розливання нафтопродуктів, зберігання пакувального матеріалу і порожньої тари безпосередньо у сховищах та на обвалованих майданчиках;

садіння дерев та чагарників у зоні обвалувань;

монтаж резервуарів на горючих та важкогорючих основах;

переповнення резервуарів і цистерн;

відбирання проб з резервуарів під час зливання або наливання нафтопродуктів;

зливання або наливання нафтопродуктів під час грози;

укладання бочок без прокладок між ярусами;

зберігання пошкоджених бочок, бочок без пробок або бочок, закритих невідповідними тарі пробками; 

застосування інструменту з металу, який дає іскри від ударів;

проведення ремонтних робіт на трубопроводах, заповнених нафтопродуктами.

9. ВОГНЕВІ ТА ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНІ РОБОТИ

9.1. Загальні вимоги

9.1.1. Вогневі роботи на діючих шахтах та тих, які будуються, реконструюються та ліквідуються, проводяться на підставі дозволу територіального органу Держнаглядохоронпраці.

9.1.2. Дозвіл видається терміном на один рік на підставі оцінки готовності підприємства до ведення цих робіт з поданням таких документів:

наказу керівника підприємства;

даних, які оформлені протоколом, про перевірку підготовленості електрозварників (газозварників) до ведення вогневих робіт у шахтах та надшахтних будівлях, та копії спеціального талона на право проведення вогневих робіт у підземних виробках та надшахтних будівлях, які відповідають посвідченню, що має робітник; 

копії посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) електрогазозварника, який допущений до проведення вогневих робіт наказом по шахті;

протоколу щорічної перевірки знань з питань пожежної безпеки;

протоколу перевірки знань з електробезпеки та відомостей про надання групи з електробезпеки;

копії протоколу засідання атестаційної комісії з атестації зварників;

дозволу територіального органу Держнаглядохоронпраці щодо експлуатації, транспортування, здавання для наповнення та одержання наповнених балонів;

копії посвідчення особи, відповідальної за експлуатацію кисневих балонів, про її навчання та перевірку знань.

9.1.3. У разі порушення нормативних вимог з безпечного ведення вогневих робіт дозвіл відбирається територіальним органом Держнаглядохоронпраці незалежно від наслідків.

Дозвіл на відновлення ведення вогневих робіт може бути наданий тільки територіальним органом Держнаглядохоронпраці.

9.1.4. Ведення вогневих робіт у підземних виробках та надшахтних будівлях повинне проводитися відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.18-02, ГОСТ 12.3.003-86.

9.1.5. Місця проведення робіт можуть бути:

постійними, які організовані в спеціально обладнаних для цієї мети цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках;

тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будівлях та спорудах, які експлуатуються, та на території об'єктів з метою монтажу будівельних конструкцій, ремонту устатковання тощо.

9.1.6. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами, розпорядженнями керівника підприємства. Обгороджувані конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорючих матеріалів. Наряд на виконання вогневих робіт на стаціонарному посту не оформляється.

9.1.7. Для проведення вогневих робіт на тимчасових місцях повинен бути оформлений наряд (додатки 15 і 16) у двох примірниках. Перший - видається робітнику, про що робиться запис у журналі реєстрації нарядів-допусків (додаток 17), другий - лишається в книзі бланків нарядів.

Перелік осіб, які мають право видавати наряд-допуск на ведення вогневих робіт, затверджується наказом керівника підприємства.

9.1.8. Апаратура та устатковання для ведення вогневих робіт можуть бути доставлені в шахту лише з письмового дозволу директора або особи, яка його заміщує, та за наявності наряду на виконання вогневих робіт.

9.1.9. Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях допускається лише після вжиття заходів (додаток 18), які унеможливлюють виникнення пожежі. Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням рекомендацій (додаток 13) та вказуються в наряді-допуску.

9.1.10. Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності конструкцій, які горять, полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі.

Посадова особа, яка відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, установки, території тощо), де проводилися вогневі роботи, повинна забезпечити періодичну перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт до пожежобезпечного стану виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні відмітки в наряді-допуску.

9.1.11. Технологічне устатковання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене до пожежовибухобезпечного стану до початку цих робіт (видалені пожежовибухонебезпечні речовини та відкладення, відключені діючі комунікації, зроблене безпечними методами очищення, пропарювання, промивання, забезпечені вентиляція та контроль за повітряним середовищем тощо).

9.1.12. Місце проведення вогневих робіт повинне бути очищене від горючих речовин та матеріалів у радіусі, зазначеному в таблиці 4.

Таблиця 4

Мінімальний радіус небезпечної зони ведення вогневих робіт (м)

Висота точки зварювання над рівнем підлоги або прилеглої території 

0 - 2 

10 

Понад 10 

Мінімальний радіус зони 

10 

11 

12 

13 

14 



9.1.13. Розміщені в межах указаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення, а також ізоляція та частини устатковання, виконані з горючих матеріалів, повинні бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи в інші способи і в разі необхідності политі водою.

9.1.14. З метою унеможливлення попадання розжарених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, прилегле устатковання, всі оглядові, технологічні та вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де проводяться вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.

9.1.15. Приміщення, у яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт повинні бути ретельно провентильовані.

9.1.16. Двері, які з'єднують суміжні приміщення, де виконуються вогневі роботи, повинні бути зачинені.

9.1.17. Місце для проведення вогневих робіт у будівлях і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою - не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розжарених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром вічок не більше 1,0 х 1,0 мм.

9.1.18. Під час проведення вогневих робіт у вибухонебезпечних приміщеннях має бути встановлений пильний контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.

9.1.19. Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна бути відключена, у тому числі від електромережі, шланги відокремлені та звільнені від горючих рідин та газів, а в паяльних лампах тиск повністю знятий.

Після закінчення робіт вся апаратура та устатковання мають бути прибрані в спеціально відведені приміщення (місця).

9.1.20. Якщо організовуються постійні місця проведення вогневих робіт більше ніж на 10 постах (зварювальні, різальні майстерні), має бути передбачене централізоване електро- та газопостачання.

Місця для постійного проведення вогневих робіт повинні мати кабіни висотою не менше 2 м. У разі відсутності кабін робочі місця зварників мають бути відділені від суміжних робочих місць та проходів екранами з негорючих матеріалів висотою не менше 1,8 м.

9.1.21. У зварювальній майстерні за наявності не більше 10 зварювальних постів для кожного з них дозволяється мати по одному запасному балону з киснем і горючим газом. Запасні балони повинні бути обгороджені щитами з негорючих матеріалів або зберігатися в спеціальних прибудовах до майстерні.

9.1.22. Не дозволяється:

приступати до роботи при несправній апаратурі;

розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних і вибухопожежонебезпечних приміщеннях;

проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;

виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями із слідами масел та жирів, бензину, гасу та інших ГР;

зберігати на робочих місцях одяг, ГР, інші горючі предмети та матеріали;

допускати стикання електричних проводів з балонами із стисненими, зрідженими і розчиненими газами;

виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими та токсичними матеріалами, а також на тих, які перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів і повітря або під електричною напругою;

проводити вогневі роботи на елементах будівель, які виготовлені з легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.

9.2. Газозварювальні роботи та різання металу з використанням ГР

9.2.1. Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід встановлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.

Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати та розміщати на відстані не ближче 10 м від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем та горючими газами.

У місцях установлення ацетиленових генераторів необхідно вивішувати таблички (плакати) з такими написами: "Стороннім вхід заборонений", "Вогненебезпечно".

9.2.2. Вапняковий мул, який видаляється з генераторів, слід вивантажувати в пристосовану для цієї мети тару та зливати в яму для мулу або спеціальний бункер.

Відкриті ями для мулу повинні бути облаштовані поручнями, а закриті - мати негорючі перекриття і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.

Куріння та застосування джерел відкритого вогню в радіусі менше 10 м від місць зберігання мулу забороняється, про що повинні оповіщати відповідні таблички чи заборонні знаки.

9.2.3. Закріплення газопідвідних шлангів на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків і редукторів повинне бути надійним. З цією метою необхідно застосовувати спеціальні хомутики.

Дозволяється замість хомутиків закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м'яким відпаленим (в'язальним) дротом.

На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплюватися.

9.2.4. Розкриті частини барабанів з карбідом кальцію слід захищати непроникними для води кришками з відігнутими краями, які щільно охоплюють барабан. Висота борта кришки повинна бути не менше 50 мм.

9.2.5. У місцях зберігання та розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється куріння, використання відкритого вогню та застосування інструменту, який під час роботи утворює іскри.

9.2.6. Балони, які встановлені в приміщеннях, повинні розміщатися від приладів опалення та печей на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше 5 м. 

Відстань від пальників (за горизонталлю) до перепускних рампових (групових) установок має бути не менше 10 м, а до окремих балонів з киснем і горючими газами - не менше 5 м.

Зберігання в одному приміщенні кисневих балонів та балонів з горючими газами, а також карбіду кальцію, фарб, мастил та жирів заборонено.

9.2.7. До місця зварювальних робіт балони з газами доставляються на спеціальних візках, носилках, санках.

9.2.8. Під час транспортування порожніх балонів з-під кисню і горючих газів слід дотримуватися таких самих заходів безпеки, як і з наповненими балонами.

9.2.9. Під час проведення вогневих робіт забороняється:

відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розжареними предметами;

допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального устатковання з різними мастилами, а також промасленим одягом та ганчір'ям;

переносити балони на плечах та руках;

зберігати та транспортувати балони з газами без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків;

працювати від одного водяного затвора двом і більше зварникам;

завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних патиків та дроту, а також працювати на карбідному пилові;

завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажувальні корзини або за наявності води в газозбірнику, а також завантажувати корзини карбідом більш ніж на половину їх об'єму під час роботи генераторів "вода на карбід";

продувати шланг для горючих газів киснем та кисневий шланг горючими газами, а також взаємозамінювати шланги під час роботи;

користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час проведення монтажних робіт 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, яка видала наряд на виконання робіт);

перекручувати, заломлювати або затискати газопідвідні шланги;

переносити генератор за наявності в газозбірнику ацетилену;

форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення одноразового завантаження карбіду кальцію;