Страница 26: НАПБ В.01.046-2004/111 . Правила пожежної безпеки при експлуатації атомних станцій (3381)

2.4 ВЗП кабелів та металевих конструкцій АЕС мають відповідати вимогам стійкості й міцності при дії зовнішніх факторів за ГОСТ 25804.3-83 та ГОСТ 26825-86 у зонах вільного і суворого режиму, виконувати свої функції при роботі АЕС у нормальному та аварійному режимах.

2.5 ВЗП мають витримувати багаторазову обробку дезактивувальними розчинами у нормальному режимі роботи АЕС, у аварійному режимі "малої" течі та у режимі максимальної аварії.

2.6 Після дії зовнішніх факторів в умовах аварії подальша експлуатація ВЗП має вирішуватися комісією, призначеною керівництвом АЕС, за результатом огляду стану ВЗП і проведення необхідних ремонтних робіт.

2.7 ВЗП має зберігати свої властивості при тривалій експлуатації в інтервалі температур від -45° C до +60° C з урахуванням термінів дії режимів АЕС і частоти їх повторення згідно з табл. 2.

Таблиця 2

2.8 При нанесенні ВЗС та висиханні ВЗП температура навколишнього середовища має бути не менше + 5° C.

2.9 Термін висушування ВЗП має бути не більше 36 годин при температурі не менше + 20° C.

2.10 Речовина ВЗС повинна бути нетоксичною.

2.11 ВЗП мають зберігати свої властивості протягом усього вказаного в ТУ терміну експлуатації.

2.12 ВЗП повинні мати властивості адгезії щодо відношення до оболонок кабелів та матеріалів конструкцій і не мати агресивної дії на них.

2.13 При використанні ВЗП на АЕС обов'язково мають бути враховані їх характеристики щодо:

додаткового навантаження на несучі конструкції;

виділення при пожежі газу, що має властивість самозайматися і цим сприяти розповсюдженню пожежі;

виділення при пожежі газу, що має корозійну дію до оболонок кабелів і матеріалів конструкцій;

рівномірності товщини;

простоти технології нанесення;

універсальності застосування (можливість застосування усередині приміщень і назовні);

сумісності з раніше нанесеним ВЗП або іншими речовинами на поверхні конструкції;

терміну експлуатації;

ефективності ВЗП на зразках кабелів, що розповсюджують горіння, та елементах конструкцій.

2.14 Упакування

2.14.1 Упакування ВЗС має виконуватися у відповідності до вимог ГОСТ 9980.3-86 і забезпечувати захист ВЗС від дії зовнішнього середовища.

2.15 Маркування

2.15.1 Маркування ВЗС має виконуватись підприємством-виробником і відповідати вимогам ГОСТ 9980.4-2002.

2.15.2 Кожна одиниця тари повинна мати позначення "Для АЕС".

2.15.3 Партія ВЗС має супроводжуватися ТУ, паспортом, інструкцією з використання, сертифікатом відповідності у системі УкрСЕПРО.

III ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

3.1 Приймання замовником і представником АЕС партії ВЗС має виконуватися у відповідності до вимог ГОСТ 9980.1-86.

3.2 Перевірка відповідності ВЗС вимогам ТУ має проводитись у присутності представника АЕС на приймально-здаточних випробуваннях.

3.3 Відбір проб на випробування має виконуватись у відповідності до вимог ГОСТ 9980.2-86.

3.4 Сертифікація і сертифікаційні випробування ВЗС мають проводитись в установленому порядку органами сертифікації та акредитованими лабораторіями.

3.5 Партія ВЗС, яка витримала приймально-здавальні випробування, розкладається у тару, на кожну одиницю якої встановлюється пломба.

IV МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

4.1 При виготовленні ВЗС має проводитись вхідний контроль сировини і матеріалів.

4.2 Контроль технічних характеристик та випробування ВЗС і ВЗП виконуються у відповідності до вимог нормативно-правових актів.

V ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

5.1 Транспортування ВЗС дозволяється усіма видами транспорту у відповідності до вимог і правил, які діють на даному виді транспорту в умовах, що забезпечують збереження упаковки від пошкодження, і при виконанні вимог ГОСТ 9980.5-86.

5.2 ВЗС має зберігатися у складських приміщеннях, які відповідають вимогам НАПБ А.01.001-2004.

VI УКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ

6.1 ВЗС має наноситись на кабелі і металеві конструкції АЕС механізовано за допомогою апарата безповітряного розпилення або пензлем чи валиком при температурі не нижче плюс 5° C.

6.2 Перед нанесенням ВЗС поверхня кабелів має бути очищена і обезжирена, а поверхня металевих конструкцій має бути очищена і при необхідності оброблена речовинами.

6.3 Нанесення додаткового шару будь-якого ВЗП при ремонтних роботах на раніше нанесене ВЗП дозволяється тільки при умові позитивних результатів попередніх випробувань у акредитованій лабораторії сукупного шару ВЗП на відповідність вимогам цих Правил.

ВИМОГИ ДО ОСНАЩЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ АЕС ПЕРВИННИМИ ЗАСОБАМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

1 До ПЗПГ відносяться переносні і пересувні вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючих теплоізоляційних полотнищ, грубошерсті тканини, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати, гаки, ломи, сокири та ін.).

2 Якщо в одному приміщенні розміщаються кілька різних за пожежною небезпекою зон, не відділених одна від одної протипожежними стінами, ці приміщення забезпечуються вогнегасниками, пожежним інвентарем і іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

3 Пожежні щити (стенди) установлюються на території станції з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 площі.

У комплект засобів пожежогасіння, що розміщаються на цьому щиті, необхідно включати:

вогнегасники - 3 шт.

ящик з піском - 1 шт.

покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 2 м х 2 м

гаки - 3 шт.

лопати - 2 шт.

ломи - 2 шт.

сокири - 2 шт.

4 Ящики з піском мають бути місткістю 1 м3 і бути укомплектовані двома совковими лопатами.

5 Споруджувані і реконструйовані об'єкти (будинки) мають бути забезпечені збільшеною в два рази кількістю пожежних щитів (стендів) і забезпечені ПЗПГ з розрахунку:

на 200 м2 площі підлоги для інших приміщень - один вогнегасник і ящик з піском;

на кожні 20 м довжини будівельних конструкцій, споруджень (кожного поверху або ярусу, монтажних лісів) - один вогнегасник (але не менше двох на поверх або ярус);

на 200 м2 площі покриття горючим покрівельним матеріалом - один вогнегасник і ящик з піском;

на кожну люльку агрегата для будівництва градирень - по два вогнегасники;

у місцях монтажу ТГУ - 4 переносних і 2 пересувних вогнегасники, 2 ящики з піском.

У вищевказаних місцях варто застосовувати порошкові вогнегасники місткістю 5 л.

На території будівництва та у місцях розміщення тимчасових будівель (вагончиків), складів і майстерень установлюються пожежні щити (стенди) і бочки з водою з розрахунку один щит (стенд) на кожні 3000 м2 площі, зайнятої цими спорудами.

6 Вибір типу і визначення потрібної кількості вогнегасників

6.1 Вибір типу і визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється за таблицями 1 і 2 у залежності від вогнегасної здатності, категорії виробництва, а також від максимальної площі і класу пожеж, горючих речовин і матеріалів.

6.2 Вибір функціонального типу вогнегасників (переносний або пересувний) обумовлюється розмірами можливої площі пожежі. У випадку збільшення її розмірів варто віддавати перевагу пересувним вогнегасникам (табл. 2).

6.3 Комплектування технологічних установок вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог ТУ (паспортів) на це устаткування або відповідно до вимог цих норм (табл. 1).

6.4 Відстань від можливого вогнища пожежі до місця розміщення вогнегасників не повинна перевищувати 15 м для приміщень категорії А, Б, В (горючі гази і рідини); 20 метрів для приміщень категорії В, Г та адміністративно-побутових будівель.

6.5 Окремі пожежонебезпечні виробничі установки (фарбувальні камери, ванни промивання і знежирення деталей та ін.) обладнуються не менше ніж двома вогнегасниками кожна або одною стаціонарною установкою пожежогасіння.

6.6 Приміщення допоміжних виробництв, обладнані АУПГ, забезпечуються вогнегасниками на 50 %, виходячи з їхньої розрахункової кількості.

6.7 Коридори (проходи) виробничих, адміністративних, лабораторно-побутових і допоміжних приміщень забезпечуються вогнегасниками з розрахунку - один вогнегасник на 50 м довжини коридору (проходу), але не менше двох на поверх.

Таблиця 1

Норми забезпечення приміщень АЕС переносними вогнегасниками

У дужках зазначена кількість вогнегасників при відсутності нормативної кількості.

При оснащенні вогнегасниками приміщень АПК, ЛПК, ОДК, ІПК, УТЦ необхідно керуватися НАПБ Б.03.001-2004.

Таблиця 2

Норми забезпечення приміщень АЕС пересувними вогнегасниками