(місце видання)
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
Інструкція
з охорони праці № __________
для комірника
1. Загальні положення
1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".
1.3. За даною інструкцією комірник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результат інструктажу заноситься в "Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, і комірника.
1.4. Власник повинен застрахувати комірника від нещасних випадків та професійних захворювань, В разі пошкодження здоров'я комірника з вини власника, він (комірник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції комірник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи комірником допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому місці.
1.7. Комірник повинен:
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
- не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;
- утримувати робоче місце в чистоті, не захаращувати його ящиками, деталями та інше;
- користуватися спецодягом;
- не торкатися оголеного дроту, арматури загального освітлення, не відкривати електрошафи, не вмикати та не вимикати (крім аварійних ситуацій) устаткування, машини, механізми;
- не стояти під вантажем;
- знати та вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.8. Головні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть впливати на комірника:
- незадовільні метеорологічні умови на робочому місці;
- забруднення робочої зони газами та пилом;
- недостатнє освітлення;
- несправність механізмів, пристроїв;
- неправильне складування матеріалів;
- незахищені струмоведучі частини електрообладнання;
- шкідливі компоненти складованих матеріалів.
1.9. Комірник забезпечується спецодягом:
1.9.1. Під час постійної роботи на складі горючих та мастильних матеріалів, лаків і фарб: фартух прогумований з нагрудником, рукавиці комбіновані.
1.9.2. Під час постійної роботи на складі кислот, лугу та інших хімікатів: костюм бавовняний з кислотозахисним просоченням, чоботи гумові, рукавиці гумові, окуляри захисні.
1.9.3. Під час постійної роботи на складі металу, вугілля, лісу та інших матеріалів: халат бавовняний, рукавиці комбіновані, черевики шкіряні або чоботи кирзові.
1.9.4. Взимку при роботі в неопалюваному приміщенні та на зовнішніх роботах додатково: куртка та брюки бавовняні на теплій підкладці, валянці.
1.10. При обслуговуванні вантажопідйомних механізмів комірник повинен пройти спеціальне навчання по керуванню цими механізмами та мати відповідне посвідчення.
1.11. Склад повинен бути забезпечений пожежним щитом, ящиком з піском, бочкою з водою та вогнегасниками.
1.12. Підлога у складах повинна бути неслизькою та без вибоїн.
1.13. Під час зберігання у складах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окислення, самонагрівання, займання в разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям тощо), сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі.
1.14. Склад повинен бути обладнаний стелажами. Найбільш важкі вантажі повинні розміщатись на нижніх полицях.
1.15. У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися в штабелі. Проти дверних отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше . Якщо склад понад завширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід не менше завширшки. Ширина проходів між штабелями має бути не менше .
Ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.
Відстань між стінами та штабелями повинна бути не менше .
1.16. Складські приміщення (відсіки), розташовані в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки чи вікна розміром 0,9 x з приямками (для випускання диму в разі пожежі), які влаштовуються відповідно до вимог будівельних норм.
У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень спеціальною системою димовидалення.
1.17. У складах конторські та побутові приміщення мають бути виділені протипожежними перегородками і мати самостійний вихід назовні.
Дозволяється розміщувати у складських приміщеннях робочі місця комірників (обліковців, відбракувальників, товарознавців) з огородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки , які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей.
1.18. Горючі конструкції будівель та навісів складів повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами.
1.19. Використання опалювальних електронагрівальних приладів допускається лише у приміщеннях для обслуговуючого персоналу складів (конторських, побутових), відділених від складських приміщень протипожежними перегородками та перекриттями.
1.20. Зберігання вантажів, тари та вантажних механізмів на рампах складів не дозволяється. Матеріали, розвантажені на рампу, до кінця роботи складу мають бути прибрані.
1.21. У складських приміщеннях не дозволяється:
1.21.1. Зберігання продукції навалом та впритул до приладів і труб опалення.
1.21.2. Стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів.
1.21.3. Експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, установлення з цією метою штепсельних розеток.
1.21.4. Влаштування чергового освітлення; встановлення прожекторів зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів.
1.21.5. Зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, легкозаймистими (ЛЗР) та горючими рідинами (ГР).
1.21.6. Зберігання кислот у місцях, де можливе їх стикання з деревиною, смолою та іншими речовинами органічного походження (для нейтралізації випадково розлитих кислот місця їх зберігання необхідно забезпечувати готовими розчинами крейди, вапна або соди).
1.21.7. Зберігання рослинних масел разом з іншими будь-якими горючими матеріалами.
1.21.8. Застосування транспорту з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників.
1.22. На складі повинні бути вивішені таблиці вантажу, показники "Виїзд", "В'їзд".
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягти спецодяг, перевірити наявність достатнього освітлення.
2.2. Прибрати проходи, проїзди від сторонніх предметів.
2.3. Перевірити стан підйомно-навантажувальних пристроїв (якщо вони є і комірник має право керувати ними).
2.4. Перевірити наявність та комплектність аптечки.
2.5. Перевірити наявність засобів пожежогасіння.
2.6. Перевірити наявність та справність всіх механізмів, устаткування.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. При укладці товару в штабелі та стелажі необхідно утримувати проходи між ними не менше , а при переміщенні візків між стелажами і штабелями необхідно залишати прохід на більше ширини візка. Ширина головного проїзду складу повинна бути не менше 2,5м.
3.2. Не дозволяється захаращувати матеріалами, тарою та іншими предметами проходи між штабелями та стелажами.
3.3. Не допускається зберігання на складі особистих речей, одягу, а також легкозаймистих речовин.
3.4. У складських будівлях (приміщеннях) всі операції, пов'язанні з розкриттям тари, розфасуванням продукції, перевіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей, вогненебезпечних рідин та іншими подібними до цих роботами, повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях.
3.5. Розкривати тару необхідно тільки відповідними інструментами, попередньо видалити всі цвяхи та кінці дроту, а металеве обшиття загнути у середину стінок тари.
Не допускається залишати в складі та біля нього дощечки з гвіздками.
3.6. За відсутності штабелеукладників та інших підіймальних механізмів, вантажі необхідно укладати на висоту не більше .
3.7. Вантажі в штабелі необхідно укладати рівномірно по висоті (з зав'язкою, клітками або уступами), щоб вони не обвалювалися та не розкочувались.
3.8. Вантажі, які мають найбільший попит, розміщуються ближче до виходу.
3.9. Необхідно слідкувати, щоб стелажі були належної міцності (з розрахунку на навантаження) та достатньо стійкими.
3.10. Переносити вантажі в жорсткій тарі необхідно тільки в рукавицях.
3.11. Бочки необхідно укладати на бік в спеціально пристосовані для них стелажі (виготовлені з міцного дерева або металу); за відсутності стелажів між рядами бочок необхідно класти прокладки, а крайні бочки необхідно підклинювати.
3.12. Для роботи на висоті необхідно користуватися міцними справними драбинами з наконечниками проти сковзання.
3.13. Без потреби неможна ходити між штабелями.
3.14. Не дозволяється переносити вантажі в несправній тарі.
3.15. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:
3.15.1. Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – .
3.15.2. Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – .
3.15.3. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом робочої зміни кожною людиною, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – , з підлоги – .
3.15.4. У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари та упаковки.
3.15.5. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати .
3.15.6. Рівнем робочої поверхні вважається рівень стола, верстата тощо.
3.16. Гранична норма підіймання вантажу для чоловіків старше 18 років становить .
3.17. Необхідно слідкувати за тим, щоб на складі були дерев'яні сходи з гачками, гальмові упори, міцна вірьовка, роликовий лом, візки, катальні дошки та інші пристосування для підйому та переміщення вантажів.
3.18. Не можна переносити вантажі самому та дозволяти іншим в несправній тарі (з виступаючими цвяхами та гострими кінцями).
3.19. Не дозволяється залишати без огорожі завантажувальні люки та отвори. За наявності службових товарних драбин, необхідно слідкувати, щоб вони були відповідно обладнані.
3.20. Необхідно слідкувати за тим, щоб спускання вантажу по лотку завантажувального люку проводилось по одиниці. Не дозволяється прибирати вантаж під час спуску інших вантажів.
3.21. При укладці вантажу на візок необхідно стежити, щоб вантаж лежав стійко, не зміг впасти під час руху.
3.22. При роботі на штабелях висотою більше необхідно користуватись переносними драбинами.
3.23. При переміщенні вантажу по похилій площині треба стояти збоку.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Прибрати робоче місце.
4.2. Вимкнути всі електроспоживачі.
4.3. Прибрати пристосування в відведене для них місце.
4.4. Прибрати рампу та територію складу.
4.5. Зняти спецодяг; помити руки та обличчя з милом; при можливості прийняти душ.
4.6. Вимкнути всі прибори освітлення.
4.7. Повідомити керівнику про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Негайно припинити роботу, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.
5.2. Про те, що сталося, повідомити керівника.
5.3. Якщо стався нещасний випадок і є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу, а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу.
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану, і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
