10.3. У виробничих приміщеннях, на вугільних складах, бункерах, стрічкових конвеєрах, екскаваторах, відвалоутворювачах та інших гірничих машинах повинні бути первинні засоби пожежогасіння. Їх кількість і місце розташування визначаються відповідно до чинних нормативних документів, затверджуються головним інженером розрізу за узгодженням з органами Державного пожежного нагляду.
10.4. На розрізі повинні бути пожежні автомобілі та (або) прокладений пожежний водопровід, підключений до системи загального водопостачання та обладнаний через кожні 100 м колодязями з гідрантами.
10.5. Необхідний пожежний запас води приймається за найбільшими пожежними витратами (30 л/с або 108 м3/год.) та максимальними господарськими витратами води (75 м3/год. за 3 години гасіння пожежі). Нормативний напір при пожежогасінні 45 м. Необхідний напір води та її витрати повинні забезпечуватися:
резервуарами місткістю 500 м3 кожний;
пожежними насосами марки Д 3250-50 (робочі та резервні).
10.6. На розрізах слід здійснювати контроль за рівнем води в запасних резервуарах, а також дистанційне керування пожежними насосами. Насоси повинні бути розташовані в опалювальних приміщеннях, які виконані із негорючих матеріалів. У цих приміщеннях повинен бути зосереджений пожежний інвентар.
10.7. Приміщення будівель та споруд розрізу повинні бути оснащені засобами автоматичної пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-13-98.
10.8. Приймальна станція пожежної сигналізації повинна розміщуватися в центральному диспетчерському пункті розрізу.
10.9. Екскаватори, привідні станції та пункти пересипання стрічкових конвеєрів повинні бути обладнані системами пожежної сигналізації та АУП. Арматура керування АУП на привідних станціях стрічкових конвеєрів повинна розміщуватися в утепленому колодязі, а підвідний трубопровід - захищений від перемерзання.
10.10. Усі стрічкові конвеєрні лінії вугільних розрізів повинні бути оснащені пожежобезпечними стрічками згідно з ГСТУ 12.11.402-97 та мати пристрій для аварійної зупинки конвеєра з будь-якого місця його довжини.
10.11. Пожежний захист комплексу транспортно-відвального моста повинен здійснюватися за затвердженою головним інженером підприємства інструкцією, яка містить конкретні протипожежні заходи, а також визначає необхідну кількість засобів пожежогасіння та місця їх розміщення. Ця інструкція повинна бути узгоджена з органами Держпожежнагляду.
10.12. Утримання рухомого складу, рейкових шляхів та сигналізації на залізничному транспорті розрізу повинне відповідати вимогам НАПБ В.01.010-97/510 та ГСТУ 10.1.001741125001-2002. Забороняється допускати до експлуатації локомотиви та інші самохідні одиниці на залізничному ходу у разі несправності або відсутності засобів пожежогасіння.
10.13. Використовуваний на розрізах вантажний транспорт стосовно пожежної безпеки повинен відповідати вимогам НАПБ А.01.001-95 та НАПБ В.01.054-98/510.
10.14. Приміщення пересувних трансформаторних підстанцій та розподільних пунктів на вугільних розрізах повинні бути виконані із негорючих матеріалів.
10.15. Для вугільних складів повинні бути розроблені протипожежні заходи, затверджені керівництвом розрізу.
10.16. Відвали гірничих та окислювальних порід (вуглистий сланець, колчеданні породи тощо) повинні бути розміщені за межами розрізу.
10.17. Порядок утворення та експлуатації відвалів визначається проектом, який містить протипожежні заходи, відповідно до ДНАОП 1.1.30-5.37-02.
10.18. Для обігрівання людей дозволяється встановлювати в спеціальних будках металеві печі за узгодженням з органами Держпожежнагляду.
10.19. Змащення двигунів, лебідок, конвеєрів та інших механізмів у кар'єрах повинні виконуватися за допомогою спеціальних закритих пристроїв (автоматичне змащення, маслянки, дозувальні шприці тощо).
Змащення вагонеток, вагонів, електровозів та інших рухомих механізмів необхідно виконувати в спеціально відведених для цього місцях. Місця (майданчики) для змащення рухомого складу повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння. Категорично забороняється використання відкритого вогню та паяльних ламп для розігрівання мастил та води.
10.20. Мастильні матеріали на гірничих та транспортних машинах повинні зберігатися в закритих металевих ящиках у кількості, яка не перевищує одноденну потребу.
Використані обтиральні матеріали слід складати в спеціальні металеві ящики з кришкою та виносити за межі вугільного кар'єру для подальшої утилізації.
10.21. При проведенні робіт з відтавання мерзлого ґрунту паром паропроводи повинні мати теплоізоляцію. Ці роботи під повітряними лініями електропередач заборонені.
10.22. Проведення вогневих робіт допускається тільки за нарядом та з дозволу головного інженера вугільного розрізу з обов'язковим повідомленням органів аварійно-рятувальної служби.
10.23. На вугільних розрізах, на яких робота супроводжується пилоутворенням та газовиділенням, не рідше одного разу на квартал у місцях найбільшого пилоутворення та скупчення газів необхідно проводити відбирання проб для аналізу повітря. Місця відбирання проб повітря визначаються планом, затвердженим головним інженером розрізу. Запиленість повітря та кількість шкідливих газів на робочих місцях не повинні бути більше встановлених санітарними нормами.
10.24. Вугільний розріз повинен бути обладнаний комплексом технічних засобів, які забезпечують контроль та керування технологічними процесами та безпеку робіт, зокрема засобами звукової сигналізації пожежної тривоги, які сповіщують про пожежу гудками, сиренами тощо.
10.25. Особи, які виявили пожежу на розрізі, повинні негайно сповістити про це змінному гірничому наглядові.
10.26. Змінний гірничий нагляд зобов'язаний:
негайно повідомити про пожежу підрозділам аварійно-рятувальної служби або ДВГРС;
сповістити сигналом пожежної тривоги всіх, хто працює на розрізі;
організувати гасіння пожежі із залученням усіх робітників.
10.27. Під час виникнення пожежі всі роботи на дільницях, повітря яких забруднене продуктами горіння, повинні бути припинені, за винятком робіт, які пов'язані з ліквідацією пожежі.
10.28. Для попередження виникнення ендогенних пожеж на вугільних розрізах необхідно застосовувати спеціальні профілактичні та технологічні заходи (додаток 21).
10.29. На розрізах III категорії пожежонебезпеки та вище профілактичній обробці антипірогенами підлягають вугільні уступи робочого борта, який має геологічні порушення, або уступи, які порушені буропідривними роботами, терміни відпрацьовування котрих перевищують інкубаційний період їх самозаймання; вугільні та породовугільні скупчення невеликих об'ємів, використовувані для аварійних з'їздів, насипу залізничних колій та конвеєрних ліній.
10.30. Обробку вугільних ціликів у залежності від їх стану необхідно проводити методом зрошення, а в окремих випадках - шляхом нагнітання антипірогенної рідини (за її відсутності - води) у вугільний масив через свердловини. Зрошенню підлягають дільниці укосів уступів з вугільними порушеннями, дільниці, які консервуються на термін, що перевищує інкубаційний період, а на розрізах VI категорії пожежонебезпеки - і робочі майданчики вугільних уступів у місцях геологічних порушень та проведення підривних робіт.
10.31. Зрошення необхідно здійснювати шляхом одноразового (або дворазового з інтервалом не більше семи днів) нанесення антипірогену на оброблювану поверхню за допомогою пожежних, поливально-миючих або спеціально переустаткованих машин.
При первинній обробці питома витрата антипірогену повинна бути 5 - 8 л/м2, при повторному нанесенні 4 - 5 л/м2.
10.32. Для своєчасного виявлення осередків самонагрівання вугілля повинні систематично здійснюватися за участю місцевих органів Держнаглядохоронпраці:
контроль за зовнішніми видимими ознаками самозаймання вугілля (запотівання, виділення пари, диму, запаху);
вимірювання температури та контроль повітря на наявність оксиду вуглецю в районі потенційних пожежних дільниць.
10.33. Місця осередків розташування пожеж повинні наноситися на місячні плани гірничих робіт. Кожний осередок нумерується в порядку черговості його появи на даному розрізі.
10.34. Для попередження займання вугільного пилу під час підривних робіт на вугільному уступі розрізів VI категорії пожежонебезпеки перед висадженням необхідно попередньо зволожити водою верхній горизонтальний майданчик, підготовлений до вибуху блоку, а при низькій змочуваності вугілля - розчином поверхово-активних речовин.
10.35. Для попередження пожеж та зменшення загазованості на розрізах слід щорічно планувати заходи щодо протипожежного захисту, узгоджені з органами пожежного нагляду та затверджені технічним керівництвом розрізу.
10.36. Вугільні уступи, які підлягають консервації або тривалому вистоюванню без подальшого відновлення, необхідно відпрацьовувати до займаного масиву гірничих порід, а їхні укоси засипати негорючими породами.
10.37. Не дозволяється:
розведення багать на вугільних уступах;
робота локомотивів та автотранспорту, не обладнаних іскрогасниками, на дільницях з вугіллям;
навантаження вугілля, яке горить, на стрічкові конвеєри, у залізничні вагони та автотранспорт;
викидання розжареної золи та шлаку з топок локомотивів на вугільні уступи;
зберігання на машинах та локомотивах бензину та інших легкозаймистих речовин;
спалювання обтиральних матеріалів, ганчірок, облитих горючими рідинами, а також застосування смолоскипів для відігрівання замерзлих труб та механізмів на території розрізів;
розведення багать поблизу гирла свердловин дренажних шахт відкритим полум'ям;
стоянка поблизу усть машин із працюючим двигуном внутрішнього згорання;
паління тютюнових виробів у не визначених для цього місцях.
11. ВУГЛЕЗБАГАЧУВАЛЬНІ ТА ВУГЛЕБРИКЕТНІ ФАБРИКИ
11.1. Будівлі та споруди вуглезбагачувальних і вуглебрикетних фабрик повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості та розподілятися за технологічним потоком протипожежними стінами 2-го типу на окремі відсіки. Дерев'яні будівлі та споруди діючих фабрик із внутрішньої та зовнішньої сторони повинні бути оброблені вогнезахисними складами, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363-98.
11.2. Стіни та укоси помостів металоконструкцій повинні виконуватися з матеріалів, з яких можна змивати вугільний пил.
11.3. На кожному діючому підприємстві повинен бути розроблений проект комплексного знепилення, затверджений головним інженером.
11.4. Прибирати вугільний пил з устатковання необхідно не рідше одного разу на зміну.
Терміни періодичності прибирання пилу в спорудах у залежності від інтенсивності пилоутворення установлюються графіком, який щокварталу затверджує головний інженер підприємства. Під час прибирання пил не повинен переходити в завислий стан.
11.5. На підприємстві повинне застосовуватися мокре і сухе прибирання пилу. Мокре прибирання проводиться змивом пилу водою із стволів-розпилювачів. При сухому способі прибирання повинні застосовуватися як пересувні, так і стаціонарні пилососні установки.
11.6. Забороняється робота машин та механізмів за відсутності або несправності пилозахисних укриттів та інших засобів пилопридушення, передбачених проектом комплексного знепилювання. Запилене повітря, яке відсмоктується, перед видаленням в атмосферу підлягає очищенню до граничнодопустимих концентрацій пилу.
11.7. Незалежно від загальної вентиляції в місцях утворення пилу повинні встановлюватися місцеві спеціальні пристрої (пилососи) таким чином, щоб пил відсмоктувався безпосередньо біля місць його утворення.
11.8. На діючих підприємствах пилогазовий режим уводиться наказом керівника підприємства на підставі конкретних випробувань вугільного пилу на вибуховість, проведених МакНДІ, та даних шахт з газовиділення вугільних пластів. Результати випробувань вибуховості вугільного пилу направляються підприємству в 30-денний термін. Повторні випробування проводяться один раз на три роки, а при зміні сировинної бази проводяться позачергові випробування.
11.9. Концентрація метану в місцях можливого його скупчення (бункери, надбункерні приміщення, вуглеприймальні ями тощо) повинна контролюватися щозміни за допомогою стаціонарних та переносних газоаналізаторів.
У разі концентрації метану в повітрі понад 2 % усі роботи повинні бути припинені та вжиті заходи до негайного провітрювання загазованої дільниці.
11.10. Для попередження поширення пожежі в сусідні приміщення в місцях прилягання конвеєрних галерей до будівель, споруд, а також у отворах протипожежних стін (брандмауерів) повинні бути встановлені протипожежні двері та водяні завіси.
11.11. Зберігання спецодягу у виробничих приміщеннях категорично забороняється.
11.12. Мастильні та обтиральні матеріали в кількості, яка не перевищує добової потреби, необхідно зберігати в металевих ящиках з кришками, що щільно закриваються.
11.13. На підприємствах забороняється захаращувати проходи та виходи, підступи до механізмів, установок і засобів пожежогасіння.
11.14. У всіх приміщеннях і на території фабрик забороняється користуватися відкритим вогнем.
Курити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, облаштованих металевими урнами. У цьому місці повинен бути вивішений напис "Місце для куріння".
11.15. Усі трубопроводи, які подають пару і воду з температурою понад 50° C, повинні мати теплову ізоляцію.
Температура поверхні зовнішнього шару ізоляції не повинна перевищувати 50° C.
11.16. Будова, експлуатація, гасіння та розбирання породних відвалів виконуються відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.37-02, ДНАОП 1.1.30-1.01-00.
11.17. Робота преса з появою полум'я (іскор) у каналах формувального інструмента прес-блоку не допускається.
11.18. Дії обслуговувального персоналу у разі виникнення займання та вибуху нагрітої пилогазової суміші в сушильному тракті в періоди пуску, зупинки та перебоїв подавання вугілля в сушарку повинні відповідати робочій інструкції з експлуатації сушильних установок.
