Вугільні горни повинні бути обладнані зонтами звису з "фартухами". Обсяг повітря, що видаляється, визначається із необхідності створення підсмоктування в гирлі зонта в межах 0,5-1,5 м/с (залежно від розкриття зонта).

7.12. Ковальсько-пресові дільниці, що входять до складу механічних цехів, як правило, повинні розміщуватися біля зовнішніх стін, щоб можна було використовувати аерацію. Обладнання слід встановлювати біля глухих стін. На шляху надходження зовнішнього повітря на робочі місця не повинно знаходитися обладнання, яке виділяє тепло.

7.13. Дільниця обробки штампів за допомогою абразивного ручного інструменту (як пилова) повинна бути ізольована від загального приміщення. Для локалізації пиловиділення поворотні круглі столи-стелажі необхідно обладнати напівкруглими витяжними панелями рівномірного всмоктування. Швидкість повітря в щілинах панелі повинна бути не нижче 3 м/с.

Для підвищення ефективності відсмоктувачів слід обмежувати сферу підсмоктування. Панелі у верхній частині необхідно обладнати козирками, а в нижній - фартухами з брезенту.

7.14. Приміщення очистки виробів в дробометальних камерах і галтувальних барабанах повинні бути обладнані централізованими системами пневматичного прибирання (для виключення вторинних джерел пиловиділення).

7.15. Приямки під провальними гратами біля галтувальних барабанів повинні бути обладнані механічною витяжною системою. Провальні грати повинні розміщуватися безпосередньо біля місця вивантаження деталей з барабанів.

7.16. Гартувальні масляні ванни шириною до 1,5 м повинні мати одно- або двобічні бортові відсмоктувачі. Ванни (баки) шириною більше 2 м необхідно, крім бортових відсмоктувачів, споряджати і верхньобоковими панелями. Обсяг повітря, що видаляється, і висота розміщення витяжних створів верхньо-бокового відсмоктувача повинна прийматися з врахуванням активного виділення шкідливостей в момент закладки деталей у ванну (бак).

7.17. Витяжні системи, що обслуговують гартувальні масляні ванни, повинні мати дренаж для уловлювання конденсату парів масла і відповідати вимогам пожежної безпеки.

7.18. Травильні відділення треба розміщувати в ізольованих приміщеннях з автономним рішенням вентиляції. Тривильні ванни треба обладнувати місцевою витяжною вентиляцією. Місцеві відсмоктувачі можуть бути зроблені у вигляді бортових чи верхньобокових панелей. У приміщеннях повинна бути природна витяжка з верхньої зони над ваннами. Механічний приплив може бути поданий у верхню зону у віддалені від ванн. У приміщенні повинен бути дефіцит припливу в обсязі 10%.

7.19. Місця складування шлаку, що видаляється з травильних ванн в період ремонтних робіт, повинні бути обладнані укриттям і з'єднанні з витяжною системою.

7.20. Витяжні системи від травильних ванн повинні влаштовуватися так, щоб можна було здійснити дренаж конденсату.

7.21. Абразивні круги повинні бути обладнані витяжними системами. Для усунення вторинних джерел надходження пилу необхідно застосовувати пневматичне прибирання приміщення. Витяжка компенсується механічним припливом в обсязі 90% витяжки. У залежності від конкретних умов витяжка може бути компенсована за рахунок підсмоктування з суміжних, чистіших приміщень.

7.22. Для зменшення впливу інфрачервоного випромінювання на робочих місцях повинен використовуватися повітряний душ згідно СНиП 02.04.05-91, додаток 2.

Вирішувати це можна за допомогою пересувних агрегатів, що працюють у режимі рециркуляції. У тих випадках, коли робочі місця знаходяться в стиснутій зоні, повітряне душування слід вести зовнішнім обробленим повітрям.

7.23. Рециркуляція повітря не допускається у відділеннях травлення та абразивної обробки деталей .

7.24. Приямки та підвальні приміщення під обладнанням, де знаходяться комунікації, які вимагають перевірки і ремонтних робіт, повинні вентилюватись за рахунок подачі зовнішнього повітря механічним шляхом. Обсяг повітря, що подається, повинен забезпечувати 8-кратний повітряний обмін і наскрізне провітрювання.

7.25. Контроль за системами вентиляції, а також за оцінкою їх санітарно-гігієнічної ефективності необхідно проводити відповідно до вимог методичних вказівок "Санитарно-гигиенический контроль систем вентиляции производственных помещений" № 4425-87.

8. Вимоги до освітлення

8.1. Проектування, влаштування та експлуатація освітлювальних установок (ОУ) повинні проводитися відповідно до вимог СНиП 02.04.79 зі змінами, затвердженими Держбудом СРСР, "Правил устройства электроустановок" (ПЭУ-76, розділ VI), "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" та інших нормативних документів, погоджених і затверджених у встановленому порядку.

8.2. При освітленні ковальсько-пресових робіт необхідно використовувати, в основному, систему загального освітлення. Місцеве освітлення необхідно застосовувати лише для упорів механічних ножиць в заготовчому відділенні, пресів холодного штампування і на місцях контролерів відділу технічного контролю, відповідно до "Отраслевых норм и инструкций по эксплуатации и рекомендаций по устройству оснащения основных цехов предприятий станкостроительной и инструментальной промышлености" (1984).

8.3. Загальне штучне освітлення приміщень, призначених для постійного перебування людей, виконується газорозрядними джерелами світла. Вибір джерел світла необхідно проводити з урахуванням рекомендацій, наведених у СНиП 02.04.79, додаток 6.

8.4. Освітлення на робочих поверхнях виробничих приміщень ковальсько-пресових цехів повинно бути не менше величини, наведеної в обов'язковому додатку 5 до цих Правил.

8.5. Мостові крани повинні бути обладнані пристроями підкранового освітлення з використанням ламп розжарювання і забезпечувати освітлення в зоні затінення не менше нормативного для приміщення від загального освітлення - не менше 150 лк.

8.6. Для обмеження освітлюючої дії світильників загального освітлення у виробничих приміщеннях (незалежно від системи освітлення) показник засліплення (Р) не повинен перевищувати наведеного в обов'язковому додатку 5.

8.7. У приміщеннях, де виконуються ковальсько-пресові роботи, світлові прорізи і світильники необхідно чистити раз у 6 місяців безпечними способами.

8.8. У цехах треба встановлювати аварійне освітлення.

9. Вимоги до засобів індивідуального захисту.

9.1. Робітники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту за нормами і у встановлені строки відповідно до "Типовых отраслевых норм бесплатной выдачи рабочим и служащим спецодежды, спецобуви и других средств индивидуальной защиты", затверджених ВЦРПС та Держкомітетом СТСТ по праці та з соціальних питань (1988).

9.2. Для захисту очей та обличчя від випромінювання ковалі, штампувальники, нагрівальники, машиністи маніпуляторів, а при необхідності - і інші робітники повинні забезпечуватися захисними щитками, окулярами зі світлофільтрами.

9.3. Для захисту органів дихання робітників, зайнятих на очищенні поковок (заточувальники, наждачники, дробоструминники, дробометальники та ін.) необхідно використовувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) з урахуванням вимог ГОСТ 12.4.034-85.

Ці групи робітників повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами типу ШБ-1 "Лепесток", Кама, Астра-2 та ін.

9.4. З метою зниження шкідливого впливу шуму на ковалів, штамувальників, машиністів молотів, пресів і маніпуляторів потрібно використовувати ЗІЗ органа слуху: протишумові заглушки типу "Беруши", вкладиші протишумові, навушники протишумові ВЦНИИОТ-1, -1А, -2М та інші.

9.5. Всі працюючі та відвідувачі ковальсько-пресових цехів повинні надівати захисні каски.

10. Вимоги до санітарно-гігієнічного контролю за шкідливими і небезпечними факторами виробничого середовища

10.1. Контроль за вмістом шкідливих речовин проводиться відповідно до вимог ГОСТ 12.1.001-88, ГОСТ 12.1.016-79 і методичних вказівок Міністерства охорони здоров'я СРСР "Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны" № 3936-85, "Измерение концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия" № 4436-87.

10.2. Санітарно-хімічні дослідження з визначення в повітрі кожної хімічної речовини повинні виконуватися з використанням методів аналізу, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

10.3. Даючи гігієнічну оцінку пиловому фактору, необхідно, поряд з вимірюванням концентрацій аерозолей у повітрі робочої зони, періодично визначати хімічний склад, в тому числі вміст вільного діоксиду кремнію.

10.4. Вимірювання і оцінка параметрів мікроклімату (температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання), а також температури зовнішньої поверхні технологічного обладнання і відгороджуючих його пристроїв здійснюються відповідно до "Санитарных норм микроклимата производственных помещений" № 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88.

10.5. Контроль інтенсивності ультрафіолетового випромінювання повинен проводитися відповідно до вимог "Санитарных норм ультрафиолетового излучения в производственных помещениях" №4557-88.

10.6. Вимірювання шуму на робочих місцях проводиться за ГОСТ 12.1.050-86 з урахуванням вимог "Методических указаний по проведению измерений и гигиенической оценки шумов на рабочих местах" № 1844-78. При оцінці рівнів шуму необхідно керуватися "Санитарными нормами допустимых уровней шума на рабочих местах"№3223-85.

Шумові характеристики обладнання повинні визначатися відповідно до п.6.2. цих Правил.

10.7. Вимірювання парамертів вібрації на робочих місцях проводиться за ГОСТ 12.1.012-90 з врахуванням вимог "Методических указаний по проведению измерений и гигиенической оценке производственных вибраций" №3911-85, а при імпульсній локальній вібрації - з урахуванням "Методических рекомендаций по измерению импульсной локальной вибрации" № 2946-83.

Оцінюючи рівні вібрації, потрібно користуватися ГОСТ 12.1.012-90 "Санитарными нормами вибрации рабочих мест" № 3044-84 і "Санитарными нормами и правилами при работе с машинами и оборудованием, создающих локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих" № 3041-84.

10.8. Контроль і гігієнічна оцінка електромагнітних полів проводиться відповідно до вимог документа "Предельно допустимые уровни магнитных полей частотой 50 Гц" № 3206-85 і методичних рекомендацій "Оздоровление условий труда рабочих, обслуживающих оборудование, излучающее электромагнитную энергию инфранизкой и очень низкой частоты" (МОЗ УРСР, 1986).

10.9. Оцінку ергономічних вимог до робочих місць необхідно проводити з урахуванням вимог методичних рекомендацій "Основные принцыпы и методы эргономической оценки рабочих мест для выполнения работ сидя и стоя" № 3212-85.

10.10. Контроль освітлювання робочої поверхні проводиться відповідно до вимог ГОСТ 24940-81 і "Методических указаний по проведении и предупредительного и текущего санитарного надзора с искусственным освещением на промышленных предприятиях" № 1322-75.

Даючи оцінку рівням освітлення, необхідно дотримуватися СНиП 02.04.79 і Постанови Держбуду СРСР "Об измерении главы СНиП 02.04.79" № 205 від 04.12.85.

10.11. Оцінка ефективності вентиляції проводиться відповідно до методичних вказівок "Санитарно-гигиенический контроль систем вентиляции производственных помещений" № 4425-87, аеродинамічні випробування вентиляційних систем - за ГОСТ 12.3.018-79.

10.12. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони, в атмосферному повітрі та у воді, інтенсивністю фізичних факторів, параметрами мікроклімату, освітлення проводиться санітарною лабораторією (сектором, групою) підприємства за графіком, узгодженим з місцевими органами державного санітарного нагляду і затвердженим керівником підприємства.

11. Вимоги до санітарно-побутового забезпечення

11.1. Санітарно-побутове забезпечення повинно здійснюватися відповідно до СНиП 2.09.04-87.

11.2. Склад санітарно-побутових приміщень, види і кількість санітарно-технічних пристроїв необхідно визначати, виходячи з груп виробничих процесів за їх санітарною характеристикою згідно з обов'язковим додатком 6.

12. Вимоги до санітарної охорони навколишнього середовища

12.1. Джерелами забруднення навколишнього середовища від ковальсько-пресового виробництва можуть бути такі процеси:

- нагрів металу для різання заготовок;

- нагрів заготовок під кування і штампування;

- термообробка при використанні твердого і рідкого палива;

- кування і гаряче штампування;

- загартування в маслі;

- очистка поковок в дробометальних і дробоструминних камерах;

- очистка поковок на заточувальних верстатах;

- травлення в кислотах. При цих процесах головними шкідливими речовинами є пил

абразиву та окалина, пари кислот, леткі продукти термодеструкції масел та інших органічних продуктів - оксид вуглецю, акролеін, формальдегід, сірчистий газ, різні вуглеводні.

12.2. При проектуванні або реконструкції ковальсько-пресових заводів або цехів повинні бути представлені матеріали, що містять:

- характеристику головних фізико-хімічних параметрів грунту територій, що забудовуються (грунтовий фон), фоновий вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі, у воду прилеглих водоймищ і в грунтових водах;

- дані про стаціонарні джерела забруднення і кількість шкідливих речовин, які утворюються і надходять в навколишне середовище;

- дані про якісний та кількісний склад передбачених промислових відходів (твердих, рідких і газоподібних) відповідно до технології та прогнозованого обсягу виробництва;

- валові виділення шкідливих речовин та їх сполук, що утворюються на головних етапах виготовлення поковок і виробів штампування;

- прогноз можливих наслідків впливу промислових відходів на грунт, водоймища та атмосферне повітря;

- заходи з санітарної охорони атмосферного повітря, води і грунту.

12.3. При проектуванні ковальсько-пресових цехів повинні передбачатися системи очистки повітря, що видаляється, від пилу, шкідливих газів, парів, аерозолей згідно з чинними санітарними нормами, правилами та іншими НТД - ГОСТ 17.2.302-78, "Временными указаниями по определению фоновых концентраций вредных веществ в атмосферном воздухе для нормирования выбросов и установления ПДВ", затв. Держгідрометом СРСР 12.03.81 р., ГОСТ 17.2.3.01-86, СанПиН № 4946-89 "Санитарные правила по охране атмосферного воздуха", законами України "Про охорону природи", "Про охорону атмосферного повітря".