ПІ 1.9.10-021-1999. Примірна інструкція з охорони праці при роботі з метиловим спиртом



KOMITET МЕДИЧНОЇ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ

ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ


ПІ 1.9.10-021-1999


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

при роботі з метиловим спиртом


м. Харків


УЖГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО


листом Національного наказом Комітету

науково-дослідного медичної та мікробіологічної

інституту охорони праці промисловості України


від 7травня 1999р. № 83 від 17 травня 1999р. № 62


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

при роботі з метиловим спиртом


м. Харків


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ця інструкція є обов'язковою для виконання всіма особами, які працюють з метиловим спиртом.

Роботи з метиловим спиртом відносяться до робіт підвищеної небезпеки в відповідно до п.п. № 11, 34, 39 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993р., № 123.

Всі роботи з метиловим спиртом повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної і кримінальної відповідальності.

1.1. До виконання робіт з метиловим спиртом допускаються особи, які:

  • досягли 18-років;
  • пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
  • пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій;
  • при наявності розписки про небезпеку метанолу (додаток № 1).
  • Особи, які працюють з метиловим спиртом, зобов'язані вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.
  • При роботі з метиловим спиртом можливий вплив на працюючих небезпечних і шкідливих хімічних чинників:

- подразнення слизових оболонок очей та верхніх дихальних шляхів, головний біль, дзвін у вухах, неврити, розлади зору. Метанол може проникати крізь непошкоджену шкіру. Смертельна доза метанолу при прийомі всередину рівна 30 г, але важке отруєння, що супроводжується сліпотою, може бути викликане 5-10 г. ГДК метанолу у повітрі робочої зони - 5 мг/м5.

Метанол (метиловий спирт СН3ОН) - безбарвна прозора рідина, яка за запахом нагадує винний (етиловий спирт). Розчинюється у спиртах і ряду інших органічних розчинників. З водою змішується в усіх відношеннях. Легко запалюється.

  1. При роботі з метиловим спиртом для захисту органів дихання від шкідливого впливу пари метанолу застосовують фільтруючий протигаз (ГОСТ 12.4.121-83) марки БКФ (коробка захисного кольору з білою вертикальною смугою) або марки А (коробка коричневого кольору).
  2. Особи, які працюють з метиловим спиртом, зобов’язані дотримуватися вимог санітарних норм і особистої гігієни:
  3. приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;
  4. періодично лаборант санітарної лабораторії підприємства повинен здійснювати контроль за станом повітряного середовища (аналізи повітря на вміст пари метанолу);
  5. зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
  6. після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

Перед початком роботи необхідно:

  1. Включити загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію.
  2. Перевірити:
  3. наявність і справність засобів індивідуального захисту;
  4. справність засобів колективного захисту;
  5. справність технологічного обладнання;
  6. наявність і цілісність встановленої пломби на ємкостях та сейфах з метанолом;
  7. освітлення робочого місця.

2.3. Отримати письмове розпорядження про проведення робіт з метанолом від керівника робіт (у випадку разової роботи).

2.4. При виявленні несправностей обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до робота до усунення виявлених несправностей.


3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ П1Д ЧАС РОБОТИ

3.1. При перевезенні метанолу автотранспортом відповідальний перевіряє придатність автотранспорту для перевезення метанолу і наявність на ньому протипожежного інвентарю. Шляховий лист водія повинен маги напис: «Автомобіль перевірений. придатний для переведення метанолу».

  1. На підприємстві метанол приймається за актом (додаток № 2) відповідальним за зберігання. Акт оформлюється у 3-х примірниках. Один примірник залишається у відповідального за зберігання, другим - у відповідального за приймання і перевезення. третій - передається у бухгалтерію.
  2. Транспортування метанолу повинно здійснюватись засобом. який виключає можливість попадання його у виробниче та навколишнє середовище, із застосуванням трубопроводів, контейнерів, підйомників та інших видів механізованого транспортування.
  3. Метанол повинен зберігатись у спеціальній залізній тарі (банки цистерни. бочки), а хімічно чистий - у скляній посуді. Тара після заповнення повинна бути герметично закрита й опломбована.
  4. Транспортування метанолу, який находиться в скляній тарі, повинно виконуватись в спеціально обладнаних для цього носилках, візках з гніздами за розміром тари. що перевозиться.
  5. Ручне перенесення бутлів 3 метанолом допускається тільки вдвох із дотриманням необхідних заходів проти розбризкування.
  6. Метанол необхідно зберігати у спеціальних приміщаннях з підлогами. що не проникненні для метанолу та легко змиваються водою, з ухилами до трапів. Приміщення повинно бути обладнане загальнообмінною припливно-витяжною місцевою та аварійною вентиляцією.
  7. Тара для зберігання і перевезення метанолу повинна бути відградуйована і мати напис незмивною фарбою: «Метанол - отрута!». «Вогненебезпечно!» і знак, встановлений для отруйних речовин відповідно до ГОСТ 14433-Х 1.

На тарі вказується вага брутто й нетто.

  1. Відпуск метанолу зі складу у ВТК або центральну лабораторію або з центральної лабораторії у ВТК та назад повинен здійснюватись за вимогою. підтвердженою підписом власником підприємства.
  2. Прийом та видавання метанолу здійснюється за оформленими прибутково-видатковим документами, як продукт суворої звітності, з занесенням даних приходу та видатку у журнал. Журнал повинен бути пронумерований, прошнурований і скріплений сургучною печаткою.

3.11. Облік метанолу, що використовується на об'єкті (центральної лабораторії. лабораторії ВТК. на виробничій дільниці тощо) ведеться у журналі обліку метанолу (додаток № 3).

  1. Облік метанолу у лабораторії ведеться в журналі обліку метанолу у лабораторії (додаток № 4).
  2. Для робота у заводських цехових лабораторіях повинно виписуватись не більш добової погреби метанолу.
  3. Перед заповненням метанолом тара повинна бути промита водою, очищена від іржі і висушена.
  4. Заповнення тари необхідно здійснювати насосами, призначеними для роботи тільки з метанолом або сифонами. Переливання відрами та сифонами з засмоктуванням ротом забороняється. Ручний налив метанолу допускається тільки для малої кількості (не більш 3.0 кг).
  5. Злив метанолу 3 тари повинен здійснюватись повністю без залишку продукту.
  6. Запірна арматура на зливних лініях метанолу повинна мати замки і пломбу.
  7. Порожня тара з-під метанолу повинна бути промита водою (не менше ніж двократним заповненням).
  8. Лабораторні роботи із застосуванням метанолу проводити тільки у витяжній шафі при працюючій вентиляції.
  9. При розливі метанолу треба відразу ж засипати залито місце піском або тирсою, просочувальний метанолом пісок або тирсу усунути, а залиту дільницю промити струмом води.
  10. Відпрацьований метанол і речовини. які його містять треба збирати у герметичну тару, що закривається і передавати на знищення у санлабораторію.
  11. Забороняється:
  12. застосовувати метанол при розпалюванні нагрівальних приладів:
  13. застосовувати метанол у якості розчинника;
  14. залишати тару з-під метанолу без нагляду;
  15. зберігати сумісно (в одному складі) метанол з етиловим спиртом, так як це може призвести до отруєння виробничого персоналу.
  16. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.
  17. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці. в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
  18. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок
  19. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив. або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
  20. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані. в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків). а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації. що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКП ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. По закінченню робіт необхідно:

  • прибрати робоче місце;
  • опорядити засоби індивідуального захисту. запобіжні пристосування і помістити їх у відповідне для цієї мети місце.
  • Залишок метанолу (від добового запасу), що не повністю витратився під час роботи, повинен здаватись на склад або закриватись у вогнетривку шафу, яка обов'язково запечатується.
  • При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та тари з викидом продукту, його пари у виробниче та зовнішнє середовище;

  • загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та ЗІЗ;
  • відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту. обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.

5.1. При виникненні аварійних ситуаціях необхідно.

- припинити всі роботи з метанолом;

  • вимкнути всі види вентиляції (при пожежі);
  • доповісти про те що трапилось начальнику цеха або майстру.
  • У випадку виникнення пожежі негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння (пісок, кошма, вогнегасник (вуглекислотний), тонко-розпилена вода тощо) і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону,
  • Порядок надання першої долікарської допомоги у випадку травмування (отруєння):
  • усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);
  • визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого і послідовність заходів щодо його врятування;
  • виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу. іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
  • підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного робітника;
  • викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;

Допомога постраждалому, що надається не медичними робітниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватись лише до прибуття лікаря.

5.2.2. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різноманітних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається особами, які працюють з метанолом при проходженні первинного і послідуючих інструктажів з питань охорони праці.


Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів


Заст. директора з наукової роботи


Зав. лабораторією охорони праці


Додаток № 1


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ-РОЗПИСКА

Я,________________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

знаю, що на________________________________________________________________

(найменування підприємства або організації)


застосовується у виробництві продукції метанол. Знаю, що за зовнішнім виглядом, запахом метанол нагадує етиловий (винний) спирт і що метанол є сильною отрутою. Особливо небезпечний прийом метанолу всередину. Незначна доза (5-10г) викликає отруєння людини, що супроводжується втратою зору, а доза 30 г є смертельною.


«_____»_______________19______р.


Підпис:


Інструктаж провів _____________________________посада


«______»______________19______p.


Підпис:


Підписка осіб, оформлених на постійну або тимчасову роботи зберігається у відділі кадрів підприємства.

Підписки робітників сторонньої організації зберігаються у бюро перепусток.


Додаток № 2


_________________________________________________________________________

(Підприємство)


ЗАТВЕРДЖУЮ:


______________________

(керівник підприємства)


______________________

(підпис)


«____»____________19___ р.


АКТ


Ми, нижче підписані, відповідальний за приймання і перевезення метанолу, призначений наказом №_________від________________________________________

(посаду, (прізвище, ім'я, по батькові)

та відповідальний за зберігання метанолу_____________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)


склали цей акт у тому, що перший здав, а другий прийняв метанол, який прибув за адресою_________________________________________________________


дата згідно відомостям, що додаються на перевезення метанолу__________________

(літри)


Номер з/д

накладної

кількість за

однією

накладною

номер відомості

кількість за

відомості

нестача

залишки

1

2

3

4

5

6


ПІДСУМОК:____________________________________________________________