9.9.6. На шахтах, які будуються та реконструюються, до організації провітрювання за рахунок загальношахтної депресії та улаштування другого запасного виходу перед проведенням вогневих робіт необхідно евакуювати всіх людей, за винятком осіб, що забезпечують безпеку, з виробок, шляхи виведення людей з яких лежать на вихідному струмені від місця проведення вогневих робіт. 

9.10. Розігрівання (варіння) бітумів та смол

9.10.1. Розігрівання (варіння) бітумів та смол необхідно здійснювати в спеціальних котлах, котрі повинні бути справними та забезпечені кришками з негорючих матеріалів, які щільно закриваються.

Заповнювати котли дозволяється не більше ніж на 3/4 їхньої місткості. Завантажуваний у котел наповнювач має бути сухим.

9.10.2. Щоб уникнути виливання мастики в топку та її загоряння, котел необхідно встановлювати похило, так, щоб його край, розташований над топкою, був на 50 - 60 мм вище протилежного. Топковий отвір котла повинен бути обладнаний відкидним козирком з негорючого матеріалу.

9.10.3. Місце розігрівання (варіння) бітумів та смол необхідно розміщувати на спеціально відведених майданчиках, обносити валом або бортиком з негорючих матеріалів не менше 0,3 м заввишки.

9.10.4. Місце розігрівання (варіння) бітумів і смол необхідно забезпечити ящиками із сухим піском місткістю не менше 0,5 м3, лопатами та не менше ніж двома порошковими вогнегасниками.

9.10.5. Під час роботи пересувних котлів на зрідженому газі газові балони в кількості не більше двох повинні розміщуватися у вентильованих шафах з негорючих матеріалів, установлюваних на відстані не менше 20 м від робочого місця.

Вказані шафи необхідно тримати постійно замкненими.

9.10.6. У разі розміщення бітумного котла під відкритим небом над ним слід установити навіс з негорючих матеріалів.

9.10.7. Котли допускається встановлювати групами. Кількість котлів у групі не повинна перевищувати трьох. Відстань між групами котлів - не менше 9 м.

9.10.8. Підігрівати бітумні суміші всередині приміщень слід у бачках з електропідігріванням. Заборонено застосовувати для підігрівання прилади з відкритим вогнем.

9.10.9. Доставляння гарячої бітумної мастики на робочі місця повинно здійснюватися:

у спеціальних металевих бачках, які мають форму зрізаного конуса, оберненого широкою частиною донизу, з кришками, які щільно закриваються. Кришки повинні мати запірні пристрої, що унеможливлює відкривання у разі випадкового падіння бачка;

насосом по сталевому трубопроводу, закріпленому на вертикальних дільницях будівельної конструкції, не допускаючи при цьому протікань. На горизонтальних дільницях дозволяється подавання мастики через термотривкий шланг. У місці з'єднання шланга із сталевою трубою повинен надягатися запобіжний футляр довжиною 0,4 - 0,5 м (із брезенту або інших матеріалів).

Після наповнення резервуара установки для нанесення мастики повинне бути проведене відкачування мастики з трубопроводу.

9.10.10. Не дозволяється:

залишати котли без нагляду в процесі розігрівання (варіння);

установлювати котли в горищних приміщеннях та на дахах будівель чи споруд;

продовжувати топлення котлів з бітумами (смолами) у разі появи витікання. При витіканні слід негайно припинити топлення, очистити котел та відремонтувати або замінити його.

9.11. Фарбувальні та малярські роботи

9.11.1. Фарбувальні роботи

9.11.1.1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення фарбувальних дільниць (приміщень) повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

9.11.1.2. На підприємствах лакофарбові матеріали дозволяється зберігати:

безпосередньо в приміщенні фарбоприготування без улаштування окремої комори, якщо добова витрата цих матеріалів не перевищує 300 кг;

у цеховій коморі - у кількості, яка не перевищує змінну потребу;

на робочих місцях - у кількості, яка не перевищує місткість фарбонагнітального бака або стандартної фляги (40 л), при цьому тара повинна бути щільно закрита.

9.11.1.3. На кожній бочці, бідоні та іншій тарі з лакофарбовим матеріалом (розчинником тощо) повинна бути табличка або бирка з його точною назвою та зазначенням пожежонебезпечних властивостей.

Порожня тара з-під лакофарбових матеріалів має бути щільно закрита, зберігатися на спеціально відведених майданчиках.

9.11.1.4. Фарбувальні та сушильні камери, інше обладнання приміщень для ведення фарбувальних та фарбоприготувальних робіт повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

9.11.1.5. Внутрішні поверхні стін фарбувальних приміщень на висоту не менше 2 м повинні бути облицьовані негорючим матеріалом, який допускає легке очищення від забруднення.

9.11.1.6. Приміщення фарбувальних та фарбоприготувальних дільниць мають бути обладнані самостійною примусовою припливо-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсосів із фарбувальних камер, ванн занурення, установок обливання, постів ручного фарбування, сушильних камер тощо.

Забороняється здійснювати фарбувальні роботи, коли відключені системи вентиляції. Слід передбачати захисне блокування, яке унеможливлює подавання матеріалів (або стисненого повітря) до розпилюючих пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщує про припинення їх роботи.

9.11.1.7. Вентилятори витяжних систем від фарбувальних дільниць, фарбувального та сушильного устатковання повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

9.11.1.8. Перед зміною фарби, у разі використання в одній камері різних лакофарбових матеріалів (нітроцелюлозних, масляних, алкідних тощо), її необхідно ретельно очищати від осілої фарби іншого типу.

9.11.1.9. Фарбувальні та сушильні камери, установки струминного обливання та занурення, а також дільниці безкамерного фарбування на ґратах мають бути обладнані АУП.

9.11.1.10. У разі ручного фарбування внутрішніх поверхонь великогабаритних виробів необхідно передбачати в них не менше двох отворів (люків) із протилежних сторін: один - для витяжки, другий - для підсмоктування свіжого повітря. Об'єм вентильованого повітря розраховується на розведення парів розчинників у середньому до граничнодопустимих концентрацій.

9.11.1.11. Повітря, яке відсмоктується від місця фарбування розпиленням (камери, кабіни, ґрати на підлозі), повинне очищатися від часток горючих фарб та лаків за допомогою гідрофільтрів ("мокрий" спосіб) чи інших ефективних пристроїв очищення.

9.11.1.12. Під час фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки повинні розміщуватися поза фарбувальними камерами. Фарборозпилювачі повинні бути заземлені.

9.11.1.13. Фарборозпилювачі та шланги в кінці зміни повинні бути очищені від залишків лакофарбових матеріалів та промиті.

Фарбувальні камери очищаються від осілої фарби в міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни (коли працює вентиляція).

Ванни гідрофільтрів фарбувальних камер слід у міру накопичення фарб, але не рідше одного разу на тиждень очищати від осілої фарби та отвори від фарби, яка плаває на поверхні води, - не рідше одного разу на зміну.

Огляд форсунок гідрофільтрів слід здійснювати один раз на добу та при необхідності очищати їх.

9.11.1.14. У разі фарбування методом безповітряного розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник установки з підігріванням до повного заповнення гідросистеми. Фарборозпилювач, який перебуває під високим тиском лакофарбового матеріалу, повинен мати попереджувальний напис "Вогненебезпечно! Високий тиск". Сітчасті фільтри установок безповітряного розпилення слід виймати та промивати не рідше одного разу на тиждень.

9.11.1.15. У разі фарбування виробів в електростатичному полі високої напруги роботи слід проводити в спеціальній облаштованій електрофарбувальній камері. Відкриті отвори в огорожі камери можуть улаштовуватися лише для проходження транспортних засобів з виробами, які фарбуються.

Конструкція підвісок для виробів на конвеєрі має бути такою, щоб вироби, які фарбуються, під час роботи не розгойдувалися.

У електрофарбувальних установках необхідно мати захисне блокування, яке унеможливлює вмикання розпилювальних пристроїв, коли вимкнена вентиляція або коли конвеєр нерухомий, а також яке відключає електростатичне поле у разі припинення роботи вентиляції.

9.11.1.16. Для аварійного відключення електрофарбувальної камери і конвеєра поблизу камери слід встановлювати кнопку "Стоп". Місце розташування аварійних кнопок повинне бути відоме персоналові, який обслуговує дільницю електростатичного фарбування. 

9.11.1.17. Підвіски для деталей у разі конвеєрного виробництва слід очищати в міру забруднення, але не рідше двох разів на тиждень. Очищення всередині електрофарбувальної камери повинне проводитися після кожної зміни, коли працює вентиляція.

9.11.1.18. Робота з ручною електростатичною установкою має здійснюватися відповідно до інструкції з експлуатації цієї установки. Після закінчення роботи слід промивати систему відповідним розчинником, коли вимкнена висока напруга.

9.11.1.19. Не дозволяється:

проводити в фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи, крім готування фарби;

об'єднувати між собою спільною витяжною системою місцеві відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та іншого технологічного фарбувального устатковання, а також вентиляційні системи фарбувальних приміщень та фарбоприготувальних відділень (між собою та з вентиляційними системами інших виробництв);

захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральними матеріалами тощо;

залишати фарбувальні установки, що працюють, без нагляду;

готувати фарби та лаки безпосередньо на робочому місці;

застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого складу, а також речовини та матеріали, на які відсутні характеристики їх пожежної небезпеки.

9.11.2. Малярські роботи

9.11.2.1. До роботи з горючими речовинами та матеріалами (рулонними, плитковими, епоксидними смолами, мастиками, що містять вогненебезпечні речовини тощо) допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

9.11.2.2. Наносити горючі покриття на підлогу слід, як правило, у світлу частину доби. Роботи необхідно починати з місць, найбільш віддалених від виходів з приміщень, а в коридорах - після завершення робіт у приміщеннях.

9.11.2.3. Наносити епоксидні смоли, клеї, мастики, у тому числі лакофарбові на основі синтетичних смол, наклеювати плиткові та рулонні полімерні матеріали слід після закінчення всіх будівельно-монтажних та санітарно-технічних робіт перед остаточним пофарбуванням приміщень.

9.11.2.4. Під час готування бітумної мастики розігрівати розчинники не дозволяється.

Під час змішування розігріту мастику слід вливати в розчинник (бензин, скипидар тощо), перемішуючи її дерев'яною мішалкою. Температура мастики в момент приготування суміші не повинна перевищувати 70° C.

Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі менше 20 м від місця змішування смоли з розчинниками (бензином, скипидаром тощо).

9.11.2.5. Не дозволяється використовувати речовини, матеріали та вироби, які не мають характеристик пожежної небезпеки, а також вказівок або інструкцій щодо безпечного виконання робіт.

9.11.2.6. Для виконання робіт з використанням мастик, клеїв та інших горючих речовин повинен застосовуватися інструмент, виготовлений з матеріалів, які не дають іскор під час ударів (алюміній, мідь, пластмаса, бронза тощо). Промивати інструмент та обладнання, застосовуване під час виконання робіт з пальними речовинами, необхідно на відкритому майданчику або в приміщенні, що має вентиляцію.

9.11.2.7. У разі використання горючих речовин їх кількість на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Резервуари з горючими речовинами необхідно відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими, після закінчення роботи здавати на склад.

Тара з-під цих речовин повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза приміщеннями.

9.11.2.8. Приміщення та робочі зони, в яких працюють з горючими речовинами, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, мають бути забезпечені природною або примусовою припливно-витяжною вентиляцією. У цих приміщеннях не повинні виконуватися роботи, які пов'язані з використанням вогню або викликають іскроутворення; не допускається перебування осіб, що не беруть участі у безпосередньому виконанні робіт.

Перед входом у такі приміщення повинні вивішуватися попереджувальні знаки та написи. Приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: два пінних вогнегасники з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті на кожні 100 м2 приміщення.

9.11.2.9. Доступ людей до закритих резервуарів або приміщень відразу ж після закінчення робіт з ґрунтовки чи фарбування горючими рідинами не дозволяється, про що повинні попереджати вивішені таблички. Поновлення робіт у цих резервуарах (приміщеннях) можливе тільки після одержання дозволу керівника робіт.

10. ВУГІЛЬНІ РОЗРІЗИ

10.1. Проекти вугільних розрізів повинні відповідати вимогам пожежної безпеки відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", будівлі та споруди промислового призначення вугільних розрізів повинні задовольняти також вимоги ВНТП 27-82, ДБН А.2.2-1-95, ГСТУ 10.1.00174125.001-2002, цих Правил.

10.2. Категорію пожежонебезпеки вугільного розрізу визначають (додаток 20) відповідно до "Временного руководства по профилактике и тушению эндогенных пожаров на разрезах" у залежності від кількісного критерію пожежонебезпеки (таблиця 5).

Таблиця 5

Класифікація вугільних розрізів з пожежонебезпеки

Категорія пожежонебезпеки

Ступінь небезпеки 

Кількісний критерій пожежонебезпеки 

Безпечні 

Менше 25 

II 

Малонебезпечні 

25 - 50 

III 

Помірно небезпечні 

50 - 75 

IV 

Небезпечні 

75 - 100 

Підвищеної небезпеки 

100 - 125 

VI 

Надто небезпечні 

Понад 125