомогою трамбовок, розміри яких відповідають розміру льоткового отвору. Трамбовки повинні бути довжиною не менше як 4,5 м із зручною і безпечною для роботи ручкою.

3.3.12 Закриття льоток здійснюється наступним чином:

- горновий, знаходячись зліва за захисним екраном, подає на піці конуси запірної маси до отвору льотки. Довжина піки повинна бути не менш як 4,5 м;

- старший горновий трамбовкою знімає і подає конус у льотку, перекриваючи льотковий отвір. Льотка повинна бути закрита надійно на всю довжину.

3.4 Під час роботи з безводною льотковою масою на антраценовому маслі

3.4.1 Перед роботою необхідно перевірити працездатність припливної вентиляції.

3.4.2 Особи, схильні до алергічних захворювань шкіряних покривів, повинні змастити руки і обличчя захисною маззю або поживним кремом.

3.4.3 Роботи щодо закріплення машин, відкриття льоток, очищення циліндрів від залишків маси, необхідно виконувати у спецодязі та захисних окулярах і рукавицях.

3.4.4 Роботи щодо навантаження безводної маси слід виконувані переважно у нічний час при відсутності впливу сонячного випромінювання.

3.4.5 Всі роботи щодо застосування безводної льоткової маси повинні бути механізовані.

Допускаються роботи ручним способом, але при цьому слід уникати попадання маси на відкриті ділянки тіла.

3.4.6 При попаданні маси на шкіру її слід обробити рослинним маслом, облити теплою водою з милом та змазати поживним кремом.

3.4.7 При загорянні льоткової маси гасіння необхідно проводити розпиленою водою.

3.4.8 Після роботи з безводною льотковою масою необхідно облити обличчя і руки теплою водою з милом, потім прийняти загальний душ.

3.4.9 Спецодяг, який використовується під час роботи з безводною масою слід зберігати у спеціально відведених шафах.

3.4.10 Спецодяг через кожні чотири зміни, необхідно здавати до хімчистки, а білизну - прати .

3.5 При відкритті льоток феросплавних печей за допомогою кисню

3.5.1 При використанні кисню необхідно пам'ятати що:

- зіткнення кисню з будь-яким видом паливно-змащувальних матеріалів призведе до вибуху; у зв'язку з цим робочий одяг повинен бути чистим, не мати масляних плям, руки - чисто вимиті;

- при нанесенні удару по киснепроводу або кисневому балону, де кисень знаходиться під тиском, може статися вибух чи пожежа;

- при насиченні одягу або іншого матеріалу киснем можливо його загоряння;

- інструмент, який використовується під час роботи з киснем, повинен бути обміднений, щоб запобігти іскрінню;

- вішати одяг на вентиль киснепроводу не дозволяється.

3.5.2 До роботи з киснем допускаються особі не молодші 18 років, які пройшли навчання і атестовані.

3.5.3 Пропалення льотки киснем повинен виконувати старший горновий у присутності майстра і старшого плавильника, відповідно до їх вказівок.

3.5.4 Перед пропаленням льотки киснем необхідно:

- прокалити необхідну кількість трубок;

- впевнитися у справності кисневого шланга, надійності кріплення штуцерів, відсутності масляних плям, чистоті трубок;

- кисневий балон розташувати не ближче, як 8 м від льотки та інших джерел тепла у спеціальному контейнері, в якому транспортуються балони з киснем.

3.5.5 Перевіряти витікання кисню дозволяється тільки мильним розчином.

3.5.6 Довжина кисневого шланга повинна бути не менш як 20 м; кріплення шланга до штуцерів, а також трубок до шланга повинно виконуватися спеціальними затискачами, які виключають можливість зривання.

3.5.7 Перед подачею трубки у льотку необхідно спочатку повільно пустити кисень по шлангу і, переконавшись у вільному проході трубки, ввести кінець трубки у льотку і почати процес пропалювання.

3.5.8 Подача кисню повинна виконуватися поступово через редуктор. Призначення кисневого редуктора - зниження і підтримання постійного тиску у гнучкій частині кисневого шланга, з'єднаного з наконечником для пропалювання льотки.

3.5.9 Перед установкою редуктора продувається штуцер вентиля балона. Редуктор приєднується до кисневого балона накидною гайкою з правою різьбою. Швидке відкриття кисневого балона при подачі кисню у редуктор не дозволяється.

3.5.10 Після встановлення редуктора на кисневий балон необхідно перевірити робочий тиск за манометром. Коли редуктор справний - треба повільне нарощувати робочий тиск.

3.5.11 Після перевірки справності редуктора можна приступати до пропалювання льотки.

При виявленні будь-яких несправностей необхідно закрити запірний вентиль кисневого редуктора, припинити пропалювання льотки і видалити балон у безпечне місце. Експлуатація редуктора в умовах вібрації і трясіння не допускається.

3.5.12 Кисень видаляється з балона поки тиск не знизиться до 0,5 1 атм.

3.5.13 Після використання кисню вентиль балона слід щільно закрити, зняти редуктор і накрутити на балон захисний ковпак. На порожніх балонах крейдою повинно бути нанесено напис "порожній", вони повинні бути здані до комори. Залишати шланги і затискуючі пристрої на робочих місцях не дозволяється.

3.5.14 Редуктор повинен бути постійно справний і зберігатися у чергового слюсаря.

3.5.15 По закінченні пропалювання льотки необхідно перевірити всі робочі місця, прибрати з проходів відпрацьовані кисневі трубки.

3.5.16 Про всі виявлені неполадки під час роботи з киснем необхідно доповісти майстру.

3.6 Під час ремонту зливних жолобів

3.6.1 Льотку, на якій виконується ремонт жолобів, необхідно закрити льотковою масою.

3.6.2 Перед футерівкою зливного жолоба необхідно:

3.6.2.1 Очистити від скрапу і охолодей льотку, зливний жолоб, стінки прорізу, майданчик в льотковій камері в районі зливного жолоба. Скрап повинен скидатися у спеціальний ківш, встановлений у верхнє гніздо ківшевого візка.

3.6.2.2 З під льотки треба викотити ківшевий візок, зняти чашу, установити у верхнє гніздо візка ківш з майданчиком і після цього закотити його під льотку.

3.6.2.3 Закласти проріз зливного жолоба щитом товщиною 40 мм у два ряди з виступом на майданчик не менш як 500 мм з кожного боку або користуватися спеціальними відкидними металевими містками

3.6.2.4 Футерівку зливного жолоба повинні виконувати не менше двох чоловік.

3.6.2.5 Для безпечного проведення ремонту зливного жолоба при необхідності слід застосовувати випробуваний монтажний пояс. Місце кріплення карабіна пояса вказує старший майстер.

3.6.2.6 Один з горнових під час ремонту зливного жолоба за призначенням майстра-технолога контролює стан льотки на весь період ремонту.

3.7 Під час роботи з технологічним посудом.

3.7.1 Ковші, виливниці, чаша та інший технологічний посуд, призначений для розливу і зливу відходів, повинні бути справними і нагрітими до температури не менш як 100°С.

Використання непросушених ковшів і чаш може призвести до вибухів з важкими наслідками.

Дозвіл на користування ковшами після ремонту і сушки дає майстер-технолог.

3.7.2 Для безпеки машиніста крана необхідно під час переливання з ковша в ківш останній встановити на рівному майданчику на відстані не менш як 12 м від ближнього ряду печей.

3.7.3 Очищати ківш необхідно тільки на спеціальному стенді, використовуючи захисні засоби.

3.7.4 Встановлювати посуд для розливу та інше необхідне обладнання можна тільки у місцях, відведених для цього технологічною схемою.

3.7.5 Ковші та інший посуд для прийняття рідкого металу і шлаку повинні заповнюватися нижче верхнього краю не менш як на 100 мм, але не вище нижньої кромки зливного носка.

Переповнення технологічного посуду може призвести до аварії крана, шлаковозів, рухомого складу з тяжкими наслідками.

3.7.6 Під час викочування ковшів з рідким металом, транспортування і зливання шлаку горновий повинен знаходитися на безпечній відстані. Робота викотного візка на послаблених тросах без огорож на вільному блоці не допускається. Зачеплення ковша якорем необхідно виконувати на безпечній відстані з спеціальним захватом.

3.7.7 Горновий командує діями машиніста крана щодо опускання та підіймання "баби" і перемішування шлаку з піском. Під час виконання цієї операції горновий повинен знаходитися позаду думпкара у зоні видимості машиніста крана.

Після закінчення згущення шлаку у ковші, горновий повинен подати команду машиністу крана про припинення загущення, про відтягання "бабой" загущеного шлаку від носка, після цього зайти на думпкар, насипати пісок на поверхню металу і зійти з нього по спеціальній драбині. Додавання піску у ківш під час загущення шлаку не дозволяється, тому що це може призвести до нещасного випадку внаслідок викиду розплаву із ковша.

3.7.8 Під час переливання металу і загущування шлаку горне вий повинен:

- знаходитися на безпечній відстані від ковша, щоб уникнути травмування викидами розплаву при ударі "бабой";

- стежити за перебуванням сторонніх осіб під час переливання металу, за перебуванням людей у думпкарі з піском і на горні, тому що можливий викид металу з ковша;

- припинити будь-які ремонти чи заправку посуду під льоткою, а також заходити на ківшевий візок під час випуску;

- відійти від ковша або чаші на безпечну відстань, щоб зі побігти опіку бризками металу або шлаку;

3.7.9 За необхідності пробивання шлакової кірки ківш необхідно підтримувати у вертикальному положенні.

3.7.10 Відбір проби шлаку виконується за допомогою спеціальної сухої, прогрітої ложки з чаші під час викочування візка з камери.

3.7.11 Під час випуску розплаву з печі двері у льотковій камері повинні бути закриті. Нещільності у камері повинні бути усунені, щоб запобігти витоку газів, які виділяються під час випуску, в атмосферу цеху.

3.8 Під час очищення і ремонту аварійних і ківшевих камер

3.8.1 Приступаючи до роботи слід заздалегідь збити охолоді металу і шлаку зі зливного жолоба та зі стін камери. При цьому необхідно звернути увагу на стан кріплення екранізованих плит. Всі роботи повинні виконуватися працівниками у відповідному спецодязі, спецвзутті і касці.

3.8.2 Для безпеки горнових під час очищення аварійних ям роботи повинні виконуватися тільки при закоченому візку, проріз під ківш у ківшевому візку повинен бути закритий спеціальним майданчиком.

Роботи необхідно виконувати тільки під перекриттям. Очищення від скрапу слід виконувати тільки за допомогою прутків та скребків і за вказівкою старшого майстра. Перебування людей у ківшевій камері під час очищення її від охолодей не допускається.

3.9 Під час установки склепіння і блочка льотки

3.9.1 Льотка, на якій встановлюється склепіння і блочок, повинна бути надійно закрита безводною масою.

3.9.2 Під час вибивання старого склепіння і блочка проріз біля жолоба повинен бути перекритий металевим містком.

3.9.3 Вибивання старого склепіння і блочка слід виконувати у спецодязі, захисній касці, сітчатих окулярах. При цьому, електричні схеми МВЛ і МЗЛ повинні бути розібрані.

3.9.4 Всі роботи щодо вибивання і установки склепіння повинні вестись бригадою, у якій не менше двох чоловік.

3.10 Під час роботи на приводному візку викочування ковшів

3.10.1 Візок приводний вантажопідйомністю 150 т, призначений для розподілення розплаву на метал і шлак під час випуску і викочування з пічного прольоту. Привід візка знаходиться у спеціально виділеному укритті.

3.10.2 Експлуатація візка полягає в наступному:

- горновий, який заступив на зміну, повинен оглянути візок, з'єднувальні і кріпильні деталі, перевірити справність всіх механізмів візка під час пересування, переконатися у справній роботі кінцевих вимикачів, кнопкового пульта керування , гальм;

- при виявленні несправностей необхідно викликати чергових слюсаря, електрика і усунути ці несправності;

- до приведення механізмів до ладу користуватися візком не дозволяється;

- на всій дистанції руху візка рейковий шлях повинен бути очищений. Між рейками не повинно бути сторонніх предметів;

- не дозволяється робота візка, коли на робочих поверхнях є пил, пісок, іржа;

- по обидва боки від рейкового шляху на відстані 1200 мм повинні бути вільні проходи;

- не дозволяється передавати ключ-бирку на керування візком особі, яка не пройшла навчання та не проінструктована з питань охорони праці;

- установлення на візок та зняття з візка ковшів і чаш повинно виконуватися плавно, без ривків і ударів;

- не дозволяється збивати "бабу" від шлаку, кантувати короби з сміттям у чашу, встановлену на візку, знімати і встановлювати ковші чи чаші до повної зупинки візка;

- не дозволяється плавильникам і горновим заходити в укриття тролей, а також проходити через ківшеву камеру до кнопкової станції;

- ремонт електрообладнання і механізмів візка дозволяється тільки у відведеному місці персоналу, який спеціально навчений. Під час ремонту візка, огляду його механізмів - електрообладнання повинно бути вимкненим;

- в процесі роботи в міру зношення футерувального шару необхідно утримувати раму візка чистою;

- горновий повинен ознайомити змінника з умовами праці, повідомити про несправності, які виникли у механізмі візка;

- поверхні рами візка, рейки повинні бути чистими, габарити не захаращені.

3.10.3 Під час роботи:

- привідний візок повинен періодично (не менш одного разу на тиждень) оглядатися ремонтною службою електрика, механіка за графіком за участю горнового;

- при огляді візка повинні перевірятися затягування кріпильних деталей, особливо редуктора, стан гальм, бугеля і наявність достатньої кількості мастила у ванні редуктора;

Оглядаються бугель, тролеї, які живлять електродвигун, кінцеві вимикачі.

3.11 Порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування або раптових захворювань, факти порушення технологічного процесу та інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників.

3.11.1 Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно повідомити безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.

3.11.2 При одержанні травми і за необхідності відвідування медпункт) горновий повинен одержати письмове направлення у майстра .

3.11.3 При одержанні звільнення від роботи або лікарняного листа необхідно повідомити про це майстрові.

3.11.4 При виникненні під час роботи непередбачених ситуацій необхідно припинити виконання робіт, прийняти по можливості самостійні рішення і вжити заходів щодо забезпечення безпеки та відновлення нормальної роботи, негайно повідомити безпосереднього керівника.

4. По закінченні роботи

4.1 Після закінчення робочої зміни і виконання усіх робіт горновий повинен:

4.1.1 Прибрати робоче місце - інструмент і пристосування скласти у спеціально виділених місцях.

4.1.2 Довести до відома змінника про всі недоліки і порушення в роботі. Зняти спецодяг у побутовому комбінаті і під час прийняття душу бути уважним щодо підлоги в лазні.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1 Кожний горновий повинен бути ознайомлений з планом ліквідації аварій у плавильному цеху і чітко виконувати положення оперативної частини плану при виникненні аварійних ситуацій.

5.2 Можливими видами передаварійної ситуації, яка веде до виникнення аварій є недбале поводження з безводною масою для забивання льотки, яке може призвести до її загоряння; наявність масляних та жирових плям на спецодязі, кисневих шлангах під час пропалення льотки киснем, що може призвести до вибуху і до пожежі; підвищений вміст водню у ферогазі вище як 8%, що може призвести до вибуху на печі.

5.3 При виникненні аварійних ситуацій горновий повинен повідомити по-перше диспетчера, бригадира (старшого горнового), майстра, начальника зміни і виконувати їх вказівки.

5.4 Під час пожежі або займання викликати пожежну охорону; взяти участь в її ліквідації, застосовуючи для цього необхідні засоби пожежогасіння.

5.5 Під час вибуху горновий повинен відійти у безпечне місце, в разі необхідності надати першу долікарняну допомогу потерпілим у залежності від ураження (травма, отруєння).

5.6 Горновий повинен бути ознайомлений з порядком надання першої допомоги особам потерпілим від дії електричного струму, опіків, отруєнь, при пораненнях і вміти на практиці надати першу допомогу.

5.7 Перша допомога постраждалому.

5.7.1 При ударах, переломах і травмах.

5.7.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.

5.7.1.2 Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.

5.7.1.3 При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину, змочені в холодній воді. Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.

При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.

5.7.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).

При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.

При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.

При закритому переломі шини накладаються поверх одягу.

5.7.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).

5.7.2 При опіках.

5.7.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.

5.7.2.2 При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.

5.7.2.3 При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної кислоти (півчайної ложки на стакан води).

5.7.2.4 При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.

5. 7.3. При тепловому ударі.

5.7.3.1 При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.

5.7.3.2 Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.

5.7.3.3 Якщо постраждалий знаходиться при свідомості необхідно дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани. Якщо дихання слабке або відсутнє, а пульс не прощупується, необхідно негайно провести штучне дихання, непрямий масаж серця і терміново викликати лікаря.

5.7.4 При враженні електричним струмом.

5.7.4.1 Перш за все необхідно швидко звільнити постраждалого від дії електричного струму - відключити відповідну частину електрообладнання, перерізати чи перерубати провід (при напрузі до 1000 В) або відтягти постраждалого від струмопровідних частин, скинути з нього провід. При цьому необхідно додержуватися застережливих заходів, щоб самому не попасти під напругу. Відтягти постраждалого від струмопровідних частин можна взявшись за його одяг, причому, якщо він сухий або сухою тканиною. Перерізати провід можна тільки інструментом з ізольованими ручками, перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.

5.7.4.2 Після звільнення від дії струму надання першої допомоги постраждалому залежать від його стану.

5.7.4.3 Для визначення стану потерпілого необхідно: покласти його на спину, розстібнути одяг, перевірити наявність дихання, пульсу. Стан постраждалого повинен бути визначений швидко - за 15-20 с.

5.7.4.4 Якщо постраждалий після звільнення від електричного струму знаходиться при свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій і спостерігати за пульсом та диханням протягом 2-3 годин або до прибуття лікаря, якого необхідно негайно викликати.

5.7.4.5 При відсутності свідомості, необхідно розстібнути пояс та одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатир, бризкати в обличчя водою, розтирати та зігрівати тіло.

5.7.4.6 При відсутності дихання і пульсу необхідно провести штучне дихання і непрямий масаж серця.