13.7.4.При дослідженні фекалій, дуоденального вмісту, м'язів та ін. матеріалу на личинки гельмінтів дотримуються таких запобіжних заходів:

  • рідину з апарата Бермана забирають над кюветою або іншим посудом, при цьому роботу виконують в гумових рукавичках;
  • пробірки з осадом тримають в склянках з насиченим розчином хлористого натрію;
  • після закінчення досліджень весь посуд та апаратуру миють і знезаражують.

13.7.5.При дослідженні крові на гемопаразити або проведенні серологічних досліджень дотримуються таких правил:

  • усі маніпуляції або їх етапи, в тому числі миття, споліскування лабораторного посуду, при яких можуть забруднитися руки кров'ю або сироваткою, виконують в гумових рукавичках;
  • під час роботи усі пошкодження на руках повинні бути закриті;
  • у випадку забруднення рук кров'ю. їх негайно миють теплою водою з милом, висушують і обробляють тампоном, змоченим антисептиком:
  • слід уникати надто частого застосування дезінфектантів, котрі можуть викликати подразнення шкіри та дерматити, що в свою чергу, сприяє проникненню збудника в організм;
  • при виготовленні мазків і товстих крапель крові користуються гумовою грушею або іншим пристроєм для піпетування. Відсмоктування ротом не допускається;
  • використані піпетки, пробірки, капіляри, предметні та покривні скельця негайно дезінфікують.

13.7.6.Експериментальні роботи із стробілярною стадією одно- і багатокамерного ехінококів дозволяються лише протягом 2 тижнів з моменту ора-льного зараження тварин протоскодексами паразитів.

Роботи із зрілими яйцями стробілярної стадії зазначених ехінококів проводять в боксах біологічної безпеки II класу.

13.8.Правила роботи при дослідженнях методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)

13.8.1. Лабораторія повинна бути розділена на зони (кімнати) для кожного етапу ПЛР-діагностики:

Приміщення для пробопідготовки, де приймають та проводять обробку досліджуваних зразків і виділення ДНК;

Приміщення для постановки реакції, в якому готують реакційну суміш і ставлять ампліфікацію.

В цьому приміщенні забороняється проводити всі інші види досліджень з мікроорганізмами (мікробіологічний аналіз, ІФА, інші діагностичні тести), ПЛР-діагностика яких проводиться в даній лабораторії.

Приміщення для електрофорезу та реєстрації результатів, де проводиться детекція продуктів ампліфікації. В цьому приміщенні допускається використову вати інші методи детекції інфекційних агентів. Кімнату детекції продуктів ампліфікації розміщують як можна далі від приміщень для пробопідготовки та ампліфікації.

13.8.2.Робота в лабораторії повинна бути організована в одному напрямку у відповідності до етапів дослідження: від приміщень пробопідготовки та ампліфікації до приміщення для обліку результатів. Зворотний рух матеріалу заборонено!

Не допускається рух повітряного потоку від приміщення детекції продуктів ампліфікації до приміщень пробопідготовки та ампліфікації.

13.8.3.Кімнати виготовлення реакційної суміші і обробки клінічних зразків можуть бути обладнані настільними боксами з ультрафіолетовим опроміненням.

13.8.4.Дослідження матеріалу зараженого або підозрілого на зараження збудниками інфекційних хвороб, проводиться з дотриманням вимог безпеки робіт з мікроорганізмами відповідної групи патогенності.

13.8.5.Кожне приміщення повинне мати свій окремий набір для обробки робочого місця (тампони, пінцет, 70° етиловий спирт, дезінфікуючий розчин), окремий комплект інвентарю для прибирання і джерела ультрафіолетового випромінювання, які ефективно діють на ДНК матриці, свій набір реагентів, автоматичних піпеток (для кожного фахівця), наконечників, пластикового і скляного посуду, лабораторного обладнання, халатів, рукавичок, що використовуються тільки в цьому приміщенні і нікуди не виносяться. Обладнання і інвентар в кожній кімнаті повинні мати відповідне маркування.

13.8.6.Рукавички, одноразові пробірки та наконечники для автоматичних піпеток використовуються тільки одноразово. Обов'язкова зміна наконечників при переході від однієї до іншої проби.

13.8.7.При обробці клінічних зразків, а також при внесенні виділеної ДНК в реакційну пробірку використовують наконечники для автоматичних піпеток з аерозольним бар'єром.

13.8.8.В приміщеннях електрофорезу та обліку результатів лабораторії бажано, щоб працювали різні працівники, тому що особи, які тривалий час займаються ПЛР діагностикою, з часом стають хронічними носіями ампліконів.

13.8.9.Клінічні зразки повинні зберігатися окремо від реагентів.

13.8.10.Замість водяних бань використовують сухі термостати.

13.8.11.В ПЛР-лабораторії необхідно повністю виключити проведення робіт, пов'язаних з отриманням (клонуванням) і виділенням рекомбінантних плазмід, які вміщують послідовності матриць.

13.8.12,Персонал, що працює в ПЛР- лабораторії, повинен пройти відповідну підготовку.

13.9.Дезінфекційні заходи

13.9.1.В установах, що працюють з БПА, повинна бути достатня кількість дезінфікуючих засобів. Дезрозчини готує лаборант або дезінфектор дотримуючись правил безпеки роботи з конкретним дезінфектантом. За якістю приготування слідкує лікар.

13.9.2.Для приготування дезінфектантів краще використовувати ємкості із матеріалу, що не б'ється або одноразові (пластикові).

13.9.3.Посуд з дезрозчинами повинен бути позначений: назва деззасобу, його концентрація, дата виготовлення.

13.9.4.Об'єкти, що знезаражуються, повинні знаходитись в тісному контакті з дезінфектантом (тобто не бути оточеними повітрям і не містити пухирці повітря) протягом 18-24 годин. Після чого дезінфектант обережно зливають, а вміст переносять в контейнери для автоклавування або знищення.

ІЗ.9.5.Ємкості для дезрозчинів перед повторним використанням автоклавують і миють.

13.9.6.Дезінфекцію різних об'єктів при роботі з біологічним матеріалом проводять відповідно до діючих інструкцій, а також цих правил в залежності від виду БПА і характеру матеріалу, що підлягає знезараженню.

13.9.7.В процесі роботи і після її закінчення застосовують наступні способи дезінфекції:

  • ватні пробки, супровідну документацію дезінфікують сухогюепрлним або іншим методом;
  • знезараження посуду та інших предметів одноразового застосування, виготовлених з полімерних матеріалів, проводять відповідно до виду збудника шляхом автоклавування, після чого їх утилізують згідно з інструкцією від 22.10.93 № 223;
  • використані предметні скельця, піпетки, шпателі занурюють в ємкості з дезінфікуючим розчином, потім миють і кип'ятять;
  • посуд з фекаліями, сечею, та ін. матеріалами від інфекційних хворих і заражених тварин, відпрацьовані чашки Петрі, пробірки з посівами, матраци з зараженими культурами клітин збирають в ємкості з кришками і автоклавують. Залишати вказаний посуд на наступну добу дозволяється, як виключення, в закритих ємкостях з дезрозчином;
  • пробірки (флакони) із згустками крові знезаражують тільки із застосуванням дезінфікуючого розчину. При зануренні в дезінфікуючий розчин, ємкість беруть анатомічним пінцетом таким чином, щоб бранша увійшла у середину, і занурюють її у нахиленому стані до повного заповнення розчином. При правильному зануренні пухирів повітря не утворюється і ємкість опускається на дно. Після занурення усіх ємкостей пінцет знезаражують. Забороняється видаляти незнезаражені згустки з пробірок (флаконів) шляхом витрушування.

Посуд після знезараження миють в гумових рукавичках;

  • трупи заражених тварин занурюють в ємкість з дезрозчином і після закінчення робочого дня спалюють в спеціальних печах (крематоріях) або автоклавують протягом години при температурі 132±2 0С, після чого можливе відправлення трупів на утильзавод;
  • руки дезінфікують одним з рекомендованих для цієї мети засобів;
  • гумові рукавички знімають робочою поверхнею у середину, після чого негайно миють руки. Руки також миють після зняття захисного одягу, перед виходом з лабораторії, перед вживанням їжі, палінням і протягом дня через інтервали, визначені характером роботи.

Рукавички одноразового використання підлягають автоклавуванню і видаленню з лабораторії. Рукавички, що використовуються багаторазово, миють перед зняттям і після зняття і дезінфікують.

13.9.8.Поточне вологе прибирання приміщень проводиться щоденно після закінчення робочого дня: у "чистій зоні" з застосуванням миючих засобів, в "заразній" із застосуванням дезінфектантів.

Інвентар для прибирання повинен бути промаркованим окремо для "чистої" і "заразної" зон. Після закінчення роботи його дезінфікують, миють і висушують. Зберігають його окремо в спеціально визначеному приміщенні.

У робочих кімнатах (боксах) проводиться щотижня генеральне прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів шляхом протирання меблів, обладнання, стін, столів. Після вологого прибирання включають ультрафіолетові опромінювачі (УФ). Скляні поверхні опромінювачів протирають ганчіркою, змоченою спиртом, не ріже ніж 1 раз на тиждень.

13.9.9.У приміщеннях (боксах), де проводять серологічні дослідження, забороняється застосовувати для дезінфекції препарати, до складу яких входять хлор і аміак.

13.9.10.В лабораторіях діагностики СН1Д поверхні столів і всі предмети, що торкались досліджуваного матеріалу, знезаражують тільки 70° спиртом.

13.9.11 Забороняється обробляти спиртом оптичну частину спектрофотометрів, гребінки промивачів для планшет. Після проведення досліджень гребінка промивача для імунологічних планшет промивається теплою дистильованою водою (30-37 0С) для уникнення забиття капілярів кристалами солей.

13.9.12. Робочі поверхні в приміщеннях ПЛР-генодіагностичної лабораторії до і після роботи з клінічним матеріалом обробляють дезрозчином, потім 70% етиловим спиртом і УФ.

13.9.13. У кімнаті виготовлення реакційної суміші ПЛР-генодіагностичної лабораторії робочі поверхні обробляють 70% етиловим спиртом і УФ.

13.9.14.Відповідальність зазнезараження матеріалу покладається на керівника структурного підрозділу або призначеного для цього фахівця.

13.10.Правила роботи в автоклавній

13.10.1.Парові стерилізатори (автоклави) можуть бути будь-якої конструкції, якщо вони забезпечують ефективне знезараження об'єктів і конденсату.

13.10.2.Автоклави встановлюють в окремих приміщеннях (автоклавних, стерилізаційних), площею не менше 10м2. Установку, пуск та експлуатацію автоклава здійснюють відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94 та цих правил.

13.10.3.Приміщення автоклавної повинне мати природне освітлення, примусову витяжну вентиляцію, фрамугу або кватирку.

13.10.4.Підлога в приміщенні для електричного автоклава повинна бути з ізолюючого матеріалу, допускається із плитки при умові покриття її на робочих .. місцях ізолюючими килимками, передбаченими ДНАОП 0.00-1.21-98 та ПТЕ.

13.10.5.Двері та вікна автоклавної повинні відчинятися назовні. Забороняється встановлювати засклені двері, під час роботи автоклава замикати двері.

13.10.6.Приміщення автоклавних використовують тільки за прямим призначенням. Забороняється проведення в них будь-яких інших робіт.

13.10.7.Автоклав встановлюється так, щоб його зручно було обслуговувати з усіх боків. Відстань від стін до автоклава повинна бути не менше 0,8 м, для шафових автоклавів - не менше 1,5 м від стіни (в бік відкриття кришки).

13.10.8.На кожний автоклав, встановлений в лабораторії, повинен бути паспорт та розроблена і вивішена на видному місці в автоклавній інструкція з його експлуатації. Дозвіл на введення в експлуатацію записується в паспорті автоклава.

13.10.9.Підключають автоклави до електромережі у відповідності з електротехнічними правилами та нормами, через електрошиток з рубильником, запобіжниками, контрольними приладами - амперметром та вольтметром. Категорично забороняється вмикання автоклава в штепсельну розетку. Забороняється підключати до електрощитка інші електричні прилади.

13.10.10.Автоклав повинен мати справний манометр, опломбований організацією, що здійснює їх повірку, встановлений так, щоб його показання були ігко видні працюючим.

13.10.11.На шкалі манометра має бути проведена червона риска, яка вказує на робочий тиск у посудині або прикріплена металева пластинка, пофарбована в червоний колір і щільно прилягає до скла манометра.

13.10.12.Повірка та клеймування (пломбування) манометрів проводиться не рідше одного разу на рік (незалежно від терміну їх роботи). Крім цього, не рідше одного разу на б місяців власник автоклава має проводити додаткову перевірку робочих манометрів контрольним манометром із занесенням результатів до журналу контрольних перевірок. Якщо немає контрольного манометра, допускається додаткову перевірку проводити перевіреним робочим манометром, який має однакову шкалу і клас точності з манометром, що перевіряється.

13.10.13.Манометр не дозволяється застосовувати у випадках, коли:

  • відсутня пломба або клеймо з відміткою про проведення перевірки;
  • прострочений термін перевірки;
  • стрілка манометра під час його виключення не повертається на нульову відмітку шкали на величину, яка перевищує половину погрішності, що допускається для цього приладу;
  • розбите скло або інші пошкодження, що можуть впливати на правильність його показань.

13.10.14.Технічне освідчення (зовнішній, внутрішній огляд, гідравлічне випробування) автоклавів проводяться згідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94 та нормативних документів МОЗ.

13.10.15.Відповідальність за безпечну експлуатацію автоклавів покладається на працівника лабораторії, який пройшов навчання та перевірку знань і має посвідчення на право роботи з автоклавом. Посвідчення повинні зберігатися на робочому місці.

13.10.16.Підготовка відповідальних працівників лабораторії із складанням екзамену проводиться 1 раз на рік (див.п. 12.1.6).

13.10.17.При виявленні несправностей, а також порушень правил та інструкцій при експлуатації автоклавів відповідальний працівник повинен вжити заходи щодо усунення їх, а в разі необхідності вжити заходи щодо виведення автоклавів із роботи.

13.10.18.Ремонт автоклава дозволяється проводити тільки спеціалісту, який має посвідчення на право ремонту приладів, що працюють під тиском.