У разі зміни гірничо-технічних умов об'єкта слід зробити перерахунок параметрів установки пожежогасіння та скорегувати проектну документацію.
Параметри установок пожежогасіння водою повинні враховуватися при гідравлічних розрахунках пожежозрошувального трубопроводу шахти.
Додаток 10 |
КНИГА ПЕРЕВІРКИ
АВТОМАТИЧНИХ УСТАНОВОК ПОЖЕЖОГАСІННЯ
Тип засобів пожежогасіння _______________ |
РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ
Дата огляду | Дефекти, виявлені під час перевірки | Посада, прізвище та ініціали особи, яка проводила перевірку | Вжиті заходи щодо усунення дефектів | Посада, прізвище та ініціали особи, яка усунула дефекти | Зауваження контролюючих осіб |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Пояснення до ведення книги
Для кожної АУП у книзі відводиться окрема сторінка.
Книга повинна бути прошнурована та скріплена печаткою, а сторінки пронумеровані.
Періодичність та зміст перевірок визначаються експлуатаційною документацією на засоби пожежогасіння. Відповідальним за ведення книги є особа, яка призначена наказом по підприємству.
Результати огляду заносяться до таблиці. Для установок водяного пожежогасіння звертається також увага на параметри пожежозрошувального трубопроводу та їх відповідність вимогам ДНАОП 1.1.30-1.01-00. Під час перевірки визначаються оцінка загального стану засобу, якості захисних та мастильних покриттів, якості догляду під час експлуатації, правильності монтажу та розміщення засобу, придатності до подальшого використання.
Додаток 11 |
ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО РОЗРАХУНКУ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВИРОБОК ТА НАДШАХТНИХ СПОРУД
1. Розрахунок гідравлічних параметрів системи пожежозрошувального водопостачання
1.1. Вихідними даними для розрахунку гідравлічних параметрів усіх точок відбору системи є (табл. 11.1):
параметри пожежонебезпеки об'єкта (види горючих матеріалів, питоме пожежне навантаження);
параметри виробки, яка захищається (площа поперечного перерізу, швидкість руху повітря);
геодезичні та геометричні параметри мережі трубопроводів.
Таблиця 11.1
Вихідні дані для гідравлічного розрахунку
N з/п | Довжина труб, м | Діаметр трубопроводу, мм | Глибина відбору, м | Різниця геодезичних відміток, м | Параметри виробки | ||
питоме пожежне навантаження, кг/м | площа поперечного перерізу, м2 | швидкість руху повітря, м/c | |||||
Розрахунок системи необхідно почати з визначення параметрів можливого осередку пожежі: пожежного навантаження, швидкості руху пожежі виробкою Vпож, температури пожежних газів на виході з зони горіння tгк.
1.2. Швидкість руху пожежі виробкою визначають за залежністю
| VпS |
|
Vпож = | ------------ | , (11.1) |
| qо |
|
де Vпож - швидкість руху пожежі виробкою, м/с;
Vп - швидкість руху повітря виробкою, м/с;
S - площа поперечного перерізу виробки, м2;
qо - об'єм повітря, необхідного для повного вигорання горючих матеріалів, розміщених на дільниці виробки одиничної довжини, м3/м.
1.3. Для практичних розрахунків об'єм повітря qо, необхідного для повного вигорання горючого навантаження Bн, визначають за таблицею 11.2.
Таблиця 11.2
Горюче навантаження та витрата повітря на повне його вигорання у виробках з арковим кріпленням та дерев'яними затяжками
Площа перерізу виробки в світлі, м2 | Периметр перерізу виробки з горючою затяжкою, м | Питоме горюче навантаження Bн, кг/м | Об'єм повітря для повного вигорання горючого навантаження qо, м3/м |
Одно- і двоколійні виробки з арковим кріпленням | |||
5,2 | 7,9 | 174 | 696 |
6,0 | 8,7 | 192 | 770 |
7,1 | 8,9 | 196 | 785 |
8,9 | 9,4 | 207 | 825 |
11,2 | 10,5 | 231 | 925 |
12,7 | 11,3 | 249 | 995 |
13,1 | 11,6 | 255 | 1029 |
Конвеєрні виробки з арковим кріпленням | |||
7,4 | 9,2 | 202 | 810 |
9,3 | 9,6 | 211 | 845 |
11,6 | 10,9 | 240 | 960 |
Якщо гірнича виробка повністю закріплена дерев'яним кріпленням (рами та затяжки), то наведені в таблиці 11.2 значення горючого навантаження необхідно збільшити в 2 рази при відстані між рамами до 0,8 м та в 1,5 рази - при відстані більше 0,8 м.
1.4. Температуру пожежних газів на виході з зони горіння визначають за формулою
| BнVпож(0,80Qн - 586) + 26Gг + (0,10 + 0,08Vв)Fст |
|
tгк = | ---------------------------------------------------------- | , (11.2) |
| (5,13 · 10-3 + 4,11 · 10-3Vв)Fст + 1,31Gг |
|
де tгк - температура пожежних газів на виході з зони горіння, °C;
Bн - питоме пожежне навантаження, кг/м;
Qн - нижча теплота згорання пожежного навантаження, кДж/кг;
Fст - площа стін виробки в зоні горіння, м2;
Gг - об'ємна витрата пожежних газів, м3/с,
Gг = SVв.
Під час гасіння пожежі водяною завісою має бути забезпечене зниження температури tгк пожежних газів на виході з завіси менше температури спалахування горючих матеріалів tгк < tсп.
Знання цих величин дозволяє оцінити можливість розвитку пожежі, вибрати способи її локалізації та гасіння, визначити необхідну для цього витрату води, яка буде дорівнювати сумарній її витраті через усіх споживачів, які беруть участь у її ліквідації.
1.5. Технологічні схеми протипожежного водопостачання та тип необхідного устаткування вибирають згідно з ДНАОП 1.1.30-4.01-97 та ДНАОП 1.1.30-5.34-02.
1.6. Кількість води на гасіння підземної пожежі суцільними струменями визначають за ДНАОП 1.1.30-4.01-97.
1.7. Питому масову витрату води на створення завіси визначається за формулою
| tгк - 250 |
|
z = | ----------------- | , (11.3) |
| 253 + 2512χ |
|
де z - питома витрата води на 1 кг/с пожежних газів, кг/с;
tгк - температура пожежних газів на вході в завісу, °C;
χ - частка води, що випарувалася в завісі, визначають за формулою
| |
де a - емпіричний коефіцієнт, а = 7695° C/мм2;
dк - середнє значення діаметра краплі води в завісі, яке відповідає технічній характеристиці зрошувача застосовуваного пожежного устаткування, мм.
Питомі витрати води zо, необхідні для охолодження 1 м3/с витрати пожежних газів, наведені в таблиці 11.3.
Таблиця 11.3
Питома витрата води на охолодження пожежних газів
Температура на вході в завісу tгк, °C | Питома витрата води zо, м3/год., на охолодження 1 м3/с витрати пожежних газів, не менше | |||||
Середній діаметр крапель dк, мм | ||||||
0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | |
400 | 0,49 | 0,80 | 1,57 | 2,84 | 3,71 | 3,94 |
600 | 0,93 | 1,29 | 2,14 | 3,74 | 5,88 | 7,32 |
800 | 1,35 | 1,74 | 2,58 | 4,19 | 6,71 | 9,38 |
1000 | 1,77 | 2,17 | 2,99 | 4,53 | 7,04 | 10,32 |
1200 | 2,15 | 2,54 | 3,46 | 5,03 | 7,55 | 10,93 |
У залежності від площі поперечного перерізу S виробки та швидкості руху пожежних газів Vв загальну витрату води на утворення водяної завіси визначають за формулою
Q3 = 4,66z SVв | , (11.5) |
де Q3 - загальна витрата води, м3/год.
1.8. Витрата води на установку водяного пожежогасіння визначається відповідно до додатка 12 цих Правил.
1.9. Для трубопроводів, які проектуються, діаметр умовного проходу обчислюють згідно з ВНТП 1-86.
1.10. Оцінку параметрів роботи пожежного устаткування проводять з урахуванням його гідравлічного опору Sп, який повинен бути менше розрахункового опору Sпр для кожного споживача води: за умови Sп ≤ Sпр устаткування забезпечить гасіння пожежі, а при Sп > Sпр необхідно застосування нового пожежного устаткування або зниження пожежонебезпеки гірничої виробки.
1.11. Напір Hн на початку низьконапірної вітки трубопроводів визначають за формулою
Hн = 60 + SнQ2тв - hг | , (11.6) |
де hг - різниця геодезичних відміток між початком низьконапірної вітки і точкою розгалуження трубопроводу, м;
Sн - гідравлічний опір низьконапірної вітки, с2/м5, визначають за формулою
| ; (11.7) |
км - коефіцієнт, який враховує місцевий гідравлічний опір, км =1,05÷1,10;
Aj - питомий опір j-ї дільниці трубопроводу, с2/м6;
j - довжина j-ї дільниці трубопроводу, м;
Qтв - сумарна витрата води, яка надходить до місця розгалуження трубопроводу, м3/с;
1.12. Напір Hв наприкінці високонапірної вітки трубопроводів визначають за залежністю
Hв = Hш - SвQтв | , (11.8) |
де Hш - різниця геодезичних відміток поверхні шахтної водойми та початку низьконапірної вітки трубопроводу, м; Sв - гідравлічний опір високонапірної дільниці трубопроводу, с2/м5, визначають за формулою
| |
де Ai, i - питомий гідравлічний опір та довжина дільниць трубопроводів високонапірної вітки, с2/м6 та м відповідно.
Питомі гідравлічні опори A шахтних трубопроводів наведені в таблиці 11.4.
Таблиця 11.4
Питомі гідравлічні опори шахтних трубопроводів
Умовний прохід труби Ду, м | 0,100 | 0,125 | 0,150 | 0,200 | 0,250 | 0,300 |
Питомий опір A, с2/м6 | 172,6 | 76,4 | 30,65 | 6,96 | 2,19 | 0,85 |
1.13. У разі подавання води закільцьованими (паралельними) трубопроводами гідравлічний опір такої дільниці визначається в такий спосіб. Для кожної точки живлення від кільця складається система рівнянь виходячи з правил Кірхгофа наступного вигляду:
| |
де Si - опір i-й з паралельних віток трубопроводу, с2/м5;
Qi - витрата води через i-у вітку, м3/с.
Опір кільця з двома паралельними вітками визначають за формулою
| |
