ПІ 1.1.23 -204- 2002. Примірна інструкція 3 охорони праці для акумуляторника (32121)

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

Дочірня компанія "Укртрансгаз"

ПІ 1.1.23 -204- 2002

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ АКУМУЛЯТОРНИКА

Київ

ПІ 1.1.23-204-2002

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ АКУМУЛЯТОРНИКА

Київ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дана Примірна інструкція розроблена на основі Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 №4, Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 №5, визначає обов'язки акумуляторників, установлює вимоги безпеки під час виконання робіт з обслуговування, ремонту і заряджання кислотних і лужних акумуляторних батарей і призначена для всіх робітників, що працюють за професією акумуляторника на підприємствах ДК "Укртрансгаз".

1.2. До самостійної роботи допускаються особи у віці не молодше 18 років, які у навчальному закладі отримали професію акумуляторника з присвоєнням III групи з електробезпеки та за станом здоров'я можуть бути допущені до вказаної роботи. Перед допуском до самостійної роботи, після отримання вступного інструктажу, первинного інструктажу, попереднього спеціального навчання з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці, яка проводиться за екзаменаційними білетами, перевірки вмінь та навичок безпечного виконання робіт, акумуляторник повинен пройти безпосередньо на робочому місці стажування протягом 2-15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) під керівництвом досвідченого кваліфікованого акумуляторника Допуск до самостійної роботи здійснюється при позитивних результатах стажування, перевірки знань та навичок безпечного виконання робіт.

1.3. Допуск до роботи особи, яка здійснює проведення робіт по заряджанню акумуляторних робіт, оформляється наказом по підприємству (підрозділу). У процесі виробничої діяльності акумуляторнику один раз на три місяці проводиться повторний інструктаж в об'ємі первинного інструктажу та щорічна перевірка знань з основної діяльності. Крім того, акумуляторник щорічно проходить перевірку знань на підтвердження кваліфікаційної групи з електробезпеки.

1.4. Робота акумуляторника полягає у виконанні робіт з обслуговування, ремонту і заряджанню акумуляторів і акумуляторних батарей різних типів і ємностей.

1.5. Акумуляторник повинен знати: основні вимоги з охорони праці, передбачені даною інструкцією, інструкціями за видами робіт та інструкціями заводів-виготовлювачів з експлуатації обладнання, що використовується у роботі; безпечні прийоми роботи під час проведення акумуляторних робіт; що під час заряджання акумуляторних батарей виділяється водень, який у суміші з повітрям може досягнути вибухонебезпечної концентрації ("гримучий газ"); правила користування засобами колективного та індивідуального захисту; методи і порядок нейтралізації дії шкідливих речовин при попаданні їх на тіло; правила внутрішнього трудового розпорядку.

Акумуляторник повинен пам'ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам. Порушення акумуляторником вимог інструкцій розглядається як порушення ним трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.

Кодексом законів про працю України передбачені наступні дисциплінарні стягнення: догана, звільнення.

1.6. Акумуляторник зобов'язаний безпечно виконувати роботи з обслуговування, ремонту і заряджанню акумуляторних батарей та безпечно експлуатувати механізми, обладнання, інструмент і пристрої, які він може використовувати на протязі робочого дня.

1.7. Згідно з Відомчими нормами безкоштовної видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту, затвердженими наказом ДК "Укртрансгаз" від 29.12.2000р. № 296, (розділ 5, п.5.1) та ДНАОП 0.00-3.06-98 "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту", затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.98р. № 207, (п.1), акумуляторнику видається наступний спецодяг:

Костюм бавовняний з кислототривким просоченням (ГОСТ 12.4.036-78) - на 12 місяців

Чоботи гумові (ГОСТ 12265-78) - на 12 місяців.

Рукавиці гумові (ГОСТ200-0-74) -чергові.

Фартух прогумований (ГОСТ 12.4.020-76) - черговий.

Окуляри захисні ( ГОСТ 12.4.013-75) - до зносу. Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і спецвзуття понад встановлені норми.

Спецодяг акумуляторника повинен бути добре підігнаний і застібнутий .

1.8. У процесі виробничої діяльності на акумуляторника діють слідуючі небезпечні та шкідливі виробничі фактори: термічні фактори (вибухи при зарядженні батарей; опіки кислотою, електролітом, розплавленим свинцем); наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин (парів кислот, аерозолю свинцю). Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.9. Робочим місцем акумуляторника є окреме приміщення (акумуляторна), спеціально обладнане і укомплектоване для виконання робіт з ремонту та обслуговування акумуляторних батарей.

Розміщення постів, а також розташування обладнання в акумуляторній повинно забезпечувати технологічну послідовність операцій, а також безпечну роботу акумуляторника.

1.10. Приміщення акумуляторної за категорією відноситься до особливо небезпечних приміщень. Категорія повинна бути вказана на вхідних дверях акумуляторної.

На вхідних дверях в акумуляторну дільницю повинен бути встановлений напис "Акумуляторна" та вивішені знаки безпеки: "Вхід заборонено" і "Курити заборонено", а на дверях зарядного відділення - "Користуватись відкритим вогнем заборонено".

1.11. Приміщення акумуляторних батарей, у яких виконується заряд акумуляторів при напрузі більше 2,3 В на елемент, повинні бути обладнані стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією.

Для приміщень акумуляторних батарей, що працюють у режимі постійного підзаряджання та заряджання при напрузі до 2,3 В на елемент, повинно бути передбачено застосування стаціонарних чи інвентарних пристроїв примусової припливно-витяжної вентиляції на період формування батарей і контрольних перезарядів.

Крім того, для вентиляції приміщень акумуляторних батарей повинна бути виконана природна витяжна вентиляція, яка забезпечує не менше, ніж однократний обмін повітря за годину. У тих випадках, коли природна вентиляція не може забезпечити повітрообмін, який вимагається, повинна використовуватись примусова витяжна вентиляція.

1.12. Обладнання (стенд для розбирання і складання акумуляторних батарей, стенд для зливу електроліту, підставка для плавлення свинцю і мастики, установка приготування і шафи для зберігання електроліту, стенд для відновлення і виготовлення деталей, обладнання для зарядки акумуляторів тощо), під час роботи на якому виділяються шкідливі речовини, повинно бути обладнано місцевою вентиляцією (відсмоктувачами).

1.13. Акумуляторне приміщення слід завжди замикати на замок. Особам, які оглядають ці приміщення і працюють у них, ключі видаються на загальних підставах на час роботи або огляду.

1.14. У кожному акумуляторному приміщенні повинні бути:

акумуляторний журнал і паспорта акумуляторних батарей і зарядних агрегатів;

електричні і монтажні схеми акумуляторних і випрямляючих пристроїв системи живлення і щита постійного струму, схеми ланцюгів постійного струму;

виробнича інструкція з експлуатації зарядних агрегатів і акумуляторних батарей; аерометри і термометри для вимірювання густини і температури електроліту; переносні вольтметри постійного струму з межами вимірювання 0-3 В; переносні герметичні лампи у вибухобезпечному виконанні або акумуляторні ліхтарі;

запобіжні стекла для покриву елементів; переносні перемички для шунтування елементів батареї;

умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті посудини із 5-10% - ним нейтралізуючим розчином питної соди (для шкіри тіла) і 2-3%-ним розчином питної соди (для очей). Під час експлуатації лужних акумуляторів як нейтралізуючий засіб вживається 5-10% розчин борної кислоти (для шкіри тіла) і 2-3% розчин борної кислоти (для очей);

скляний або порцеляновий кухоль з носиком місткістю 1,5-2 л для приготування електроліту і доливання його у посудини; - у достатній кількості ганчірки та тирса у зачиненому ящику;

первинні засоби пожежогасіння (вогнегасник, вода, ящик з піском тощо).

1.15. На підприємстві для виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту та заряджання кислотних та лужних акумуляторних батарей повинні бути обладнані окремі приміщення, у кожному з яких повинні бути три поєднані між собою відділення, ізольовані від інших виробництв: одне - для ремонту, друге - для зарядки, третє - для зберігання кислоти (лугу) і приготування електроліту.

Приміщення для зберігання і приготування електроліту повинні бути обладнані витяжними шафами.

1.16. Стіни і стеля приміщення кислотних (лужних) акумуляторних батарей, двері, віконні рами, металеві конструкції, стелажі та інші частини повинні бути пофарбовані кислотостійкою (лугостійкою) фарбою. Вентиляційні короби повинні бути пофарбовані з зовнішнього і внутрішнього боків.

1.17. Для освітлення приміщень акумуляторних батарей, застосовуються лампи розжарювання, встановлені у вибухобезпечній арматурі. У приміщеннях (робочій зоні) обслуговування та ремонту акумуляторних батарей повинна бути освітленість не менше 200 лк (при застосуванні люмінесцентних ламп) у системі комбінованого освітлення.

Вимикачі, штепсельні розетки і запобіжники повинні розміщуватись поза приміщенням акумуляторної. Освітлювальна електропроводка виконується дротом у кислотостійкій (лугостійкій) оболонці.

1.18. Усе електрообладнання (корпуси електричних машин, апаратів, шафи випрямних пристроїв тощо) повинні мати надійне захисне заземлення або занулення.

1.19. Акумуляторні батареї повинні бути пронумеровані фарбою великими цифрами на лицевій вертикальній стінці посудини або на повздовжньому бруску стелажа.

Фарба повинна бути кислотостійкою (лугостійкою). Першим номером у позначенні батареї, як правило, позначається елемент, до якого під'єднана позитивна шина.

1.20. На усіх посудинах з електролітом, дистильованою подою, содовим розчином або розчином борної кислоти повинні бути зроблені чіткі написи (назви речовин).

1.21. Кислота повинна зберігатися у скляних пляшках, в окремих приміщеннях, які провітрюються. Пляшки з кислотою повинні бути установлені на підлозі у кошиках або дерев'яних латах.

1.22. При заряджанні акумуляторів виділяється водень, який виносить у повітря дуже дрібні бризки електроліту, крім того, водень може досягти вибухонебезпечної концентрації, тому без вентиляції заряджання акумуляторів виконувати не можна.

1.23. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна акумуляторника сприяє запобіганню професійним отруєнням і

захворюванням.

Акумуляторний: зобов'язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

утримувати в чистоті і порядку робоче місце ;

правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і індивідуальними засобами захисту;

утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді;

не допускати випадків збереження (вживання) у приміщенні акумуляторної продуктів харчування;

перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом ;

для запобігання отруєнню свинцем або випарами сірчаної кислоти щоденно прибирати робочі місця і стелажі, не рідше одного разу у тиждень протирати стіни, стелю, шафи і вікна вологою ганчіркою;

дотримуватись питного режиму з врахуванням особливостей умов праці;

дотримуватись режиму праці і відпочинку;

у випадку отруєння від підвищеної концентрації кислоти або лугу (нудота, блювота, головний біль) вийти на свіже повітря, випити молока або води, доповісти майстру і звернутися у медпункт;

при появі температури чи інших ознак захворювання негайно звертатись до лікаря.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Включити припливно-витяжну вентиляцію. Припливно-витяжна вентиляція у акумуляторному приміщенні повинна включатися перед початком зарядки батарей і відключатися не раніше, ніж через 1,5 години після закінчення зарядки.

2.2. Надіти справний спецодяг, гумові чоботи і спеціальні засоби захисту (гумові рукавички і захисні окуляри), застебнути обшлага рукавів, надіти гумовий фартух (нижній край повинен бути нижче верхнього краю халяв чобіт), волосся підібрати під щільно облягаючий головний убір.

2.3. Перевірити і переконатися у справності:

інструменту і пристосувань, які використовується, розташувати їх і матеріали у зручному і безпечному для користування порядку;

технологічного обладнання, пристроїв, приладів, транспортних засобів, стелажів, укриття шинопроводів, електролітних шлангів;

переносного ручного світильника, який повинен бути у вибухозахищеному виконанні;

роботи загально-обмінної і місцевої вентиляції;

освітлення робочого місця (зони).