НПАОП 0.00-8.11-12

Міністерство надзвичайних ситуацій України

НАКАЗ

22.03.2012 м. Київ № 627

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

10 квітня 2012 року за № 521/20834

Про затвердження Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О. І.):

2.1. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. У встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О. І.

Міністр В. Балога

ПОГОДЖЕНО:

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Ю. МЕЛЬНИКОВ

Голова Державної інспекції ядерного регулювання України О. А. МИКОЛАЙЧУК

Голова Державної інспекції техногенної безпеки України Е. УЛИНЕЦЬ

Голова Державного агентства України з управління державними корпоративними

правами та майном Д. В. КОЛЄСНІКОВ

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ю. БОЙКО

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України — керівник апарату С. І. МЕЛЬНИК

Віце-прем’єр-міністр України —Міністр охорони здоров’я України Р. В. БОГАТИРЬОВА

Перший віце-прем’єр-міністр України —Міністр економічного розвитку і торгівлі України А. П. КЛЮЄВ

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ МНС України22 березня 2012 року № 627Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834

ВИМОГИ до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин

І. Сфера застосування

1.1. Ці Вимоги встановлюють вимоги до суб’єктів господарювання щодо захисту працівників від небезпеки для їх здоров’я, що існує або виникає внаслідок впливу хімічних речовин, наявних чи таких, що можуть утворюватись на робочому місці в процесі роботи з хімічними речовинами.

Ці Вимоги встановлюють також спеціальні вимоги щодо захисту працівників від шкідливої дії важких металів, а також бензолу і його похідних.

1.2. Дія цих Вимог поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності (далі — суб’єкти господарювання), що здійснюють діяльність, пов’язану з роботою з хімічними речовинами.

ІІ. Визначення термінів

У цих Вимогах терміни вживаються в такому значенні:

граничнодопустима максимальна разова концентрація хімічної речовини (далі — ГДКр.з.м.р) — середня за чотири 15-хвилинних відрізки часу однієї робочої зміни кількість хімічної речовини в одному кубічному метрі повітря робочої зони працівника;

граничнодопустима середньозмінна концентрація хімічної речовини (далі — ГДКр.з.с.з) — середньозважена за 8-годинну робочу зміну кількість хімічної речовини у кубічному метрі повітря робочої зони працівника;

зона дихання — простір у радіусі до 50 см від обличчя працівника;

канцерогени — хімічні речовини, під впливом яких в людському організмі виникають дозозалежні новоутворення;

клас небезпечності хімічної речовини — ступінь можливої дії хімічної речовини на організм людини (1 клас — надзвичайно небезпечна речовина; 2 — високонебезпечна; 3 — помірно небезпечна; 4 — малонебезпечна);

метали — умовна узагальнююча назва хімічних речовин з переважанням металічних властивостей, наявність яких (та їх сполук) у вигляді пари або аерозолю в повітрі робочої зони у певних концентраціях здатна спричинити шкідливий вплив на здоров’я людини;

небезпечність хімічної речовини — властивість хімічної речовини спричиняти шкідливий вплив на стан здоров’я людини і її нащадків;

похідні бензолу — хімічні сполуки, в яких водень у молекулі бензолу С6Н6 частково або повністю заміщено галогенами, нітро-, аміно-, окси-, гідрокси- тощо групами;

реєстраційний номер речовини згідно з CAS (Chemical Abstracts Service) — номер, що присвоюється хімічній речовині згідно з вимогами Міжнародного Союзу теоретичної та прикладної хімії (International Union of Pure and Applied of Chemistry);

робота з хімічними речовинами — господарська діяльність, яка на будь-якому етапі виробництва передбачає виготовлення, застосування, оброблення, зберігання, транспортування, знешкодження, утилізацію хімічних речовин, а також утворення нових хімічних речовин в результаті перероблення і як побічних продуктів виробництва;

хімічна речовина — будь-який хімічний елемент або хімічна сполука в чистому вигляді або у суміші з іншими речовинами природного або штучного походження, яка одержана спеціально або утворюється в процесі господарської діяльності, в тому числі у вигляді побічних продуктів або відходів виробництва;

шкідлива хімічна речовина — речовина, яка у разі контакту з організмом працівника викликає ураження, захворювання чи відхилення у стані здоров’я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу, або у віддалені періоди його життя, або життя наступних поколінь.

ІІІ. Показники концентрації хімічних речовин у повітрі робочої зони

3.1. Нормованими показниками концентрації хімічних речовин у повітрі робочої зони є граничнодопустима максимальна разова концентрація ГДКр.з.м.р і граничнодопустима середньозмінна концентрація ГДКр.з.с.з у повітрі робочої зони працівника.

Дотримання зазначених граничнодопустимих концентрацій за умови тривалості робочої зміни 8 годин та 40-годинного робочого тижня не повинно призводити до відхилень у стані здоров’я або захворювання працівника в період трудової діяльності та у наступний період його життя, а також не повинно завдавати шкідливого впливу на здоров’я нащадків.

3.2. Концентрацію хімічної речовини у повітрі робочої зони працівника вимірюють у міліграмах на один кубічний метр повітря з температурою 20 °С за атмосферного тиску 101,3 кПа.

Врахування змін мікроклімату робочої зони має здійснюватись відповідно до розділу 2 «Общих санитарно-гигиенических требований к воздуху рабочей зоны», затверджених і введених у дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 вересня 1988 року № 3388 (ГОСТ ССБТ 12.1.005-88).

3.3. Граничнодопустимі значення максимальної разової і середньозмінної концентрації шкідливих хімічних речовин визначені «Общесоюзными санитарно-гигиеническими и санитарно-противоэпидемическими правилами и нормами. Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженими Головним державним санітарним лікарем Міністерства охорони здоров’я СРСР 26 травня 1988 року (далі — СН 4617-88).

3.4. Якщо на працівників під час виконання робіт з хімічними речовинами протягом зміни впливають кілька шкідливих хімічних речовин односпрямованої дії, враховують сумарний вплив всіх цих речовин. У цьому разі має виконуватись вимога:

де: n — кількість наявних у повітрі робочої зони шкідливих речовин односпрямованої дії;

Кі — виміряне значення концентрації і-ї речовини у повітрі робочої зони;

ГДКі — граничнодопустима концентрація і-ї речовини у повітрі робочої зони.

Якщо у повітрі робочої зони наявні шкідливі хімічні речовини різноспрямованої дії, відповідні граничнодопустимі концентрації (далі — ГДК) залишаються такими ж, як і за умови ізольованої дії кожної з речовин.

IV. Загальні обов’язки суб’єктів господарювання щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин

1. Запобіжні заходи

1.1. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність відповідно до пункту 1.2 розділу І цих Вимог, зобов’язаний перед початком робіт визначити наявність або можливість утворення чи появи шкідливих хімічних речовин на робочих місцях.

У разі наявності або можливості утворення чи появи шкідливих хімічних речовин він повинен:

провести державну реєстрацію хімічних речовин та їх сполук, що виробляються на підприємстві, відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420;

забезпечити зазначену продукцію паспортами безпечності відповідно до вимог стандарту «Паспорт безопасности вещества (материала). Основные положения. Информация по обеспечению безопасности при производстве, применении, хранении, транспортировании, утилизации», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 жовтня 2009 року № 376 (далі — ДСТУ ГОСТ 30333:2009);

оцінити небезпеку, обумовлену впливом шкідливих хімічних речовин.

Оцінка небезпеки проводиться суб’єктом господарювання на підставі:

наданих постачальником висновку проведеної органом Держгірпромнагляду України експертизи на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, чинним на території України, паспортів безпечності хімічної продукції відповідно до ДСТУ ГОСТ 30333:2009, висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо властивостей і ступеня шкідливості хімічної продукції, а також здійснених заходів безпеки, сертифіката відповідності хімічної продукції відповідно до Законів України «Про підтвердження відповідності», «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності»;

граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

інформації про заходи щодо безпечної роботи з хімічними речовинами зокрема:

висновків медичних оглядів працівників, які проводилися при працевлаштуванні (попередніх), і періодичних профілактичних, що проводяться згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами);

результатів атестації робочих місць за умовами праці у випадках, передбачених Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

1.2. Суб’єкт господарювання повинен заборонити застосування праці жінок і неповнолітніх на роботах зі шкідливими хімічними речовинами, зокрема з бензолом та його похідними, відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260, та Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

1.3. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити працівників, що виконують роботи зі шкідливими хімічними речовинами, повним комплексом пільг і компенсацій, передбачених статтею 7 Закону України «Про охорону праці», а також лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до «Перечня производств, профессий и должностей, работа в которых дает право на бесплатное получение лечебно-профилактического питания в связи с особо вредными условиями труда», затвердженого постановою Державного комітету СРСР щодо праці і соціальних питань і Президії ВЦРПС від 07 січня 1977 року № 4/П-1 (далі — «Перечень производств»), «Перечня химических веществ, при работе с которыми в профилактических целях рекомендуется употребление молока или других равноценных пищевых продуктов», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04 листопада 1987 року № 4430-87, та вимог «О порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда», затверджених постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16 листопада 1987 року № 731/П13 (далі — НПАОП 0.00-4.36-87).

1.4. Суб’єкт господарювання повинен вжити заходів для виключення або зменшення до мінімуму шкідливого впливу хімічних речовин шляхом:

запровадження способів ведення робіт, які не призводили б до перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин;

забезпечення працівників засобами колективного захисту (огородження, вентиляція, герметизація тощо) і ефективного їх використання;

забезпечення працівників необхідними засобами індивідуального захисту згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держгірпромнагляду України від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (із змінами), «Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1)», затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961, та «Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2», затвердженими наказом Держгірпромнагляду України від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955, і належного застосування працівниками цих засобів;