ДСП 3.3.1.095-2002. Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості"


Про затвердження Державних санітарних правил та норм "Підприємства вугільної промисловості"

Наказ Міністерства охорони здоров'я України
від 13 грудня 2002 року N 468

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20 червня 2003 р. за N 498/7819

Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості", що додаються.

2. Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості" ввести в дію з 01.08.2003.

3. Головному санітарно-епідеміологічному управлінню Міністерства охорони здоров'я України даний наказ довести до установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника Головного санепідуправління Міністерства охорони здоров'я України Ситенка М. А.

 

Перший заступник Державного
секретаря, Головний державний
санітарний лікар України 

 
 
О. О. Бобильова 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Заступник Голови
Держнаглядохоронпраці України 

 
В. Мостовий 




 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 13 грудня 2002 р. N 468

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
20 червня 2003 р. за N 498/7819 



Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості"
ДСП 3.3.1.095-2002

1. Загальні положення

1.1. Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості" (далі - Правила) визначають вимоги щодо устрою і утримання вугледобувних підприємств, розрізів, збагачувальних і брикетних фабрик, а також щодо конструкції машин, механізмів, обладнання, технологій, речовин та матеріалів, призначених для вугільної промисловості, та є обов'язковими для усіх підприємств вугільної промисловості на території України незалежно від форм власності.

1.2. Державний нагляд за додержанням санітарно-гігієнічних правил і норм на вугільних підприємствах здійснюється органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

1.3. Метою Правил є збереження здоров'я працівників шляхом обмеження несприятливої дії шкідливих виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних та ін.) і зниження ризику розвитку професійних і виробничо обумовлених захворювань.

1.4. Галузеві нормативні документи в частині регламентації безпеки для здоров'я людини на підприємствах вугільної промисловості повинні бути приведені у відповідність до цих Правил.

1.5. Охорона довкілля в районах розміщення підприємств вугільної промисловості здійснюється згідно з чинним законодавством України.

1.6. Уведення в експлуатацію заново збудованих та реконструйованих підприємств, промислових будівель і споруд, нових вугільних горизонтів і пластів, нових підземних технологічних виробок повинно здійснюватися за обов'язкової участі представників державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України і проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Під реконструкцією розуміють також розширення, модернізацію, технічне переобладнання і підтримання потужності підприємств.

1.7. На кожному підприємстві повинен здійснюватися комплекс організаційних, технологічних, технічних та санітарно-гігієнічних заходів для забезпечення оптимальних чи допустимих умов праці. На кожному підприємстві повинні бути: проект комплексного знепилювання, комплексні плани поліпшення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, які розроблюються адміністрацією підприємств (службами охорони здоров'я підприємств) на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, поточних обстежень, приписів та постанов і узгоджуються з санітарно-епідеміологічною службою.

1.8. Для всіх технологічних процесів і операцій необхідно передбачувати використання засобів механізації основних і допоміжних виробничих операцій, що унеможливлюють або зводять до мінімуму важку ручну працю.

1.9. Серійне виробництво нових гірничих машин, механізмів і обладнання для видобутку та переробки вугілля допускається тільки за умови їх відповідності даним Правилам і гігієнічним вимогам, що викладені в діючих загальних стандартах та стандартах на шкідливі і небезпечні виробничі фактори, у документі "Гигиенические требования к горным машинам и механизмам для угольных шахт".

Гірничі машини, які надходять до шахт, повинні мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та паспорти із зазначенням результатів вимірів шкідливих і небезпечних факторів при роботі машин. Виміри шуму і вібрації виконуються заводом-виготовлювачем і підприємством-споживачем у відповідності до діючих стандартів.

1.10. Застосування нової технології, нових типів машин, механізмів та устаткування, а також нових матеріалів і речовин (у т. ч. вибухових, добавок, флотареагентів, флокулянтів) на підприємствах вугільної промисловості допускається при наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Застосування в шахтах речовин, які є канцерогенами, мутагенами, алергенами першого класу або відносяться до першого класу токсичності і небезпечності, а також матеріалів, які можуть бути джерелом їх виділення у виробниче середовище за звичайних умов експлуатації, забороняється.

Забороняється застосування речовин і матеріалів, продукти термічної деструкції яких (при температурі найбільшого газоутворювання -600° C) відносяться за ступенем небезпеки гострого отруєння до 1-го (надзвичайно небезпечні) або 2-го (високо небезпечні) класу (відповідно величини середньосмертельних концентрацій продуктів деструкції становлять до 15 та 15 - 50 г/м3 - ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ "Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения").

1.11. Хімічні та біологічні речовини, синтетичні та полімерні матеріали, які призначені для використання у вугільній промисловості, підлягають реєстрації з оформленням "Карти даних небезпечних факторів" згідно з постановою МОЗ України від 20.05.2002 N 19.

1.12. Концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони на вугільних підприємствах, а також у діючих підземних виробках, розрізах як на постійних, так і непостійних робочих місцях не повинні перевищувати рівень граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК), затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Забруднення шкіряних покривів гірників не повинні перевищувати граничнодопустимих рівнів згідно з ГДР "Предельно допустимые уровни загрязнения кожи рук работающих с вредными веществами".

1.13. Вода, яка використовується з технологічною і санітарно-побутовою метою, у тому числі для боротьби з пилом, повинна за бактеріологічними, токсикологічними та іншими показниками відповідати вимогам ДержСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", які затверджені наказом МОЗ України від 23.12.96 N 383 та зареєстровані в Мін'юсті України 15.04.97 за N 136/1940. З органолептичних показників регламентуються вимоги на відсутність запаху: не допускається застосування води з різким неприємним запахом.

1.14. Робітники та інженерно-технічні працівники, які вступають на роботу або зайняті на виробництвах і в професіях, що пов'язані з впливом шкідливих виробничих чинників, повинні проходити попередні та періодичні медичні огляди згідно із Законом України "Про охорону праці" та Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом МОЗ України від 31.03.94 N 45 та зареєстрованим в Мін'юсті України 21.06.94 за N 136/345.

Робітники, які не пройшли медичного огляду, не допускаються до роботи згідно із Законом України "Про охорону праці".

2. Територія підприємства

2.1. Вибір промислового майданчика для будівництва шахт, розрізів та збагачувальних фабрик, території підприємств вугільної промисловості в частині благоустрою, розміщення і утримання будівель і споруд виробничого та санітарно-побутового призначення, санітарних розривів між ними, розмірів санітарно-захисної зони, організації складського господарства та транспортних операцій повинен відповідати вимогам санітарних норм проектування промислових підприємств, санітарних норм щодо охорони атмосферного повітря населених міст і санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог щодо виробничого обладнання.

При проектуванні шахт, нових горизонтів діючих шахт повинна передбачатися маловідхідна чи безвідхідна технологія з повним або частковим залишенням породи в шахті або використанням її як сировини для промислових та господарських потреб. При складуванні її в породні відвали (терикони) останні повинні бути розташовані на відстані не менше 500 м від житлових будівель (санітарно-захисна зона) і 200 м від виробничих об'єктів (механічна зона).

2.2. Розміщення складського господарства та організація транспортних операцій повинні забезпечувати механізовану подачу, розвантаження і навантаження сировини та матеріалів з використанням засобів і пристроїв запобігання забрудненню повітряного басейну та промислового майданчика.

2.3. Автомобільні дороги та залізничні магістралі, які з'єднані з вугільним підприємством і призначені для перевезення його продукції, технологічних матеріалів, обладнання та відходів, повинні проходити поза територією житлової забудови.

2.4. Поверхня дороги на території підприємств повинна постійно очищатися від пилу та бруду. У теплий та сухий період року шляхи зрошуються водою.

2.5. Територія підприємства, що вільна від будівель та господарських площадок, повинна бути озеленена.

2.6. Освітлення територій промислових майданчиків і під'їзної колії повинно відповідати діючим БНіП II-4-79 "Естественное и исскуственное освещение. Нормы проектирования".

2.7. Накопичення, сортування, транспортування, тимчасове зберігання відходів і повторних продуктів, їх знешкодження та захоронення проводяться згідно із Законом України "Про відходи" та ДержСанПіН 2.2.7.029-99 "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення".

3. Виробничі будівлі та споруди

3.1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель та споруд повинні відповідати вимогам СН "Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий" та ДСП "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів", які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 19.06.96 N 173.

3.2. Вентиляція та опалення виробничих будівель повинні проектуватися згідно з вимогами БНіП 2.04.05-86 "Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования" та СН "Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий".

3.3. Устрій та утримання джерел природного та штучного освітлення на підприємствах вугільної промисловості, розташованих на поверхні, повинні відповідати вимогам БНіП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования" та СН "Санитарных норм проектирования промышленных предприятий".

3.4. Розміщення технологічних дільниць (цехів) у середині будівель здійснюється з урахуванням запобігання надходження шкідливих виробничих чинників з одних дільниць на інші. 

3.5. Виробничі будівлі та споруди, які призначені для розміщення устаткування, що є джерелом надходження пилу, повинні бути виконані й обладнані з урахуванням можливості використання всіх видів прибирання осілого пилу (сухий, мокрий, комбінований).

3.6. У виробничих приміщеннях у місцях постійного перебування робітників мікрокліматичні умови повинні відповідати ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.12.99 N 42.

3.7. У надшахтній будівлі, безпосередньо біля стовбура шахти, у приміщенні очікування в зимовий період температура повітря не повинна бути нижче +18° C.

3.8. Приміщення шахтного підйому, які розміщені в окремих будівлях або на копрах, повинні бути обладнані засобами нормалізації мікроклімату (кондиціонери, вентилятори, зволожувачі). Стіни і стеля повинні мати шумопоглинальне покриття.

3.9. У цехах, на дільницях, робочих майданчиках виробничих приміщень, де розміщені машини, механізми та обладнання, які генерують шум, вібрацію, інфразвук, і де перебувають люди, необхідно використовувати ефективні засоби боротьби з цими шкідливими факторами.

Їх рівні не повинні перевищувати допустимі згідно з ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку", які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.12.99 N 37, та ДСН 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації", які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.12.99 N 39.

3.10. Пости управління обладнанням, у тому числі головних вентиляційних установок, підйомів, приміщення диспетчерських пунктів і цехової адміністрації розташовуються в окремих звукоізольованих приміщеннях або кабінах, рівень шуму в яких має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку".

Організація робочого місця на постах управління та в диспетчерських пунктах повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования".

3.11. На вугільних підприємствах при використанні радіоізотопних приладів з джерелами іонізуючого випромінювання повинні виконуватися вимоги НРБУ-97 "Норми радіаційної безпеки України", які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.12.97 N 62.

3.12. Приміщення, у яких установлені прилади й апарати, заповнені ртуттю, повинні відповідати вимогам щодо приміщень для роботи з металевою ртуттю згідно з СанПіН "Санитарные нормы и правила при работе со ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным наполнением".