3.6.19.3. Опалення водяне чи парове.
3.6.19.4. Температура повітря повинна бути не нижче 15°С, відносна волога повітря - в межах 60-70 %.
3.6.20. Зберігати розчинники дозволяється в герметичних закритих бідонах.
При цьому в приміщенні, де проводяться роботи з склеювання вініпластовою фольгою, розчинники слід зберігати з суворо обмеженій кількості (не більше одноденного запасу).
3.7. Вимоги безпеки при роботі з фаолітом.
3.7.1. Приміщення, в яких виконуються роботи з фаолітом, повинні бути обладнані вентиляцією і ізольовані від інших приміщень.
Вентилятори слід встановлювати в вибухобезпечному виконанні з відсмоктувачем забрудненого повітря в нижній зоні.
Граничне допустима концентрація пари фенолу в повітрі 0,005 мг/л.
3.7.2. Освітлення приміщення, в якому виконуються роботи з фаолітом, повинно бути виконано в вибухобезпечному виконанні.
3.7.3. Столи, на яких виконуються роботи з сирим фаолітом, необхідно обладнати місцевими витяжними пристроями.
3.7.4. Роботи з бакелітовим лаком в закритих апаратах (спорудах) слід виконувати в протигазах.
3.7.5. Нагрівати камери для розігрівання чи отвердіння сирого фаоліту слід тільки парою.
3.7.6. Камери для розігрівання чи отвердіння сирого фаоліту повинні бути забезпечені припливно-витяжною вентиляцією в вибухобезпечному виконанні. Відсмоктування повітря повинно здійснюватися знизу, а подача - зверху.
3.7.7. Під час роботи з сирим фаолітом в закритих апаратах (спорудах) слід обладнати витяжну вентиляцію і забезпечити вибухобезпечне освітлення.
3.7.8. Для освітлення робочих місць в апаратах (спорудах) під час роботи з фаолітом слід користуватися переносними світильниками напругою не більше 12 В у вибухобезпечному виконанні.
3.7.9. Забороняється обігрівання кришок столів електронагрівальними приладами.
3.7.10. Забороняється застосовувати метиловий (деревинний) спирт для промивання поверхонь фаолітових виробів.
Для промивання необхідно застосовувати тільки етиловий спирт.
3.7.11. Забороняються роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню (газове зварювання, електрозварювання) біля апарата і приміщень, де виконуються роботи з сирим фаолітом, в радіусі не менше .
3.7.12. Під час обкладання сирим фаолітом працюючі повинні дотримуватися заходів протипожежної безпеки.
3.8. Вимоги безпеки під час роботи з пластикатом.
3.8.1. Для зварювання пластикату слід застосовувати електричні пальники напругою не більше 42 В.
3.8.2. Робочі місця, де виконується зварювання пластикату, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
3.8.3. При високочастотному зварюванні пластикату необхідно:
3.8.3.1. Високочастотну установку утримувати в чистоті; з'явлення вологи і пилу на її деталях не допускається.
3.8.3.2. Використовувати установку тільки за наявності примусового охолодження генераторних ламп.
3.8.3.3. Під час перерв в роботі установки більше, ніж на 15 хвилин, живлення ламп відключати.
3.8.3.4. Корпус візка генератора заземлювати.
3.8.3.5. Щоб блокування дверей було справним.
3.8.3.6. Дверці генератора і кришка візка під час роботи установки були зачинені.
3.8.3.7. Не включати в роботу несправну установку.
3.9. Вимоги безпеки під час роботи зі склопластиками на основі поліефірних смол.
3.9.1. Розкроювання склотканини повинно виконуватись в окремому приміщенні.
3.9.2. Внутрішнє оздоблення робочих приміщень повинно допускати вологе миття поверхонь і виключати можливість нагромадження пилу і поглинання парів стиролу.
3.9.3. Приміщення для розкроювання склотканини повинно забезпечуватись припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує 3-5 кратний повітрообмін в годину.
Приплив повітря повинен здійснюватись рівномірно в верхню зону.
3.9.4. Столи, на яких виконується розкроювання склотканини, слід обладнувати витяжними пристосуваннями.
3.9.5. Приготування в'яжучих сумішей повинно бути механізоване (змішувати смоли з іншими компонентами необхідно в спеціальних мішалках).
3.9.6. Приміщення, в яких готуються в'яжучі суміші (змішування поліефірної смоли з ініціатором, наповнювачем та інше), повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні.
3.9.7. Зачинені і відчинені апарати і споруди дозволяється склеювати склопластиками тільки при безперервній роботі припливно-витяжної вентиляції.
3.9.8. Накосити в'яжучі суміші на поверхню, що захищається, незалежно від способу (пензлем чи методом розпилювання) слід тільки із застосуванням індивідуальних захисних засобів (скафандри, протигази).
Без застосування індивідуальних засобів захисту виконання цих робіт не допускається.
3.9.9. Мити посуд, пензлі, пульверизатори, забруднені в'яжучими сумішами, необхідно в спеціально відведеному місці, забезпеченим місцевим витяжним пристроєм, гарячою і холодною водою.
3.9.10. Для захисту шкіри рук робітникам слід застосовувати пасту ИЕР-1 чи пасту типа біологічних рукавичок.
Після миття рук слід застосовувати очищений вазелін.
3.9.1. Спецодяг працюючих зі склопластиками слід прати не рідше одного разу на тиждень.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Відключити від електромережі механізований електроінструмент, пристосування, обладнання.
4.2. Прибрати невикористані ізолювальні матеріали і віднести їх у відведене для них місце.
4.3. Через 15 - 20 хвилин після закінчення роботи виключити вентиляцію.
4.4. Пролиті і просипані на землю горючі чи токсичні матеріали засипати піском чи землею і видалити у відведене для них місце.
4.5. Забруднене обтиральне ганчір'я скласти в металевий ящик, винести і спалити у відведеному для цього місці.
4.6. Зняти спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.
4.7. Помити руки, обличчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.
4.8. При застосуванні захисних паст спочатку змити пасту; неможна для цього користуватися розчинниками.
4.9. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, виливання та просипання горючих та токсичних матеріалів; вибуху піскоструминних апаратів; розриву шлангів; несправності обладнання для розкроювання ізоляційних матеріалів; попадання на шкірні покрови шкідливих матеріалів та інше.
5.2. У разі створення такої ситуації слід негайно припинити роботу, відключити всі електроспоживачі, крім вентиляції; огородити небезпечну зону і не допускати в неї сторонніх осіб.
5.3. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.4. Якщо стався нещасний випадок, надавати потерпілому першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
5.5. Надання першої медичної допомоги.
5.5.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
5.5.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.5.4. Перша допомога при опіках кислотами і лугами.
У разі попадання кислоти або лугу на шкіру необхідно ретельно промити місце ураження водою на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %- ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
У разі попадання на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити водою на протязі 15-20 хвилин, обмити 5 %- ним розчином питної соди (у разі попадання кислоти), а обпечену лугом - З %- ним розчином борної кислоти або 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати рот 3 %- ним розчином оцтової кислоти або 3 %- ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5 %- ним розчином питної соди.
У разі попадання кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %- ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленням 3 %- ним розчином оцтової кислоти.
5.5.5. Перша допомога при кровотечі.
5.5.5.1. Підняти поранену кінцівку вверх.
5.5.5.2. Рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин. Якщо кровотеча зупинилася, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).
5.5.5.3. У разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. У разі великої кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.6. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння.
5.7. В усіх випадках виконувати вказівки керівника.
________________________ ________________ _________________
(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
/організації/ - розробника
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст)
служби охорони
праці підприємства ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Юрисконсульт ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Головний технолог ______________ _______________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
