4.11. При застосуванні стиснутого повітря для усунення окалини повинні влаштовуватися заходи для локалізації пилу (наприклад, укриття з відсмоктуванням), і зниження шуму до санітарних норм.
4.12. Ковальсько-пресове обладнання (КПО) повинно відповідати ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81 і ГОСТ 12.2.003-91.
4.13. Органи управління і засоби відображення інформації повинні відповідати ГОСТ 22269-76 і розміщуватися на технологічному обладнанні з урахуванням його функціонального призначення, важливості частоти використання. Найважливіші органи управління, що часто використовуються, повинні розміщуватися в межах оптимальної зони моторного поля і зони легкості досяжності, менш важливі і ті, що рідко вживаються - в зоні досяжності згідно з обов'язковим додатком 4.
4.14. Пульти управління КПО з розміщенням нижнього ряду кнопок на висоті не меньше 700 мм і не більше 900 мм повинні мати нахил, який становить 30-45 град С. до вертикальної площини. Для пультів управління з кількістю кнопок не більше 5 припустиме вертикальне розміщення робочої поверхні згідно з ГОСТ 23000-78.
4.15. Зусилля, які докладаються до органів управління КПО, повинні перевищувати передбачених чинними державними стандартами, зокрема, на важелях управління - ГОСТ 21753-76, маховиках управління - ГОСТ 21752-76, вимикачах і перемикачах поворотних - ГОСТ 22613-77, вимикачах і перемикачах клавішних та кнопочних - ГОСТ 22614-77, вимикачах і перемикачах типу "Тумблер" - ГОСТ 22615-77, педалях - ГОСТ 12.2.049-80.
5. Вимоги до основних робочих місць і трудового процесу.
5.1. При проектуванні нових, реконструкції та технологічних переозброєнні діючих ковальсько-пресових цехів необхідно додержуватися ергономічних вимог до промислового обладнання і організації робочих місць.
5.2. Вимоги до основних робочих місць повинні відповідати ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 і методичним рекомендаціям "Основные принципы и методы эргономической оценки рабочих мест для выполнения работ сидя и стоя" № 321-85.
5.3. КПО необхідно розміщувати в окремих будинках, з однопрольотних приміщеннях. Допускається розміщення КПО в багатопрольотних будівлях лише за умови можливості створення допустимих параметрів мікроклімоту в зонах концентрації надмірних тепловиділень і шкідливих промислових викидів.
5.4. Робочі місця машинистів молотів вільного кування, пресів і маніпуляторів оснащуються стільцями, що обертаються, з регулюванням висоти і положеня спинки згідно з ГОСТ 12.2.049-80 та ГОСТ 21889-76.
5.5. Для охолодження ручного інструменту біля обладнання (ковадли гарячого кування) повинні встановлюватися місткості з водою.
5.6. Розміщення на робочому місці стелажів та інструментальних тумбочок не повинно заважати здійсненню робочих рухів, переміщенню працюючих у процесі експлуатації обладнання, профілактичних оглядів, ремонту і налагодження.
5.7. Конструкція стелажів та інструментальних тумбочок повинна бути простою і забезпечувати їх стійкість. Висувні ящики тумбочок повинні легко переміщуватися.
5.8. Конструкція КПО і організація робочих місць повинні виключати тривале (більше 25% робочого часу) перебування у вимушеній позі з нахилом тулуба понад 30 град. згідно з "Гигиенической классификацией труда" № 4137-86.
5.9. Для зниження важкості праці при роботі на КПО необхідно передбачити механізацію трудомістких процесів. Це стосується передусім переналагоджування обладнання та обслуговування печей: підйому дверцят і кришок від вікон печей, завантаження виробів у піч та їх вивантаження за допомогою підйомних пристроїв, завантажувальних пристроїв і машин, переміщення важких заготовок, штампів, поковок, облою і різних пристроїв.
При підйомі та переміщенні вантажу вручну (заготовки, поковки, пристрої та ін.) маса його не повинна перевищувати для чоловіків 30 кг відносно до "Гигиенической классификации труда" № 4137-86, для жінок - 10 кг при переміщенні вантажів у разі чергування з іншою роботою і 7 кг при переміщенні постійно протягом робочої зміни згідно з "Гранично допустимими навантаженнями для жінок при переміщенні важких речей вручну" № 241/197 від 10.12.1993 (зареєстровані в Мінюсті України 22.12.93 р. № 194) .
5.10. Робочі місця (ковалів, штампувальників та їх підручних, машиністів молотів, пресів і маніпуляторів) з несприятливими метеорологічними умовами (температура повітря вище 28 град.C) необхідно оснащувати душуючими пристроями (повітряні або водоповітряні) та холодними екранами.
5.11. У цехах необхідно обладнувати спеціальні кімнати відпочинку з охолодженими стінами, а також напівдуш чи душ з температурою води в межах 28-33 град.C згідно СНиП 2.09.04-87.
5.12. Кабіни електромостових кранів повинні бути теплоізольовані, розташовані на максимально можливій відстані від нагрітої зони при розміщенні нічного обладнання в прольотах, обладнані вентиляційними пристроями з подачею повітря, охолодженого у теплий період і підігрітого у холодний період, або повинно бути застосовано дистанційне управління кранами знизу.
Кабіни кранів повинні відповідати вимогам "Санитарных правил по устройству и оборудованию кабин машинистов кранов" № 1204-74 та змін № 1520-76.
5.13. Робітники ковальських цехів повинні забезпечуватися підсоленою газованою водою (0.5% хлористого натрію) з розрахунку 4-5 л на людину, фруктовими відварами, чаєм, хлібним квасом, білкововітамінними або іншими напоями відповідно до "Методических рекомендаций по профилактике перегреваний у рабочих горячих цехов" (МЗ УССР, 1977).
5.14. Для вібронебезпечних професій (ковалів вільного кування, штампувальників горизонтально-кувальних машин та ін.) при рівнях вібрації, що перевищують 112-115 бД (2-2,82 м/с 2) за віброприскоренням, розробляються раціональні режими праці та відпочинку робітників з урахуванням "Методических указаний по разработке режимов труда и отдыха для вибюроопасных професий" № 4013-85.
6. Вимоги щодо захисту шуму та вібрації
6.1. На постійних і непостійних робочих місцях ковальсько-пресових цехів рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати допустимих згідно з вимогами "Санитарных норм допустимых уровней шума на рабочих местах" № 3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83.
6.2. На стадії проектування ковальсько-пресового обладнання шумові характеристики його необхідно встановлювати за ГОСТ 12.1.023-80.
Звукову потужність обладнання і машин на стадії випробування повинні визначати заводські випробувальні лабораторії за ГОСТ 12.1.0 -80 або ГОСТ 12.1.027-80; звукова потужність в октавних смугах часто заноситься в нормативно-технічну документацію і є вихідною для проектування цеху. Звукова потужність обладнання і машин при приймальних випробуваннях визначається за ГОСТ 12.1.028-80. Звукова потужність октавних смугах частот, визначена за орієнтованим методом, є вихідною для розрахунків з меншою точністю.
6.3. На стадії проектування для постійних і непостійних робочих місць за допустимі рівні звукового тиску і звуку повинні прийматися величини, вказані у "Санитарных нормах допустимых уровней шума на рабочих местах" № 3223-85 і ГОСТ 12.1.003-83 з урахуванням "Гигиенических рекомендаций по установлению уровней шума на рабочих местах с учетом напряженности и тяжести труда" № 2411-81 і "Методических рекомендаций по дозной оценке производственных шумов" № 2908-82.
Початковими даними для розрахунку рівнів звукового тиску на робочих місцях є звукові потужності машин в октавних смугах частот, які надаються замовником в нормативно-технічній документації (ці показники визначаються за ГОСТ 12.1.026-80, 12.1.027-80 або 12.1.028-80), і акустичні характеристики приміщення, які приймаються відповідно до СНиП 02-12-77.
6.4. При поточному санітарному нагляді за рівнем шуму умови праці контролюються за ГОСТ 12.1.050-86, "Методическими указаниями по проведению измерений и гигиенической оценки шумов на рабочих местах" № 1844-78, "Санитарными нормами допустимых уровней шума на рабочих местах" №3223-85, з урахуванням "Гигиенических рекомендаций по установлению уровней шума на рабочих местах с учетом напряженности и тяжести труда" № 3223-85, з урахуванням "Гигиенических рекомендаций по дозной оценке производственных шумов" № 2908-82.
6.5. Якщо умови праці за рівнем шуму не відповідають гігієнічним вимогам, то засоби захисту від шуму обираються відповідно до ГОСТ 12.1.029-80 і ГОСТ 12.4.051-78. При розрахунках може використовуватися також довідник "Борьба с шумом на производстве" під ред. Е.Я.Юдіна.
6.6. На постійних робочих місцях ковальсько-пресових цехів загальна вібрація робочих місць не повинна перевищувати допустимих величин згідно з вимогами "Санитарных норм вибрации рабочих мест" № 3044-84 і ГОСТ 12.1.012-90.
6.7. На стадії проектування або монтажу ковальсько-пресового обладнання у виробничих приміщеннях використовується ГОСТ 12.4.093-80. При розрахунках допустимі норми вібрації на робочих місцях визначаються згідно з вимогами нормативних документів, наведених в п. 6.6. цих Правил.
6.8. Поточний гігієнічний нагляд за рівнем вібрації проводиться згідно з ГОСТ 12.1.012-90, а також: для загальної вібрації - "Санитарными нормами вибрации рабочих мест" № 3044-84, для локальної постійної вібрації - "Санитарными нормами и правилами при работе с машинами и оборудованием, создающим локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих" № 3041-84, для локальної імпульсної вібрації - "Методическими рекомендациями по измерению импульсной локальной вибрации" № 2946-83.
6.9. Якщо рівні вібрації перевищують гранично допустимі, то необхідно обрати методи і засоби захисту від її шкідливої дії за ГОСТ 12.4.046-78 та розробити режими праці і відпочинку працюючих згідно з нормативними документами, наведеними в п. 5.16. цих Правил.
Засоби індивідуального захисту працюючих при загальній вібрації обираються згідно з ГОСТ 12.4.024-76, а при локальній - згідно з ГОСТ 12.4.002-74.
7. Вимоги до опалювання та вентиляції
7.1. Проектування опалення та вентиляції виробничих приміщень здійснюється згідно з СНиП 02.04.05-91.
Метеорологічні умови і вміст шкідливих речовин в приміщенні повинні відповідати вимогам, викладеним в ГОСТ 12.1.005-88, "Санитарных нормах микроклимата производственных помещений" № 4088-86, нормативних документах "Предельно допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны" № 4617-88, "Ориентировочные безопасные уровни воздействия вредных веществ в воздухе рабочей зоны" № 4613-88 і додатках до них.
7.2. При проектуванні опалення та вентиляції необхідно вести підрахунки по видаленню шкідливих речовин. Головними виробничими шкідливостями в молотових, молотових і пресових з кувальними машинами та в термічних відділеннях при використанні як палива природного газу є надлишки тепла, оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні та пил, а при використанні мазуту - також сірчистий газ; в травильному відділенні пари кислот, в абразивно-шліфувальному, дробометальної очистки і обробки абразивами штампів - пил, на дільниці вугільних горнів - оксид вуглецю та сірчистий газ.
Робота, яка виконується в ковальсько-пресових цехах, може бути як важкою (ІІІ категорія), так і середньої важкості (категорія ІІб).
При розрахунку обсягів повітря, що відводиться, необхідно орієнтуватись на такі валові викиди шкідливостей. При згоранні 1 кг природного газу утворюється 3-7 г оксиду вуглецю, 0,21 г диоксиду азоту, 0,21 г оксиду азоту, при згоранні 1 кг мазуту - 58 г оксиду вуглецю, 0,38 г оксиду азоту, 0,33 г двооксиду азоту, 0,714 г сірчистого газу. Вважається, що в повітрі приміщення надходить 10% валових виділень шкідливих речовин. При обдувці матриць штампів і поковок стиснутим повітрям в робочу зону може надходити від 20 до 138 мг/м 3 пилу.
7.3. Опалення головних виробничих прольотів (молотових, молотових і пресових з кувальними машинами, термічних) повинно бути комбіноване - повітряне, сполучене з припливною вентиляцією і опалювальними агрегатами. Для нагріву припливного повітря може бути використане тепло відхідних газів від печей (установки рекуперації).
7.4. Для опалення допоміжних приміщень можуть бути використані інфрачервоні випромінювачі, що працюють на природному газі. Опалення травильних і заточувально-шліфувальних відділень, там де не допускаються рециркуляція, необхідно проводити за рахунок місцевого нагрівального устаткування з гладкою поверхнею. При ремонтних роботах необхідно виконувати вартове опалення і переносні інфрачервоні випромінювачі з електропідігрівом.
7.5. В'ізні ворота повинні бути обладнані постійно діючими повітряно-тепловими завісами. Роботу їх необхідно враховувати в теплоповітряному балансі приміщення згідно СНиП 2.04.05-91. Робочі місця, що знаходяться поблизу воріт, через які заїжджає залізничний транспорт, повинні бути відгороджені глухими перегородками висотою 3 м.
7.6. Для видалення надлишкових тепловиділень в прольотах молотових, молотових і пресових з кувальними машинами повинна використовуватись аерація.
7.7. Щоб забезпечити раціональну організацію повітрообміну по припливу в кожному кроці колон по обох зовнішніх стінах необхідно влаштовувати зсувні ворота. Для витяжки повинні виконуватися незадувні світло-аераційні ліхтарі. Переплетення ліхтарів, що відкриваються, повинні бути обладнані механізмами, які управляються з робочої зони.
7.8. При використанні аерації в зимовий час необхідно на висоті 4 м і більше мати стулки віконних прорізів, що відчиняються. Вони повинні мати механічний пристрій, щоб закривати і відкривати їх, знаходячись у робочій зоні.
7.9. У тих випадках, коли в приміщенні, що аерується, є зони безприродного провітрювання або ж зони на відстані більше 5 висот будинку від прольоту, що відчиняється, необхідно коректувати мікроклімат механічними припливними системами.
7.10. У зв'язку з тим, що в багатопрольотних корпусах ефективність аерації обмежена, на внутрішні прольоти і вздовж глухих стін необхідно подавати зовнішне повітря за допомогою механічних припливних систем.
7.11. Для видалення від нагрівальних печей продуктів згорання, що містять шкідливі речовини, необхідно передбачати місцеві відсмоктувачі у вигляді зонтів-козирків над завантажувально-розвантажувальними пройомами. Обсяги повітря для видалення необхідно приймати на рівні 3000-5000 м 3/год. на 1 м 2 поду печі, від кривошипно-гаряче-штампувальних пресів - 6000 м 3/год., від індукційних установок (зонт над люком завантаження) - 2700 м 3/год.
