Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі"


Указ
Президента України

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі"

Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі" (додається).

2. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

 

Президент України 

В. ЮЩЕНКО 

м. Київ
5 серпня 2008 року
N 685/2008 

  



 

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 30 травня 2008 року

Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі

Розглянувши ситуацію у вугільній промисловості, стан безпеки праці у галузі, проаналізувавши стан виконання попередніх рішень Ради національної безпеки і оборони України та програм розвитку галузі, Рада національної безпеки і оборони України дійшла висновку про існування системних недоліків у цій сфері, які становлять реальну загрозу безпеці держави в економічній, енергетичній та екологічній сферах.

Вітчизняна вугільна промисловість попри поліпшення окремих показників у роботі продовжує перебувати у кризовому стані.

Промислова безпека та охорона праці шахтарів перебувають у незадовільному стані та характеризуються високим рівнем виробничого травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками. В першу чергу це пов'язано з надзвичайно складними гірничо-геологічними умовами вуглевидобутку, а також низьким порівняно з показниками провідних вугільних держав рівнем його технічного і технологічного забезпечення. Розв'язання цієї проблеми ускладнюється численними порушеннями технологічної та виробничої дисципліни на багатьох шахтах, суттєвими недоліками в організації державного нагляду за безпечним веденням гірничих робіт на вугледобувних підприємствах усіх форм власності.

Зберігається загрозлива тенденція до суттєвого відставання темпів відтворення від темпів згортання виробництва. Вибуття виробничих потужностей з вуглевидобутку значно перевищує введення їх в експлуатацію. 95 відсотків шахт не реконструювалися вже 20 років. Темпи модернізації та технічного переоснащення вугільного виробництва є низькими, в результаті чого знижуються якість та обсяги виробництва товарної вугільної продукції, а також ускладнюється вирішення завдань із забезпечення безпечних умов праці шахтарів.

Тенденція до погіршення фінансово-економічних показників державного сектору вугільної галузі дотепер не переломлена. Продовжують зростати кредиторська заборгованість і рівень збитковості підприємств. Водночас відбувається збільшення фонду оплати праці, не підкріплене відповідним зростанням обсягів виробництва. Реальні обсяги капітальних вкладень у галузь не дають змоги зупинити процес згортання вуглевидобутку та забезпечити розширене відтворення виробництва.

Механізм ціноутворення на вугільну продукцію не відповідає ринковим засадам, продовжує зростати диспаритет у динаміці цін на вугілля та на гірничошахтне обладнання і матеріально-технічні ресурси для видобутку вугілля. Бюджетні кошти використовуються неефективно, їх обсяг не є достатнім для забезпечення позитивних зрушень у галузі. Відсутні дієві механізми та стимули для підвищення ефективності роботи вугільних підприємств державної форми власності.

Проблемним залишається питання контролю стану вугільних шахт, на яких припинено видобувні роботи, і територій, де вони розміщені (в першу чергу, щодо недопущення підтоплення, просідання та загазованості окремих ділянок).

Існуючі механізми державного управління унеможливлюють вирішення нагальних завдань із поліпшення стану вугільної промисловості. Відсутність стратегічного підходу до розв'язання проблем вугільної промисловості, визначення її перспектив та посилення ролі галузі у забезпеченні енергетичної незалежності та безпеки держави обумовлюється плинністю керівних кадрів, їх недостатньо високим професійним рівнем, призводить до скорочення чисельності працівників основних гірничих професій.

В умовах загострення світової енергетичної кризи, а також перспективи вичерпаності природних запасів вуглеводнів Кабінетом Міністрів України не переглянуто Енергетичну стратегію України на період до 2030 року щодо посилення енергетичної незалежності держави з урахуванням того, що вугілля є основним стратегічним енергоносієм в Україні.

Кабінетом Міністрів України до цього часу не вжито системних, ефективних заходів з реструктуризації вугільної промисловості та реформування відносин у вугільній галузі щодо лібералізації ринку при збереженні регулюючої і координуючої ролі держави, застосування у вугільній промисловості сучасних економічних механізмів і стимулів державно-приватного партнерства, а також правового їх забезпечення для залучення інвестицій.

З огляду на об'єктивну потребу в кардинальному підвищенні ролі вугільної промисловості у зміцненні енергетичної безпеки держави, подоланні наслідків кризового стану галузі, а також прискоренні її розвитку Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Визнати нинішній стан промислової безпеки у вугільній промисловості держави та охорони праці шахтарів незадовільним, а існуючу систему державного управління, координації та регулювання відносин між суб'єктами господарювання у цій галузі такою, що неповною мірою відповідає інтересам забезпечення енергетичної безпеки держави та потребує невідкладного вдосконалення.

2. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити до кінця третього кварталу 2008 року розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроектів про:

особливості ліквідації підприємств вугільної, гірничодобувної галузі;

засади функціонування ринку вугілля, передбачивши, зокрема, запровадження продажу вугільної продукції на біржових торгах, визначення правил і специфіки укладання біржових контрактів, запровадження відкритих аукціонів з продажу вугільної продукції;

метан вугільних родовищ, передбачивши, зокрема, заходи щодо стимулювання залучення інвестицій для дегазації вугільних пластів, видобутку та використання газу метану;

внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо вилучення зі сфери дії цього Закону відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду у сфері промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та гірничого нагляду;

внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю та про охорону праці, про надра, нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачивши, зокрема, обов'язок роботодавця в разі допущення надзвичайних ситуацій техногенного характеру державного рівня (аварій), які призвели до загибелі людей або ушкодження їх здоров'я, відшкодувати в порядку зворотної вимоги (регресу) витрати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вдосконалення механізму економічного стимулювання роботодавців у забезпеченні промислової безпеки;

особливості приватизації вугледобувних підприємств, передбачивши, зокрема, механізми залучення недержавних інвестицій та забезпечення додержання інвесторами вугледобувних підприємств умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, погоджених обсягів участі у забезпеченні паливно-енергетичного балансу держави тощо;

особливості державної підтримки вугільної промисловості, передбачивши, зокрема, врегулювання процедури фінансової санації та вдосконалення механізму державного субсидування вугледобувних підприємств державного сектору з урахуванням норм і вимог СОТ та ЄС;

2) забезпечувати супроводження у Верховній Раді України законопроектів, спрямованих на підвищення престижності шахтарської праці;

3) уточнити Концепцію реформування вугільної галузі, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року N 737-р, передбачивши, зокрема:

проведення протягом трьох місяців інвентаризації вугледобувних підприємств з метою визначення перспективних і неперспективних шахт;

впровадження комплексу ресурсозабезпечувальних заходів з подальшої реструктуризації вугільної промисловості (закриття безперспективних і реконструкція, модернізація та технічне переоснащення перспективних шахт, будівництво нових рентабельних шахт) та забезпечення прозорості цього процесу;

заходи щодо державної підтримки вугледобувних підприємств, що залишаються в державній власності, передбачивши, зокрема, докорінне технологічне оновлення їх основних фондів та обладнання сучасними системами безпеки;

впорядкування соціальних пільг та гарантій для працівників вугільної промисловості з чітким визначенням відповідальності держави і роботодавців;

4) вжити в установленому порядку заходів щодо:

підвищення ефективності державного управління вугільною галуззю;

укладення міжгалузевої угоди між вугільними, машинобудівними і металургійними підприємствами про взаємодію;

вдосконалення існуючих механізмів фінансової санації збиткових підприємств;

залучення недержавних інвестицій у розвиток вугільної галузі;

забезпечення посилення контролю держави за виконанням інвесторами зобов'язань у післяприватизаційний період;

розбудови внутрішнього ринку вугілля та вдосконалення механізму ціноутворення на вугільну продукцію, зокрема, впровадження методики визначення базових цін на вугільну продукцію з урахуванням її енергетичної, технологічної цінності та з урахуванням цін на альтернативні види палива та цін на вугільну продукцію на зовнішніх вугільних ринках;

посилення контролю з боку держави за екологічним станом та розвитком територій, на яких знаходяться ліквідовані шахти;

залучення молоді до навчання в системі професійної підготовки працівників основних гірничих професій;

проведення скоординованої політики науково-технологічного супроводження розвитку вугільної галузі, зокрема, шляхом посилення співпраці галузевих наукових установ Міністерства вугільної промисловості України, Національної академії наук України та Академії гірничих наук України з метою підвищення якості та ефективності виконання науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, усунення дублювання та визначення пріоритетних розробок;

залучення коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації проектів спільного впровадження утилізації метану вугільних родовищ у рамках механізму торгівлі "вуглецевими кредитами", проектів стимулювання комплексної розробки цих родовищ включно з супутніми корисними копалинами (метан, германій, шахтна вода тощо);

посилення технологічної та виробничої дисципліни у вугільній промисловості та забезпечення системного контролю за додержанням норм безпеки робіт на вугледобувних підприємствах;

забезпечення проведення необхідних природоохоронних робіт, зокрема робіт із впровадження екологічних заходів при ліквідації вугільних підприємств;

5) поінформувати до 15 вересня 2008 року Раду національної безпеки і оборони України про результати роботи урядових комісій з розслідування причин та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що сталися на шахтах за останні півроку, та про впроваджені Кабінетом Міністрів України комплексні заходи щодо усунення причин виникнення таких аварій;

6) опрацювати разом із Волинською, Донецькою, Дніпропетровською, Луганською та Львівською обласними державними адміністраціями з метою розвитку підприємництва і створення нових робочих місць питання щодо детінізації діяльності з видобутку вугілля на виходах пластів та спрощення процедур отримання документів дозвільного характеру на провадження такого виду діяльності, в тому числі отримання відповідної геологічної інформації.

3. Міністерству вугільної промисловості України:

1) удосконалити систему стратегічного планування розвитку підприємств вугільної галузі, передбачивши, зокрема, обгрунтоване визначення об'єктів інтенсивного розвитку, створення та впровадження механізмів концентрації ресурсів розвитку на найбільш продуктивних ділянках гірничого виробництва, забезпечення оптимальних параметрів гірничого господарства кожної діючої шахти (з необхідною концентрацією гірничих робіт);

2) забезпечити систематичний аналіз, узагальнення та впровадження досвіду створення і дотримання безпечних умов праці на вугільних шахтах, запобігання виробничому травматизму і професійним захворюванням;

3) забезпечити впровадження комплексу заходів з підвищення ефективності функціонування шахто-будівельного комплексу, модернізації та технічного переоснащення шахто-будівельних підприємств;

4) забезпечити проведення перевірки технічного стану та залишкового ресурсу стаціонарного обладнання, конструкцій та споруд у вугільній галузі, за результатами якої забезпечити ремонт і налагодження або поступове виведення з експлуатації та заміну виробничого устаткування, яке не відповідає нормативним вимогам з охорони праці та промислової безпеки;