Страница 4: Інструкція з охорони праці під час виконання робітз виготовлення конструкційбудівельних сталевих. (31910)

6.5. Профільний метал у штабелях повинен бути покладений з перев'язкою, а в стелажах - пакетами.

При збереженні в штабелях нижній ряд труб повинен бути закріплений.

6.6. Метал для збереження слід укладати на підкладки, зіткнення металу з ґрунтом чи підлогою не допускається.

6.7. Між рядами листового металу при збереженні його в штабелях слід укладати поперечні прокладки, розташовуючи їх в одній вертикальній площині.

6.8. Підкладки і прокладки повинні бути дерев'яними чи металевими, не круглого перетину, довжиною не менше ширини штабеля, товщиною, зручною для стропування.

Сталеві плоскі підкладки і прокладки, що використовуються в штабелях, повинні мати крайки з закругленими кутами, без заусенців і завалів.

6.9. Деталі площею 0,1- повинні зберігатися в штабелях висотою не більше .

6.10. Деталі площею менше слід зберігати і транспортувати в тарі.

6.11. Висота укладання деталей у тарі повинна бути не менше, ніж на нижче її бортів.

6.12. Складування металопрокату на робочих місцях повинне виконуватися з дотриманням наступних розмірів:

- від фронту устаткування до місця складування - 1,0-, між тильною стороною устаткування і місцем складування - 1,0-;

- між бічною стороною устаткування і місцем складування 1,0-.

6.12.1. Зварювальні матеріали (електроди, флюс, дріт) повинні зберігатися окремо по марках і партіях у теплому і сухому приміщенні. Флюс, крім того, слід зберігати в закритій тарі.

Просушені і прожарені електроди повинні зберігатися окремо від непросушених і непрожарених.

6.12.2. Зберігання і транспортування мастильно-охолоджуючої рідини повинне здійснюватися в чистих сталевих резервуарах, цистернах, бочках, бідонах і банках, а також в ємностях, виготовлених з білої жерсті, оцинкованого листа чи пластмас відповідно до ГОСТ 12.3.025-80*.

6.12.3. Дерев’яні матеріали і пиломатеріали зберігаються відповідно до ГОСТ 12.3.042-88.

6.13. Хімічні речовини повинні зберігатися в спеціально призначеній для даної речовини справній і закритій тарі з відповідним написом і в спеціально обладнаних приміщеннях (коморах), роздільно по групах у залежності від їх здатності до хімічного впливу.

7.14. На складах зберігання і у місцях застосування кислот повинні бути резервні ємності для аварійного зливу кислот, кислотостійкі насоси, пересувні фільтри, гумовий шланг зі спеціальним наконечником, що створює напір струменя для змивання кислоти, що потрапила на тіло робітника.

6.15. Тара, що звільнилася з-під кислот, повинна зберігатися в приміщенні, недоступному для сторонніх осіб.

6.16. Цинковий пил повинен зберігатися в металевих ємностях, що закриваються, у пожежобезпечних місцях.

Влучення в ємність з цинковим пилом окислювачів, кислот, води неприпустимо.

6.17. Алюмінієва пудра повинна зберігатися в упакуванні підприємства-виготовлювача в сухих складських приміщеннях при температурі не вище 35°С.

Поблизу збереження пудри не повинні знаходитися хімічно активні речовини.

6.18. Відходи виробництва і обтиральний матеріал повинні збиратися в призначеній для цього тарі і вивозитися в спеціально відведені місця.

В міру нагромадження використаних обтиральних матеріалів, але не рідше одного разу за зміну, тара повинна очищатися.

6.19. При укладанні готових конструкцій на складі треба дотримуватися наступних вимог:

- конструкції повинні бути покладені стійко на підкладки, відстань між якими повинна виключати утворення залишкових деформацій;

- у багатоярусних штабелях між елементами повинні бути покладені прокладки по одній вертикалі з підкладками;

- ферми і балки, а також звальцовані листи слід зберігати у вертикальному положенні;

- конструкції не повинні стикатися з ґрунтом;

- на конструкціях не повинна застоюватися вода.

7. ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ, ЩО ДОПУСКАЄТЬСЯ

ДО УЧАСТІ У ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСАХ

7.1. До виконання виробничих процесів по виготовленню конструкцій допускаються особи не молодше 18 років відповідної спеціальності і кваліфікації, що не мають медичних протипоказань, пройшли інструктаж і навчання за спеціальністю і по безпеці праці.

7.2. Вимоги до персоналу, що допускається до участі у виробничому процесі:

- обробка металів різанням відповідно до ГОСТ 12.3.025-80*;

- обробка металів тиском відповідно до ГОСТ 12.3.026-81*;

- електрозварювання і газополум’яна обробка металів відповідно до ГОСТ 12.3.003-88*, ГОСТ 12.3.036-84*;

- «Санітарні правила при зварюванні, наплавленні і різанні металів», затверджені Мінздравом СРСР;

- фарбування відповідно до ГОСТ 12.3.005-75*;

- металеві покриття відповідно до ГОСТ 12.2.008-75*, ГОСТ 12.3.008-75;

- вантажно-розвантажувальні роботи відповідно до ГОСТ 12.3.009-78*;

- транспортування вантажів відповідно до ГОСТ 12.3.020-80*.

7.3. Допуск осіб до виконання виробничих процесів виготовлення конструкцій повинен проводитися відповідно до «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці, № 123, статтею 15 Закону України «Про охорону праці».

7.4. Медичні огляди повинні проводитися відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про охорону праці».

7.5. Організація навчання і інструктажу робітників, інженерно-технічних працівників і службовців з безпеки праці за ГОСТ 12.0.004-90, а при виготовленні конструкції на будівельному майданчику за СНіП ІІІ-4-30* і вимогам статті 20 Закону України «Про охорону праці», ДНАОП 0.00-4.12-94, ДНАОП 0.00-8.01-93.

7.6. Робітники, яким по роду роботи, що виконується, необхідно мати справи з переміщенням вантажу вантажопідіймальними механізмами і піднімальними пристроями, повинні пройти навчання за спеціальністю відповідно до ДНАОП 0.00-1.03-93, не рідше одного разу на 12 місяців проходити навчання, атестацію і мати посвідчення на право проведення цих робіт.

7.7. Інженерно-технічні працівники, відповідальні за проведення виробничих процесів, при призначенні на посаду повинні проходити перевірку знань нормативно-технічної документації по здійсненню технологічних процесів, будові і правилах безпечної експлуатації відповідного технологічного, підйомно-транспортного устаткування, правилах пожежної безпеки, електробезпеки і виробничої санітарії відповідно до їх посадових функцій і зобов'язані керуватися статтями 18, 20 Закону України «Про охорону праці», а також ДНАОП 0.00-4.12-94, ДНАОП 0.00-8.01-93.

8. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

8.1. Робочі і інженерно-технічні працівники, зайняті у виробничих процесах виготовлення конструкцій, повинні забезпечуватися засобами індивідуального і колективного захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

8.2. Забезпечення індивідуальними засобами захисту повинно здійснюватися відповідно до вимог:

- «Типових галузевих норм безкоштовної видачі робітником спецодягу, спецвзуття і інших засобів індивідуального захисту», затверджених Постановою Держкомстату по праці і соціальних питаннях і Президією ВЦСПС № 4-7/ІІ-2 з доповненнями і змінами № 289/ІІ-8 і № 478/ІІ-12;

- статті 10 Закону України «Про охорону праці».

Номенклатура засобів індивідуального захисту робітників, зайнятих виробництвом конструкцій, приведена в довідковому додатку 1.

8.3. Порядок видачі, збереження і користування засобами індивідуального захисту повинен відповідати «Інструкції про порядок видачі, збереження і використання спецодягу, спецвзуття і інших засобів індивідуального захисту», затвердженої Держкомпраці СРСР і ВЦСПС зі змінами і доповненнями № 289/ІІ-8, № 187/ІІ-4.

8.4. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати нормативно-технічній документації на їх виготовлення, знаходитися в справному стані протягом усього терміну служби.

8.5. Контроль за станом, правильним збереженням і використанням засобів індивідуального захисту і своєчасною видачею їх повинен покладатися на адміністрацію заводу.

8.6. Контрольні огляди, випробування, приймання і ремонт засобів індивідуального захисту повинні виконуватися відповідно до нормативно-технічної документації на їх виготовлення.

8.7. Колективні засоби захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.006-88, ГОСТ 12.1.007-76*, ГОСТ 12.1.010-76*, ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.1.019-79*.

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ БЕЗПЕКИ

Здійснюється відповідно до вимог:

9.1. Контроль повітряного середовища виробничих приміщень за ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76*, ГОСТ 12.1.014-84*, ГОСТ 12.1.016-79*.

9.2. Контроль за рівнем шуму за ГОСТ 12.1.023-80*, ГОСТ 12.1.028-80, ГОСТ 12.2.030-83.

9.3. Контроль вібрації за ГОСТ 12.1.012-90, ГОСТ 12.4.012-83.

9.4. Контроль за пожежною безпекою за ГОСТ 12.1.004-91.

9.5. Контроль за електробезпекою за ГОСТ 12.1.009-76.

9.6. Контроль вмісту шкідливих речовин у воді водойм господарсько-питного водовикористання за методикою «Збірника санітарно-гігієнічних нормативів і методів контролю шкідливих речовин в об'єктах навколишнього середовища», виданого під егідою Центра екологічних проблем, Москва.

9.7. Контрольні виміри освітленості на робочих місцях по Методичних вказівках № 1322-75, затверджених Мінздравом СРСР.

9.8. Контроль за засобами індивідуального захисту органів дихання за ГОСТ 12.4.005-85, ГОСТ 12.4.007-74.

9.9. Технічний огляд робочих місць проводити раз на шість місяців і після будь-якої зміни в технологічному процесі (зміні устаткування, пристосувань, режимів роботи).

9.10. Результати вимірів повинні відображатися в паспорті санітарно-технічного стану умов праці цеху.

Результати технічного огляду повинні відображатися в журналі технічного огляду.

ДОДАТОК

1. Номенклатура засобів індивідуального захисту