________________

(місце видання)

______________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ _______________________

(посада роботодавця і

_____________________________

найменування підприємства)

_________________ № _________

(число, місяць, рік)

Інструкція

з охорони праці № __________

під час виконання газонебезпечних робіт

  1. Загальні положення

1.1 .Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Газонебезпечними вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або за яких можливе витікання газу.

До газонебезпечних робіт належать:

1.2.1. Приєднання новозбудованих газопроводів до діючої системи газопостачання.

1.2.2. Пуск газу в системи газопостачання об'єктів при введенні в експлуатацію, після ремонту і їх реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію ГРС, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ.

1.2.3. Технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів, споруд систем газопостачання, надомних регуляторів тиску, газообладнання ГРП (ГРУ), газовикористовувальних установок, обладнання насосно-компресорних і наповнювальних відділень, зливних естакад ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП резервуарів ЗВГ, а також вибухозахищеного електрообладнання.

1.2.4. Робота на байпасі ГРП (ГРУ).

1.2.5. Усунення закупорок, установка і зняття заглушок на діючих газопроводах, а також від'єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окремих вузлів.

1.2.6. Відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газопроводів і обладнання сезонної дії.

1.2.7. Виконання заливно-наливних операцій на резервуарних установках ГНС, ГНП, АЗГС, АГЗП і АЦЗГ, заповнення ЗВГ резервуарних установок, злив ЗВГ з несправних і переповнених балонів, злив невипарних залишків, заправка газобалонних автомашин і балонів.

1.2.8. Ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату з газопроводів і конденсатозбірників.

1.2.9. Підготовка до технічного огляду резервуарів і балонів ЗВГ і його проведення.

1.2.10. Розкопка ґрунту в місцях витоку газу до їх усунення.

1.2.11. Всі види робіт, які пов'язані з виконанням вогневих і зварювальних робіт на діючих газопроводах ГРП, установках ЗВГ і виробничих зонах ГНС, ГНП. АГЗС і АГЗП.

1.2.12. Технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовувальних приладів і апаратів.

1.3. До виконання газонебезпечних робіт допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, навчання і здали екзамени на знання Правил безпеки систем газопостачання України (далі - Правила), технології проведення газонебезпечних робіт, вміють користуватись засобами індивідуального захисту та надавати першу медичну допомогу потерпілим.

1.4. Навчання безпечним методам і прийомам робіт осіб, допущених до виконання газонебезпечних робіт, повинно проводитись в професійно-технічних училищах, в навчальних центрах, навчально-курсових комбінатах (пунктах), а також на курсах, спеціально створених підприємствами, що дістали дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, згідно з Типовим положенням, затвердженим Держнаглядохоронпраці.

Практичні навички під час навчання газонебезпечним роботам повинні відпрацьовуватись на спеціально обладнаних навчальних полігонах і в класах.

1.5. Перевірка знань у осіб, які допускаються до виконання газонебезпечних робіт повинна проводитись після навчання, а потім не рідше одного разу на рік.

Про дату перевірки знань відповідальні особи повинні письмово повідомити місцевий орган Держнаглядохоронпраці не пізніше, ніж за 5 днів.

Перевірка знань виконання газонебезпечних робіт може бути проведена одночасно з перевіркою знань Правил. У цьому випадку оформляється загальний протокол, в якому, крім результатів перевірки знань Правил, зазначається висновок комісії про можливість допуску екзаменованих до виконання газонебезпечних робіт.

1.6. Результати перевірки знань оформляється протоколом. На підставі протоколу перевірки знань особі, яка склала екзамен, видається посвідчення за підписом голови комісії і інспектора Держнаглядохоронпраці.

1.7. Працівники, які виявили незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку знань. Особи, які і при повторній перевірці знань виявили незадовільні знання, до роботи не допускаються.

1.8. Позачергова перевірка знань Правил робітників проводиться:

- у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів;

- у разі введення в експлуатацію нового обладнання, зміні або впровадженні нових технологічних процесів;

- у разі переведення працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, яка потребує додаткових знань Правил;

- за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці, коли виявлено незнання працівником нормативних актів з питань охорони праці.

1.9. Працівник перед допуском до самостійного виконання газонебезпечних робіт повинен (після перевірки знань) пройти стажування під наглядом досвідченого працівника протягом не менше перших десяти робочих змін.

1.10. Допуск до стажування і самостійної роботи оформляється наказом по підприємству.

Кожний працівник у разі допуску до роботи повинен пройти у встановленому порядку інструктаж з питань охорони праці на робочому місці (під особистий розпис).

1.11. Працівникам перед допуском до роботи під розпис адміністрація повинна видати інструкції з безпечних методів робіт.

1.12. Повторний інструктаж на робочому місці проводиться не рідше одного разу на три місяці.

1.13. Газонебезпечні роботи, які перелічені в п.1.2, повинні виконуватись під керівництвом особи, відповідальної за виконання газонебезпечних робіт.

1.14. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися бригадою в складі не менше двох працівників. Введення в експлуатацію індивідуальних ГБУ, технічне обслуговування газового обладнання житлових і громадських будинків (у тому числі і домових регуляторів тиску), а також окремих газових приладів і апаратів у житлових будинках можуть виконуватися одним працівником.

1.15. Ремонтні роботи в колодязях, тунелях, траншеях і котлованах глибиною понад , колекторах і резервуарах повинні виконуватися бригадою не менше, як із трьох працівників.

1.16. На виконання газонебезпечних робіт видається наряд-допуск з додатком інструкції із заходів безпеки.

1.17. Особи, які мають право видавати наряди, визначаються наказом по підприємству, яке здійснює експлуатацію системи газопостачання. Ці особи призначаються з керівних працівників і спеціалістів, які здали екзамен відповідно до вимог Правил.

1.18. Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працюючих, можуть проводитися без оформлення наряду-допуску за затвердженими для кожного виду робіт виробничими інструкціями і інструкціями з безпечних методів роботи.

До таких належать роботи, перелічені в пп. 1.2.7, 1.2.8, а також технічне обслуговування газопроводів і газового обладнання без відключення газу, технічне обслуговування запірної арматури і компенсаторів, злив ЗВГ із залізничних цистерн і АЦЗГ, наповнення ЗВГ резервуарів і балонів, роботи на газовикористовувальних установках, котлах і агрегатах.

На підприємстві повинен бути розроблений перелік газонебезпечних робіт, які виконуються без керівництва спеціаліста.

Первинне виконання вищезазначених робіт проводиться з оформленням наряду-допуску.

1.19. Пуск газу в газові мережі населених пунктів, у газопроводи середнього і високого тиску, роботи з приєднання газопроводів середнього і високого тиску, ремонтні роботи в ГРГІ (ГРУ), у виробничій зоні ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП із застосуванням зварювання і газового різання, ремонтні роботи на діючих газопроводах середнього і високого тисків з застосуванням зварювання і газового різання, зниження і відновлення робочого тиску газу в газопроводах середнього і високого тиску, зв'язані з відключенням споживачів, відключення і наступне включення подачі газу в цілому на підприємство, первинне заповнення резервуарів зрідженим газом на ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП виконуються за нарядом-допуском і за спеціальним планом, затвердженим керівником підприємства.

1.20. Особі, відповідальній за виконання газонебезпечних робіт, видається наряд-допуск відповідно до плану робіт.

Наряди-допуски на газонебезпечні роботи повинні видаватися завчасно для проведення необхідної підготовки до роботи.

1.21. В плані робіт вказуються: послідовність проведення робіт; розташування працівників; потреба в механізмах і пристроях; заходи, які б забезпечували безпеку проведення робіт: особи, відповідальні за проведення кожної газонебезпечної роботи, за загальне керівництво і координацію робіт.

1.22. До плану робіт і наряду-допуску додається виконавче креслення або викопіювання з нього із зазначенням місця і характеру роботи.

1.23. В наряді-допуску вказуються термін його дії, час початку і закінчення роботи. При неможливості закінчити роботу до встановленого строку наряд-допуск на газонебезпечні роботи підлягає продовженню особою, яка його видала.

Наряди-допуски реєструються в спеціальному журналі.

Відповідальний, отримуючи наряд-допуск і повертаючи його після закінчення роботи, зобов'язаний поставити свій підпис у журналі.

1.24. Наряди-допуски повинні зберігатися не менше одного року. Наряди-допуски, які видаються на врізання в діючі газопроводи, на первинний пуск газу, виконання ремонтних робіт на підземних газопроводах із застосуванням зварювання, зберігаються постійно у виконавчо-технічній документації.

1.25. Якщо газонебезпечні роботи, що виконуються згідно з нарядом-допуском, проводяться понад одного дня, відповідальний за їх виконання повинен щоденно доповідати про хід робіт особі, яка видала наряд-допуск на цю роботу.

1.26. В процесі проведення газонебезпечної роботи всі розпорядження повинні видаватися особою, відповідальною за роботу.

Інші посадові особи і керівники, які беруть участь у проведенні роботи, можуть давати вказівки працівникам тільки через відповідального за проведення даної роботи.

1.27. Газонебезпечні роботи виконуються, як правило, вдень. Роботи з локалізації аварій виконуються в будь-який час у присутності і під безпосереднім керівництвом керівника або спеціаліста.

1.28. Відповідальним за забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і справність цих засобів є спеціаліст, що керує газонебезпечною роботою, а при виконанні робіт, які можуть проводитися без керівництва, - особа, що поставила завдання.

Забезпеченість засобами індивідуального захисту і їх справність визначається під час видачі наряду-допуску на газонебезпечні роботи.

Під час організації робочого місця керівник роботи зобов'язаний забезпечити можливість швидкого виведення робітників з небезпечної зони.

1.29. Кожному працюючому за нарядом-допуском повинен видаватися рятувальний пояс в комплекті зі страхувальною мотузкою, шланговий або ізолювальний протигаз. Застосування фільтрувальних протигазів не допускається.

Потреба застосування протигазів працівниками при виконанні ними газонебезпечних робіт визначається керівником робіт.

1.30. Дозвіл на користування ізолювальними протигазами в кожному випадку повинен видавати керівник робіт особам, які пройшли медичний огляд і спеціальний інструктаж з правил користування таким протигазом.

1.31. Тривалість роботи в протигазі без перерви не повинна перевищувати 30 хвилин. Загальний час роботи ізолювального протигазу визначається паспортом протигазу.

1.32. Повітрозабірні патрубки шлангових протигазів при роботі повинні розставлятися і закріплюватися з навітряного боку від місця виділення газу.

За відсутності «примусової» подачі повітря вентилятором довжина шлангу не повинна перевищувати .

Шланг не повинен мати різких перегинів і будь-чим затискатися.

1.33. Рятувальні пояси повинні мати наплічні ремені з кільцем з боку спини на їх перетині для кріплення мотузки. Пояс повинен підганятися так, щоб кільце розміщалося не нижче лопаток. Застосування поясів без наплічних ременів забороняється.

1.34. Протигази перевіряють на герметичність перед виконанням кожної газонебезпечної роботи. При одягненому протигазі кінець гофрованої трубки щільно затискують рукою. Якщо при такому положенні дихати неможливо, протигаз справний.

1.35. Рятувальні пояси з кільцями для карабінів випробовують так: до кільця пояса, застебнутого на обидві пряжки, прикріплюють тягар масою , який висить протягом 5 хв. Після зняття тягаря на поясі не повинно бути слідів пошкоджень.

1.36. Поясні карабіни випробовують навантаженням масою . Карабін з відкритим затвором залишається під навантаженням протягом 5 хвилин. Після зняття навантаження вивільнений затвор карабіна повинен правильно і вільно стати на своє місце.

1.37. Рятувальні мотузки випробовують навантаженням масою протягом 15 хвилин. Після зняття навантаження на мотузку в цілому і на окремих його нитках не повинно бути пошкоджень.

1.38. Випробування рятувальних поясів, поясних карабінів і рятувальних мотузок повинно проводитися не рідше 1 разу на 6 місяців під керівництвом відповідальної особи, призначеної наказом по підприємству.

1.39. Перед видачею поясів, карабінів і мотузок їх перевіряють.

1.40. Кожний пояс і мотузка повинні мати інвентарну бирку, на якій вказані дати проведеного і наступного випробувань.

1.41. Зберігання засобів індивідуального захисту повинно бути організовано згідно з вимогами заводів-виготовлювачів.

1.42. Перебування сторонніх осіб, а також паління в місцях проведення газонебезпечних робіт і застосування відкритого вогню забороняється.

1.43. Котловани і колодязі при проведенні в них робіт повинні огороджуватися. Котловани повинні мати розміри, зручні для проведення робіт і розміщення необхідного інструменту, матеріалів і обладнання. Поблизу місця робіт повинні вивішуватися або встановлюватися попереджувальні знаки.